Рішення № 138617129, 27.07.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2250/25

Провадження № 2/493/980/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11.12.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Москаленко М.С., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 1-3)

Ухвалою судді від 17.12.2025 року постановлено відкрити провадження в даній цивільній справі, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін. (а.с. 46-47)

Заочним рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2026 року у справі № 493/2250/25 задоволено в повному обсязі позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 64-69)

27.05.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бузовський О.І., звернувся до Балтського районного суду Одеської області із заявою про перегляд заочного рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2026 в справі № 493/2250/25. (а.с. 1-3 пров. № 2-п/493/3/26)

Ухвалою судді від 28.05.2026 року відповідачу ОСОБА_1 поновлений строк для подання до суду заяви про перегляд заочного рішення та прийнято заяву відповідача про перегляд заочного рішення до розгляду. (а.с. 19-20 пров. № 2-п/493/3/26)

Ухвалою суду від 05.06.2026 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2026 року в справі № 493/2250/25. Скасовано заочне рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2026 в цивільній справі № 493/2250/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в Балтському районному суді Одеської області з викликом до суду учасників справи.(а.с. 26-27 пров. № 2-п/493/3/26)

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.11.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1924093, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні в розмірі 15000,00 грн., а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Договір укладено сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт (https://sloncredit.com.ua ). Електронна ідентифікація споживача здійснювалася при вході споживача в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході.

Відповідач своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту у строки та на умовах, визначених кредитним договором, не виконав.

16.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 1607-25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру(ів) боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 62887,50 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 40387,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 7500,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Таким чином ОСОБА_1 має перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» непогашену заборгованість за договором № 1924093 про надання споживчого кредиту від 06.11.2024 року в загальному розмірі 62887,50 грн., яку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

12.06.2026 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бузовського О.І. на позовну заяву, в якому він просив задовольнити частково позовні вимоги, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн., в іншій частині позову просить відмовити, зазначивши, що відповідач ОСОБА_1 з 02.11.2024 року по теперішній час перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій, довідкою форми 5 про те, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі по мобілізації з 02.11.2024 року по теперішній час, довідкою про участь у бойових діях, згідно з якою ОСОБА_1 перебував безпосередньо в районі проведення бойових дій з 01.01.2026 до 31.04.2026 року. Згідно з матеріалами справи кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 06.11.2024 року, тобто під час перебування відповідача на військовій службі. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом. Представник відповідача зазначає, що законодавцем встановлено пряму заборону на нарахування та стягнення процентів за користування кредитом з військовослужбовців протягом особливого періоду, тому оскільки відповідач уклав кредитний договір, будучи військовослужбовцем, тому він визнає позов лише в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту. Також представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені відповідачем судові витрати, а саме витрати на сплату судового збору в сумі 665,60 грн за подачу заяви про перегляд заочного рішення, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. (а.с. 76-83)

16.06.2026 року від представника позивача Чечельницької А.О. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник просить задовольнити позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (первісним кредитором) договір про надання споживчого кредиту № 1924093 від 06.11.2024 року, в межах якого надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки у строки і на умовах, передбачених кредитним договором. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника, лише просить суд стягнути з відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Також представник позивача вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 4000,00 грн. є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, відсутній детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу, а отже на думку представника не має підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (а.с. 84-91)

19.06.2026 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшло заперечення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бузовського О.І., в якому він зазначив, що аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив, не спростовують тверджень відповідача та не дають підстав для задоволення пред`явлених позовних вимог в повному обсязі. У відповіді на відзив позивач посилається на загальні норми, що регулюють укладення кредитних договорів в електронному вигляді, будь-яких відомостей, які б свідчили про безпідставність заперечень з боку відповідача, відповідь на відзив не містить. Також вважає необґрунтованими заперечення позивача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначені витрати належним чином підтверджені та обґрунтовані у відзиві на позов та в додатках до нього. (а.с. 92-94)

У відповіді на відзив представник позивача зазначив про проведення судових засідань без участі представника товариства.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника відповідача адвоката Бузовського О.І. надійшла заява про розгляд справи без їх участі. (а.с. 95-96)

Суд, ознайомившись із доводами сторін, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1924093 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний». Договір укладено сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт (https://sloncredit.com.ua). Електронна ідентифікація споживача здійснювалася при вході споживача в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході. (а.с. 4-10)

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За умовами договору: сума кредиту 15000,00 грн.; строк кредитування 360 днів; періодичність сплати процентів кожні 30 днів; підвищена процентна ставка 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 05.12.2024 року включно; знижена процентна ставка 1,5 % в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки за умов, передбачених п. 1.5.2.1 договору; пільгова процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується з 06.12.2024 року (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього Договору. (а.с. 11-12)

Інформація про споживчий кредит (стандартна форма) по продукту «Зручний», яка надавалась споживачу до укладання договору, зазначена у паспорті споживчого кредиту. (а.с. 13-14)

Зі змісту зазначених документів вбачається, що в них визначені основні істотні умови, характерні для кредитного договору, зазначено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів, умови надання коштів у кредит, з якими відповідач погодився та підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання платіжної картки № НОМЕР_1 .

З копії довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250811-1621 від 11.08.2025 року вбачається, що ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до умов договору про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 31.10.2024 року, укладеного між Установою та ТОВ «Слон Кредит», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» на суму 15000,00 грн. (а.с. 15)

Як вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписки про рух коштів по картці, картковий рахунок НОМЕР_3 , на який 06.11.2024 року зараховано грошові кошти у розмірі 15000,00 грн. відкритий на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 55-57)

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом № 1924093 від 06.11.2024 року станом на 16.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 62887,50 грн., з яких 15000,00 грн. заборгованість за кредитом; 40387,50 грн. заборгованість за відсотками; 7500,00 грн. штрафи/ пеня. (а.с. 16)

16.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 1607-25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру(ів) боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. (а.с. 18-22)

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру(ів) боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. (а.с. 24)

Відповідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1924093 в сумі 62887,50 грн., з яких 15000,00 грн. заборгованість за кредитом; 40387,50 грн. заборгованість за відсотками; 7500,00 грн. заборгованість за пенею. (а.с. 26)

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Положенням ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( ст. 11 Закону України «про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняти пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 ЦК України)

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору факторингу підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору № 1924093 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 06.11.2024 року відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, то позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення із відповідача відсотків в загальній сумі 40387,50 грн., пені в сумі 7500,00 грн., то слід зазначити таке.

Відповідач ОСОБА_1 визнав заборгованість за основною сумою кредиту та заперечував проти стягнення із нього заборгованості за відсотками та пенею з огляду на його статус військовослужбовця, який був на момент укладення кредитного договору та строку його дії, а також положення ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

З 02.11.2024 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій; довідкою форми 5 про те, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі по мобілізації з 02.11.2024 року по теперішній час; довідкою про участь у бойових діях, згідно з якою ОСОБА_1 перебував безпосередньо в районі проведення бойових дій з 01.01.2026 до 31.04.2026 року. (а.с. 78-79)

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 як на військовослужбовця, на особливий період, поширювалися пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його військової служби, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України.

Оскільки відсотки за користування кредитом в загальній сумі 40387,50 грн., пеня в сумі 7500,00 грн. були нараховані відповідачу в той період, коли останній проходив військову службу, тому з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків та пені.

Аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з врахуванням вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, яка становить 15000,00 грн., яка і підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.(п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 144047 від 07.11.2025 року (а.с.40) за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 722,24 грн (15000 грн : 62887,50 грн х 3028 грн).

Відповідачем при подачі заяви про перегляд заочного рішення був сплачений судовий збір в сумі 665,60 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 26.05.2026 (пров. №2-п/493/3/26 а.с.5).

Також представництво відповідача під час розгляду справи здійснював адвокат Бузовський О.І. на підставі Договору № 12-05/2026 про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2026 (а.с.80-83).

На підставі вказаного Договору сторони погодили обсяг робіт та наданих послуг, їх вартість, що відображено у заявці від 12.05.2026 (а.с.79 (зворот)).

Згідно рахунку на оплату послуг з правової допомоги відповідачем сплачено на користь адвоката в якості оплати правничої допомоги 4000 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 18.05.2026 (а.с.82).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд знаходить, що заявлені відповідачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про обгрунтованість витрат відповідача на надання правової допомоги в розмірі 3000 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задовольняютьтся частково, на користь відповідача підлягають стягненню з позивача понесені ним судові витрати пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовляється (62887,50 грн 15000 грн = 47887,50 грн).

Отже частина судових витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, складає: судовий збір 506,84 грн (47887,50 грн : 62887,50 грн х 665,60 грн); витрати на професійну правничу допомогу 2284,44 грн (47887,50 грн : 62887,50 грн х 3000 грн), а всього 2791,28 грн (506,84 грн + 2284,44 грн).

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи, що на відповідача покладені судові витрати в розмірі 722,24 грн, а на позивача у розмірі 2791,28 грн, з урахуванням положень ч.10 ст.141 ЦПК України з позивача належить стягнути на користь відповідача судові витрати в сумі 2069,04 грн (2791,28 грн - 722,24 грн).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077-1078, 1081 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користьТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»(код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 1924093 про надання споживчого кредиту від 06.11.2024 року в розмірі 15000,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 15000,00 грн., віншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»(код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 2069,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 30.07.2026 року.

СУДДЯ