Постанова № 138618083, 05.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13842/26

Провадження № 3/761/3470/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, за участі секретаря судового засідання Степанюк К.М., прокурора Барабаша Ю.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Перегудової О.В., розглянувши справу щодо

гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, оператора КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», який зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 ,

про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 № 501 гр. ОСОБА_1 , припинивши 24.04.2024 діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки був звільнений з посади заступника директора Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації (далі - Підприємство), тобто будучи у силу п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, на порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (далі - декларація після звільнення).

На думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зазначені дії гр. ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Його захисник, адвокат Перегудова О.В., підтримала позицію свого підзахисного, зазначивши, що строк подання декларації пропущений не умисно.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у діях гр. ОСОБА_1 вбачається склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки останній невчасно подав декларацію після звільнення, тому просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 № 501, інші долучені матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП утворює неподання або несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Наказом Підприємства від 21.03.2024 №33/К ОСОБА_1 з 22.03.2024 переведено на посаду заступника директора Підприємства.

Далі, 24.04.2024 наказом Підприємства від 24.04.2024 № 41/К ОСОБА_1 звільнений із займаної посади.

Таким чином, ОСОБА_1 у 2024 році був суб`єктом, на якого поширювались вимоги Закону.

У силу вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані до 01 квітня наступного року після року припинення діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 24.04.2024 діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, був зобов`язаний до 01.04.2025 подати декларацію після звільнення.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік 01.09.2025, тобто з порушенням встановленого вище строку.

З викладеного вбачається, що гр. ОСОБА_1 подав декларацію після звільнення з порушенням встановленого Законом строку, тобто допустив порушення покладеного на нього обов`язку.

Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП не є триваючим, тобто подія адміністративного правопорушення у цьому випадку є разовою і строк для накладення адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено ч. 3 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладене упродовж 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважена особа відділу запобігання корупції Підприємства про допущене з боку ОСОБА_1 порушення у частині несвоєчасного подання декларації після звільнення повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції 13.08.2025, тобто виявлення факту несвоєчасного виконання ОСОБА_1 покладеного на нього Законом обов`язку відбулось 13.08.2025.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення складений 06.04.2026 та до суду надійшов 10.04.2026, тобто після спливу більш ніж шести місяців з дня виявлення адміністративного проступку.

З наведеного вбачається, що на день розгляду справи встановлений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення сплив.

Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, у разі закриття провадження з викладеної вище підстави, суд не встановлює наявність вини особи у вчиненні адміністративного проступку.

Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і їх прийняття в одному судовому рішенні свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Наведене кореспондується з вимогами ст. 284 КУпАП, яка передбачає, що рішенням, яке доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини особи.

Таким чином, у разі спливу строку накладення адміністративного стягнення, суддя зобов`язаний припинити будь-які дії, спрямовані на притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню саме під час розгляду справи, у тому числі й вини особи.

Отже, на день розгляду справи шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на особу, який відраховується з моменту виявлення проступку, закінчився, що у силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Циктіч