Рішення № 138619729, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 липня 2026 р. справа № 520/14539/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф 286953-2040-У від 03.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.05.2026 йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 80977877 на підставі вимоги ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф 286953-2040-У від 03.04.2026 на суму 39 534,78 грн. Позивач вказує, що зазначена вимога не є новою, оскільки стосується заборгованості, яка вже була визначена у вимозі №Ф-319-06-У від 22.02.2021 та була предметом примусового виконання у виконавчому провадженні № 73771925, постанову про відкриття якого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №520/1769/24 визнано протиправною та скасовано. На думку позивача, оскаржувана вимога не створює нового обов`язку зі сплати ЄСВ, а фактично дублює раніше існуючу заборгованість, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Харківській області протиправно сформовано нову вимогу та розпочато процедуру її примусового стягнення. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Харківській області №Ф 286953-2040-У від 03.04.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про правомірність формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ № Ф-286953-2040-У від 03.04.2026 та наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску. Відповідач вказав, що вимога сформована відповідно до вимог Закону України № 2464-VI та Інструкції № 449 на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, а попереднє скасування виконавчого провадження не свідчить про відсутність у позивача обов`язку зі сплати ЄСВ. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що вимога ГУ ДПС у Харківській області №Ф-286953-2040-У від 03.04.2026 не створює нового обов`язку зі сплати ЄСВ, а лише відображає раніше сформовану заборгованість. Водночас, вважає її протиправною, оскільки податковий орган повторно сформував вимогу щодо боргу, який вже був предметом попередньої вимоги, та не врахував наслідки її скасування судом. Позивач послався на норми податкового законодавства та зазначив, що нова вимога не повинна була виноситися, у зв`язку з чим просив задовольнити позов і скасувати спірну вимогу.

Також, позивачем подано до суду клопотання про залишення відзиву Головного управління ДПС у Харківській області без розгляду, в якому останній посилається на пропуск відповідачем встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом установлено, що копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено до електронного кабінету відповідача 08.06.2026 о 18:43 год, що підтверджується відповідною довідкою.

Враховуючи, що документ доставлено після закінчення робочого часу, днем його вручення є 09.06.2026. Відтак, перебіг п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву розпочався 10.06.2026 (з наступного дня після отримання ухвали) та закінчився 24.06.2026 включно.

Відзив на позовну заяву Головним управлінням ДПС у Харківській області подано через систему «Електронний суд» 24.06.2026, тобто в межах встановленого судом строку.

За таких обставин доводи позивача про пропуск відповідачем строку на подання відзиву є необґрунтованими, а клопотання про залишення відзиву без розгляду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши аргументи учасників спору, викладені в заявах по суті справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом установлено, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 (позивач) перебував на обліку в ГУ ДПС у Харківській області як фізична особа-підприємець у період з 22.10.2013 по 10.01.2024.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 проведена 10.01.2024, однак у зв`язку з наявністю несплаченої заборгованості зі сплати єдиного внеску його не було знято з обліку платників ЄСВ.

У зв`язку з наявністю у позивача заборгованості з єдиного внеску ГУ ДПС у Харківській області в автоматичному режимі сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 № Ф-319-06 на загальну суму 39 738,03 грн, яка вважалася узгодженою та була передана до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

На підставі заяви ГУ ДПС у Харківській області від 15.12.2023 Куп`янським відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 73771925 від 09.01.2024 щодо стягнення зазначеної заборгованості. Водночас рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/1769/24 постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження було визнано протиправною та скасовано у зв`язку із пропуском строку пред`явлення вимоги до виконання. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У подальшому, у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 несплаченої заборгованості з єдиного внеску, яка станом на 31.03.2026 становила 39 534,78 грн, ГУ ДПС у Харківській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-286953-2040-У від 03.04.2026 на зазначену суму та направило її позивачу. Вказана вимога була повернута поштовим відправленням за закінченням строку зберігання та вважалася врученою 20.04.2026.

Оскільки позивач не сплатив зазначену суму заборгованості та не оскаржив вимогу у встановленому порядку, податковий орган вважав її узгодженою та передав до Куп`янського відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. На підставі заяви ГУ ДПС у Харківській області від 04.05.2026 було відкрито виконавче провадження № 80977877 від 11.05.2026.

Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-286953-2040-У від 03.04.2026, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом про визнання протиправною та скасування такої вимоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, а також повноваження контролюючих органів визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI встановлено обов`язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною третьою статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску контролюючими органами у випадках, визначених законом, здійснюється на підставі актів перевірок, звітності платника, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми доходу, на які відповідно до закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок у строки, визначені законом, а згідно з частиною дванадцятою цієї статті єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI контролюючий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок формування та направлення таких вимог визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі за текстом - Інструкція № 449).

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС.

Пунктом 6 розділу VI Інструкції №449 визначено вичерпний перелік випадків, коли вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною. Зокрема, вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили рішенням суду про її скасування.

Аналогічні положення містяться у підпункті 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовано суму податкового боргу, визначену у такій вимозі. За змістом пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною саме у день набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Механізм ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі за текстом - Порядок № 5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника є формою оперативного обліку, що містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для накопичення і відображення відомостей про стан його розрахунків з бюджетом. В інтегрованій картці платника, зокрема, відображаються вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення контролюючих органів, рішення судів, відомості про надходження коштів та інші первинні документи.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Порядку №5 підставою для погашення (зменшення) заборгованості в інтегрованій картці платника є, серед іншого, судове рішення, яке набрало законної сили та яким скасовано раніше прийняте рішення контролюючого органу.

Отже, законодавство пов`язує припинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) виключно з її відкликанням у випадках, прямо визначених законом. До моменту такого відкликання вимога залишається чинним індивідуальним актом контролюючого органу та може бути підставою для вжиття заходів примусового стягнення.

Разом із тим, суд зазначає, що законодавство не передбачає такої підстави припинення або відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки), як скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вказані правовідносини регулюються різними нормативними актами та мають різну правову природу: вимога про сплату боргу є рішенням контролюючого органу, прийнятим у сфері адміністрування єдиного внеску, тоді як постанова державного виконавця є процесуальним рішенням у межах процедури примусового виконання. Отже, скасування постанови державного виконавця не може бути підставою для повторного виникнення у контролюючого органу права на формування нової вимоги щодо того самого боргу.

Окрім того, суд звертає увагу, що порядок направлення податкових вимог визначений статтею 59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, яка існує на день його погашення. При цьому законодавець прямо встановив, що у разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Наведена норма є імперативною та не передбачає жодних винятків щодо можливості повторного направлення вимоги у разі існування чинної, не відкликаної вимоги. Її метою є недопущення дублювання виконавчих документів щодо одного й того самого податкового боргу та забезпечення стабільності правового статусу платника податків.

Аналогічні положення також містить Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, відповідно до пункту 5 розділу III якого в разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, до моменту відкликання попередньої вимоги у порядку, визначеному законом, контролюючий орган зобов`язаний діяти відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, який прямо передбачає, що у разі зміни суми податкового боргу за наявності непогашеного боргу нова податкова вимога не формується та не надсилається, а погашенню підлягає вся сума боргу, яка існує на день його погашення.

Так, судом установлено, що на момент прийняття оскаржуваної вимоги щодо позивача вже існувала раніше сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), яка не була скасована, не була відкликана в порядку статті 60 Податкового кодексу України та пункту 6 розділу VI Інструкції №449, а також була пред`явлена до примусового виконання у виконавчому провадженні.

За таких обставин контролюючий орган, у разі зміни розміру податкового боргу, був зобов`язаний керуватися положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, відповідно до яких нова вимога не формується та не надсилається, а погашенню підлягає вся сума боргу, що існує на день його погашення.

При цьому, суд зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) не є документом, яким контролюючий орган повторно визначає або встановлює новий обов`язок платника зі сплати єдиного внеску, а лише фіксує наявність вже існуючого обов`язку та розмір непогашеної заборгованості. Саме тому законодавець передбачив спеціальний порядок дій контролюючого органу у випадку зміни розміру боргу після направлення вимоги, а саме погашення підлягає вся сума боргу, яка існує на момент його погашення, без формування нової вимоги.

Окрім того, надсилання декількох вимог щодо одного і того самого податкового боргу за відсутності відкликання попередньої вимоги створює ситуацію правової невизначеності, оскільки платник податків не може однозначно визначити, яка саме вимога є актуальною, а також який саме документ підлягає виконанню в межах процедури примусового стягнення. Такий підхід суперечить принципу належного врядування та обов`язку суб`єкта владних повноважень діяти лише у спосіб та в межах повноважень, визначених законом.

Отже, винесення відповідачем нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-286953-2040-У від 03.04.2026 за наявності чинної попередньої вимоги суперечить вимогам пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, а тому є протиправним.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-286953-2040-У від 03.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 липня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ