Рішення № 138616598, 30.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36519/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 05.01.2015 по день фактичної виплати 11.09.2025;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 05.01.2015 по день фактичної виплати 11.09.2025, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 04.11.2016 по день фактичної виплати 24.10.2025;

зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 04.11.2016 по день фактичної виплати 24.10.2025, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.08.2018 по день фактичної виплати 12.08.2025;

зобов`язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.08.2018 по день фактичної виплати 12.08.2025, виплату провести з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , 11 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та 24 жовтня 2025 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України поетапно, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №420/27785/24, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року, здійснили виплату грошового забезпечення, зокрема індексації грошового забезпечення на суми 66182,07 грн, 26640,72 грн та 75466,26 грн, відповідно.

Водночас, за твердженням позивача, здійснюючи виплату зазначеної заборгованості з індексації грошового забезпечення, відповідачі не нарахували та не виплатили компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати цих сум, а також не повідомили про причини такої невиплати.

Стислий виклад заперечень Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Представник Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що зазначений перерахунок грошового забезпечення не входить до переліку грошових доходів громадян, визначених ч.2 ст.2 закону №2050-ІІІ, має характер одноразової виплати на підставі рішення суду.

За твердженням представника Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, нарахування та виплату індексації-різниці ОСОБА_1 за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року по справі №420/27785/24 є юридичним фактом, що носить разовий характер.

Як вказує представник Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, проаналізувавши норми матеріального права, вбачається, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» проводиться лише у випадку затримки грошових доходів громадян, які не мають разового характеру.

Стислий виклад заперечень ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характер.

Також представник ІНФОРМАЦІЯ_1 вказує, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті.

А тому, на переконання представника відповідача, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Стислий виклад заперечень Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що перерахунок грошового забезпечення позивача не входить до переліку грошових доходів громадян, визначених ч.2 ст.2 Закону №2050-ІІІ, має характер одноразової виплати на підставі рішення суду.

За твердженням представника відповідача, нарахування та виплата індексації-різниці ОСОБА_1 за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 по справі №420/27785/24 є юридичним фактом, що носить разовий характер.

Як вказано у відзиві на позовну заяву, проаналізувавши норми матеріального права, вбачається, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» проводиться лише у випадку затримки грошових доходів громадян, які не мають разового характеру.

Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України вказує, що сума виплаченої індексації-різниці ОСОБА_1 , виплачені йому за рішенням суду в порядку виконання, не є об`єктом для компенсації в розумінні норм законодавства, та не може нараховуватися компенсація згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів» у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки норми цього Закону на цю виплату не поширюються.

Стислий виклад відповідей на відзиви відповідачів.

Позивач проти доводів відповідачів заперечує, вказує, що заперечення щодо відсутності звернення позивача із заявою про виплату компенсації не ґрунтується на законі та суперечить природі спірних правовідносин.

Позивач зазначає, що за своєю суттю обов`язок нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів має автоматичний характер.

За твердженням позивача, стаття 4 Закону №2050-III та пункт 5 Порядку проведення компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 встановлюють імперативний припис: компенсація має бути виплачена у тому самому місяці, в якому здійснюється фактичне погашення заборгованості.

На переконання позивача, застосування компенсації не пов`язане з поданням будь-якої заяви чи клопотання громадянином, а також не потребує ухвалення індивідуального рішення органом влади.

Позивач зауважує, що предметом цього адміністративного спору є оскарження протиправної бездіяльності, невиконання суб`єктом владних повноважень прямого законодавчого обов`язку.

Також позивач вказує, що актуальна судова практика Верховного Суду підтверджує, що компенсація має виплачуватися навіть тоді, коли дохід був визначений судовим рішенням.

Зокрема, позивач зазначає, що у постанові від 24.01.2025 у справі №380/1607/24, а також у постановах від 12.09.2024 р. у справах №240/18489/23 та №400/5837/23, Верховний Суд зазначив, що: «Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені».

Отже, на переконання позивача, кваліфікація індексації як «разової виплати» суперечить не лише нормам Закону №2050-III, а й обов`язковим до врахування висновкам Верховного Суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.10.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини у справі.

В період з 01.12.2015 до 03.11.2016 ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується архівною відомістю №475 на ім`я ОСОБА_1 .

В період з 04.11.2016 до липня 2018 року ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується особистими картками грошового забезпечення та архівними відомостями за 2016, 2017, 2018 роки на ім`я ОСОБА_1 .

Наказом начальника регіонального управління Морської охорони від 31.07.2018 №17-ос позивача було зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України.

Згідно архівної відомості за 2018 рік на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позивач перебував на грошовому забезпеченні в Регіонального управління Морської охорони Державної прикордонної служби України з серпня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року «Про утворення територіального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України» утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган ІНФОРМАЦІЯ_6 (в/ч НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України від 03.09.2019 №193-ос.

Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони від 04.09.2019 №2-ос ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військової частини НОМЕР_2 ) Адміністрації Державної прикордонної служби.

07 листопада 2019 року наказом Голови Державної прикордонної служби України №1123-OC ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

05 грудня 2019 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) Адміністрації Державної прикордонної служби від 05.12.2019 №88-ос.

05 лютого 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №43 ІНФОРМАЦІЯ_4 ліквідовано як юридичну особи публічного права.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43, Адміністрацію Державної прикордонної служби зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

З відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №420/27785/24:

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 03.11.2016 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 03.11.2016 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року;

зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.07.2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078;

зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310 (чотири тисячі триста десять) грн 63 коп в місяць за період з 01.03.2018 року по 31.07.2018 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнано протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 року по 05.12.2019 року індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.

зобов`язано Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4310 (чотири тисячі триста десять) грн 63 коп в місяць за період з 01.08.2018 року по 05.12.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород поліцейськими та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Відповідно до Довідки розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення згідно судового рішення від 18.06.2025 по справі №420/27785/24 від 02.09.2025 №19, Регіональним управлінням морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нараховано ОСОБА_1 69665,34 грн, з урахуванням утриманого військового збору 5%, виплачено 66182,07 грн.

З витягу із мобільного застосунку онлайн-банкінгу встановлено, що зазначені кошти отримані ОСОБА_1 12.08.2025.

В подальшому, з матеріалів справи та відповідно до витягів з мобільного застосунку онлайн-банкінку, судом встановлено та не заперечується сторонами, що:

11.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі №420/27785/24 ОСОБА_1 26640,72 грн;

24.10.2025 Адміністрацією Державної прикордонної служби України виплачено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі №420/27785/24 ОСОБА_1 75466,26 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає у невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою їх виплати, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтями 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).

Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту:

«…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення».

Суд наголошує, що відповідно до висновків викладених Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20, аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Судова палата Верховного Суду також дійшла висновку, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Верховний Суд вказав на те, що зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Отже, за змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Судом встановлено, що остаточна виплата позивачу доходу у вигляді:

індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.08.2018 до 05.12.2019 проведена Регіональним управлінням морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України 12.08.2025;

індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 03.11.2016 проведена ІНФОРМАЦІЯ_2 11.09.2025;

індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2016 до 28.02.2018 проведена Адміністрацією Державної прикордонної служби України 24.10.2025.

З огляду на вищевикладене, а також беручи до уваги наведені вище обставини, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання:

ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 11.09.2025;

Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 04.11.2016 по день фактичної виплати 24.10.2025;

Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.08.2018 по день фактичної виплати 12.08.2025.

Розглядаючи позовні вимоги щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Відповідно до пунктів 2-6 Порядку, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 у справі №812/1048/17 зазначив, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Водночас, частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення;

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача разом із компенсацією втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасним розрахунком податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ №44, не підлягають задоволенню, оскільки компенсація втрати частини доходів у зв`язку із затримкою їх виплати не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 не підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Приморська, буд. 3а, м. Одеса, м. Одеса, Одеська обл., 65082, код ЄДРПОУ 43206931), Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, Київська обл., 01034, код ЄДРПОУ 00034039), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 11.09.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 11.09.2025.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 04.11.2016 по день фактичної виплати 24.10.2025.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 04.11.2016 по день фактичної виплати 24.10.2025.

Визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.08.2018 по день фактичної виплати 12.08.2025.

Зобов`язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.08.2018 по день фактичної виплати 12.08.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАБЕНКО