Рішення № 138616858, 30.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Справа № 480/3933/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3933/25 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Головного управління ПФУ в Запорізькій області, треті особи - Пенсійний фонд України в особі Головного управління ПФУ в Харківській області, Пенсійний фонд України в особі головного управління ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексу - позивач) з позовною заявою до Пенсійного фонду України в особі головного управління ПФУ в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), треті особи - Пенсійний фонд України в особі головного управління ПФУ в Харківській області, Пенсійний фонд України в особі головного управління ПФУ в Сумській області, в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним рішення Пенсійного фонду України в особі Головного управління пенсійного фонду України у Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 184150015143 від 06.02.2025, винесене у частині, яка стосується підприємницької діяльності ОСОБА_1 , протиправною та скасувати його;

- зобов`язати Пенсійний фонд України в особі Головного управління ПФУ у Запорізькій області прийняти повторну заяву, розглянути її та врахувати періоди підприємницької діяльності громадянина ОСОБА_1 згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. за період з 18.12.1992 по 21.12.2001 та 01.01.2002 по 31.12.2003;

- зобов`язати Пенсійний фонд України в особі Головного управління ПФУ у Запорізькій області врахувати періоди підприємницької діяльності громадянина ОСОБА_1 згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018;

- зобов`язати Пенсійний фонд України в особі головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області призначити громадянину ОСОБА_1 пенсію за віком станом з 29.11.2024.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Проте рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Запорізькій області № 184150015143 від 06.02.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу. При цьому відповідач не зарахував до страхового стажу позивача періоди здійснення ним підприємницької діяльності згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. за період з 18.12.1992 року по 21.12.2001 року (загальна система оподаткування та фіксований податок) та 01.01.2002 року по 31.12.2003 року у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Також пенсійним органом не були враховані до страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. з 01.01.2004 року по 28.02.2004року, з 01.01.2005 року по 31.05.2005 року, з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, оскільки у Пенсійному фонді України відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню у частині яка стосується підприємницької діяльності. На думку позивача, вище зазначені періоди здійснення ним підприємницької діяльності, повинні бути враховані до його страхового стажу, оскільки періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. При цьому позивачем було надано до пенсійного органу відповідні документи, які підтверджують факт реєстрації його як приватного підприємця.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником Головного управління ПФУ в Харківській області було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому окрім іншого зазначив, що Головне управління ПФУ в Харківській області не приймало участі в опрацюванні заяви позивача про призначення пенсії від 29.01.2025 року (а.с. 62-64).

Представником Головного управління ПФУ в Запорізькій області також було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що за результатом розгляду заяви, відповідачем встановлено, що вік ОСОБА_1 становить 60 років 2 місяці. Страховий стаж складає 16 років 4 місяці 27 днів. Для визначення права з урахуванням підприємницької діяльності 19 років 9 місяців 13 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано, зокрема: періоди ведення підприємницької діяльності по довідці (№ та дата видачі довідки не вказано) виданою ДПС України ГУДПС у Сумській області з 18.12.1992 по 21.12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України; періоди ведення підприємницької діяльності по довідці (№ та дата видачі довідки не вказано) виданою ДПС України ГУДПС у Сумській області з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018, оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб. Таким чином, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж на час звернення відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 06.02.2025 № 184150015143 (а.с. 68-71).

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України №171/2026 від 24.02.2026 року та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 № 12-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату від 03.03.2026 №1352 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/3933/25.

Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Павлічек В.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження судді Павлічек В.О.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 29.01..2025 року про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 74).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням від 06.02.2025 № 184150015143 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 6). При цьому в даному рішенні зазначено, що вік заявника 60 років 02 місяці 00 днів. Страховий стаж особи становить 16 років 4 місяці 27 днів. Для визначення права з урахуванням підприємницької діяльності 19 років 09 місяців 13 днів.

Крім того в оскаржуваному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи які зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 від 06.06.1984 року, оскільки не вірно вказано дату народження до паспортних даних, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58;

- період роботи з 17.12.1993 по ...... (частково враховано за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), оскільки відсутній запис про звільнення з роботи;.

- періоди ведення підприємницької діяльності по довідці (№ та дата видачі довідки не вказано) виданої ДПС України ГУ ДПС у Сумській області з 18.12.1992 по 21 12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2003 рік, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України;

- періоди ведення підприємницької діяльності по довідці (№ та дата видачі довідки не вказано) виданої ДПС України ГУДПС у Сумській області з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.61.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018 рік, оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб.

Не погодившись з даним рішенням відповідача у частині, яка стосується не зарахування до страхового стажу підприємницької діяльності, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).

В силу положень ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

З матеріалів справи суд вбачає, що в даному випадку спірним питання є зарахування до страхового стажу позивача періодів здійснення підприємницької діяльності згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. за період з 18.12.1992 по 21.12.2001, 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

При цьому Верховний суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 580/7175/21 зазначив про те, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж, можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач оскаржує рішення Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 184150015143 від 06.02.2025, у частині, яка стосується підприємницької діяльності та, зокрема, просить зобов`язати Головне управління ПФУ у Запорізькій області врахувати періоди підприємницької діяльності громадянина згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. за період з 18.12.1992 по 21.12.2001, 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем до позовної заяви було додано, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку Головного управління ДПС у Сумській області, витяг з реєстру платників єдиного податку, довідку про взяття на облік платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до рішення Виконавчого комітету від 17.12.1992 № 569 (архівна довідка) позивачу дозволено займатися підприємницькою діяльністю (а.с. 35).

Також згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 011482 позивач з 01.12.1995 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 36 (зворотній бік).

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Сумській області позивач, як фізична особа-підприємець: з 18.12.1992 року по 31.12.1997 року знаходився на загальній системі оподаткування; з 01.01.1998 року по 21.12.2001 знаходився на фіксованому податку; з 01.01.2002 по 04.05.2020 знаходився на спрощеній системі оподаткування; з 28.08.2022 року по теперішній час знаходиться на спрощеній системі оподаткування (а.с. 45).

Враховуючи, що вказані документи підтверджують перебування позивача, зокрема, у спірні періоди з 01.01.1998 по 21.12.2001 та з 01.01.2002 по 31.12.2003 року на спрощеній системі оподаткування, суд вважає, що їх достатньо для зарахування до страхового стажу позивача зазначених спірних періодів, відповідно до пп. 1 п. 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1).

Враховуючи викладене та оскільки відповідно до довідки Головного управління ДПС у Сумській області позивач, як фізична особа-підприємець, зокрема, з 01.01.1998 року по 21.12.2001 знаходився на фіксованому податку, а з 01.01.2002 по 04.05.2020 - на спрощеній системі оподаткування, при цьому, з урахуванням приписів чинного законодавства належним доказом, якими фізична особа-підприємець може підтвердити свій стаж є довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та до 01.01.2004 року - довідка про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 21.12.2001 та з 01.01.2002 по 31.12.2003 року.

Що стосується інших періодів суд зазначає, що позивачем не було надано суду відповідні докази щодо сплати ним страхових внесків (єдиного внеску) у спірні періоди, зокрема, довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків за період з 18.12.1992 року по 31.12.1997 року (знаходився на загальній системі оподаткування).

При цьому з довідки форми ОК-5, суд вбачає, що в ній відсутня інформація щодо сплати позивачем страхових внесків у періоди з 01.04.2001 по 21.12.2001, 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018, як це передбачено Законом України № 1058 (а.с. 104-105).

Водночас суд звертає увагу на те, що витяг з реєстру платників єдиного податку не підтверджує сплату страхових внесків, оскільки він засвідчує лише перебування на спрощеній системі оподаткування, тоді як факт сплати доводять платіжні документи та дані з реєстру застрахованих осіб.

Довідка про взяття на облік платника податків також не є доказом сплати страхових внесків, оскільки вона підтверджує лише факт реєстрації в податковому органі.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем страхових внесків за періоди з 18.12.1992 по 31.12.1997, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2018 по 31.12.2018, у відповідача, відповідно, були відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача відповідні періоди підприємницької діяльності.

А відтак враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.02.2025 № 184150015143 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди підприємницької діяльності 01.01.1998 по 21.12.2001 та з 01.01.2002 по 31.12.2003 року.

Відповідно, позовні вимоги про зобов`язання Пенсійного фонду України в особі Головного управління ПФУ у Запорізькій області врахувати періоди підприємницької діяльності громадянина ОСОБА_1 згідно довідки виданою ГУ Державної податкової служби України у Сумській обл. за період з 18.12.1992 по 31.12.1997, з 01.01.2004 по 28.02.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.12.2018, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Пенсійного фонду України в особі Головного управління ПФУ у Запорізькій області прийняти повторну заяву, розглянути її та зобов`язання Пенсійного фонду України в особі головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області призначити громадянину ОСОБА_1 пенсію за віком станом з 29.11.2024, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії є наявність визначеного законом загального стажу.

Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 29.01.2025 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Відповідно, позовна вимога в частині зобов`язання призначити пенсію за віком з 29.11.2024 року, задоволенню не підлягає.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 605,60 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 06.11.2025 (а.с. 15).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Головного управління ПФУ в Запорізькій області, треті особи - Пенсійний фонд України в особі головного управління ПФУ у Харківській області, Пенсійний фонд України в особі Головного управління ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.02.2025 № 184150015143 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 21.12.2001 та з 01.01.2002 по 31.12.2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 29.01.2025 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек