Ухвала суду № 138620188, 29.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8948/25

УХВАЛА

29 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,

за участі:секретаря судового засідання Філаті М.А., позивача - ОСОБА_1 , представниць відповідача - Майдан С.М., Приз Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні повторний звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25 (набрало законної сили 23.01.2026) адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексацій згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та без обмежень розміру виплати пенсії із застосуванням коефіцієнтів встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.Ухвалою суду від 03.07.2026 у прийнятті первинного звіту відповідача відмовлено, встановлено новий строк для подання звіту та зобов`язано відповідача надати помісячний розрахунок виконання рішення, окремо відобразити належні й фактично виплачені суми, розмежувати платежі за цією та іншими судовими справами, зазначити алгоритм розрахунку, конкретний залишок заборгованості, орієнтовний строк повного виконання та підтвердити вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення фінансування. Цією ж ухвалою на ОСОБА_2 , яка виконує обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, накладено штраф у сумі 66 560,00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.06.2026 №2200-0902-8/48820 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25 - відмовлено.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25 - п`ятнадцять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати: помісячний розрахунок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25:

1.1. щодо частини рішення суду, яка стосується нарахування та виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, - з 01.01.2025;

1.2. щодо частини рішення суду, яка стосується перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації за постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», - з 01.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати окрему таблицю із зазначенням за кожен місяць:

2.1. належного до виплати розміру пенсії;

2.2. фактично виплаченого розміру пенсії;

2.3. суми різниці;

2.4. суми, зарахованої саме на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8948/25;

2.5. суми, зарахованої на виконання інших судових рішень;

2.6. залишку непогашеної заборгованості саме за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8948/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати алгоритм і формулу визначення суми доплати, яку відповідач вважає належною до виплати за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати копії документів, які підтверджують фактичні виплати, дату кожної виплати, її суму та підставу зарахування.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати відомості про всі дії, вчинені для фактичної виплати заборгованості, із доказами їх вчинення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати конкретний залишок заборгованості, орієнтовні строки повного виконання, їх обґрунтування, а також докази вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення бюджетних асигнувань щодо невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25 в повному обсязі.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень - відмовлено.

Ухвалено накласти штраф на виконуючу обов`язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 копійок.

Ухвалено стягнути половину суми штрафу, а саме 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Ухвалено стягнути іншу половину суми штрафу, а саме 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп до Державного бюджету України.

Ухвалено роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що сплата штрафу та подання нового звіту не звільняють від обов`язку повного і належного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25.

20.07.2026 до суду надійшов повторний звіт відповідача за № 2200-1004-8/57060 із додатками та клопотання про звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу.

Так, відповідач просить прийняти повторний звіт і звільнити керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу.

Зазначає, що 21.03.2026 здійснив перерахунок пенсії: з 01.01.2025 - у розмірі 44 636,39 грн, з 01.03.2025 - у розмірі 46 136,39 грн.

За розрахунком відповідача, доплата саме за рішенням суду у справі № 560/8948/25 за період з 01.03.2025 до 30.06.2026 становить 16 800,00 грн: по 1 500,00 грн за березень-грудень 2025 року та по 300,00 грн за січень-червень 2026 року.

Відповідач посилається на те, що на виконання рішення суду у справі № 560/2384/25 уже було усунуто застосування понижувальних коефіцієнтів за 2025 рік, тому в межах справи № 560/8948/25 додатково обліковано лише суму, пов`язану з індексацією.

Стверджує, що із 01.01.2026 відповідач застосовує постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», яка не була предметом розгляду у справі № 560/8948/25.

Відповідач повідомляє, що у жовтні-грудні 2025 року та в березні-червні 2026 року позивачеві перераховувалися частини заборгованості за кількома судовими рішеннями.

Водночас, як вказує відповідач, через застосований порядок обліку таких виплат виокремити, яка частина конкретного платежу припадає саме на рішення суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25, за твердженням відповідача, неможливо.

Невиплату залишку заборгованості відповідач обґрунтовує відсутністю необхідних бюджетних асигнувань та, за його твердженням, спеціального порядку здійснення відповідних виплат після того, як рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» визнано протиправними та нечинними.

Відповідач, зокрема посилається на статтю 23 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України і внесення змін до Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій» та від 05.02.2026 № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік», а також на звернення відповідача до Пенсійного фонду України від 23.06.2026 і 17.07.2026 та звернення Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 10.06.2026 і 07.07.2026.

Відповідач вважає, що вчинив усі дії, які залежать від нього, а тому рішення суду в цій справі, на думку відповідача, виконано в межах наданих йому повноважень.

Орієнтовний строк повної виплати відповідач пов`язує з майбутнім виділенням коштів і прийняттям Кабінетом Міністрів України відповідного порядку.

Ухвалою суду від 21.07.2026 розгляд звіту призначено в судовому засіданні на 29.07.2026.

За змістом наданих до суду заперечень, позивач - ОСОБА_1 не погоджується з прийняттям повторного звіту та вважає, що рішення суду у цій справі фактично не виконано.

Позивач наголошує, що відповідач не довів зарахування будь-якої конкретної суми саме на виконання рішення суду у справі № 560/8948/25; внутрішня облікова картка Пенсійного фонду містить залишок невиплачених коштів у сумі 16 800,00 грн, незаповнений розділ «Виплата боргу» та відмітку «Виконано - Ні».

На думку позивача, посилання на відсутність бюджетних асигнувань і спеціального порядку фінансування не звільняють відповідача від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

Позивач просить відмовити у прийнятті звіту, не звільняти керівника відповідача від сплати штрафу та застосувати передбачені законом заходи судового контролю.

У судовому засіданні 29.07.2026 представниці відповідача просили суд прийняти повторний звіт та звільнити керівника головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від накладення штрафу з підстав, вказаних вище.

У судому засіданні позивач просив, з підстав, зазначених вище: не приймати повторний звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2026; відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення керівника від застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу; вирішити питання про застосування до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заходів процесуального примусу, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у разі встановлення судом нового строку для подання звіту подати звіт, який повністю відповідатиме вимогам ухвали суду від 03.07.2026 та міститиме всі документи, розрахунки й пояснення, необхідні для здійснення ефективного судового контролю.

Розглянувши повторний звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2026 № 2200-1004-8/57060 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25, матеріали справи, заслухавши позивача, представниць відповідача, суд виходить із такого.

За статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статей 14 і 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2026 у справі № 320/51895/25 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України, однак у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення від 04.03.2026 та постанови від 08.06.2026 відмовлено.

Отже, станом на час розгляду цього звіту зазначені судові рішення є чинними, а касаційне оскарження саме по собі не відновлює дію положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», визнаних протиправними та нечинними.

За пунктами 5-7 частини другої статті 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, серед іншого: відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 382-2 КАС України, до звіту додаються: докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, накладення штрафу у разі відмови у прийнятті звіту є обов`язком суду, тоді як установлення нового строку та розгляд питання про зміну способу і порядку виконання є правом суду.

Частина п`ята статті 382-3 КАС України передбачає, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини сьомої статті 382-3 КАС України, ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Частина одинадцята статті 382-3 КАС України встановлює, що, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Водночас, суд вказує на те, що ця норма не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку подати належний за змістом, несуперечливий і документально підтверджений звіт, який дає суду можливість перевірити фактичний стан виконання.

У постанові від 30.04.2026 у справі № 620/7720/25 Верховний Суд зазначив, що питання нарахування та виплати пенсії, які здійснювалися або не здійснювалися на виконання судового рішення, перебувають у нерозривному зв`язку з порядком виконання цього рішення та мають вирішуватися із застосуванням спеціальних механізмів судового контролю, передбачених статтями 382 і 383 КАС України.

Подібний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2026 у справі № 120/14968/25: якщо остаточним рішенням суб`єкта владних повноважень зобов`язано не лише нарахувати, а й виплатити пенсію, невиплата нарахованої суми стосується виконання раніше ухваленого рішення, якщо не виникли нові правові підстави, нові обставини або нові юридичні наслідки, які виходять за межі простого механізму його виконання.

В ухвалі від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21 Верховний Суд, застосувавши положення КАС України в редакції після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, відмовив у прийнятті звіту органу Пенсійного фонду.

Верховний Суд визнав недостатніми посилання на бюджетне фінансування та направлення окремого листа, оскільки боржник не підтвердив вчинення всього комплексу активних дій для виконання рішення, та наголосив, що новий звіт має відповідати вимогам частин другої і третьої статті 382-2 КАС України.

В ухвалі від 25.02.2025 у справі № 580/2522/24 Верховний Суд, відмовивши у прийнятті звіту органу Пенсійного фонду, зобов`язав одночасно з новим звітом надати копію розрахунку заборгованості та документальні докази її погашення або неможливості сплати.

Цей правовий висновок підтверджує, що суд може конкретизувати перелік документів, необхідних для перевірки виконання рішення, якщо такі документи безпосередньо стосуються предмета судового контролю.

У постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 Верховний Суд за попередньої редакції статті 382 КАС України скасував штраф, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України довів включення відповідної виплати до чинного механізму черговості та фактичне вчинення заходів для виконання рішення.

Ця постанова не визначає наслідків відмови у прийнятті звіту за чинною редакцією КАС України, однак її висновки можуть бути враховані під час оцінки реальності вжитих заходів і визначення базового розміру штрафу.

Посилання відповідача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 440/14216/23 та від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24 не є визначальними для цього судового розгляду з огляду на таке.

У першій справі вирішувався спір щодо розміру щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України, у другій - щодо порядку обчислення надбавки за вислугу років державним службовцям.

Натомість у цій справі суд не визначає первинний зміст матеріального права позивача, а перевіряє виконання судового рішення, яке набрало законної сили і зміст якого не може бути переглянутий на стадії судового контролю.

Щодо фактичного стану виконання рішення суду у цій справі, то суд зазначає про таке.

Так, повторний звіт відповідача підтверджує проведення перерахунку та визначення відповідачем суми доплати, однак не підтверджує фактичної виплати заборгованості перед позивачем в сумі 16 800,00 грн.

Реєстраційна картка самого відповідача містить залишок невиплачених коштів і пенсійну заборгованість у сумі 16 800,00 грн, не містить записів у розділі «Виплата боргу» та має відмітку «Виконано - Ні».

При цьому, лист АТ «Ощадбанк» підтверджує зарахування окремих сум на рахунок позивача, однак не містить призначення кожного платежу за конкретною судовою справою.

Сам відповідач прямо зазначає, що виокремити платежі за рішенням суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25 неможливо.

Тому наведені банківські операції не є достатнім доказом погашення заборгованості саме за цим рішенням суду.

Судом також встановлено, що окремі платежі, на які посилається відповідач, здійснено до ухвалення рішення суду від 15.12.2025 або до набрання ним законної сили.

Водночас, сам по собі час здійснення платежу не виключає можливості його врахування, оскільки рішення суду передбачає врахування раніше виплачених сум.

У той же час, за відсутності чіткого призначення платежів та їх розмежування за конкретними судовими рішеннями неможливо встановити, що ними погашено заборгованість саме у справі № 560/8948/25.

Отже, із сукупності наданих самим відповідачем матеріалів випливає, що визначена ним заборгованість перед позивачем у сумі 16 800,00 грн за рішенням суду у цій справі не погашена.

Із приводу відповідності повторного звіту відповідача вимогам ухвали суду від 03.07.2026, то суд вказує на таке.

Так, відповідач усунув частину недоліків первинного звіту: подав помісячний розрахунок, розкрив алгоритм визначення доплати, надав первинні пенсійні розрахунки та банківське підтвердження факту зарахування окремих коштів.

Водночас, ключові вимоги ухвали суду від 03.07.2026 залишилися невиконаними.

Звіт не розмежовує суми, зараховані саме за цією судовою справою, та суми за іншими судовими рішеннями; не містить доказів погашення хоча б частини саме 16 800,00 грн; не визначає конкретного або календарно окресленого орієнтовного строку повного виконання рішення суду в цій справі.

При цьому, формулювання «після виділення коштів» описує умову майбутнього виконання, а не його орієнтовний строк.

Звіт також не усуває внутрішньої суперечності: з одного боку, відповідач повідомляє про виплату 20 079,82 грн перерахованих сум пенсії за двома судовими справами, а з іншого - продовжує обліковувати за цією судвоою справою повний залишок 16 800,00 грн і не може визначити, чи була будь-яка частина зазначених платежів зарахована саме на виконання цього рішення суду.

Отже, повторний звіт відповідача не дає суду можливості перевірити порядок зарахування платежів і не відповідає в повному обсязі вимогам пунктів 5-7 частини другої статті 382-2 КАС України та конкретним вимогам ухвали суду від 03.07.2026.

Щодо бюджетних і нормативних ускладнень, то суд виходить із таких міркувань.

Суд визнає, що визнання нечинними положень спеціального порядку, на який посилається відповідач, та необхідність бюджетного фінансування об`єктивно ускладнюють виконання відповідачем значної кількості судових рішень.

Так, подані до суду листи свідчать, що Головне управління та Пенсійний фонд України зверталися до компетентних органів щодо виділення фінансування та нормативного врегулювання порядку здійснення відповідних виплат.

Суд ураховує, що листом від 17.07.2026 Головне управління конкретно просило виділити 16 800,00 грн для виконання рішення суду у цій справі, а раніше зверталося з відповідним питанням листом від 23.06.2026.

Суд виходить з того, що такі звернення відповідача є діями, спрямованими на виконання рішення суду у цій справі.

Водночас, матеріали справи не містять відповідей Пенсійного фонду України на ці адресні запити або доказів подальшого контролю відповідача за їх розглядом; доказів фактичного виділення коштів; документа про включення саме цієї заборгованості до затвердженого переліку, черги чи плану фінансування; відомостей про доведений відповідачу обсяг бюджетних асигнувань та його використання; розпорядчого документа щодо забезпечення поточної виплати пенсії у належному розмірі або інших доказів заходів, здатних забезпечити фактичну виплату.

Крім того, 1 587,10 грн із загальної суми 16 800,00 грн відповідач визначив за період після набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

У той же час, повторний звіт відповідача не пояснює, чому сума 300,00 грн щомісяця, яку сам відповідач відніс до доплати за рішенням суду у справі № 560/8948/25, не була включена до поточних пенсійних виплат позивачеві.

На думку суду, така непослідовність перешкоджає перевірці фактичного виконання рішення суду у цій справі.

При цьому, цей висновок не означає оцінювання правомірності застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» як нового правового регулювання спірних правовідносин.

Отже, суд зазначає про те, що відповідач довів наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у цій справі, але не довів вжиття всіх необхідних, достатніх і вичерпних заходів для його своєчасного та повного виконання.

З огляду на викладене вище, суд вказує на те, що неповне виконання рішення суду саме по собі не завжди зумовлює відмову у прийнятті звіту, оскільки частина одинадцята статті 382-3 КАС України допускає прийняття звіту з одночасним установленням нового строку.

Проте у цій справі підставою для відмови є не лише відсутність повної виплати, а й невиконання відповідачем конкретних вимог попередньої ухвали суду, відсутність перевірюваного розмежування платежів, відсутність орієнтовного строку виконання та недостатність доказів вичерпних заходів.

Тому повторний звіт відповідача прийняттю не підлягає.

Із приводу клопотання відповідача про звільнення від накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, то суд виходить із такого.

Після постановлення ухвали суду від 03.07.2026 відповідач подав більш деталізований розрахунок, повторно звернувся до Пенсійного фонду України та отримав банківське підтвердження окремих платежів.

Суд ураховує ці обставини як дії, спрямовані на виконання рішення суду у цій справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 виконувала повноваження керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом усього строку, наданого ухвалою суду від 03.07.2026 для виконання рішення суду у цій справі та подання повторного звіту.

Повторний звіт від 20.07.2026 підписаний нею як особою, яка виконує обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Отже, суд зазначає, що ОСОБА_2 відповідала за організацію виконання рішення суду в цій справі та підготовку належного повторного звіту.

У той же час, судом не встановлено, зокрема прийняття нею розпорядчих або організаційних рішень, спрямованих на організацію подальшої виплати пенсії позивачеві відповідно до рішення суду у цій спрві, усунення неможливості розмежувати платежі за різними судовими рішеннями відносно позивача та належний контроль за розглядом адресних звернень до компететних органів щодо фінансування виконання рішення суду у цій справі.

Отже, вчинені після постановлення судом ухвали від 03.07.2026 дії не призвели до виплати заборгованості перед позивачем, не забезпечили виконання ключових вимог цієї ухвали суду та не підтверджують вжиття керівником відповідача усіх залежних від неї заходів, які на момент розгляду звіту могли бути визнані достатніми і вичерпними у розумінні частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

Відмова у прийнятті повторного звіту, відповідно до змісту частини третьої статті 382-3 КАС України, зумовлює накладення нового штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлює прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.

Мінімальний розмір штрафу, передбачений частиною третьою статті 382-3 КАС України, становить 3 328,00 грн х 20 = 66 560,00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 на ОСОБА_2 вже накладено штраф у сумі 66 560,00 грн.

Цей штраф є самостійним заходом процесуального примусу, застосованим за наслідками розгляду первинного звіту, обов`язок його сплатити зберігається.

Відмова у прийнятті повторного звіту утворює окрему передбачену частиною третьою статті 382-3 КАС України підставу для накладення нового штрафу в межах, визначених цією нормою.

Визначаючи розмір нового штрафу, суд ураховує, що повторний звіт подано у встановлений строк, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, звертався щодо фінансування до компететних органів та надав додаткові документи на виконання рішення суду у цій справі.

Водночас, зазначене рішення суду залишається невиконаним, а поданий повторний звіт не дає змоги перевірити повноту й належність його виконання.

З огляду на характер установлених недоліків та вчинені відповідачем дії суд вважає пропорційним визначити новий штраф у мінімальному розмірі - 66 560,00 грн.

Відповідно до змісту частини четвертої статті 382-3 КАС України, половина нового штрафу - 33 280,00 грн - підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 , за заявою якого ухвалою суду від 25.05.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі, а інша половина - 33 280,00 грн - до Державного бюджету України.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 149 КАС України та частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем за ухвалою про накладення штрафу як заходу процесуального примусу є Державна судова адміністрація України.

З огляду на необхідність ужити відповідачем подальших заходів для погашення визначеної заборгованості перед позивачем у сумі 16 800,00 грн, отримати відповіді на звернення щодо фінансування та подати оновлені відомості про стан виконання рішення суду у цій справі, суд вважає достатнім установити новий строк для подання звіту - тридцять календарних днів із дня отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копії цієї ухвали суду.

Відповідно до змісту частини третьої статті 382-1 КАС України, такий строк має становити не менше десяти календарних днів і не може перевищувати трьох місяців.

Отже, тридцятиденний строк відповідає встановленим КАС України межам і є достатнім з огляду на обсяг дій, які має вчинити відповідач.

Керуючись статтями 14, 149, 241-243, 248, 256, 265, 294, 295, 370, 373, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті повторного звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.07.2026 № 2200-1004-8/57060 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25 - відмовити.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25 - тридцять календарних днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у новому звіті надати:

- відомості та документи, що підтверджують стан погашення визначеної відповідачем заборгованості у сумі 16 800,00 грн, із зазначенням дати, суми та призначення кожного платежу; у разі непогашення або часткового погашення зазначеної заборгованості - конкретний залишок непогашеної заборгованості;

- оновлені відомості з інформаційної (облікової) системи відповідача щодо стану виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25, зокрема копію реєстраційної картки такого судового рішення, якщо вона формується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;

- помісячну таблицю за період з 01.07.2026 до дати складення нового звіту включно із зазначенням: розміру пенсії, належного до виплати на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25; фактично виплаченого розміру пенсії; суми різниці; причин виникнення кожної різниці та застосованого алгоритму її обчислення; суми, зарахованої саме на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25; залишку непогашеної заборгованості;

- копії відповіді Пенсійного фонду України на звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.06.2026 та 17.07.2026 (у разі їх надходження), а за їх відсутності - докази подальшого контролю з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за розглядом цих звернень; документи про включення суми заборгованості до конкретного переліку, черги, бюджетного запиту чи плану фінансування, якщо відповідний механізм застосовується або таке включення здійснювалося; за відсутності такого механізму - обґрунтовані пояснення та докази інших заходів, ужитих Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для забезпечення виплати; відомості про доведений обсяг бюджетних асигнувань за відповідною бюджетною програмою або напрямом видатків та його використання в частині, що стосується можливості фінансування виплати за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25; орієнтовну дату повного виконання або календарно визначений період, протягом якого рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 560/8948/25 буде виконано, обґрунтування такого строку.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Накласти штраф на виконуючу обов`язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 копійок.

Стягнути половину суми штрафу, а саме 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Стягнути іншу половину суми штрафу, а саме 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп до Державного бюджету України.

Копію ухвали суду направити Державній судовій адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) для звернення до виконання.

Судове рішення набрало законної сили 29.07.2026.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 29.10.2026.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що сплата штрафу та подання нового звіту не звільняють від обов`язку повного і належного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі №560/8948/25.

Роз`яснити, що відповідно до частини сьомої статті 382-3 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Копію ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повне судове рішення складене 30 липня 2026 року

Головуючий суддя Є.В. Печений