Ухвала суду № 138619827, 30.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 липня 2026 року Справа № 520/18094/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ АГРО» до Головного управління ДПС у Харківській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 9756911/38385877 від 20.10.2023 року щодо податкової накладної №2 від 05.10.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.10.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 9848920/38385877 від 02.11.2023 року щодо податкової накладної №5 від 25.10.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 25.10.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за №9848921/38385877 від 02.11.2023 року щодо податкової накладної №4 від 24.10.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 24.10.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за №9621924/38385877 від 29.09.2023 року щодо податкової накладної №2 від 01.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код в ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 01.09.2023 року.

Ухвалою від 16.07.2026 було визнано неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ АГРО» в адміністративному позові.

Позовну заяву було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску; а надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 10649,60 грн.

28.07.2026 позивачем до суду було подано, в якій він просив:

- визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними, прийняти позовну заяву та відкрити провадження по справі;

- долучити до матеріалів справи оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2631 від 28 липня 2026 року на суму 10 649,50 гривень, що підтверджує сплату судового збору.

В обґрунтування заяви зазначено, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України введено воєнний стан, який продовжує діяти на час звернення позивача до суду. Позивач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким військову агресію російської федерації проти України визнано форс-мажорною обставиною.

Позивач зазначив, що ТОВ «ПРОФІТ АГРО» здійснює свою діяльність у місті Харкові. 01.01.2022 між ТОВ «ПРОФІТ АГРО» як орендарем та ТОВ «ГЛОБАЛ АГРО» як орендодавцем укладено договір оренди квартири, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 53, кв. 2-А, яка використовувалася позивачем, зокрема, для зберігання документації підприємства.

За твердженням позивача, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22022220000003567 від 13.12.2022 зафіксовано обставини та наслідки обстрілу. Згідно з актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, від 24.09.2024 квартира за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 53, кв. 2-А зазнала пошкоджень унаслідок вибухової хвилі в зоні потрапляння засобів ураження. Зазначена обставина також підтверджується витягом із Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, від 29.11.2024.

Позивач стверджує, що внаслідок обстрілів міста Харкова у 2022 та 2024 роках товариство втратило доступ до орендованого приміщення, у якому зберігалася документація підприємства, а значна частина документів була втрачена або пошкоджена. У зв`язку із цим товариство було вимушене вживати заходів щодо відновлення втраченої первинної та іншої господарської документації, відновлення своєї діяльності та забезпечення можливості належного здійснення господарської діяльності. На думку позивача, реальна можливість звернутися до суду виникла лише після відновлення відповідної документації.

Також позивач зазначає, що впродовж 2024 2026 років місто Харків систематично зазнавало ракетних та дронових обстрілів, зокрема об`єктів енергетичної інфраструктури, унаслідок чого на підприємстві виникали перебої з електропостачанням, просідання напруги та аварійні перезапуски обладнання, що перешкоджало стабільній роботі.

Під час повітряних тривог працівники підприємства були вимушені прямувати до укриттів, виконання робіт призупинялося, обладнання переводилося в безпечний режим, а доступ до виробничих приміщень і складів обмежувався до офіційного відбою повітряної тривоги.

Крім того, позивач посилається на те, що після пошкодження приміщення на вул. Сумській підприємство здійснювало діяльність на вул. Алчевських у місті Харкові, яка також зазнавала обстрілів. Будівлі на цій вулиці зазнали руйнувань, були пошкоджені вікна, а сама вулиця неодноразово перекривалася, що ускладнювало доступ працівників до підприємства та його роботу.

За твердженням позивача, внаслідок обстрілів електропостачання іноді було відсутнє протягом декількох діб поспіль, через що працівники не мали доступу до електронних баз і можливості працювати з комп`ютерною технікою та офісним обладнанням, необхідним для підготовки матеріалів позову.

Позивач також зазначає, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який виконує весь комплекс облікових, фінансових, звітних та адміністративних функцій. В умовах воєнних дій та нестабільного енергопостачання бухгалтер насамперед забезпечував безперервність господарської діяльності підприємства, ведення обліку, подання звітності, опрацювання податкових накладних і розрахункових документів. Підготовка повного пакета документів для звернення до суду потребувала значного часу, доступу до електронних носіїв та стабільних умов роботи.

На думку позивача, збройна агресія, обстріли, повітряні тривоги й аварійні відключення електроенергії є обставинами непереборної сили, які не залежали від волі товариства та об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Окрім цього, позивач посилається на те, що директор ТОВ «ПРОФІТ АГРО» не є фахівцем у галузі права, не має необхідних знань і навичок для самостійного представництва інтересів товариства в адміністративному судочинстві, у зв`язку із чим потребував професійної правничої допомоги.

У квітні 2026 року товариство звернулося до адвоката Кутового Г.І. з метою отримання правничої допомоги, зокрема для з`ясування причин анулювання реєстрації товариства як платника податку на додану вартість. 28.04.2026 адвокатом сформовано та направлено адвокатські запити до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області.

Як зазначає позивач, лише 30.04.2026, після отримання відповіді на адвокатський запит, товариство фактично отримало можливість ознайомитися з рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-РПДВ від 18.04.2025.

У зв`язку з отриманням указаного рішення товариство звернулося до суду з позовом про його оскарження. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №520/11127/26 відкрито провадження за позовом ТОВ «ПРОФІТ АГРО» щодо визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що у зв`язку з анулюванням його реєстрації як платника податку на додану вартість звернення до суду з позовом про оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних було неможливим. Після відкриття провадження у справі №520/11127/26 товариство вважало за необхідне звернутися до суду із цим позовом.

Посилаючись на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, позивач зазначає про необхідність уникнення надмірного формалізму під час застосування процесуальних строків у період дії воєнного стану.

З огляду на наведені обставини позивач вважає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та просить поновити такий строк.

Розглянувши заяву позивача, надані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 дійшла висновку, що у спорах про оскарження рішень контролюючого органу, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань, зокрема рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, строк звернення до суду становить шість місяців, якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, та три місяці у разі використання такого досудового порядку.

Як установлено судом в ухвалі від 16.07.2026, предметом цього позову є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних від 29.09.2023, 20.10.2023 та 02.11.2023, тоді як позовну заяву сформовано і подано через підсистему «Електронний суд» 25.06.2026, тобто зі значним пропуском установленого законом строку звернення до адміністративного суду.

За змістом частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Поважними можуть бути визнані лише ті причини пропуску строку, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами. При цьому між обставиною, на яку посилається особа, і неможливістю звернення до суду у встановлений законом строк повинен існувати безпосередній причинний зв`язок.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебігу процесуальних строків звернення до суду. Сам по собі факт запровадження воєнного стану не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути конкретні обставини, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили вчинення учасником справи відповідної процесуальної дії протягом установленого строку.

Оцінюючи наведені позивачем обставини, суд ураховує, що здійснення діяльності в місті Харкові в умовах збройної агресії РФ, ракетних і дронових обстрілів, повітряних тривог та перебоїв з електропостачанням об`єктивно ускладнює ведення господарської діяльності.

Разом із тим зазначені обставини можуть бути підставою для поновлення строку лише за умови доведення того, що вони безпосередньо та впродовж відповідного періоду унеможливлювали звернення саме ТОВ «ПРОФІТ АГРО» до суду з цим позовом.

Наданими позивачем документами такого причинного зв`язку не підтверджено.

Так, відповідно до акта комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, №Ше-1736/2, затвердженого 25.09.2024, орієнтовною датою пошкодження квартири за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 53, кв. 2-А є 11.03.2022.

Аналогічні відомості про орієнтовну дату пошкодження об`єкта 11.03.2022 містяться у витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, сформованому 29.11.2024.

Отже, подія, з якою позивач пов`язує втрату доступу до приміщення та документації, сталася 11.03.2022, тобто більш ніж за півтора року до прийняття оскаржуваних рішень від 29.09.2023, 20.10.2023 та 02.11.2023.

За таких обставин бухгалтерські та первинні документи, складені у зв`язку з господарськими операціями, за якими у вересні та жовтні 2023 року оформлено спірні податкові накладні, не могли бути пошкоджені або втрачені внаслідок події, що відбулася 11.03.2022, оскільки на момент такої події відповідні документи ще не існували.

Крім того, з акта комісійного обстеження №Ше-1736/2 убачається, що власником пошкодженого об`єкта є ТОВ «ГЛОБАЛ.АГРО», а за результатами обстеження встановлено наявність незначних пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій, які потребують виконання робіт із поточного та/або капітального ремонту.

Зазначений акт не містить відомостей про знищення або пошкодження бухгалтерської чи первинної документації ТОВ «ПРОФІТ АГРО», комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації або архіву товариства.

Витяг із Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна також підтверджує пошкодження нерухомого майна, однак не підтверджує факту втрати позивачем документів, необхідних для звернення до суду, та не визначає періоду, протягом якого доступ до таких документів був неможливим.

Посилаючись на втрату або пошкодження значної частини документації, позивач не зазначив, які саме документи були втрачені, чи стосувалися вони оскаржуваних рішень та відповідних податкових накладних, коли було виявлено їх втрату, які заходи вживалися для їх відновлення та коли таке відновлення було завершено.

До заяви не додано актів інвентаризації або списання втрачених чи пошкоджених документів, службових документів підприємства щодо їх втрати, доказів пошкодження комп`ютерної техніки або електронних носіїв, звернень до контрагентів, банківських установ чи контролюючих органів із метою відновлення документів, а також доказів неможливості одержання необхідної інформації з електронних систем.

Позивач також не вказав конкретної дати відновлення документації та не обґрунтував, чому після складення акта комісійного обстеження у вересні 2024 року і формування витягу з відповідного реєстру в листопаді 2024 року звернення до суду відбулося лише 25.06.2026.

Водночас матеріали позовної заяви свідчать, що у вересні та жовтні 2023 року позивач продовжував здійснювати господарську діяльність, складав податкові накладні та подавав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначене спростовує твердження про повну та безперервну неможливість здійснення діяльності, використання електронних сервісів і підготовки документів унаслідок пошкодження приміщення 11.03.2022.

Доводи про систематичні обстріли міста Харкова, повітряні тривоги, перекриття вулиць та перебої з електропостачанням у 2024 2026 роках мають загальний характер. Позивач не надав доказів конкретних періодів повної зупинки роботи підприємства, тривалості відсутності електропостачання в приміщеннях, у яких фактично здійснювало діяльність товариство, неможливості користуватися засобами електронного зв`язку та підсистемою «Електронний суд» або неможливості звернутися за професійною правничою допомогою.

Періодичні перерви в роботі під час повітряних тривог та тимчасові відключення електроенергії, хоча й ускладнювали діяльність товариства, не підтверджують неможливості підготувати та подати позовну заяву протягом усього строку звернення до суду та протягом більш ніж двох років після його закінчення.

Посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 також не є достатньою підставою для поновлення строку. Вказаний лист засвідчує наявність загальної надзвичайної та невідворотної обставини військової агресії РФ проти України, однак не підтверджує її індивідуального впливу на діяльність позивача та неможливість учинення ним конкретної процесуальної дії у визначений законом строк.

Суд також критично оцінює посилання позивача на те, що на підприємстві працює лише один бухгалтер, який виконує весь комплекс облікових, фінансових, звітних та адміністративних функцій.

Кількість працівників, розподіл між ними службових обов`язків, значний обсяг поточної роботи, необхідність забезпечення безперервності господарської діяльності та пріоритетність виконання бухгалтером інших завдань належать до внутрішньої організації діяльності юридичної особи. Такі обставини залежать від волевиявлення позивача і не мають характеру об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Не є поважною причиною пропуску строку і юридична необізнаність директора товариства. Відсутність у керівника юридичної освіти або спеціальних знань не позбавляла товариство можливості своєчасно звернутися за професійною правничою допомогою. Позивач не навів об`єктивних обставин, які перешкоджали йому залучити адвоката у 2023 або 2024 роках, а звернення до адвоката лише у квітні 2026 року залежало від волевиявлення самого товариства.

Суд також відхиляє доводи про те, що звернення з цим позовом було неможливим до відкриття провадження у справі №520/11127/26 щодо оскарження рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Предметом цього позову є рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, прийняті у вереснілистопаді 2023 року, тоді як рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-РПДВ прийнято 18.04.2025.

Отже, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийняте після виникнення у позивача права на оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і не могло бути причиною пропуску первісно встановленого строку звернення до суду.

Оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не було поставлено законом у залежність від вирішення спору щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відкриття провадження в іншій адміністративній справі ухвалою від 18.05.2026 не змінює моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав рішеннями, прийнятими у 2023 році, не перериває перебігу строку та не зумовлює його поновлення.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 не спростовує наведених висновків.

У зазначеній справі Верховний Суд звернув увагу на необхідність урахування конкретних обставин, спричинених воєнним станом, та недопустимість надмірного формалізму. Водночас із цієї правової позиції не випливає, що факт дії воєнного стану є самостійною та безумовною підставою для поновлення будь-якого пропущеного строку.

Дотримання встановлених законом строків звернення до суду спрямоване на забезпечення принципу юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що недопустимість надмірного формалізму не означає можливості ігнорування процесуальних строків за відсутності доведених об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати допустимим обмеженням, зокрема шляхом установлення процесуальних строків. Такі обмеження мають законну мету забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Застосування наслідків пропуску строку в цій справі не становить надмірного формалізму, оскільки позивачу було надано можливість подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надати докази їх поважності.

Однак подані позивачем докази не підтвердили існування об`єктивних і непереборних перешкод для звернення до суду в установлений законом строк.

Таким чином, наведені позивачем обставини окремо та в сукупності не підтверджують неможливості подання цього позову протягом установленого законом строку та не пояснюють тривалого періоду бездіяльності після його закінчення.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що підстави, зазначені ТОВ «ПРОФІТ АГРО» у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, а тому заява про поновлення такого строку задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, зазначені нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.

Згідно із частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач на виконання ухвали від 16.07.2026 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, однак зазначені в ній підстави визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі частини другої статті 123 та пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Щодо сплаченого позивачем судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За правилами частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених частиною першою цієї статті, крім випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж установлено законом, судовий збір повертається повністю.

Разом із заявою про усунення недоліків позивачем подано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №2631 від 28.07.2026 на суму 10649,50 грн.

Отже, позивачу слід роз`яснити, що сплачена сума судового збору може бути повернута з Державного бюджету України за його окремим клопотанням на підставі пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ АГРО» строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ АГРО» до Головного управління ДПС у Харківській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Роз?яснити позивачу право звернутися до суду із заявою про повернення судового збору в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.