Рішення № 138620913, 30.07.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

639/3934/26

2/179/1100/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2026 до Новобаварського районного суду м. Харкова, через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява від представника ТОВ «ФК «Фангарант груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 60200407882 про отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм у розмірі 21 145,38, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2025 між ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200407882 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ (далі Договір).

Відповідно вказаних умов договору відповідачу було надано послуги з розстроченням платежів «Послуги з навчання курс «Крипта ВІП», встановленою вартістю 17 048,98 грн. Надання послуг відповідачу засвідчено електронним підписом відповідача на договорі.

Згідно договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2025081901 від 19.08.2025 усі права вимоги до Відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача з моменту підписання договору 22.10.2025.

Станом на 20.04.2026 відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов пакету фінансування, за весь період дії договором відповідачем в якості оплати вартості послуг було сплачено 21.11.2025 3 410 грн. (платіж при укладанні договором).

Внаслідок порушення умов вказаного договору у відповідача виникла заборгованість, яка складає 21 145,38 грн. у тому числі: 13 638,98 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 5 грн. сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «знижений»; 4 091,69 грн. сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «Стандартний»; 3 409,71 грн. - сума штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень п.12.2-12.3 Договору.

Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп» заборгованості в сумі 21 145,38 грн., а також витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 06.05.2026 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що у нього є вже кредити, по яким він сплачує заборгованість. В інтернеті він побачив рекламу, згідно якої навчають заробляти кошти, він вирішив пройти курси, на яких він навчиться заробляти кошти. Для цього потрібно було сплатити кошти за навчання. Він уклав договір, кошти він не отримував, сплатив один раз якусь суму. Деякий час він проходив навчання, а пізніше не зміг навчатися, він бажає навчитися заробляти кошти. Якщо він буде надалі навчатися, то він буде сплачувати, а так йому послуги не надані в повному обсязі, він не розуміє, за що йому треба платити.

Вислухавши доводи відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно положень ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 512, 514 та 518 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу. Боржник має право висувати проти нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора.

За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Судом встановлено, що 19.08.2025 між ТОВ «ФК «Фангарант Груп» (Процесинг центр) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 2025081901 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу). Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

За цим договором постачальник відповідно до п. 1.1. постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процесинг-центр права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Сторони домовляються при цьому діяти відповідно до Правил участі постачальника в системі ПлатиПізніше™, поточна редакція яких діє згідно Наказу №15/03-24 від 15 березня 2024 року, які затверджуються ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами цього договору постачальник відступає позивачу ТОВ «ФК «Фангарант Груп» права грошової вимоги, що виникають із договорів, укладених з клієнтами системи.

22.10.2025 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200407882 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™.

Відповідно до умов Договору відповідачу було надано послуги з розстроченням платежів «Послуги з навчання курс «Крипта ВІП», встановленою вартістю 17 048,98 грн.

Згідно з п. 8.1. Договору клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра.

Згідно з п. 7. Договору Процесинг-центром є ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп».

Відповідно до п. 8.2. Договору порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається цим договором та правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р. Підписанням цього договору клієнт приєднується до Правил, що є невід`ємною частиною договору з моменту його укладення. Клієнт ознайомлений з правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. Момент підписання цього договору може не співпадати у часі з моментом отримання товару (послуги) у випадку оформлення заявки на отримання товару онлайн та/або отримання товару поштою, кур`єрською доставкою тощо. Клієнт отримує товари (послуги) в належній якості, кількості, стані та в комплектності згідно умов цього договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків.

Згідно умов Договору відповідач отримує «Послуги з навчання «Крипта ВІП», розрахункова загальна сума платежів 17 048,98 грн, пакет фінансування - шість платежів Study+, умови пакету фінансування: вид договору для послуг - надання послуг із розстроченням платежів; кількість місячних платежів (крім першого): 5.

Згідно з п. 9.2. Договору у разі якщо клієнт не отримав товари (послуги) або повернув товари (послуги) постачальнику протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, клієнт зобов`язаний повідомити про це Процесинг-центр в семиденний строк, шляхом відправки повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в п. 7.1. Договору.

Згідно з п. 9.3 договору підписами на цьому договорі сторони засвідчують необхідність здійснення клієнтом оплати платежу при укладенні цього договору у повному розмірі, передбаченому Пакетом фінансування, в строк до моменту фактичного отримання клієнтом товару.

Умовами Пакету фінансування визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору (п. 3-4 Договору).

Про відступлення права вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.

Згідно п. 10.4.2. Договору клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом фінансування та цим договором.

Пунктом 12.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 12.2. Договору, у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку (штраф) в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення (п. 12.3. Договору).

Згідно з п. 13.1., 13.2 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше не вказано в пакеті фінансування, цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов`язання сторін за цим договором на кінець строку його дії не є погашеним. Цей договір припиняє свою дію в момент повного і належного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно по п. 1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України. Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил. Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.

Згідно з положеннями ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 13.8 Договору Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Пунктом 9.2 договору передбачено обов`язок клієнта повідомити процесинг-центр у разі неотримання товару або послуги чи їх повернення постачальнику.

Пунктом 13.9 договору передбачено підтвердження клієнтом отримання примірника договору.

Договір про отримання товарів (надання послуг) у системі ПлатиПізніше™ 60200407882 від 22.10.2025 підписано відповідачем.

Також згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2025081901 від 19.08.2025 всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору 22.10.2025.

Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. договору № 60200407882 від 22.10.2025.

Із долученого до справи розрахунку заборгованості за договором № 60200407882 від 22.10.2025, станом на 20.04.2025 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Фангарант Груп» в сумі 21 145,38 грн. у тому числі: 13 638,98 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 5 грн. сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «знижений»; 4 091,69 грн. сума заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «Стандартний»; 3 409,71 грн. - сума штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень п.12.2-12.3 Договору. При цьому, відповідачем здійснено оплату платежів на загальну суму 3409,79 грн.

Таким чином, судом встановлено, що 22.10.2025 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200407882 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™.

Договір № 60200407882 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ за своєю юридичною природою є Договором надання послуг з розстроченням платежів, про що безпосередньо зазначено в розділі 4 Договору «Умови пакету фінансування».

Згідно умов Договору відповідачу ОСОБА_1 було надано послуги з розстроченням платежів "Послуги з навчання пакет курс «Крипта ВІП", встановленою вартістю 17 048,98 грн.

Відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що ознайомлений та погоджується з умовами, викладеними в п. 8.1. Договору, щодо відступлення Постачальником всіх існуючих та майбутніх прав за Договором на користь Позивача.

Як зазначено в ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника . Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 Цивільного кодексу України).

Право вимоги щодо сплати платежів за Договором перейшло до Позивача на підставі факторингу саме як майбутня вимога, що не суперечить вимогам чинного законодавства України. А отже, Позивач в момент укладання Договору № 60200407882 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше від 22.10.2025 між Постачальником та Відповідачем автоматично набув статусу кредитора, а Відповідач відповідно статусу боржника до моменту повного виконання зобов`язань за укладеним Договором.

Позивач (ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп") є фінансовою установою згідно законодавства України та має право на законних підставах надавати фінансові послуги з факторингу.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 визначено, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон) фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України ).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями п. 3 ч.1 ст. 3, ст. 6 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає право суб`єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але таких, що відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, а також можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зі змісту укладеного Договору між Відповідачем та Постачальником, в момент підписання якого всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором були відступлені Позивачу на підставі п. 8.1. Договору, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Договору, він чітко усвідомлював усі умови даного Договору і вважав їх прийнятними для себе, своїм підписом погодився з викладеними у Договорі положеннями.

Крім цього, на виконання умов Договору 20.11.2025 відповідачем ОСОБА_1 було здійснено 1 платіж у сумі 3 410 грн по оплаті існуючої частини заборгованості, що свідчить про визнання ним факту укладання Договору та надання послуг за таким Договором.

Крім того суд звертає увагу на те, що факт укладання Договору та внесення оплати самим відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався у судовому засіданні.

Таким чином, зробивши часткові оплати з метою виконання умов Договору, відповідач ОСОБА_1 вчинив конклюдентні дії щодо визнання укладання договору.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі №127/23910/14-ц, а саме Судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.

Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Крім того, в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Також, відповідно до пункту 6.38. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 по справі № 227/3760/19-ц, в якому було визначено, що «у разі якщо договір виконувався обома сторонами то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та не може бути оспорюваним.

Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зробив такі висновки: до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку може належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Тому з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо визнання відповідачем ОСОБА_1 факту укладання Договору та розуміння всіх його істотних умов та наслідків невиконання.

Через невиконання відповідачем умов Договору№ 60200407882 від 22.10.2025, виникла заборгованість, яка складається з: 13 638,98 грн. заборгованість за основним зобов`язанням.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком.

Враховуючи, що відповідач за договором не виконує взяті на себе зобов`язання за виконання умов договору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього заборгованості.

Доводи відповідача ОСОБА_1 відносно не надання послуги, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів, що доступ до решти матеріалів був припинений постачальником або що постачальник унеможливив продовження навчання.

Те, що відповідач ОСОБА_1 фактично переглянув лише частину навчальних матеріалів, не означає, що постачальник надав лише відповідну частину послуги, якщо доступ до курсу був відкритий, а подальше невикористання цього доступу було наслідком рішення самого відповідача.

Суд також ураховує, що договором визначена загальна ціна у розмірі 17 048 грн 98 коп. погоджена сторонами за послугу в цілому.

Матеріали справи не містять доказів, які дали б змогу визначити грошову вартість окремих модулів, консультацій або інших складових курсу та арифметично встановити вартість ненаданої частини послуги.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 посилається на відсутність належного індивідуального супроводу та змістовних відповідей коуча.

Однак відповідач не надав доказів того, що до обраного ним пакета фінансування гарантовано входили конкретна кількість персональних консультацій, Zoom-конференцій або перевірок домашніх завдань, тощо.

Із договору про отримання товарів (надання послуг) у системі ПлатиПізніше™ від 22.10.2025 № 60200407882 не вбачається детального переліку таких додаткових послуг.

Відповідач також не надав доказів того, що до пред`явлення позову до нього звертався з конкретною вимогою усунути недоліки, забезпечити додаткову консультацію, провести перевірку завдань, зменшити ціну або розірвати договір, тощо.

Саме по собі незадоволення суб`єктивними очікуваннями від курсу не припиняє грошового зобов`язання, якщо договір не був розірваний, визнаний недійсним або змінений у передбаченому законом порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості наданих послуг у розмірі 13 638,98 грн. підлягають задоволенню.

Щодо нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» штрафних санкцій по договору № 60200407882 від 22.10.2025 у розмірі 3 409,71 грн суд приходить до наступного.

Пунктами 12.2.-12.3. Договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Відповідач сплачує неустойку (штраф) в розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф) в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Встановлено, що договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжується по теперішній час.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафних санкцій по договору № 60200407882 від 22.10.2025 у розмірі 3 409,71 грн, задоволенню не підлягають.

Що стосується заборгованості за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «знижений» в розмірі 5 грн. та за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно тарифу «стандартний «базовий)» в розмірі 4 091,69 грн., то суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Сторона позивача не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу. Умови договору не містять жодних даних про такі послуги за комісією.

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 4 091,69 грн. та 5 грн. задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні вимог про стягнення комісії слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 717,27 грн.

На підставі вимог ст.ст. 11, 509, 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за договором № 60200407882 від 22.10.2025 у розмірі 13 638,98 грн. (тринадцять тисяч шістсот тридцять вісім грн. 98 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 1 717,27 грн. (одна тисяча сімсот сімнадцять грн. 27 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», код ЄДРПОУ 38922870, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 21 ( корпус В), м. Київ, 04073.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя А.О. Чорна