Ухвала суду № 138620689, 29.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/18899/24

Провадження № 2/175/2958/24

УХВАЛА

"29" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання - Гусєвої К.В., представників позивача ОСОБА_1 , Козловського Д.Є., представника ОСОБА_2 адвокат Кєєр О.С., представника ОСОБА_3 адвоката Гула М.С., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміск» про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміск», Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваро-Ост», Фермерського господарства «Рой В.М.» про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С. перебуває цивільна справа за позовною заявою Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміск», Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваро-Ост», Фермерського господарства «Рой В.М.» про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

20.11.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміск» подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що з метою захисту своїх порушених прав позивач повинен був звернутися до господарського суду з позовом про витребування спірних земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Представником позивача подано заперечення на вказане клопотання, в яких зазначено, що основні позовні вимоги заявлено до відповідачів - фізичних осіб, за якими зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки. Оскільки віндикаційний позов пред`являється до особи, яка фактично володіє майном без належної правової підстави, а право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано саме за фізичними особами, спір з огляду на його суб`єктний склад та характер спірних правовідносин підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того, зазначив, що для повного поновлення порушених прав позивача необхідним є витребування спірних земельних ділянок не лише у зареєстрованих власників, а й у їх фактичних землекористувачів.

У судовому засіданні представники позивача просили відмовити у задоволенні клопотання з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кєєр О.С. підтримала подане клопотання, посилаючись на наявність підстав для розгляду заявлених позовних вимог у порядку господарського судочинства.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Гула М.С. також підтримала подане клопотання та просила суд його задовольнити.

Заслухавши думку учасників справи та дослідивши подане клопотання, суд виходив з наступного.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

В обґрунтування поданого клопотання вказано, що звернення до суду з даним позовом повинно реалізовуватися позивачем з дотриманням правил юрисдикції, визначених процесуальним законом. Так, на думку представника відповідача, з огляду на характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників справи, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі №641/5523/19 зроблено висновок про те, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

При вирішенні поданого клопотання суд також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18) та від 01.10.2019 року у справі № 911/2034/16 (провадження № 12-303гс18), відповідно до яких спори, що виникають із земельних правовідносин за участю суб`єктів господарювання, однак предметом яких є права та обов`язки фізичних осіб як власників земельних ділянок, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Судом встановлено, що в межах даної справи позовні вимоги про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння пред`явлені до фізичних осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , за якими зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин та зміст заявлених позовних вимог, спір є цивільно-правовим. При цьому пред`явлення позовних вимог також до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміск», Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваро-Ост» та Фермерського господарства «Рой В.М.» обумовлено тим, що зазначені юридичні особи є фактичними користувачами (орендарями) спірних земельних ділянок.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що спір у даній справі слід розглядати у порядку цивільного судочинства, оскільки заявлені позовні вимоги безпосередньо стосуються цивільних прав та обов`язків фізичних осіб як власників спірних земельних ділянок, при цьому участь у справі юридичних осіб як фактичних землекористувачів, на думку суду, не змінює характеру спірних правовідносин, а тому підстави для закриття провадження у справі, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 255, 260, 261 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміск» про закриття провадження - відмовити.

Відкласти підготовче засідання на 14.09.2026 року об 12 год 45 хв.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ