Ухвала суду № 138619926, 30.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/19518/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"30" липня 2026 р. м. Харків

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ»(вул. Велика Панасівська, буд. 181,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61040) до Головного управління ДПС у Харківській області(вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8,м. Київ,04053)про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386950/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 23.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386951/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 24.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386957/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 25.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386952/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 28.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386953/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 29.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386954/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 26.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386955/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 30.10.2024;

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386956/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 31.10.2024;

- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 24 від 23.10.2024, № 25 від 24.10.2024, № 26 від 25.10.2024, № 27 від 26.10.2024, № 28 від 28.10.2025, № 29 від 29.10.2024, № 30 від 30.10.2024, № 3 1 від 31.10.2024;

- Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

Представником відповідача 24.07.2026 року, на виконання ухвали суду від 13.07.2026 року, надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що директор ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ» Строгий Андрій Єгорович, який є єдиною особою, уповноваженою діяти від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати процесуальні документи та забезпечувати звернення Товариства до суду, перебував на лікарняному. Отже, обставини, які об`єктивно перешкодили своєчасному поданню позову, виникли в межах строку звернення до суду.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах.

Так, Верховний Суд дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.

Предметом позовних вимог в даній справі є визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС в Харківській області № 13386950/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 23.10.2024; № 13386951/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 24.10.2024; № 13386957/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 25.10.2024; № 13386952/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 28.10.2024; № 13386953/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 29.10.2024; № 13386954/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 26.10.2024; № 13386955/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 30.10.2024; № 13386956/37658193 від 23.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 31.10.2024.

Тому, строк звернення до суду щодо оскарження Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування становить шість місяців з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на рішення, тобто з 23.10.2025 та сплив 23.04.2026.

З позовом до суду позивач звернувся 06.07.2026, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачається можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.02.2024 у справі №140/9165/23.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач покликається на те, що директор ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ» Строгий Андрій Єгорович, який є єдиною особою, уповноваженою діяти від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати процесуальні документи та забезпечувати звернення Товариства до суду, перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності Строгого А.Є.

Суд зазначає, що надані позивачем листки непрацездатності підтверджують лише факт його тимчасової непрацездатності у відповідні періоди. Водночас зі змісту зазначених документів неможливо встановити, чи перебував позивач на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні, характер та тяжкість захворювання, а також те, чи був стан його здоров`я таким, що об`єктивно унеможливлював вчинення ним юридично значимих дій.

Зокрема, листки непрацездатності не містять відомостей, які б свідчили про те, що позивач був позбавлений можливості зібрати необхідні документи, підписати їх, підготувати та направити позовну заяву до суду, звернутися за правовою допомогою до представника або іншим способом забезпечити своєчасне звернення до суду.

Отже, сам по собі факт перебування особи на лікарняному не є безумовною підставою для висновку про існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що стан його здоров`я фактично унеможливлював реалізацію права на звернення до суду протягом установленого законом строку.

Відтак, суд зазначене не приймає до уваги, оскільки з 23.10.2025 року новий директор позивача не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом, в більш стислі строки.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені у заяві підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 5, ч. 6 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ»(вул. Велика Панасівська, буд. 181,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61040) до Головного управління ДПС у Харківській області(вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8,м. Київ,04053)про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.