Рішення № 138616401, 30.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/1550/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Рижук В.І.,

представників позивача Поплавського В.І., адвоката Акрабової О.М.,

представників відповідача Ковальчука Я.С., Федоровського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №18 від 24.11.2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №19 від 24.11.2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №20 від 24.11.2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №21 від 24.11.2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №22 від 24.11.2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №23 від 24.11.2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача, з покликанням на фактичні обставини у справі, зазначає, що 10.11.2025 начальником сектору ринкового нагляду управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління ДСНС України в Одеські області складено протокол про виявлене правопорушення за результатами позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання, викладених в Акті перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 року №22 ТОВ «АВСК», що полягає у такому: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам - на аерозольні розпилювачі не нанесено відповідне маркування, знак відповідності, та інші необхідні написи, передбачені Технічним регламентом аерозольних розпилювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №154, тощо.

В подальшому, як вказано у позові, 24.11.2025 за результатами розгляду справи про вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», розглянувши протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 10 листопада 2025 року №6, з урахуванням Акту перевірки характеристик продукції від 10 листопада 2025 року №22, заступником начальника Головного управління Начальником управління цивільного захисту та превентивної діяльності винесено постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій відносно ТОВ «АВСК».

На переконання представника позивача, оскаржувані постанови про накладення штрафів за нібито вчинення ТОВ «АВСК» правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, з покликанням на норми Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», представник позивача зазначає, що оскаржувані постанови не містять належних та допустимих доказів вини позивача щодо введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам законодавства.

За твердженням представника позивача, продукція прибула на територію України з належним маркуванням та знаком відповідності, що підтверджується протоколами митного огляду.

Крім того, як вказує представник позивача, відповідно до листа Українсько-німецького науково-виробничого підприємства «Технічний центр діагностики та експертизи» від 17.07.2025 №55, враховуючи, що поки виробник GUANDONG TEAOSON TECHNOLOGY CO. LTD застосовує вимоги п. 6.1.4.1 підпункт 1 (кінцевого випробування в гарячій водяній бані) Додатку 1 до Технічного регламенту №154, то такий метод випробування не підлягає схваленню компетентним органом відповідно до вимог п.6.1.4.3 Додатку 1 до Технічного регламенту №154.

Окрім того, за твердженням представника позивача, позивач здійснив всі необхідні заходи з метою запобігання введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, зокрема повідомило контрагентів про необхідність надання відомостей щодо залишків аерозольних розпилювачі датою виробництва після 25.11.2023 з метою перевірки продукції на предмет відповідності Технічному регламенту №154.

Представник позивача звертає увагу, що аерозольна продукція, поставлена позивачем, відповідала всім вимогам Технічного регламенту №154, то зафіксовані випадки порушення вимог вищезазначеного регламенту на деяких аерозольних розпилювачах у контрагентів позивача є поодинокими і не носять системний характер. Тим паче, проміжок часу з моменту поставки продукції до моменту проведення перевірок у цих суб`єктів господарювання є доволі значним, то відповідно, імпортер ТОВ «АВСК» не може відповідати за наявність/відсутність відповідного маркуванням, знаку відповідності, тощо на аерозольних розпилювачах у торгових точках/майданчиках/складах контрагентів позивача та інших суб`єктів господарювання, та провина позивача у цьому питанні є недоведеною, адже продукція поставлялася у запакованому вигляді (в тарі) від виробника та пройшла митний контроль, що виключає пошкодження етикетки на аерозольних розпилювачах, та, відповідно, введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам. Тому є підстави вважати, що етикетки з маркуванням на аерозольних розпилювачах могли бути пошкоджені або видалені вже у період, коли продукція була поставлена контрагентам і позивач як постачальник ніяк не міг відслідкувати та запобігти цьому, а контрагенти із питаннями приведення продукції у відповідність до встановлених вимог до Товариства до проведення вищезазначених перевірок, не зверталися.

У позові представник позивача наводить аргументи про здійснення заходів з усунення недоліків щодо кожного виду продукції шляхом виготовлення та направлення відповідних етикеток (наліпок) для наклеювання (розміщення) на аерозольні розпилювачі щодо кожного виду постановленої продукції із зазначення маркування, що відповідає вимогам Технічного регламенту №154.

Представник позивача у позові також звертає увагу на передчасність складання посадовими особами Головного управління ДСНС України в Одеській області самого протоколу №6 від 10.11.2025 року про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України « Про загальну безпечність нехарчової продукції» відносно ТОВ «АВСК» та винесення оскаржуваних постанов про накладення адміністративно-господарських санкцій (штрафів).

Так, за твердженням представника позивача, на підставі акта позапланової перевірки ТОВ «АВСК» №22 від 10.11.2025 року, Головним управлінням ДСНС в Одеській області було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.

На переконання представника позивача, враховуючи, що строк виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог №200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217 був до 15.01.2026, то складання протоколу №6 від 10.11.2025 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відносно позивача та застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) було передчасним.

В подальшому, як зазначає представник позивача, 16.01.2026 рішенням Головного управління ДСНС України в Одеській області №2 про скасування рішень, всі рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог №200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217 скасовані у зв`язку з їх повним та результативним виконанням.

На думку представника позивача, накладання адміністративно-господарських санкцій на суб`єкта господарювання можливо лише в разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Представник позивача вважає, що немає жодної правової підстави для притягнення ТОВ «АВСК» до відповідальності у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у органу державного ринкового нагляду за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, адже вина імпортера ТОВ «АВСК» не доведена, а всі рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів стосовно інших суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання виконані та скасовані.

У позові також вказано, що маркування продукції передбачено чинними Технічними регламентами та покладається на імпортера (постачальника) у належному та зрозумілому для прочитанні вигляді, водночас, задля встановлення факту порушення вимог технічних регламентів, слід розрізняти фактичну відсутність маркування товару з моменту продажу продукції постачальником такого товару, чи відсутність такої станом на момент реалізації продукції кінцевому споживачу контрагентами постачальника (у разі продажу/перепродажу). Таким чином, орган державного ринкового нагляду не довів, що перевірена продукція не відповідала вимогам щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановленому технічному регламенту. У разі наявності супровідної документації у постачальника та надання її контрагентам по ланцюгу постачання, питання неналежного маркування продукції у відповідності до Технічного регламенту №154, а також поводження кінцевого споживача з товаром (на стелажах/полицях) не може ставитись у провину постачальнику/імпортеру, як порушення норм ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Тож за даних обставин, твердження органу державного ринкового нагляду про неналежне маркування продукції, нанесення знаку відповідності, що не відповідає формі згідно з додатком 2 Технічного регламенту №154 тощо, є недоведеним, адже етикетка з маркуванням могла бути відірвана або пошкоджена вже під час реалізації аерозольних розпилювачів на прилавках магазину або споживачем. Наведене, вказує про відсутність доказів вини в діях імпортера ТОВ «АВСК» будь-якого порушення під час введення продукції в обіг. У свою чергу, зафіксовані порушення у інших суб`єктів господарювання не свідчить про те, що аерозольні розпилювачі були поставлені імпортером із неналежним маркуванням, а відтак і про наявність винного протиправного діяння з боку ТОВ «АВСК».

З покликанням на ст.45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», представник позивача зауважує, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача у відзиві, з покликанням на фактичні обставини справи та норми Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зазначив, що суб`єкт господарювання ТОВ «АВСК» повинен був нанести написи та маркування державною мовою у відповідності до Технічного регламенту на кожний аерозольний розпилювач при введенні в обіг на ринку України.

Під час позапланової перевірки характеристик продукції ТОВ «АВСК» не доведено, що товариство не вводило в обіг продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, та/або що продукція не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувачів такої продукції, як це визначено підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 24 Закону №2735-VI.

За результатами позапланової перевірки ТОВ «АВСК», посадовими особами головного управління складено Акт перевірки характеристик продукції від 10 листопада 2025 №22, яким зафіксовано раніше виявлені Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області, Головним управлінням ДСНС України у Миколаївській області, Головним управлінням ДСНС України у Житомирській області порушення вимог Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №154. Акт оформлено та підписано 10.11.2025 посадовими особами органу ринкового нагляду Головного управління, а також уповноваженою особою товариства - Акрабовою О.М.

Посадовою особою Головного управління складено протокол про порушення вимог законодавства про ринковий нагляд №6 від 10.11.2025, який підписала уповноважена особа товариства Акрабова О.М.

В подальшому, як вказано у відзиві, 24.11.2025 відбувся розгляд справи про порушення, в якому брали участь керівник та представник ТОВ «АВСК» та представник Головного управління. За результатами розгляду було встановлено факт введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, що відповідно до статті 44 Закону №2735-VI, є підставою для накладення адміністративного штрафу. Таким чином, ця перевірка стала результатом цілого ланцюга послідовних дій, що почалися з випадків у м. Черкаси, м. Житомир, м.Миколаєві та завершилися фіксацією порушень у суб`єкта, який ввів продукцію в обіг. А також була спрямована на досягнення мети визначеної статтею 4 Закону №2735-VI.

Заперечуючи проти доводів позовної заяви, представник відповідача зазначає, що придбання аерозольної продукції ТОВ «АВСК» у лютому 2024 року підтверджує факт введення її в обіг після набрання чинності Технічного регламенту аерозольних розпилювачів.

У відзиві вказано, що згідно з матеріалами перевірок характеристик продукції (Акт перевірки характеристик продукції ГУ ДСНС України у Житомирській області від 15.08.2025 №HC-475/51-22), аерозольні фарби мають різні штриховані коди, коди (артикули) продукції, дати виготовлення (партії).

Представник відповідача зауважує, що адміністративно-господарські санкції застосовано за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону, а не за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що передбачені частиною четвертою статті 44 Закону.

Оскаржувані постанови винесено Головним управлінням 24.11.2025 на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами встановлення факту введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, а саме - відсутності обов`язкового маркування на аерозольних розпилювачах. Зазначені порушення було зафіксовано в межах проведеної перевірки та оформлено у протоколі №6, складеному 10.11.2025 посадовою особою Головного управління. Протокол підписано уповноваженим представником ТОВ «АВСК» Акрабовою О.М., що підтверджує обізнаність суб`єкта господарювання про порушення.

Порушення вимог до маркування є самодостатньою підставою для кваліфікації дій суб`єкта як введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI), а отже - для застосування відповідальності у формі штрафу.

Крім того, сама продукція, на яку не нанесено попереджувальну та застережну інформацію державною мовою (зокрема щодо небезпеки аерозольного вмісту), не може вважатися безпечною для користувача. Це також узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №440/539/21 (адміністративне провадження №К/990/3442/22), в якій суд дійшов висновку, що відсутність повної та вичерпної інформації про безпечність продукції є підставою вважати таку продукцію потенційно небезпечною, а застосування обмежувальних заходів правомірним.

Підсумовуючи викладене у відзиві, представник відповідача зазначає, що оскаржувані постанови ґрунтуються на належно задокументованих фактах порушення вимог технічного регламенту, підтверджені матеріалами перевірки, прийняті з дотриманням процедури розгляду та за участі представника суб`єкта господарювання. Застосовані заходи є співмірними, обґрунтованими та відповідають положенням чинного законодавства. У зв`язку з цим вимоги позивача щодо скасування постанов є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Стислий виклад відповіді на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача, заперечуючи проти доводів відповідача, зазначає, що відповідачем не доведено постачання продукції по ланцюгу постачання саме ТОВ «АВСК», з огляду на дефектність первинних документів.

Окрім того, за твердженням представника позивача, експертиза (випробування) зразків продукції на предмет відповідності Технічному регламенту №154 не проводилася, зразки продукції не відбиралися під час перевірки, тому постачання продукції, що не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги щодо якості товару, є недоведеними.

Крім того, фахівцями ГУ ДСНС України в Миколаївській області перевірялася продукція з датою виробництва аерозольної фарби 21.11.2023 року, тобто до набрання чинності Технічного регламенту №154 (набрав чинності 25.11.2023 року).

На переконання представника позивача, притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафів є непропорційним вартості товару, рівню загрози суспільним інтересам, є безпідставною та суперечить меті, визначеній Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції.

Представник позивача також вважає, що посилання представника відповідача на постанову ВС від 07.09.2022 року по справі №440/539/21 є недоречним, адже, у даній постанові йде мова про підстави для застосування обмежувальних заходів, а у випадку ТОВ «АВСК» постанови про накладення штрафів винесені у зв`язку із введенням в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, а не у зв`язку із невиконанням рішень щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Стислий виклад заперечень.

У запереченнях представник відповідача заперечує проти аргументів позивача, що наведені у відповіді на відзив щодо кожної спірної постанови про накладення штрафу та зауважує, що саме ТОВ «АВСК» є постачальником продукції по ланцюгу постачання, з покликанням на первинні документи та матеріали проведених перевірок.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 26.01.2026 відкрив провадження у справі, задовольнив клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 18.02.2026.

Ухвалою від 29.01.2026 суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 26.01.2026 (вх.№10044/26 від 27.01.2026).

Суд ухвалою від 06.02.2026 задовольнив заяву представника позивача від 05.02.2026 (вх.№13356/26 від 05.02.2026) про забезпечення позову та забезпечив позов шляхом:

зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.11.2025 за №19 у виконавчому провадженні №80164241, що перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/1550/26;

зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.11.2025 за №20 у виконавчому провадженні №80164193, що перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/1550/26;

зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.11.2025 за №22 у виконавчому провадженні №80164104, що перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/1550/26.

Суд ухвалою від 16.02.2026 задовольнив заяву представника позивача від 06.02.2026 (вх.№14010/26 від 09.02.2026) про забезпечення позову та забезпечив позов шляхом:

зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.11.2025 за №18 у виконавчому провадженні №80164278, що перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/1550/26;

зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.11.2025 за №21 у виконавчому провадженні №80164150, що перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/1550/26;

зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.11.2025 за №23 у виконавчому провадженні №80164050, що перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/1550/26.

У підготовчому засіданні 18.02.2026 суд приєднав до матеріалів справи відзив та, з метою надання додаткового часу позивачу для надання відповіді на відзив, ухвалою від 18.02.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 10.03.2026.

У підготовчому засіданні 10.03.2026 суд приєднав до матеріалів справи відповідь на відзив та заперечення, та ухвалою від 10.03.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 06.04.2026.

Під час судового засідання 06.04.2026 суд заслухав вступне слово представників сторін, перейшов до з`ясування фактичних обставин у справі та перевірки їх доказами. У зв`язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових доказів у справі, суд ухвалою від 06.04.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у судовому засіданні до 05.05.2026.

У судовому засіданні 05.05.2026 суд приєднав до матеріалів справи додаткові пояснення представника позивача з наданими доказами, та, з метою надання часу представникам відповідача для ознайомлення з додатковими поясненнями та доказами, суд ухвалою від 05.05.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у судовому засіданні до 22.05.2026.

Під час судового засідання 22.05.2026 суд приєднав до матеріалів справи додаткові пояснення та докази, що надані представниками сторін, та ухвалою від 22.02.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, оголосив перерву у судовому засіданні до 05.06.2026.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги 05.06.2026, розгляд справи відкладено до 18.06.2026.

У судовому засіданні 18.06.2026 суд приєднав до матеріалів справи додаткові пояснення у справі, продовжив встановлення фактичних обставин у справі та перевірки їх доказами та ухвалою від 18.06.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 24.07.2026.

У судовому засіданні 24.07.2026 представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, наданих під час вступного слова поясненнях, додаткових поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представники відповідача у судовому засіданні 24.07.2026 позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченнях, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також зважаючи на подані до суду додаткові пояснення та докази.

Суд ухвалою від 24.07.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників позивача та представників відповідача, промову в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Суд встановив під час судового розгляду, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій скерувала до Головного управління ДСНС України в Одеській області доручення від 05.09.2025 №02-21897/163-2 «Про здійснення позапланової перевірки», в якому запропоновано здійснити позапланову перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання, зокрема документів, що містять інформацію про походження продукції та її подальший обіг, у ТОВ «АВСК» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Промислова, 28-а, код ЄДРПОУ 35990988).

В подальшому, Головне управління ДСНС України в Одеській області прийняло наказ від 22.09.2025 №НС-428/60 від 22.09.2025 «Про проведення позапланової перевірки характеристик продукції», яким наказано провести за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції аерозольних розпилювачів у період з 25 по 30 вересня 2025 року ТОВ «АВСК» за адресою: Одеська обл., місто Одеса, вул. Промислова, 28-a.

На підставі наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області від 22.09.2025 №НС-428/60 від 22.09.2025, відповідачем видано посадовим особам направлення на проведення позапланової перевірки від 25.09.2025 №30, у якому зазначений такий предмет перевірки:

високоякісна швидкосохнуча аерозольна емаль на акриловій основі «Нobby Lack» TM MIXON, артикул: HL40, штриховий код: 5055393417244, дата виробництва: 02.04.2024;

акрилова фарба ТМ «МІXON» Нobby Lack сірий 108, 400 мл., Code: HL 108, штриховий код: 5055393417305;

антигравій Mixon 950, арт.: 950-01-05, штрихований код: 5055393424570;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна матова 500мл., штрихований код: 5055393422286, артикул - відсутній, дата виготовлення: 20.10.2024;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна глянсова 500 мл., штрихований код: 5055393422262, артикул відсутній, дата виготовлення: 21.08.2024;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, срібляста 500 мл., штрихований код: 5055393422255, артикул відсутній, дата виготовлення: 21.08.2024.

За результатом проведеної перевірки, посадовими особами Головного управління ДСНС України в Одеській області складено Акт перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22 (далі Акт перевірки), в якому відображені такі порушення:

І. Під час проведення позапланової перевірки Головне управління ДСНС України у Черкаській області, Акт перевірки характеристик продукції №31 від 31.07.2025 року, в якому було зафіксована аерозольна продукція, яка не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів. По ланцюга постачання імпортером даної продукції являється ТОВ «АВСК», а саме: високоякісна швидкосохнуча аерозольна емаль на акриловій основі «Нobby Lack» TM MIXON, артикул: HL40, штриховий код: 5055393417244, дата виробництва: 02.04.2024:

1. На кожний аерозольний розпилювач нанесено символ «З» (перевернутий епсилон), який не відповідає формі згідно з додатком 2 Технічного регламенту;

2. На кожний аерозольний розпилювач нанесено маркування, що не відповідає вимогам, зазначених в підпункті 2 пункту 2.2 та таблиці 1 додатка 1 Технічного регламенту, а саме:

попереджувальний напис про небезпечність Н229;

застережний напис стосовно запобігання небезпеці під час зберігання Р410+P412;

застережний напис стосовно запобігання небезпеці під час використання (експлуатації) P211 та P251;

3. На кожний аерозольний розпилювач не нанесено маркування, що зазначене в підпункті 2 пункту 2.2 та таблиці 1 додатка Технічного регламенту, а саме:

- попереджувальний напис про небезпечність Н223;

4. на кожному аерозольному розпилювачі піктограма полум`я GHS02 не відповідає вимогам, що зазначені в таблиці 1 додатка 1 Технічного регламенту підпункт «г» пункту 5 Технічного регламенту та таблиця 1 додатка 1 Технічного регламенту;

5. на кожному аерозольному розпилювачі не зазначено масу нетто.

ІІ. Під час проведення планової перевірки Головним управління ДСНС України в Миколаївській області акт перевірки характеристик продукції від 11.06.2025р. №33, в якому було зафіксована аерозольна продукція, яка не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів. По ланцюга постачання імпортером даної продукції являється ТОВ «АВСК», а саме: акрилова фарба ТМ «MIXON» Нobby Lack сірий 108, 400 мл., Code: HL108, штриховий код: 5055393417305:

1. здійснюється розповсюдження вищевказаного аерозольного розпалювача у якого відсутня інформація або не відповідає елементам маркування категорії 2, а саме:

- відсутня піктограма полум`я GHS02;

- відсутні попереджувальні написи про небезпечність H223: Легкозаймистий аерозоль та Н229: Може вибухнути під час нагрівання; не вірно вказані застережні написи стосовно запобігання під час використання (експлуатації) Р210, P211 та 251;

- не вірно вказані застережні написи стосовно запобігання небезпеці під час зберігання P410 + P412: не допускати нагрівання вище 50°C/122°F;

2. Здійснюється розповсюдження вищевказаного аерозольного розпилювача, на якому не вказано масу нетто;

3. Здійснюється розповсюдження вищевказаного аерозольного розпилювача, на маркуванні якого нанесено знак відповідності, який не відповідає формі символу згідно з додатком 2 Технічного регламенту.

ІІІ. Під час проведення планової перевірки Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області акт перевірки характеристик продукції від 07.03.2025р. №10, в якому було зафіксована аерозольна продукція, яка не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів. По ланцюга постачання імпортером даної продукції являється ТОВ «АВСК», а саме: антигравій Mixon 950, арт.: 950-01-05, штрихований |код: 5055393424570:

1. на аерозольний розпилювач нанесено символ «З», який не відповідає формі згідно з додатком 2 Технічного регламенту;

2. піктограма полум`я GHSO2, що нанесена на аерозольний розпилювач не відповідає вимогам таблиці 1 додатку Технічного регламенту;

3. на аерозольному розпилювачі не нанесено «Сигнальне слово» та «Попереджувальний напис про небезпечність»;

4. на аерозольному розпилювачі не зазначено масу нетто.

IV. Під час проведення позапланової перевірки Головним управлінням ДСНС України у Житомирській області акт перевірки характеристик продукції від 15.08.2025р. №HC-475/51-22, в якому була зафіксована аерозольна продукція, яка не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів. По ланцюга постачання імпортером даної продукції являється ТОВ «АВСК», а саме: аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна матова 500 мл., штрихований код: 5055393422286, артикул - відсутній. Дата виготовлення: 20.10.2024 року:

1. на аерозольні розпилювачі нанесено маркування, яке не відповідає значенню та формі символу «З» (перевернутий епсилон);

2. на аерозольні розпилювачі не нанесено наступні дані:

- сигнальне слово: «Небезпека» чи «Увага» залежно від категорії займистості аерозолю;

- попереджувальний напис про небезпечність Н222: Надзвичайно займистий аерозоль чи Н223: Легкозаймистий аерозоль - залежно від категорії займистості аерозолю;

- масу нетто.

V. Під час проведення позапланової перевірки Головним управлінням ДСНС України у Житомирській області акт перевірки характеристик продукції від 15.08.2025р. №HC-475/51-22, в якому було зафіксована аерозольна продукція, яка не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів. По ланцюга постачання імпортером даної продукції являється ТОВ «АВСК», а саме: аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна глянсова 500 мл., штрихований код: 5055393422262, артикул - відсутній. Дата виготовлення: 21.08.2024 року:

1. на аерозольні розпилювачі нанесено маркування яке не відповідає значенню та формі символу «З» (перевернутий епсилон);

2. на аерозольні розпилювачі не нанесено наступні дані:

- сигнальне слово: «Небезпека» чи «Увага» залежно від категорії займистості аерозолю;

- попереджувальний напис про небезпечність Н222: Надзвичайно займистий аерозоль чи Н223: Легкозаймистий аерозоль - залежно від категорії займистості аерозолю;

- масу нетто.

VI. Під час проведення позапланової перевірки Головним управлінням ДСНС України у Житомирській області акт перевірки характеристик продукції від 15.08.2025р. №HC-475/51-22, в якому було зафіксована аерозольна продукція, яка не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів. По ланцюга постачання імпортером даної продукції являється ТОВ «АВСК», а саме: аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, срібляста 500 мл., штрихований код: 5055393422255, артикул - відсутній. |Дата виготовлення: 21.08.2024 року:

1. на аерозольні розпилювачі нанесено маркування яке не відповідає значенню та формі символу «З» (перевернутий епсилон);

2. на аерозольні розпилювачі не нанесено наступні дані:

- сигнальне слово: «Небезпека» чи «Увага» залежно від категорії займистості аерозолю;

- попереджувальний напис про небезпечність Н222: Надзвичайно займистий аерозоль чи Н223: Легкозаймистий аерозоль - залежно від категорії займистості аерозолю;

- масу нетто.

До Акта перевірки складено Додаток 1 з інформацією щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам. У вказаному додатку зазначено, що означена вище продукція не відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №154.

В подальшому, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головне управління ДСНС в Одеській області склало протокол від 10.11.2025 №6 про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», в якому відображені встановлені в Акті перевірки порушення та вказано, що визначені порушення є порушенням пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

На підставі Акта перевірки та протоколу від 10.11.2025 №6, Головне управління ДСНС України в Одеській області винесло оскаржувані постанови про накладення штрафу:

№18 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№19 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№20 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№21 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№22 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№23 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень.

В означених постановах наведені аналогічні порушення, що відображені в Акті перевірки від 10.11.2025 №22.

Суд також встановив, що, на підставі Акта перевірки від 10.11.2025 №22, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.11.2025 №№200-217.

В означених рішеннях також відображені порушення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, які зазначені в Акті перевірки від 10.11.2025 №22, та застосовано обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.

В означених рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів встановлено термін виконання 15 січня 2026 року.

В подальшому, як свідчать матеріали справи та з`ясовано судом під час судового засідання, рішенням Головного управління ДСНС України в Одеській області від 16.01.2026 №2 скасовані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.11.2025 №№200-217, у зв`язку з повним виконанням. В означеному рішенні відображено, що продукція приведена у відповідність за допомогою незмивної наліпки, наданих імпортером ТОВ «АВСК», нанесено маркування, яке відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів.

Вважаючи протиправними постанови про накладення штрафу на підставі пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що винник між сторонами, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий контроль нехарчової продукції» №2735-VI (далі Закон №2735-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Види заходів ринкового нагляду визначені статтею 22 Закону №2735-VI, за змістом частини першої якої такими заходами є, зокрема: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (пункт 1, підпункти а), б) пункту 2, пункт 3 частини першої цієї статті).

Частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію (частина дванадцята статті 23 Закону №2735-VI).

За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 24 Закону №2735-VI, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Підпунктом «а-1» пункту 2 ч.1 ст.24 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.25 Закону №2735-VI, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників, якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції за умови повідомлення виробника про такі підстави на початку перевірки.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону №2735-VI, під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:

перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;

перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 «Про затвердження Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють ринковий нагляд», затверджено вичерпний перелік продукції, щодо якої здійснюється державний ринковий нагляд із визначенням уповноважених органів ринкового нагляду, зокрема державний нагляд щодо відповідності аерозольних розпилювачів Постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. №154 «Про затвердження Технічного регламенту аерозольних розпилювачів» покладено на органи ДСНС.

Так, під час судового розгляду, суд встановив, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі відповідних перевірок органами ДСНС розповсюджувачів продукції: Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області (Акт перевірки характеристик продукції №31 від 31.07.2025), Головним управління ДСНС України в Миколаївській області (Акт перевірки характеристик продукції від 11.06.2025 №33), Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області (Акт перевірки характеристик продукції від 07.03.2025 №10), Головним управлінням ДСНС України у Житомирській області (Акт перевірки характеристик продукції від 15.08.2025 №HC-475/51-22).

В означених актах перевірки визначені невідповідність аерозольної продукції вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. №154. (далі Технічний регламент №154) та встановлено, що розповсюджувачем (будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка перевіряється) є ТОВ «АВСК».

З урахуванням наведених правових норм, суд доходить висновку про наявність відповідних підстав для проведення позапланової перевірки на підставі наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області від 22.09.2025 №НС-428/60 від 22.09.2025.

Водночас, суд відхиляє твердження представника позивача щодо дефектності первинних документів та відсутність доказів, що саме позивач ввів в обіг означену вище продукцію, з огляду на матеріали справи, а також наявний напис на аерозольних балонах: ексклюзивний імпортер ТОВ «АВСК».

В подальшому, як встановлено судом під час судового засідання, на підставі наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області від 22.09.2025 №НС-428/60 від 22.09.2025, відповідачем видано посадовим особам направлення на проведення позапланової перевірки від 25.09.2025 №30, у якому зазначений такий предмет:

високоякісна швидкосохнуча аерозольна емаль на акриловій основі «Нobby Lack» TM MIXON, артикул: HL40, штриховий код: 5055393417244, дата виробництва: 02.04.2024;

акрилова фарба ТМ «МІXON» Нobby Lack сірий 108, 400 мл., Code: HL 108, штриховий код: 5055393417305;

антигравій Mixon 950, арт.: 950-01-05, штрихований код: 5055393424570;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна матова 500мл., штрихований код: 5055393422286, артикул - відсутній, дата виготовлення: 20.10.2024;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна глянсова 500 мл., штрихований код: 5055393422262, артикул відсутній, дата виготовлення: 21.08.2024;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, срібляста 500 мл., штрихований код: 5055393422255, артикул відсутній, дата виготовлення: 21.08.2024.

За результатом проведеної перевірки, посадовими особами Головного управління ДСНС України в Одеській області складено Акт перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22.

на підставі Акта перевірки та протоколу від 10.11.2025 №6, Головне управління ДСНС України в Одеській області винесло оскаржувані постанови про накладення штрафу:

№18 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№19 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№20 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№21 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№22 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень;

№23 від 24.11.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) гривень.

Надаючи оцінку спірним постановам про накладення штрафу, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 28 Закону №2735-VI, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.

Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.

Під час судового розгляду суд встановив, що на підставі Акта перевірки від 10.11.2025 №22, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.11.2025 №№200-217. В означених рішеннях також відображені порушення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, які зазначені в Акті перевірки від 10.11.2025 №22, та застосовано обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Термін виконання 15 січня 2026 року.

В подальшому, як свідчать матеріали справи та з`ясовано судом під час судового засідання, рішенням Головного управління ДСНС України в Одеській області від 16.01.2026 №2 скасовані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.11.2025 №№200-217, у зв`язку з повним виконанням. В означеному рішенні відображено, що продукція приведена у відповідність за допомогою незмивної наліпки, наданих імпортером ТОВ «АВСК», нанесено маркування, яке відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів.

Прийняття зазначених рішень свідчить про те, що відповідач визнав можливість усунення виявлених порушень та не вбачав необхідності у застосуванні до продукції заходів, передбачених статтею 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», які застосовуються щодо продукції, що становить серйозний ризик.

Під час судового розгляду суд також дослідив надані відповідачем копії означених вище актів перевірки Головного управління ДСНС України у Черкаській області (Акт перевірки характеристик продукції №31 від 31.07.2025), Головного управління ДСНС України в Миколаївській області (Акт перевірки характеристик продукції від 11.06.2025 №33), Головного управління ДСНС України у Черкаській області (Акт перевірки характеристик продукції від 07.03.2025 №10), Головного управління ДСНС України у Житомирській області (Акт перевірки характеристик продукції від 15.08.2025 №HC-475/51-22) та фотоматеріали, що надані до них.

Оцінюючи наведені в Акті перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22 невідповідності продукції вимогам Технічного регламенту №154, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, відповідно до наданих відповідачем фотоматеріалів, аерозольна продукція:

високоякісна швидкосохнуча аерозольна емаль на акриловій основі «Нobby Lack» TM MIXON, артикул: HL40, штриховий код: 5055393417244, дата виробництва: 02.04.2024;

акрилова фарба ТМ «МІXON» Нobby Lack сірий 108, 400 мл., Code: HL 108, штриховий код: 5055393417305;

антигравій Mixon 950, арт.: 950-01-05, штрихований код: 5055393424570;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна матова 500мл., штрихований код: 5055393422286, артикул - відсутній, дата виготовлення: 20.10.2024;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, чорна глянсова 500 мл., штрихований код: 5055393422262, артикул відсутній, дата виготовлення: 21.08.2024;

аерозольна фарба UNI SPRAY Сильвер Лайн, срібляста 500 мл., штрихований код: 5055393422255, артикул відсутній, дата виготовлення: 21.08.2024 - має однакове маркування, яке складається з таких знаків та тексту.

У лівому нижньому куті зворотної сторони балону нанесена піктограма небезпечності символ «Знак оклику», що означає небезпечність продукції.

У лівому нижньому куті зворотної сторони балону нанесена піктограма «Полум`я» з позначкою « 2», що означає клас небезпеки: легкозаймисті гази.

Праворуч на зворотній стороні кожного балону нанесений текст такого змісту:

«Заходи безпеки: Балон знаходиться під тиском. Захищати від сонячних променів і температур вище 50 °С (наприклад в автомобілі). Після використання не відкривати насильно або не спалювати. Не розпиляти (не бризкати) на полум`я або на розжарений предмет. Зберігати далеко від джерела займання. Не палити під час роботи. Без наявності достатньої вентиляції можливе утворення вибухонебезпечних сумішей. Зберігати в місці, недоступному для дітей. Призводить до подразнення слизової оболонки очей. При попаданні на шкіру викликає її сухість і появу тріщин. Пари можуть викликати сонливість і помутніння свідомості. Уникати попадання вмісту аерозолі в дихальні шляхи. Не допускати попадання в очі та на шкіру. Не допускати попадання в каналізаційні стоки. Утилізація даного балона і його вмісту проводиться на спеціальній території для знищення небезпечних відходів. При попаданні в органи травлення негайно звернутися до лікаря і показати йому цей балон. Використовувати в добре провітрюваному приміщенні. Небезпечно для водних організмів, може чинити довготривалий вплив на водну середу.».

Означене маркування, що нанесене на аерозольну продукцію, узгоджуються з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей.

Узагальнюючи наведені недоліки аерозольної продукції, що зазначені в Акті перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22, та слугували підставою для накладення штрафу на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суд зазначає таке.

Так, в Акті перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22 зазначено про відсутність попереджувального напису про небезпечність Н223.

Відповідно до Таблиці 1 Технічного регламенту №154, попереджувальний напис Н223 означає «Легкозаймистий аерозоль», що відповідає нанесеній у лівому нижньому куті зворотної сторони балону піктограмі «Полум`я» з позначкою « 2».

Застережний напис Р410+P412 має таке текстове відображення: «Захищати від сонячних променів. Не допускати нагрівання вище 50 °С/122 °F».

Як вбачається з фотоматеріалів, доданих відповідачем до матеріалів справи, праворуч на зворотній стороні кожного балону нанесений текст, зокрема «..Захищати від сонячних променів і температур вище 50 °С...».

Застережний напис P211 та P251 має таке текстове відображення: «Не розпилювати біля відкритого полум`я та іншого джерела запалювання» та «Не проколювати та не спалювати, навіть після використання».

В той же час, праворуч на зворотній стороні кожного балону нанесений текст, зокрема «…Після використання не відкривати насильно або не спалювати. Не розпиляти (не бризкати) на полум`я або на розжарений предмет. Зберігати далеко від джерела займання. Не палити під час роботи…».

Попереджувальний напис про небезпечність Н229 має таке текстове відображення: «Ємність під тиском. Може вибухнути під час нагрівання».

Натомість, праворуч на зворотній стороні кожного балону нанесений текст, зокрема «…Балон знаходиться під тиском. Не розпиляти (не бризкати) на полум`я або на розжарений предмет. Зберігати далеко від джерела займання. Не палити під час роботи. Без наявності достатньої вентиляції можливе утворення вибухонебезпечних сумішей...».

В Акті перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22 також зазначено, що на кожному аерозольному розпилювачі піктограма полум`я GHS02 не відповідає вимогам, що зазначені в таблиці 1 додатка 1 Технічного регламенту підпункт «г» пункту 5 Технічного регламенту та таблиця 1 додатка 1 Технічного регламенту.

Водночас, як встановлено судом під час судового засідання, у лівому нижньому куті зворотної сторони балону нанесена піктограма «Полум`я» з позначкою « 2», що означає клас небезпеки: легкозаймисті гази.

Попереджувальний напис Р210, відповідно до Таблиці 1 Технічного регламенту №154, містить такий напис: «Тримати подалі від тепла, гарячих поверхонь, іскор, відкритого полум`я та інших джерел запалювання. Не курити».

Натомість, праворуч на зворотній стороні кожного балону нанесений текст, зокрема «…Захищати від сонячних променів і температур вище 50 °С (наприклад в автомобілі). Після використання не відкривати насильно або не спалювати. Не розпиляти (не бризкати) на полум`я або на розжарений предмет. Зберігати далеко від джерела займання. Не палити під час роботи....».

Окрім того, як вказано в Акті перевірки характеристик продукції від 10.11.2025 №22, на аерозольному розпилювачі не нанесено «Сигнальне слово» та «Попереджувальний напис про небезпечність».

Водночас, як встановлено судом, у лівому нижньому куті зворотної сторони балону нанесена піктограма небезпечності символ «Знак оклику», що означає небезпечність продукції, а також нанесена піктограма «Полум`я» з позначкою « 2», що означає клас небезпеки: легкозаймисті гази.

Отже, з досліджених судом матеріалів справи, можливо встановити, що маркування аерозольної продукції містить необхідну інформацію про небезпечність продукції та особливості її використання, що дозволяє дійти висновку про попередження небезпечності такого виду продукції. Відповідні написи хоча не відтворені у повній відповідності до Технічного регламенту №154, але наявні та дають змогу споживачу отримати інформацію про небезпечність продукції та в цілому відповідають змісту попереджувальних написів, що наведені у Таблиці 1 Технічного регламенту №154.

Суд критично оцінює зауваження відповідача щодо відсутності зазначення маси нетто, оскільки, відповідно до п.1.5. розділу 1 Технічного регламенту №154, місткість нетто - об`єм наповненого та закритого аерозольного розпилювача, виражений у мілілітрах.

Натомість, як свідчать матеріали справи, на означених видах продукції зазначений об`єм наповненого та закритого аерозольного розпилювача, виражений у мілілітрах.

При цьому, суд враховує, що відповідачем не надано доказів того, що виявлені порушення маркування призвели або могли призвести до виникнення реальної загрози життю чи здоров`ю людей. Навпаки, у поданих до суду запереченнях відповідач фактично зазначає, що відсутність окремих елементів маркування обмежує можливість споживачів отримати повну інформацію щодо безпечного використання та зберігання продукції, однак не стверджує про небезпечність самої продукції. Крім того, суд, проаналізувавши зазначені відповідачем порушення та наявний зміст маркування на аерозольних розпилювачах, дійшов висновку про відповідність смислового значення маркування вимогам Технічного регламенту №154.

Наведені вище висновки суду також узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, що наведені у Постанові від 07.09.2022 у справі №440/539/21, на яку покликається представник відповідача.

Суд зазначає, що, хоча обставини справи №440/539/21 не є подібними до цієї справи, оскільки предметом розгляду у справі №440/539/21 є рішення про накладення штрафу за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а у цій справі накладення штрафу за невідповідність продукції вимогам Технічного регламенту, однак, Верховний Суд у справі №440/539/21 виснував вимоги до безпечності продукції, зокрема нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, зокрема, за умови відповідності такої продукції національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами, технічним регламентам, очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання, у тому числі з урахуванням особливостей використання такої продукції певними категоріями осіб.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що аерозольні розпилювачі, що були предметом відповідної перевірки, становлять ризик, за умови наявності маркування, що, хоча відрізняється за буквальним текстовим значенням від попереджувальних написів Технічного регламенту №154, але дає можливість передбачити умови використання, у тому числі з урахуванням особливостей використання такої продукції певними категоріями осіб, а також містить інформацію про інші важливі попередження щодо способу та особливостей її використання.

Окрім того, суд також вважає слушним твердження представника позивача про те, що, під час митного оформлення, означена вище продукція оглянута митним органом, та, відповідно, випущена у вільний обіг.

Суд зазначає, що, відповідно до ст.12 Закону №2735-VI, контроль продукції здійснюється митними органами.

Митні органи проводять відповідно до статті 37 цього Закону перевірку документів та вибіркові обстеження зразків продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України (ст.13 Закону №2735-VI).

За приписами ч.6 ст.37 Закону №2735-VI, під час обстеження зразків продукції перевірці підлягає наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Отже, відповідність продукції вимогам технічних регламентів здійснюється митними органами під час митного оформлення імпортованої продукції.

Суд зазначає, що ринковий нагляд та контроль ґрунтується, зокрема, на наступних принципах:

пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;

об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;

додержання прав і захист інтересів суб`єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень.

Принципами права визнаються об`єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов`язання які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів.

Правозастосовча діяльність, особливо в частині накладення штрафних санкцій, повинна базуватись на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність.

Принци адекватності адміністративно-господарських санкцій, який включає в себе такі поняття як пропорційність, співмірність, доцільність передбачає, що індивідуальний тягар санкцій може покладатись на особу правовим актом держави лише тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.

Вимога доцільності передбачає зіставлення обраних засобів із метою обґрунтування їх відповідності саме вказаній меті, їх ефективності з огляду на ієрархію цілей.

Правові засоби мають бути адекватними, відповідними головній меті права, а також цілям інституту права.

Для визначення доцільності будь-якого засобу повинні враховуватись, з одного боку розмір та інтенсивність втручання в основне право, а з іншого важливість мети.

Загалом принцип пропорційності ґрунтується на конституційних принципах правової держави й верховенства права та може визначатись як основоположний принцип права, спрямований на забезпечення в правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються. Таким чином, застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Це означає, що, визначаючи вид стягнення органи контролю повинні врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків.

Суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Окрім того, як вже зазначено судом, на виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.11.2025 №200-217, продукція приведена у відповідність за допомогою незмивної наліпки, наданих імпортером ТОВ «АВСК», нанесено маркування, яке текстуально відповідає Технічному регламенту аерозольних розпилювачів, про що свідчить, зокрема рішення Головного управління ДСНС України в Одеській області від 16.01.2026 №2 про скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.11.2025 №№200-217.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 34000,00 грн за кожне порушення є непропорційним вартості товару, рівню загрози суспільним інтересам, безпідставним та суперечить меті, визначеній Законом №2735-VІ, а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції.

Суд відхиляє покликання відповідача на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки, відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідками судового розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних постанов про накладення штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 15974,00 грн та 4792,32 грн судового збору за подання заяв про забезпечення позову.

Відповідно до ухвал суду від 06.02.2026 та від 16.02.2026, суд задовольнив заяви представника позивача про забезпечення позову.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та заяв про забезпечення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 15974,00 грн та 4792,32 грн судового збору за подання заяв про забезпечення позову.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Так, у позовній заяві представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, що становить 5000 грн.

06 квітня 2026 року представник позивача додатково подала до суду заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача, надано до суду копії:

договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.01.2026 №19/01;

додаткової угоди від 19.01.2026 №1;

детального розрахунку вартості наданих послуг від 03.04.2026;

платіжної інструкції від 03.04.2026 №7611.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, ознайомившись із запереченнями відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5)пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

У пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність).

У постанові від 30 липня 2024 року у справі №910/14653/22 Верховний Суд виснував, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів.

Верховний Суд у постановах від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 вказав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19.

У постанові від 31 липня 2024 року у справі №300/5313/22 Верховний Суд вказав, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України.

Аналогічні за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 24 червня 2021 року у справі №520/12026/19 та від 3 грудня 2021 року у справі №817/861/18, від 23 червня 2022 року у справі №640/9792/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі №910/14524/22.

Вирішуючи вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, суд встановив, що між адвокатом Акрабовою О.М. та ТОВ «АВСК» (клієнт) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги від 19.01.2026 №19/01.

В рамках зазначеного договору сторонами було укладено Додаткову угоду від 19.01.2026, згідно з якою вартість послуг становить 5000,00 грн, а саме:

складання та подання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування постанов про застосування штрафів №18, 19, 20, 21, 22, 23 винесених 24.11.2025 року ГУ ДСНС України в Одеській області, подання відповіді на відзив 3000,00 грн;

участь у судових засіданнях, моніторинг розгляду справи 2000,00 грн.

Надання означених послуг також узгоджується з розрахунком вартості наданих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги №19/01 від 19 січня 2026 року .

Згідно з платіжною інструкцією від 03.04.2026 №7611, ТОВ «АВСК» сплатило на користь адвоката Акрабової О.М. 5000,00 грн.

Надаючи правову оцінку наданим позивачем доказам щодо понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням викладених відповідачем заперечень, суд зазначає, що у постанові від 6 серпня 2024 року у справі №910/11597/23 Верховний Суд зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

При цьому, судом також враховані висновки додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19: «…розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг….».

Враховуючи, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, складність справи, розгляд справи в порядку загального позовного провадження та кількість підготовлених і поданих представником позивача заяв до суду (позовна заява, додаткові пояснення та надання доказів у справі), їх складність та об`ємність, участь адвоката у судових засіданнях, витрачений час, суд вважає, що сума витрат у розмірі 5000,00 грн не є завищеною.

Відтак, на засадах співмірності та справедливості, з урахуванням повного задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню 5000,00 грн понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката Акрабової О.М.

Керуючись ст.2, 9, 72, 76-77, 90, 120, 139, 143, 193, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» (вул. Промислова, буд. 28-А, м. Одеса, Одеська обл., 65031, код ЄДРПОУ 35990988) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохоровська, буд. 6, м. Одеса, Одеська обл., 65091, код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №18 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №19 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №20 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №21 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №22 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №23 від 24.11.2025 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «АВСК» у розмірі 2000 (двох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 15974,00 грн та 4792,32 грн судового збору за подання заяв про забезпечення позову.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30 липня 2026 року.

Суддя Дмитро БАБЕНКО