Ухвала суду № 138619550, 28.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

28 липня 2026 року № 520/1927/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження розглянув заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:

- встановити порядок виконання додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у адміністративній справі №520/1927/25 шляхом встановлення строку його виконання, а саме: з моменту набрання законної сили ухвали про встановлення порядку виконання додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у адміністративній справі №520/1927/25, протягом 30 календарних днів перерахувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розрахунковий рахунок ІBAN UA393052990000026200877448494, суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) за додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду, від 03 липня 2025 року у адміністративній справі №520/1927/25;

- встановити порядок виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у адміністративній справі №520/1927/25 шляхом встановлення строку його виконання, а саме: з моменту набрання законної сили ухвали про встановлення порядку виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду, від 01 серпня 2025 року у адміністративній справі №520/1927/25, протягом 30 календарних днів перерахувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розрахунковий рахунок ІBAN UA393052990000026200877448494, витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1000,00 грн за постановою Другого апеляційного адміністративного суду, від 01 серпня 2025 року у адміністративній справі №520/1927/25.

В обґрунтування зазначеної заяви, з урахуванням уточнень, позивач зазначає, що Державна казначейська служба та її територіальний орган протягом тривалого часу не виконують судові рішення у справі № 520/1927/25, попри те що виконавчі листи були подані до виконання ще у вересні 2025 року, а саме щодо стягнення судових витрат. Він посилається на те, що передбачений законом тримісячний строк для перерахування коштів сплив, а національний механізм виконання рішень у його випадку фактично не забезпечив реального стягнення присуджених сум. На думку заявника, така бездіяльність є протиправною, а з огляду на системну затримку виконання він просить суд встановити конкретний строк виконання рішення 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Сторони у судове засідання не прибули про час та місце були належним чином повідомлені. Також суд зазначає, що від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності з повним технічним фіксуванням судового засідання.

Розглядаючи дане клопотання, суд зазначає, що згідно ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Також суд зазначає, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійсненя технічної фіксації судового засідання, у зв`язку з чим, клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши доводи заяви позивача та надані ним докази, виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/1927/25 від 27.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1000,00 грн.

Також, 03.07.2025 Харківським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове судове рішення у справі, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 залишено без змін.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Неможливість виконання рішень зобов`язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI від 05.06.2012, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, державні підприємство, установа, організація.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тобто, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов`язав суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що спір в межах справи №520/1927/25 стосувався порушених ГУ ПФУ в Харківській області прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

У той же час, звертаючись до суду з заявою про зміну способу, в частині безспірного стягнення судових витрат з відповідача, позивач обґрунтовує викладені у заяві вимоги бездіяльністю Державної казначейської служби України щодо невиконання, протягом тривалого часу, додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі №520/1927/25, щодо списання з рахунків ГУ ПФУ в Харківській області присуджених позивачу коштів.

Так, відповідно до положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Тобто, в даному випадку наявний спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, який не охоплювався предметом судового розгляду в межах справи №520/1927/25.

Також, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі № 520/31630/25 позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у вигляді невиконання, протягом тривалого часу, додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі №520/1927/25; ухвалено стягнути з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/31630/25 скасовано в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. В цій частині ухвалено нове рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, в розмірі 3000 грн. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі № 520/31630/25 залишено без змін. Стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2000,00 грн.

Суд зазначає, з аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України вбачається, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.

Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Також, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

Натомість, у поданій заяві позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення, шляхом встановлення конкретного строку його виконання. При цьому суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, вже за своєю правовою природою є обов`язковим до виконання.

Суд зазначає, що фактично заявник пов`язує необхідність встановлення судом строку виконання рішення з невиконанням Державною казначейською службою України виконавчих документів у частині стягнення судових витрат, тобто з обставинами, які виникли на стадії виконання судового рішення та стосуються діяльності іншого суб`єкта владних повноважень, що не був боржником у межах спірних правовідносин, вирішених у справі № 520/1927/25.

На підставі вище викладеного та виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не свідчать про наявність передбачених статтею 378 КАС України підстав для зміни способу чи порядку виконання судового рішення.

Відтак, суд, керуючись вищевикладеним та виходячи з обставин справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про здійснення повного технічного фіксування усіх судових засідань у справі - залишити без задоволення.

Заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Мельников Р.В.