Ухвала суду № 138619575, 29.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

29 липня 2026 року № 520/22745/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №710 від 26.02.2026 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути в дохід держави, в особі військової частини НОМЕР_1 , отримане ним майно (грошові кошти), набуте без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) в розмірі 339 745 гривень 28 копійок (з яких: нарахування - 242 675,20 грн., ПДФО - 43 681,54 грн., ЄСВ - 53 388,54 грн.) та стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 339 754,28 гривень.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом:

- Зупинення дії Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №710 від 26.02.2026 року щодо стягнення з ОСОБА_1 339 754,28 грн. розміру безпідставно отриманої додаткової винагороди із відрахуванням 20% від щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення до завершення судового розгляду справи по суті та набранням рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що виконання фінансовим відділом військової частини оспорюваного рішення командира на етапі розгляду спору в судовому порядку, може призвести в разі задоволення позовних вимог, до необхідності наступного звернення до суду з заявою про поворот виконання, що підвищить навантаженість на суд, призведе до виконання додаткових фінансово- бухгалтерських розрахунків та платежів за рахунок бюджетних асигнувань, можливого встановлення контролю за виконанням рішення.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому полягатимуть дії, спрямовані на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов`язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Як встановлено судом, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного наказу, обґрунтовано очевидною протиправністю такого наказу та можливістю ускладнення поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, представник позивача стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до безпідставного стягнення з останнього коштів на виконання оскаржуваної вимоги, а тому неефективності захисту його прав та інтересів у випадку задоволення позову, що завдасть позивачу значної матеріальної шкоди.

Представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво вплинути на подальше виконання судового рішення та одночасно сприятиме порушенню прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Позивачем та/або його представником до суду не надано переконливих доказів наявності ризиків заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, зокрема, щодо вчинення реалізації стягнення з позивача безпідставно утриманих коштів.

Суд зазначає, що надаючи оцінку доводам заявника, наведеним у заяві про забезпечення позову, слід дійти висновку про те, що остання не містить в собі належних та достатніх доводів та доказів, що давали б можливість дійти, станом на час вирішення питання про відкриття провадження обґрунтованого висновку про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

На стадії вирішення питання про забезпечення позову суд не вправі досліджувати докази, вирішувати питання їх належності, допустимості, достовірності чи достатності, а також фактично вирішувати спір по суті. Інакше застосування заходів забезпечення позову перетворюється на передчасне вирішення позовних вимог.

При цьому Позивач не навів жодної обставини, яка б свідчила про очевидну протиправність наказу у розумінні статті 150 КАС України. Наведені у заяві аргументи є предметом спору між сторонами та підлягають перевірці лише після дослідження всіх доказів у справі.

Крім того, у разі задоволення адміністративного позову порушене майнове право Позивача може бути повністю відновлене шляхом виконання судового рішення та повернення безпідставно утриманих коштів. Отже, можливі майнові наслідки мають відновлюваний характер та не є такими, що унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання майбутнього судового рішення.

Тимчасові фінансові втрати, які можуть бути компенсовані, не можуть бути підставами для застосування заходів забезпечення позову, оскільки у разі визнання судом наказу протиправним, утримані суми грошового забезпечення будуть повернуті позивачу відповідно до процедури, визначеної ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», що виключає незворотність наслідків у разі скасування наказу.

Тобто, майнові втрати, які потенційно можуть бути відшкодовані, не формують тієї шкоди, яка відповідно до частини другої статті 150 КАС України є такою, що унеможливлює чи істотно ускладнює захист прав позивача.

Вказаний висновок щодо застосування норм права у схожих правовідносинах відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові від 21.05.2026 року (справа № 520/25813/25).

Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.