Рішення № 138617159, 24.07.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

24.07.2026

Справа № 494/893/26

Провадження № 2-о/494/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу №494/893/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області; перебуванням судді Панчишина А.Ю. у липні 2026 року у щорічній відпустці та надходженням усіх справ у цей період лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені Цивільно-процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Ухвалою суду від 21.04.2026 року відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження.

ОСОБА_1 у заяві вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , після її смерті відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок, розташованих на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області. Після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 нотаріусом відкрито спадкову справу та надано роз`яснення, що заявник звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав після спливу строку для прийняття спадщини, також не вбачається фактичного прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду з питання встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом не менше п`яти років до дня смерті спадкодавця. На момент смерті мати заявника проживала разом з сином без реєстрації, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут. ОСОБА_1 доглядав матір, піклувався про неї. Спадщину заявник прийняв фактично, заяву про відмову від спадщини у нотаріальному порядку не подавав, самостійно на свій розсуд розпорядився особистими речами матері, користується спадковим майном. У зв`язку з вказаним ОСОБА_1 , просить встановити факт постійного проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 02.08.2026 року.

У судове засідання 24.07.2026 року заявник не з`явився, разом з тим 24.07.2026 року від його представника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, вказала, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні (а.с.109-110).

Представник заінтересованої особи Раухівської селищної ради Березівського району Одеської областіу судове засідання 24.07.2026 року не з`явився, 15.06.2026 року до суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що заперечень проти задоволення позовної заяви не має (а.с.93).

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання 24.07.2026 року також не з`явився, проте 24.07.226 року надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, всі заявлені вимоги підтримує та не заперечує проти їх задоволення (а.с.108)

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

За таких обставин, у зв`язку з веденням воєнного стану на території України, з урахуванням заяв представника заявника та заінтересованих осіб про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (зі змінами та доповненнями далі ЦПК України) передбачено, «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Згідно зі ст. 2 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управляння юстиції в Одеській області (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Заводівською сільською радою Березівського району Одеської області, матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_4 (а.с.11).

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 15.02.1979 року підтверджується, що після розірвання шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: дві земельні ділянки, розташовані на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, що підтверджується Державним актом на права приватної власності на землю та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.12-25)

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №82201175 від 13.08.2025 року вказано, що після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу за №221Б/2025 (а.с.26).

ОСОБА_1 звертався до державного нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав після смерті матері, однак йому надано роз`яснення про те, що ним не прийнята спадщина у строк, встановлений для прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду (а.с.14).

Отже, встановлення факту, проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, має для заявника юридичне значення та дозволить реалізувати свої спадкові права.

Згідно положень п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7«Просудову практику усправах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно з пп. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт.

Згідно довідки виданої Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області від 30.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Актом встановлення факту проживання без реєстрації виданого Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області 16.03.2026 року підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно проживала з сином ОСОБА_6 з 2013 року по день своєї смерті без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_3 на день смерті останньої, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Даний факт, за встановленням якого звертається заявник має юридичне значення, оскільки визначає його право на спадкування та може бути встановлений виключно у судовому порядку, а отже вимоги заявника ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 81,259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).

Заінтересована особа: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області (адреса: Одеська область, Березівський район, смт. Раухівка, вул. Є.Кравця, 21 Код ЄДРПОУ 22446206).

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.07.2026 року.

Суддя І.А. Римар