Рішення № 138619444, 30.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1145/26

Провадження № 2/515/1816/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Татарбунари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 5281387 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 7200,00 грн. зі строком кредиту 360 днів, датою повернення кредиту є 24.01.2026. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало відповідачу кредит у сумі 7200,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

30.12.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу за №30/12/2025, згідно умов якого первіний кредитор відступив фактору - позивачу права грошової вимоги за кредитним договором № 5281387 від 29.01.2025.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики, заборгованості за процентами - не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 24 297,67 грн., яка складається з тіла кредиту 7199,92 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 15387,75 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»за 25 календарних днів 1 710,00 грн.

На підставі викладеного, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просило суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Рух справи

25 червня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А.

02 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію на підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; інформацію на підтвердження факту зарахування коштів з 29.01.2025 по 07.02.2025р., на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 7200 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у позовній заяві просило провести розгляд справи за відсутності свого представника, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.

У липні 2026 року до суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась судом відповідачу (копія ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 02 липня 2026 року). Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач отримав вказані вище документи 13 липня 2026, про що власноруч розписався.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 28.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 5281387 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 7200,00 грн. зі строком кредиту 360 днів, датою повернення кредиту є 24.01.2026. Денна процентна ставка 0,95 (п.1.4.1. Договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) складає 32 544,00 грн.

Відповідно до реквізитів Договору № 5281387 від 29.01.2025 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «71779».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №5281387 від 29.01.2025 виконало, надало відповідачу кредит у сумі 7200,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему ipay, на підставі укладеного Договору ФК-П-19/03-01 про організацію переказу коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

За інформацією в листі ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», відповідно до зазначеного договору№ 5281387 від 29.01.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 7200,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Із Листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260714/71302-БТ від 15-07-2026, наданого на виконання ухвали суду від 02 липня 2026 року, а ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунку (ах) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 7200 UAH за період 29.01.2025-07.02.2025 р.(від 29.01.2025 р., призначення: CREDIT7_VYDACHA1, 45 VYSHHORODSKA STR).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №5281387 від 29.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, виданого ТОВ «Лінеура Україна», станом на 30.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 26187,67 грн. з яких заборгованість з тіла кредиту 7199,92 грн., заборгованості за процентами 15387,75 грн., штрафні санкції 3600,00 грн.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач повернув позику у розмірі та строки, передбачені Договором.

30.12.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу за №30/12/2025, згідно умов якого первісний кредитор відступив фактору - позивачу права грошової вимоги за кредитним договором № 5281387 від 29.01.2025.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог до Договору факторингу №30/12/2025 від 30.12.2025 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у сумі 26187,67 грн. з яких заборгованість з тіла кредиту 7199,92 грн., заборгованості за процентами 15387,75 грн., штрафні санкції 3600,00 грн.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитом.

Факт отримання кредиту на наявності кредитної заборгованості позичальником не спростовано.

Надані позивачем докази свідчать, що ОСОБА_1 ознайомлена з умовами кредитування і прийняла їх.

За встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту 7199,92 грн підлягають до задоволення.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом

З умовами договору № 5281387 від 29.01.2025 року строк кредитування становить 360 днів.

З розрахунку заборгованості за Договором №5281387 від 29.01.2025, наданого ТОВ «Лінеура Україна» станом на 30.12.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 26187,67 грн. з яких заборгованість за процентами 15387,75 грн.

З наданого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» розрахунку заборгованості за договором №5281387 від 29.01.2025 року вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з 31.12.2025 по 24.01.2026 року, тобто в межах строку кредитування і їх сума складає 1710,00 грн.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за відсотками за користування кредитом на загальну суму 17097,75 грн. є правомірними.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи, що боржник, отримавши кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов`язання.

При вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону (постанова КЦС ВС від 03.08.2022 № 156/268/21 (61-17186 св 21)).

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що ОСОБА_1 , отримавши від позивача кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягають задоволенню, у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено повністю, в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу до суду позивачем було надано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 10/12-2024, укладений 10.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., Заявку № 20483 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року від 14.05.2026, ордер, Рахунок на оплату №20483-12/06-2026 від 12 червня 2026 р, Акт № 20483 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. від 12.06.2026 про підтвердження факту надання правничої допомоги, згідно якого вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

У постановах Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 444/2445/19, від 12 травня 2021 року у справі № 235/4969/19 зроблено висновок про те, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, що нівелює необхідність подання детального опису та свідчить про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21 викладено правову позицію про те, що належними і допустимими доказами на підтвердження того, які роботи та послуги були надані адвокатом, може слугувати акт прийому-передачі послуг, а неврахування його як доказу та вимога суду щодо надання учасником справи детального опису виконаних робіт свідчить про прояв судом надмірного формалізму.

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суду кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено на 100% (пропорційність) суд вважає, за необхідне стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 526, 549, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості в розмірі 24 297,67 грн (Двадцять чотири тисячi двiстi дев`яносто сiм гривень 67 копiйок), з яких сума кредиту 7199,92 грн (Сiм тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень 92 копiйки), сума процентів за користування кредитом 15387,75 грн. (П`ятнадцять тисяч триста вiсiмдесят сiм гривень 75 копiйок), нараховані Позивачем проценти за 25 календарних днів 1 710,00 грн (одна тисяча сiмсот десять гривень 00 копiйок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822), місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. приміщення 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя О.А.Дем`янова