Ухвала суду № 138616869, 29.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

29 липня 2026 року Справа № 480/7558/25

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп`яненко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про заборону вчиняти дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати вилучити дані із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.07.2026 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вчинити дії шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії щодо призову та мобілізації ОСОБА_1 , на військову службу.

Заяву обгрунтовує тим, що застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТЦК та СП здійснювати мобілізацію позивача до вирішення спору по суті є тимчасовим заходом, який не порушує публічних інтересів держави у сфері оборони, проте гарантує конституційне право позивача на судовий захист, передбачене статтею 55 Конституції України. Водночас негативні наслідки від невжиття таких заходів для позивача (порушення права на життя, здоров`я та справедливий суд) значно переважають будь-які інтереси відповідача щодо призову однієї конкретної особи. Позивач вважає, що наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Перевіривши доводи позивача, які викладені у поданій заяві про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті визначено два випадки при яких допускається забезпечення позову, як до його пред`явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписом п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України встановлено вид забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу, що будь-яке забезпечення позову у справі застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню, наведені підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям згаданої статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Заявником на час вирішення заяви про забезпечення позову не надано, а судом не встановлено обґрунтованих доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Більш того, позивачем не подано доказів вручення повістки, де вимогою є мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на військову службу.

Отже, позивачем на момент розгляду заяви не підтверджено вказаних у ній обставин, а саме не надано доказів, які б свідчили, що існує виключна необхідність забороняти відповідачу вчиняти дії, пов`язані з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаного ОСОБА_1 , а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки він не зазначає про порушення його прав шляхом незаконної мобілізації.

Тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не має бути задоволена, оскільки вона ґрунтується на припущеннях та доводах, які можуть бути належним чином оцінені під час розгляду справи судом шляхом витребування та дослідження належних доказів.

Таким чином, позивачем не доведено наявності у цій заяві хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя О.В. Соп`яненко