Рішення № 138616998, 30.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 р. №520/17614/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 2000-0606-8/94385 від 28.05.2026 року у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 15.07.1996 року по 02.10.2006.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 15.07.1996 по 02.10.2006.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відмова відповідача № 2000-0606-8/94385 від 28.05.2026 року у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 15.07.1996 року по 02.10.2006 є протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність з 15.07.1996 по 16.07.2008. За час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 не був зарахований страховий стаж у період з 15.07.1996 по 02.10.2006.

Представник позивача 07.05.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про зарахування ОСОБА_1 до стахового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 15.07.1996 до 02.10.2006.

Відповідач листом №2000-0606-8/94385 від 28.05.2026 року відмовив позивачу за рахуванні до стажу вказаних періодів підприємницької діяльності.

Підставою для відмови сказано, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в головному управлінні. Пенсійного фонду України в. Харківській області 15.07.1996 (свідоцтво про державну реєстрацію суб?єкта підприємницької: діяльності-фізичної особи від 15.07.1996, дата проведення державної реєстрації припинення 16.07.2008. Стан платника припинено (ліквідовано, закрито).

Згідно особової справи ФО-П ОСОБА_1 та довідки головного управління Державної податкової служби України у Харківській області № 11594/6/20-40-24-21-15 від 10.03.2026 за періоди:

- 15.07.1996 - 30.09.1996 інформація про сплату внесків на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування відсутня;

- 01. 10.1996 - 30.09.1997 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачувались;

- 01.10.1997-31.12.1997 інформація про сплату страхових внесків відсутня;

- 01.01.1998-31.03.1998 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачувались;

- 01.04.1998-30.09.1998 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, доходів не отримував, страхові внески не сплачувались;

- 01.10.1998-31.12.1998 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачувались;

- 01.01.1999-05.04.1999 інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків відсутня;

- 06.04.1999-31.12.2003 здійснювалась діяльність на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент), страхові внески сплачувались.

Зарахування періодів роботи до страхового стажу в реєстрі застрахованих осіб проводиться автоматично за умови повної сплати страхових внесків та обов?язкової наявності звітності страхувальника.

В реєстрі застрахованих осіб наявна інформація щодо подання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як фізичною особою підприємцем на спрощеній системі оподаткування, відповідної звітності «за себе» до органів Пенсійного фонду України за 2004 рік (травень-грудень).

Звітність до системи персоніфікованого обліку за 1999-2003 роки та 2005 2008 роки ФО-П ОСОБА_1 не надавалась. Отже, відомості за ці періоди в реєстрі застрахованих осіб відсутні.

Оскільки з 16.07.2008 стан платника ОСОБА_1 в реєстрі застрахованих осіб припинено (ліквідовано, закрито), відповідно до пункту 4 розділу IV Положення у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника, зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Позивач, вважаючи протиправною відмову , звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Частинами першою та другою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом а) частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

За нормами пункту 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 637 періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови від 07 липня 2014 року № 13-1, далі - Порядок № 22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Отже, до страхового стажу фізичних осіб - підприємців зараховуються періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

При цьому зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2018 року у справі №643/20104/15-а.

Отже, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності за умови підтвердження сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому до страхового стажу зараховуються періоди здійснення підприємницької діяльності:

до 01 травня 1993 року - час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року - періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування;

з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року - періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).

Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період, зокрема доказом сплати є довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).

Відомості такої довідки містять інформацію про сплату страхових внесків, єдиного внеску з 01 липня 2000 року, з часу запровадження персоніфікованого обліку. Такі відомості будуть повними за умови, що підприємець був своєчасно зареєстрований у відповідному територіальному управлінні Пенсійного фонду і своєчасно сплачував страхові внески (в подальшому єдиний внесок).

Щодо здійснення підприємницької діяльності за період з 15.07.1996 по 01.04.1999, судом встановлено наступне.

З 15.07.1996 по 05.04.1999 року Позивачем здійснювалась підприємницька діяльність на загальній системі оподаткування на підставі торгових патентів.

На момент початку здійснення підприємницької діяльності діяв Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (в редакцій від 14.02.1996) (далі Декрет) та Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в редакції від 12.07.1996 (далі Закон № 98/96-ВР).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 Закону № 98/96-ВР об`єктом правового регулювання згідно з цим Законом є діяльність з роздрібної торгівлі на території України, діяльність по обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу. 2. Суб`єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб`єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому

Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність (ч. 1 ст. 2 Закону № 98/96-ВР).

Частиною 2 ст. 2 Закону № 98/96-ВР встановлено, що торговий патент може придбаватися суб`єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Термін дії торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі становить 12 календарних місяців (ч. 4 ст. 3 Закону № № 98/96-ВР).

Розділ ІV Закону № 98/96-ВР регулював особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ст. 13 Закону № 98/96-ВР згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об`єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов`язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходів, належать витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Головною державною податковою інспекцією України і Міністерством економіки України.

Частиною 1 ст. 14 Закону № 98/96-ВР встановлено, що сплата податку може провадитися громадянами авансом з оціночного доходу, а за окремими видами підприємницької діяльності - з розрахункового доходу за фіксованими розмірами прибуткового податку (патентами) з наступним перерахуванням податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахунковий в 1,5 раза. Перелік видів діяльності, що можуть здійснюватися на умовах фіксованої сплати прибуткового податку (шляхом придбання патенту), та розміри фіксованої суми податку (плати за патент) з них затверджуються Урядом Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Розміри плати за патент встановлюються за ставками пункту 1 статті 7 цього Декрету виходячи із середньорічного доходу осіб, які займаються аналогічною діяльністю на підприємствах та які виконують аналогічну роботу в порядку підприємницької діяльності. Плата за патент справляється за діяльність у межах календарного року, але не менш як за 30 днів. Сплата податку за фіксованими розмірами (патентами) не звільняє громадян від обов`язку ведення обліку доходів і витрат та подання декларацій податковим органам.

Відповідач у відзиві зазначає, що згідно особової справи ФО-П ОСОБА_1 та довідки головного управління Державної податкової служби України у Харківській області № 11594/6/20-40-24-21-15 від 10.03.2026 за періоди:

- 15.07.1996-30.09.1996 інформація про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески) відсутня;

- 01.10.1996-30.09.1997 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачувались;

- 01.10.1997-31.12.1997 інформація про сплату страхових внесків відсутня;

- 01.01.1998-31.03.1998 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачувались;

- 01.04.1998 30.09.1998 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, доходів не отримував, страхові внески не сплачувались;

- 01.10.1998 31.12.1998 здійснювалась діяльність на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачувались;

- 01.01.1999 05.04.1999 інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків відсутня.

Разом із тим суд зазначає, що позивач безперервно здійснював підприємницьку діяльність за умови сплати фіксованого податку.

Факт здійснення підприємницької діяльності за період з 15.07.1996 по 01.04.1999 підтверджується наступними документами:

- копією квитанції про сплату страхових внесків за 2 квартал 1997 року (а.с. 9);

- копією квитанції про сплату фіксованого патенту від 03.10.1997 року (а.с. 10);

- копією квитанції про сплату фіксованого патенту від 14.01.1998 року (а.с. 11);

- копією квитанції про сплату страхових внесків за І квартал 1998 року (а.с. 12);

- копією квитанції про сплату податку на прибуток від 07.09.1998 року (а.с. 13);

- копією квитанції про сплату фіксованого патенту від 04.01.1999 (а.с. 14).

- копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 633868 від 15.07.1996 (а.с. 7)

- копією Акту Чугуївської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової адміністрації України № 718-В-17-1 від 27.04.99 «По результатам документальной проверки частного предпринимателя ОСОБА_2 » (а.с. 8).

З змісту Акту Чугуївської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової адміністрації України № 718-В-17-1 від 27.04.99 «По результатам документальной проверки частного предпринимателя ОСОБА_2 » судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування з 15.07.1996 по 05.04.1999. Після прийняття Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 (далі Указ № 727/98), яким було запроваджено спрощену систему оподаткування, та у зв`язку із зміною місця проживання та місця перебування на обліку як платника податків, Позивач звернувся із заявою до Чугуївської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової адміністрації України для проведення податкової перевірки.

За результатами перевірки було встановлено, що за період з 01.07.1997 по 16.03.1999 порушень податкового законодавства не виявлено. При цьому попередня перевірка проводилась 26.07.1997, порушень податкового законодавства не виявлено.

Зазначене свідчить про те, що за період з 15.07.1996 по 16.03.1999 ОСОБА_1 податки сплачувались в повному обсязі, декларації про доходи подавались вчасно, порушень податкового законодавства не було, а тому дії відповідача щодо не зарахування піріоду підприємницької діяльності з 15.07.1996 по 01.04.1999 до стахового стажу ОСОБА_1 є протиправним.

Щодо здійснення підприємницької діяльності з 01.04.1999 по 02.10.2006 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у відповіді ГУ ПФУ України в Харківській області № 2000-0202-8/134551 від 08.09.2025 Відповідач підтверджує, що частина сплаченого фіксованого патенту (10%) спрямована Державним казначейством України до Пенсійного фонду України, зарахована в рахунок сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страхові внески сплачувались (а.с. 30-34).

Крім того, факт сплати фіксованого податку на доходи фізичних осіб за період з підтверджується відповіддю ГУ ДПС у Харківській області № 11594/6/20-40- 24-21-15 від 10.03.2026 на адвокатський запит (а.с. 35-36).

Як зазначив позивач, після переходу на спрощену систему оподаткування і до остаточного припинення здійснення підприємницької діяльності Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування за умови сплати фіксованого податку. ОСОБА_1 не вживав самостійно жодних заходів для перехову на загальну систему оподаткування. Відтак, стороні Позивача є невідомою та обставина, чому у відповіді ГУ ДПС у Харківській області № 11594/6/20-40-24-21-15 від 10.03.2026 зазначено, що з 01.01.2003 Позивач перебував на загальній системі оподаткування.

Таким чином, факт здійснення підприємницької діяльності та сплату податків за період з 01.04.1999 по 02.10.2006 підтверджується Відповідачем та ГУ ДПС у Харківській області.

Крім того, факт здійснення підприємницької діяльності та сплату податків за вказаний період підтверджується також:

1. копією квитанції про сплату страхових внесків від 02.10.2000 року;

2. копія квитанції про сплату страхових внесків від 06.07.2000 року;

3. копія квитанції про сплату податку на прибуток від 10.07.2000 року;

4. копія квитанції про сплату податку на прибуток від 02.10.2000 року;

5. копія квитанції про сплату страхових внесків від 04.01.2001 року;

6. копія квитанції про сплату податку на прибуток від 03.07.2002 року;

7. копія патенту серії НОМЕР_2 від 29.09.2006;

8. копія декларації про доходи, одержані з 01.01.2006 по 30.06.2006;

9. копія декларації про доходи, одержані з 01.01.2006 по 31.12.2006.

Судом враховано, що до 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску, сплати страхових внесків перебували в органах Пенсійного фонду України, а з 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) перейшли до органів Міндоходів в повному обсязі, після завершення всіх процедур щодо приведення нормативної бази у відповідність з чинним законодавством.

Проте, відсутність даних про сплату страхових внесків (єдиного внеску) сама по собі не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду зайняття позивачем підприємницькою діяльністю.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.04.1999 по 02.10.2006 підтверджується письмовими доказами, відповідач протиправно не зарахував його до страхового стажу позивача.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, щов адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, оформлену листом № 2000-0606-8/94385 від 28.05.2026 року у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 15.07.1996 року по 02.10.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 15.07.1996 по 02.10.2006.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.