Рішення № 138619605, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 липня 2026 року справа № 520/14290/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Заступника начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Левченка Бориса (вул. Весніна, буд. 14, під. 1, м. Харків, 61023) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Заступника начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Левченка Бориса, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка, який не організував видачу ОСОБА_1 довідки про прийняття і реєстрацію повідомлення у 7 - му управлінні ДСР НП України такою, що порушили мої права гарантовані п.3 ч. 2ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;

- визнати бездіяльність заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка, який не організував роз`яснення прав та обов`язків викривача при прийняття ОСОБА_1 повідомлення, у 7 - му управлінні ДСР НП України такою, що порушили ОСОБА_1 права гарантовані п.1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;

- визнати бездіяльність заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка, яка полягає у не організації внесення у Єдиний портал повідомлень викривачів інформації про ОСОБА_1 повідомлення, 7 - м управлінням ДСР НП України такою, що порушили мої права гарантовані ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;

- визнати дії заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка яка полягає у наданні ОСОБА_1 недіючого ідентифікатору для мого входження у Єдиний портал повідомлень викривачів такими що порушили ОСОБА_1 права гарантовані п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції» та свідомим введенням ОСОБА_1 в оману;

- визнати дії заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка, щодо надання ОСОБА_1 роз`яснення про попередній розгляд ОСОБА_1 повідомлення без зазначення в ній детальної інформації попереднього розгляду мого повідомлення про порушення антикорупційного законодавства такою що не свідчить про надання ОСОБА_1 детальної Інформації про проведення попередньої перевірки за моїм повідомленням про порушення антикорупційного законодавства;

- зобов`язати заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка вирішити питання, про видачу ОСОБА_1 довідки про прийняття і реєстрацію ОСОБА_1 повідомлення, яке він начебто розглядав, про що свідчит надісланий лист №63964-2026 від 29. .05.2026 року як то визначено п.3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;

- зобов`язати заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка вирішити питання , про роз`яснення ОСОБА_1 прав і обов`язків викривача, як то визначено п. 1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;

- зобов`язати заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченко організувати внесення відомостей про Повідомлення ОСОБА_1 , на яке надіслав роз`яснення №63964-2026 від 29.05.2026 року до Єдиного порталу повідомлень викривачів, про що мене повідомити наданням відповідного ідентифікатора;

- зобов`язати заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка організувати повторний розгляд ОСОБА_1 повідомлення про порушення антикорупційного законодавства, на вимогах ЗУ «Про запобігання корупції»;

- зобов`язати заступника начальника 7-го управління ДСР НП України Б. Левченка надати ОСОБА_1 детальну інформацію про попередній розгляд мого повідомлення про порушення антикорупційного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, на його думку, допущено протиправну бездіяльність та дії під час розгляду поданого ним повідомлення про можливі факти порушення антикорупційного законодавства від 27.05.2026. Позивач вважає, що відповідачем порушено його права як особи, яка повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, зокрема право на отримання підтвердження прийняття та реєстрації повідомлення, право бути повідомленим про права та обов`язки викривача, а також право на отримання інформації про стан та результати розгляду повідомлення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції». Також позивач зазначає, що надане йому роз`яснення №63964-2026 від 29.05.2026 року не містить детальної інформації щодо результатів попереднього розгляду його повідомлення, а також не дає можливості встановити, яке саме повідомлення було предметом розгляду відповідача. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду даним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову. Вказав, що за результатами попереднього розгляду повідомлення позивача про можливі порушення антикорупційного законодавства встановлено його невідповідність вимогам Закону України «Про запобігання корупції» щодо повідомлень викривачів, у зв`язку з чим подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Зазначив, що листом від 29.05.2026 № 63964-2026 позивача було повідомлено про результати розгляду повідомлення, надано роз`яснення щодо статусу викривача та зазначено ідентифікатор повідомлення, внесеного до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Також, відповідач зазначив, що в межах розгляду повідомлення було проведено перевірку викладених у ньому обставин та надано позивачу відповідь про результати розгляду. Вважає, що діяв у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якої підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Як установлено судом, 26.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із повідомленням про можливі факти порушення вимог антикорупційного законодавства депутатами Височанської селищної ради та Височанським селищним головою.

Зазначене повідомлення було зареєстровано в Управлінні за вхідним номером № Р-1331 від 27.05.2026.

У подальшому листом 7-го управління ДСР НП України № 63964-2026 від 29.05.2026 позивача повідомлено про результати попереднього розгляду повідомлення, а також зазначено, що інформацію внесено до Єдиного порталу повідомлень викривачів за ідентифікатором AAC79886566409 та роз`яснено положення законодавства щодо правового статусу викривача.

Водночас позивач, вважаючи, що відповідачем не було належним чином підтверджено прийняття та реєстрацію його повідомлення, не роз`яснено права та обов`язки викривача, а також не забезпечено внесення відповідних відомостей до Єдиного порталу повідомлень викривачів, звернувся до суду із цим позовом.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про протиправність бездіяльності заступника начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бориса Левченка, яка, на його думку, полягає у невидачі довідки про прийняття і реєстрацію повідомлення, ненаданні роз`яснення прав та обов`язків викривача, невнесенні відповідної інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також у наданні неналежної інформації щодо результатів попереднього розгляду його повідомлення.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі за текстом - Закон № 393/96-ВР) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 5 Закону №393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. (частини 1, 3 ст.15 Закону №393/96-ВР)

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року від № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII), викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 53-1 Закону № 1700-VII державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 цього Закону, зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Органи прокуратури, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань та Національне агентство зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється через відкритий для цілодобового доступу Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальні телефонні лінії.

Інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, отримана через регулярні канали повідомлення такої інформації, вноситься до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів.

Єдиний портал повідомлень викривачів - це інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує обмін даними з викривачем за допомогою мережі Інтернет, збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук, узагальнення повідомлень викривачів, а також іншої інформації, в тому числі про статус викривачів, стан та результати розгляду повідомлень викривачів.

Єдиний портал повідомлень викривачів гарантує викривачам дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також забезпечує доступ викривачів до інформації про стан та результати розгляду їх повідомлень і є офіційним внутрішнім джерелом інформації про осіб, які мають статус викривачів.

Доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів мають викривачі в частині здійснення ними повідомлень та отримання інформації про стан і результати їх розгляду, Голова та службовці Національного агентства відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, керівники та уповноважені особи відповідних суб`єктів у частині повідомлень викривачів, розгляд яких віднесено до їх повноважень відповідно до цього Закону, інші уповноважені особи в частині інформації про статус викривачів у разі звернення викривача для отримання безоплатної правничої чи психологічної допомоги, визначеної цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VІІ, вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.

Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

Повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

У разі, якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз`ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується керівника органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, таке повідомлення у триденний строк надсилається суб`єкту, уповноваженому здійснювати розгляд чи розслідування фактів, викладених у повідомленні, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

З матеріалів справи судом установлено, що 27.05.2026 позивач звернувся до 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із повідомленням про можливі факти порушення антикорупційного законодавства посадовими особами та депутатами Височанської селищної ради. У вказаному повідомленні позивач зазначив про можливе вчинення депутатом Височанської селищної ради правопорушення, пов`язаного із використанням транспортного засобу комунальної власності, та просив вжити відповідних заходів реагування.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, зазначене повідомлення було зареєстровано за вхідним номером № Р-1331 від 27.05.2026. За результатами його попереднього розгляду відповідачем встановлено, що наведена у повідомленні інформація не відповідає вимогам Закону України «Про запобігання корупції» для розгляду такого повідомлення саме як повідомлення викривача, у зв`язку з чим позивачу було направлено лист № 63964-2026 від 29.05.2026, яким повідомлено про подальший розгляд звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а також надано роз`яснення щодо поняття викривача та умов набуття відповідного статусу.

Водночас, відповідач зазначає, що інформацію за повідомленням позивача було внесено до Єдиного порталу повідомлень викривачів за ідентифікатором ААС79886566409, а подальший розгляд звернення здійснювався у межах наданих повноважень. Крім того, відповідачем зазначено, що під час розгляду звернення було направлено запит до Височанської селищної ради, отримано відповідні документи, надано оцінку викладеним у повідомленні обставинам та за результатами перевірки складено довідку № 23890-2026 від 10.06.2026, після чого позивачу направлено відповідь № 70330-2026 від 13.06.2026.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду у разі, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що можуть бути перевірені та свідчать про можливе вчинення відповідного правопорушення.

Разом з тим, законодавство розмежовує поняття особи, яка звернулася із повідомленням про можливі факти корупції, та особи, яка має статус викривача.

Відповідно до абзацу двадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання у достовірності інформації повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень цього Закону, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах.

Таким чином, сам лише факт звернення особи до органу державної влади із повідомленням про можливі порушення антикорупційного законодавства не є безумовною підставою для набуття такою особою статусу викривача та автоматичного поширення на неї гарантій, визначених статтею 53-3 Закону України «Про запобігання корупції».

Суд враховує доводи відповідача про те, що за результатами попереднього розгляду повідомлення позивача було встановлено відсутність визначених законом підстав для визнання його повідомлення таким, що подане викривачем, оскільки позивач не навів обставин, які б підтверджували, що відповідна інформація стала йому відома у зв`язку із трудовою, професійною чи іншою діяльністю, визначеною законом як передумова набуття статусу викривача.

При цьому, суд зазначає, що висновок відповідача про відсутність у позивача статусу викривача не звільняє його від обов`язку належним чином розглянути отримане звернення та повідомити особу про результати такого розгляду.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Оцінюючи надані відповідачем докази, суд встановлює, що відповідачем не допущено бездіяльності у вигляді повного нерозгляду повідомлення позивача. Матеріалами справи підтверджується, що повідомлення було прийняте, зареєстроване, внесене до Єдиного порталу повідомлень викривачів, розглянуте відповідачем, а позивачу направлено відповідні листи за результатами його розгляду.

Разом із тим, суд звертає увагу, що лист № 63964-2026 від 29.05.2026 містив переважно загальні роз`яснення щодо правового статусу викривача та порядку розгляду повідомлень, однак сам по собі не містив повного викладення результатів перевірки обставин, зазначених позивачем у повідомленні, та не містив інформації щодо оцінки конкретних фактів, наведених позивачем.

Суд зазначає, що розділом VIII Закону № 1700-VII визначено вимоги щодо віднесення особи до викривача корупції, гарантії захисту викривачів, забезпечення умов для здійснення повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому законодавство України розрізняє заявників та викривачів.

Різниця між ними полягає в тому, що будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною, але не завжди той, хто повідомив про корупцію, є викривачем.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належать, зокрема, надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідні роз`яснення НАЗК розміщені за адресою в мережі Інтернет (https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/), в яких, зокрема, визначено відмінності між викривачем і заявником, вимоги та порядок надання інформації пов`язаної з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, які розділяються на такі ознаки:

- джерелом інформації може бути: трудова і професійна діяльність - тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи, господарська діяльність, громадська діяльність, наукова діяльність, проходженням служби чи навчання, участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання;

- викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину;

- викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені Законом № 1700-VII способи, а саме: внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу, юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу, а так само до органу вищого рівня, уповноважена особа якого здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об`єднання, професійні спілки тощо; регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем органам прокуратури. Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань. Національному агентству з питань запобігання корупції.

Таким чином, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію - особа є заявником.

При цьому, повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.

Також в роз`ясненнях НАЗК зазначається, що наявність статусу викривача може підтверджуватись документами про здійснення ним повідомлення.

Такими документами можуть бути копія: 1) відповіді органу, юридичної особи публічного права, юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача; 2) листа органу, юридичної особи публічного права, (юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону) про результати попередньої перевірки повідомлення; 3) повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача (відповідно до вимог ч. 9 ст. 214 КПК України); 4) повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (відповідно до вимог ч. 5 ст. 257 КУпАП). Наведений перелік не є вичерпним, наявність статусу викривача в особи у зв`язку із здійсненим нею повідомленням можуть підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено порушення прав позивача саме як викривача, оскільки доказів набуття такого статусу матеріали справи не містять. Водночас, відповідач мав обов`язок забезпечити належне інформування позивача про результати розгляду його повідомлення з урахуванням конкретних обставин, які були викладені у зверненні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду повідомлення позивача не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем відповідних дій щодо його розгляду.

Разом із тим, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного інформування позивача про результати розгляду його повідомлення та зобов`язати відповідача надати позивачу належну інформацію щодо результатів розгляду повідомлення із зазначенням проведених заходів реагування.

В іншій частині позовних вимог, а саме щодо зобов`язання видати довідку про прийняття та реєстрацію повідомлення як повідомлення викривача, надати роз`яснення прав та обов`язків викривача, внести відомості до Єдиного порталу повідомлень викривачів саме як щодо повідомлення викривача, визнати протиправними дії щодо надання ідентифікатора та змісту листа № 63964-2026, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки такі вимоги ґрунтуються на помилковому припущенні позивача про набуття ним статусу викривача.

Наявність такого статусу не презюмується самим фактом звернення до правоохоронного органу, а потребує встановлення сукупності передбачених законом умов. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували набуття позивачем статусу викривача у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а тому права, передбачені статтею 53-3 цього Закону, не можуть бути реалізовані ним у заявленому обсязі.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 264, 293, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Заступника начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Левченка Бориса (вул. Весніна, буд. 14, під. 1, м. Харків, 61023) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність заступника начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бориса Левченка, яка полягає у неналежному інформуванні ОСОБА_1 про результати розгляду його повідомлення про можливі факти порушення антикорупційного законодавства, поданого до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та зареєстрованого за вхідним номером № Р-1331 від 27.05.2026.

Зобов`язати заступника начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бориса Левченка (вул. Весніна, буд. 14, під. 1, м. Харків, 61023) повторно розглянути питання щодо інформування ОСОБА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про результати розгляду його повідомлення № Р-1331 від 27.05.2026 з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про звернення громадян», із зазначенням відомостей про проведені заходи реагування та результати перевірки наведених у повідомленні обставин.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 липня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ