Рішення № 138619825, 30.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 липня 2026 р. справа № 520/14475/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 28.04.2026 №473 про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції старшого слідчого відділення №2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 14.05.2026 №320/ос По особовому складу про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого слідчого відділення №2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області поновити на посаді старшого слідчого відділення №2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_1 та внести відповідний запис до трудової книжки (про недійсність запису, який неправильно внесений до трудової книжки);

- стягнути з Головного управління національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.04.2026 №473 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.05.2026 №320 о/с «По особовому складу» про реалізацію зазначеного дисциплінарного стягнення є протиправними та підлягають скасуванню. На думку позивача, дисциплінарне стягнення застосовано за відсутності належно встановленого складу дисциплінарного проступку, а висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на матеріалах кримінального провадження та фактично дублюють зміст повідомлення про підозру, без самостійного, повного й об`єктивного дослідження обставин, що мають значення для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, позивач вказує на порушення порядку проведення службового розслідування, неврахування обставин, що характеризують його особу, та непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в Національній поліції України є законними й обґрунтованими. На думку відповідача, матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а встановлені обставини свідчать про порушення ним вимог Присяги поліцейського, службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейських та інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження служби в Національній поліції України. У зв`язку з цим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, а оскаржувані накази прийняті без належного встановлення складу дисциплінарного проступку. Позивач вказав, що відповідач фактично ототожнив факт наявності кримінального провадження та повідомлення про підозру з доведеністю вини, хоча службове розслідування повинно було бути проведено повно та об`єктивно. Також, позивач зазначив, що відповідач не довів пропорційності застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення, безпідставно послався на попередні дисциплінарні стягнення та не виконав обов`язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень. Крім того, позивач наголосив, що його ненадання пояснень було пов`язане з перебуванням на лікарняному після звільнення з-під варти. У зв`язку з цим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.04.2026 № 473 «Про застосування дисциплінарних стягнень відносно поліцейських ГУНП в Харківській області» до старшого слідчого відділення № 2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали висновки службового розслідування, яким встановлено порушення ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та інших нормативно-правових актів, що регламентують проходження служби в органах Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.05.2026 № 320/ос «По особовому складу» реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене наказом ГУНП в Харківській області від 28.04.2026 № 473, та старшого слідчого відділення № 2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Позивач, не погодившись із наказом ГУНП в Харківській області від 28.04.2026 № 473 «Про застосування дисциплінарних стягнень відносно поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також із наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2026 № 320/ос «По особовому складу» про реалізацію зазначеного дисциплінарного стягнення, звернувся до суду із даним позовом.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати зазначені накази, поновити його на посаді старшого слідчого відділення № 2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області, внести відповідний запис до трудової книжки щодо недійсності запису про звільнення, а також стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Таким чином, спірні правовідносини у межах даної справи виникли з приводу правомірності притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та реалізації вказаного дисциплінарного стягнення шляхом видання наказу по особовому складу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі за текстом - Закон №580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського закріплені у статтею 18 Закону №580-VIII, згідно з якими поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частинами 13, 14, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Відповідно до частини десятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу поліцейського, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Зазначені положення свідчать, що застосування дисциплінарного стягнення має здійснюватися з дотриманням принципів індивідуалізації відповідальності та пропорційності, тобто вид дисциплінарного стягнення повинен відповідати характеру та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, ступеню вини поліцейського, наслідкам такого проступку, а також даним, що характеризують особу поліцейського.

Водночас суд при перевірці правомірності застосування дисциплінарного стягнення оцінює не лише факт наявності дисциплінарного проступку, а й дотримання органом поліції вимог щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, зокрема чи було враховано всі обставини, передбачені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами службового розслідування, підставою для прийняття наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.04.2026 № 473 стало встановлення дисциплінарною комісією факту вчинення старшим слідчим відділення № 2 слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_1 стало встановлення дисциплінарною комісією факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який за своїм характером полягав не лише у порушенні службової дисципліни, а й у використанні службового становища всупереч інтересам служби, порушенні антикорупційних обмежень та вчиненні дій, що могли негативно вплинути на авторитет органів Національної поліції України.

Зокрема, під час проведення службового розслідування встановлено, що позивач, використовуючи своє службове становище та пов`язані з ним можливості, вчинив дії, несумісні зі статусом поліцейського та вимогами антикорупційного законодавства.

Так, відповідно до висновку службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 29.11.2025 приблизно о 10 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , капітан поліції ОСОБА_1 під час особистої зустрічі з ОСОБА_2 передав йому завірену копію висновку експерта від 28.08.2025 № СЕ-19/121-25/20984-ПЧ та супровідний лист Берестинського РВП, що, за висновком дисциплінарної комісії, створило у заявника уявлення про здійснення позивачем особистого сприяння та можливість вирішення питань поза межами визначених законом службових повноважень.

Крім того, встановлено, що 16.01.2026 під час приватних зустрічей із ОСОБА_2 позивач створював у останнього враження щодо наявності у нього можливостей незаконного впливу на процесуального керівника у кримінальному провадженні №12024221090000872 та нав`язував власне сприяння у вирішенні питання щодо подальшого руху кримінального провадження, хоча такі повноваження до компетенції слідчого не належать.

Також службовим розслідуванням встановлено, що 13.03.2026 та 24.03.2026 біля будівлі Берестинського районного суду Харківської області під час зустрічей із ОСОБА_3 позивач створював враження про можливість впливу на суддю та результати автоматизованого розподілу судової справи № 626/968/26, фактично пропонуючи власне посередництво у прийнятті судом позитивного рішення.

Вказані обставини підтверджені матеріалами службового розслідування, у тому числі документами, поясненнями учасників, іншими зібраними матеріалами, які були досліджені дисциплінарною комісією та отримали належну оцінку у висновку службового розслідування.

Крім того, встановлено факт залишення позивачем 24.03.2026 о 11 год. 40 хв. службового приміщення сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області без дозволу безпосереднього керівника, чим порушено вимоги Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності.

Таким чином, дисциплінарною комісією встановлено, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 22, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також положень Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Позивачем наявності зазначених обставин не спростовано.

Суд зазначає, що відповідно до положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування є спеціальною процедурою, спрямованою на повне, всебічне та об`єктивне встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку, визначення наявності вини поліцейського, причин та умов його вчинення, а також виду дисциплінарного стягнення, яке має бути застосоване.

Матеріалами справи підтверджується, що службове розслідування проведено уповноваженою дисциплінарною комісією, яка дослідила обставини, що стали підставою для його призначення, отримала необхідні документи, надала оцінку діям позивача та встановила причинно-наслідковий зв`язок між його поведінкою і допущеними порушеннями.

Судом не встановлено порушень порядку проведення службового розслідування, передбаченого Дисциплінарним статутом Національної поліції України, які б могли вплинути на об`єктивність його результатів або бути самостійною підставою для скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Посилання позивача на незгоду із висновками дисциплінарної комісії саме по собі не може свідчити про протиправність прийнятого рішення, оскільки суд при розгляді таких спорів перевіряє не лише суб`єктивне ставлення особи до встановлених обставин, а насамперед наявність факту дисциплінарного проступку, дотримання процедури притягнення до відповідальності та відповідність застосованого стягнення тяжкості вчиненого порушення.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 21.02.2025 у справі № 380/7340/23, відповідно до якої притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та притягнення його до кримінальної відповідальності є самостійними видами юридичної відповідальності. Вирішення питання щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення потребує встановлення саме наявності у діях поліцейського складу дисциплінарного проступку, а не встановлення його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, наявність чи відсутність обвинувального вироку суду на момент застосування дисциплінарного стягнення сама по собі не перешкоджає притягненню поліцейського до дисциплінарної відповідальності, оскільки предметом оцінки дисциплінарної комісії були не питання кримінально-правової кваліфікації дій позивача, а дотримання ним вимог законодавства, Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейських та обмежень, встановлених антикорупційним законодавством.

У цьому випадку дисциплінарною комісією було встановлено не факт вчинення позивачем кримінального правопорушення як підставу для дисциплінарної відповідальності, а вчинення ним дій, несумісних зі статусом поліцейського, що виразилися у використанні службового становища, створенні у сторонніх осіб уявлення про можливість впливу на інших посадових осіб та порушенні встановлених законом обмежень, пов`язаних із проходженням служби в Національній поліції України.

Вирішуючи питання щодо виду дисциплінарного стягнення, суд враховує положення статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до яких при визначенні виду стягнення враховуються характер проступку, обставини його вчинення, ступінь вини поліцейського, особа порушника, його попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов`язків.

У цьому випадку суд враховує, що вчинені позивачем дії не були пов`язані із неналежним виконанням окремого процесуального обов`язку, а свідчили про використання службового становища з метою створення у сторонніх осіб уявлення про можливість впливу на інших посадових осіб, у тому числі прокурора та суддю, що є несумісним із принципами діяльності Національної поліції України.

Такі дії безпосередньо впливають на рівень довіри суспільства до правоохоронних органів, підривають авторитет поліції та суперечать підвищеним вимогам, які встановлені до осіб, що виконують функції держави у сфері забезпечення законності та правопорядку.

При цьому суд враховує, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було враховано положення абзацу першого підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до якого за результатами службових розслідувань за фактами причетності поліцейських до скоєння корупційних кримінальних правопорушень передбачено необхідність застосування найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності звільнення зі служби в поліції. Вказане положення було враховано дисциплінарною комісією разом із характером встановлених порушень, їх наслідками, ступенем вини позивача та даними про його службову поведінку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції відповідає характеру та тяжкості допущених порушень, ступеню вини позивача та наслідкам його поведінки.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.04.2026 № 473 прийнятий уповноваженим органом, у межах визначених законом повноважень, за результатами належного службового розслідування та з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Щодо наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.05.2026 № 320/ос «По особовому складу», суд зазначає, що він не є самостійним рішенням про застосування дисциплінарного стягнення, а лише реалізує раніше прийняте рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.

Оскільки судом не встановлено протиправності наказу від 28.04.2026 № 473, відсутні правові підстави для скасування наказу від 14.05.2026 № 320/ос та поновлення позивача на посаді.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Харківській області та поновлення на посаді є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає, що така вимога може бути задоволена лише у разі встановлення факту незаконності звільнення працівника та його поновлення на посаді.

Оскільки судом встановлено правомірність наказу ГУНП в Харківській області від 28.04.2026 №473 та наказу від 14.05.2026 №320/ос, підстави для поновлення позивача на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Харківській області прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду спору не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні ді.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 30 липня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ