Вирок № 138619064, 30.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 506/195/25

Провадження №1-кп/505/476/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Подільськ, за допомогою онлайн-сервісу відеоконференцзв`язку, матеріали кримінального провадження внесеного за №12024160000001415 від 12 листопада 2024 року за обвинувальним актом по обвинуваченню:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Феодосіївка Красноокнянського району Одеської області, одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця с. Феодосіївка Красноокнянського району Одеської області, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинили злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Так, ОСОБА_6 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, а саме, перебуваючи на посаді гранатометника 3-го відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ЗСУ (на даний час перебуває серед числа осіб, які самовільно залишили військову частину), будучи обізнаним із вимогами законодавства України щодо порядку перетину державного кордону України та про те, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», тимчасово можуть обмежуватися Конституційні права, свободи людини і громадянина, під час встановленої, у відповідності до законодавства України, заборони чоловікам призивного віку на виїзд за кордон, з попередньою змовою із рідним дядьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року, вирішили одержати незаконну грошову винагороду за організацію незаконного переправлення громадян України, а саме чоловіків, яким заборонено виїзд за межі країни під час дій правового режиму воєнного стану, через державний кордон України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше жовтня 2024, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, підшукав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким повідомив про можливість переправлення осіб через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, незважаючи на встановлену заборону, шляхом безпосереднього перевезення через державний кордон України, повідомивши останнім, що таке перевезення відбудеться в обхід офіційно встановлених пунктів пропуску через державний кордон України.

Надалі, 22 листопада 2024 року в період часу з 15 год. 34 хв. по 15 год. 44 хв. ОСОБА_7 , зустрівшись із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 за раніше обумовленою адресою, а саме: Одеська область, Подільський район, село Федосіївка, здійснив супроводження останніх за адресою: АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_7 , залишив приміщення вказаного будинку, надавши вказівку очікувати там.

В подальшому, о 17 год. 00 хв. того ж дня 22 листопада 2024 року, перебуваючи у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , з метою реалізації їх прямого умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів надали вказівку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 очікувати темної пори доби з метою у переходу поза пунктами пропуску державного кордону України в напрямку Республіки Молдова (на визнаної Придністровської Молдавської Республіки) у темну пору доби та отримали від останніх раніше обумовлену незаконну грошову винагороду у виді грошових коштів на загальну суму 6700 (шість тисяч сімсот) доларів США що станом на 22.11.2024 становить 276 616 (двісті сімдесят шість шістсот шістнадцять) гривень, відповідного до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України, та 1000 (одна тисяча) євро що станом на 22.11.2024 становить 43 465 (сорок три тисячі чотириста шістдесят п`ять) гривень, відповідного до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України, за їх незаконне переправлення поза офіційно встановлених пунктів пропуску через державний кордон України. Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одразу було затримано працівниками правоохоронного органу, а їх протиправну діяльність припинено.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню вказівками, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив факти та обставини, які викладені в обвинувальному акті та пояснив, що у зв`язку з важким матеріальним станом він бажав заробити коштів на утримання своєї сім`ї, оскільки в нього на утриманні дружина, чотирьохрічна дитина та мати, яка важко хворіє. Щиро кається у вчиненому, просив суворо його не карати та врахувати при призначенні покарання, що він має на утриманні одну малолітню дитину, важко хвору мати та має намір повернутися на військову службу до лав Збройних Сил України. Крім того, просив звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив факти та обставини, які викладені в обвинувальному актіта пояснив, що у зв`язку з важким матеріальним станом він бажав заробити коштів на утримання своєї сім`ї, оскільки він є єдиною в сім`ї працездатною особою та в нього на утриманні є непрацездатного віку батько. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати, врахувати при призначенні покарання, що він має на утриманні непрацездатного батьказвільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі 75 КК України.

Покази обвинувачених співвідносяться з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позиції обвинувачених не має. На даний обвинувачені щиро розкаюються у вчиненому.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинувачених та дослідженням доказів які характеризують особи обвинувачених та обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченими обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

При цьому суд вважає правильним кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню вказівками, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Прокурор в судовому засіданнs підтримав пред`явлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення, вважав, що з урахуванням всіх обставин справи та характеризуючих даних, призначити обом обвинуваченим покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України, при цьому обвинуваченому ОСОБА_6 просив призначити реальне покарання у виді 5 років позбавлення волі та обвинуваченому ОСОБА_7 просив призначити реальне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_6 і встановлюючи ступінь його вини у вчиненому злочині, суд дає оцінку не тільки окремому вчинку обвинуваченого, а також і його особистості, наскільки він проявився у його злочинних діях, наскільки він має нахил до скоєння правопорушень, його мотиви скоєння злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 одружений, має на самостійному утриманні одну малолітню дитину, чотирьохрічну доньку, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, відсутні негативні характеризуючі дані на нього.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд визнає: повне визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, молодий вік, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має право призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Виходячи з буквального змісту даної норми, підставою для призначення більш м`якого покарання в ч. 1 ст.69 КК України вказується на дві групи чинників, які певним чином характеризують вчинений злочин і особу винного: а) наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, що характеризують особу винного.

При цьому обставини, що пом`якшують покарання, як одна з підстав застосування статті 69 КК України, повинні мати певні кількісні та якісні характеристики, а відомості про особу винного, як самостійна підстава призначення більш м`якого покарання повинні оцінюватися судом, а в даному випадку і прокурором, в першу чергу з точки зору можливості досягнення таким (більш м`яким) покаранням тих цілей, які сформульовані в частині 2 статті 50 КК України.

Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявністю двох розглянутих підстав застосування статті 69 КК України в їх єдності і сукупності.

За наслідками проведеного аналізу вищезазначених правових норм, суд, приймає до уваги, що у обвинуваченого ОСОБА_6 наявні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, його молодий вік та відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину.

При цьому, суд також враховує, що обвинувачений знаходиться у досить молодому віці, вчинив злочин у 24 роки, майже не бачив розумного, дорослого життя, у зв`язку з цим, не до кінця розуміючи всі суспільно небезпечні наслідки своїх дій, з метою заробити коштів скоїв тяжкий злочин.

Суд позитивно оцінює громадянську позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , який бажає продовжити військову службу в лавах ЗСУ, що свідчить про усвідомлення ним, що його злочинні дії могли призвести до зниження обороноздатності країни під час війни.

Таким чином, з врахуванням викладеного суд вважає за можливим при призначенні покаранняобвинуваченому ОСОБА_6 застосувати ст.69 КК України.

При цьому, враховуючи характер скоєного злочину, його суспільну небезпечність, його наслідки, які в даний момент підривають мобілізаційний потенціал держави під час повномасштабного військово вторгнення росії на територію України, а тому суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання згідно вимог ст.75 КК України і обвинуваченому слід призначити реальну міру покарання у виді позбавлення волі, проте суд в даному випадку не погоджується з запропонованою мірою покарання прокурором, оскільки в даному конкретному випадку такий розмір покарання буде надто суворим.

Також з огляду на особистість обвинуваченого суд судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 , має на самостійному утриманні дружину, одну малолітню дитину та важко хвору мати. У зв`язку з цим, розраховуючи отримати певні кошти погодився на вчинення кримінально караного діяння. Проте очевидно, що обвинувачений не в повній мірі розумів суспільну небезпеку скоєного ним діяння, а саме те, що безпосереднім об`єктом цього злочину є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканності її кордонів, що є надзвичайно актуально в умовах війни. І саме нерозуміння обвинуваченим цих обставин в поєднанні з корисливим мотивом заробити гроші, і привело її до вчинення такого тяжкого правопорушення.

Слід заначити, що суд також враховує обставини скоєного злочину обвинуваченим ОСОБА_6 , а саме безпосередні його дії та роль у вчиненні злочину, що полягали уорганізації незаконного перетину поза пунктами пропуску державного кордону України чотирьох осіб призовного віку, підшукуванні та супроводженні вказаних осіб до державного кордону України, керування їх діями та сприяння їх вчинення вказівками з метоюпереходу поза пунктами пропуску державного кордону України в напрямку Республіки Молдова (на визнаної Придністровської Молдавської Республіки) .

Переходячи до питання обрання конкретного покарання, суд враховуючи обставини правопорушення та особу обвинуваченого ОСОБА_6 , його матеріальне становище, вважає за необхідне призначити основне покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 69 КК нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.332 КК України, однак зв`язане з позбавлення волі, з позбавленням права займатись певною діяльністю, з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_7 і встановлюючи ступінь його вини у вчиненому злочині, суд також дає оцінку не тільки вчинкам обвинуваченого, а також і його особистості, наскільки він проявився у його злочинних діях, наскільки він має нахил до скоєння правопорушень, його мотиви скоєння злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , не одружений, не працюючий, раніше не судимий, стан його здоров`я, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, позитивну характеристику з місця проживання.

Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд визнає: повне визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, вчинення злочину впершета відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

За наслідками проведеного вище аналізу правових норм які регламентують порядок призначення покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України, суд, приймає до уваги, що у обвинуваченого наявні ряд обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності та відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину.

При цьому, суд також враховує, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , який хворіє діагнозом «Легка розумова відсталість», у зв`язку з цим, не до кінця розуміючи всі суспільно небезпечні наслідки своїх дій, з метою заробити коштів скоїв тяжкий злочин, а також те, що у нього на утриманні знаходиться батько не працездатного віку.

Також суд бере до уваги роль обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні злочину, яка полягала організації незаконного перетину поза пунктами пропуску державного кордону України та супроводженні чотирьох осіб призовного віку до будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , керування їх діями та сприяння їх вчинення вказівками, з метою переходу поза пунктами пропуску державного кордону України в напрямку Республіки Молдова (на визнаної Придністровської Молдавської Республіки).

Таким чином, з врахуванням викладеного суд вважає за можливим при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання застосувати ст.69 КК України.

При цьому, враховуючи характер скоєного злочину, його суспільну небезпечність, його наслідки, які в даний момент підривають мобілізаційний потенціал держави під час повномасштабного військово вторгнення росії на територію України, а тому суд вважає, що в даному випадку відсутні підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання згідно вимог ст.75 КК України і обвинуваченому слід призначити реальну міру покарання у виді позбавлення волі, проте суд в даному випадку не погоджується з запропонованою мірою покарання прокурором, оскільки в даному конкретному випадку такий розмір покарання буде надто суворим.

Переходячи до питання обрання конкретного покарання, суд враховуючи обставини правопорушення та особу обвинуваченого ОСОБА_7 , його стан здоров`я, матеріальне становище, вважає за необхідне призначити основне покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 69 КК нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.332 КК України, однак зв`язане з позбавлення волі, з позбавленням права займатись певною діяльністю, з конфіскацією майна.

Призначення вказаних видів покарання обвинуваченим, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особам обвинувачених, а також не тільки меті покарання, передбаченого ст. 50 КК, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Враховуючи обрану судом міру покарання обвинуваченим, суд вважає за необхідним залишити в силу раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді тримання під вартою.

Долю речових доказів та судових витрат вирішити відповідно до вимог ст.ст.100, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_6 , запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_6 , строк його попереднього ув`язнення з дати фактичного затримання, а саме з 23 листопада 2024 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі..

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_7 , запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_7 , строк його попереднього ув`язнення з дати фактичного затримання, а саме з 23 листопада 2024 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судово-технічної експертизи №24-6944 від 16.01.2025 в сумі 7951 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судово-технічної експертизи №24-6944 від 16.01.2025 в сумі 7951 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 44 копійки.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06 грудня 2024 року (справа №947/36743/24 провадження 1-кс/505/16421/24)

Речові докази по справі:

-13 (тринадцять) купюр номіналом 50 євро із серійними номерами: RB2285780873, RC4119615742, SF1134390366, RD2270375274, SF1134390384, PB1067013241, WB4189486563, EB9871076448, SF1134390339, VA2994700728, EB2831015619, PB1277742868, VB6581373382, на загальну суму 650 (шістсот п`ятдесят) євро - конфіскувати в дохід держави;

-22 (двадцять дві) купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами: PK31260194B, PF41837488K, PF61846546N, PB18473797M, PB68174664G, LB39209296G, PB06141258H, LL45809296G, KB70145645T, HE33526721B, HB40183169R, LE88261905E, LB76400698J, MK14985676B, PF61846514N, PL94200441P, PK09776097E, PB27175048M, PL107717230, QC15609042A, PH31709866B, PB981676815B на загальну суму 2200 (дві тисячі двісті) доларів США- конфіскувати в дохід держави;

-7 (сім) купюр номіналом 50 євро із серійними номерами: PB8008828918, LC0203960096, SE3864787354, VC4185534178, PB8977091956, PB1730990464, SD1753088447 на загальну суму 350 (триста п`ятдесят)євро -конфіскувати в дохід держави;

-25 (двадцять п`ять) купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами: PF87603076L, PD13878293D, PE86786893E, PE59359770C, PE59359771C, PE59359768C, PE59359769C, PE59359766C, PE59359765C, HP67665491E, PE59359767C, MB74198199L, KC32238666A, HB16929307P, KB66898661J, HB43815054P, KK57289709C, KL02864633E, HB84270917D, HB68306852R, KB55146693B, KL50314614D, KB57948956R, KB95051273P, KL76541173A на загальну суму 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США - конфіскувати в дохід держави;

-20 (двадцять) купюр номіналом 100 доларів США із серійним номером KB14859854M на загальну суму 2000 (дві тисячі) доларів США - знищити;

-мобільний телефон марки «SamsungGalaxy A05» imei; НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 із наявною sim-картою із номером телефону НОМЕР_5 - конфіскувати в дохід держави;

-мобільний телефон марки «MiviGlobal 14.0.16» imei: НОМЕР_6 , imei 2: НОМЕР_7 конфіскувати в дохід держави;

-мобільний телефон марки «Infinix 6532» imei: НОМЕР_8 , imei 2: НОМЕР_9 , із наявною sim-картою із номером телефону НОМЕР_10 - конфіскувати в дохід держави;

-мобільний телефон марки «Iphone 11» imei: НОМЕР_11 , imei 2: НОМЕР_12 із наявною sim-картою із номером телефону НОМЕР_13 - повернути власнику ОСОБА_9 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A50» imei: НОМЕР_14 , imei 2: НОМЕР_15 із наявною sim-картою із номером телефону НОМЕР_16 - повернути власнику ОСОБА_10 ;

-мобільний телефон марки «Nokia» із наявною sim-картою із номером телефону НОМЕР_17 - повернути власнику ОСОБА_12 ;

-мобільний телефон марки «Armor 24» imei: НОМЕР_18 , imei 2: НОМЕР_19 із наявною sim-картою із номером телефону НОМЕР_20 - повернути власнику ОСОБА_11 .

На вирок суду може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Засудженим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: