Рішення № 138616375, 29.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 268-272, 287 КАС України, адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.03.2026 ВП №80475385 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист №420/29410/25, виданий 23.02.2026 Одеським окружним адміністративним судом.

За твердженням представника позивача, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) або не виконання його без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим та які не залежали від його власного волевиявлення.

В тексті позовної заяви вказано, що рішення суду у справі №420/29410/25 з 02.02.2026 обліковується в Реєстрі судових рішень №821-81550.

Представник позивача вказує, що рішенням від 02.02.2026 №951060110451 з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії, розмір складає 10616,62 грн, сума доплати до пенсії відсутня, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 12.10.1999, однак за перерахунками пенсії та переведенням з одного виду пенсії на інший не звертався.

Як зауважує представник позивача, перерахунки пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановами КМУ №124 від 20.02.2019, № 251 №127 від 22.02.2021, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024, №209 від 25.02.2025 проведені в повному обсязі автоматизованим способом, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховано особу в цілому в Україні, з якою сплачені страхові внесків за (2014-2016) із розрахунку 3764,40*1.17*1.11*1.11*1.14*1.197*1.0796*1.115.

Представник позивача стверджує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 420/29410/25 іншої величини щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії не передбачено.

З урахуванням наведеного, представник позивача вважає протиправною та такою що підлягає скасуванню постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.03.2026 ВП №80475385.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що в ході здійснення даного виконавчого провадження, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №1500-1904-5/40291 від 19.03.2026 року повідомило відділ, про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 420/29410/25 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025 (Рішення від 02.02.2026 №951060110451). На виконання рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025. Загальний розмір пенсійної виплати, який належить до виплати, після виконання рішення суду становить 10616,62 грн. Сума доплати згідно зазначеного рішення відсутня, оскільки розмір пенсії після виконання рішення суду не перевищив розмір пенсії до виконання рішення суду.

Як вказує представник відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надало послідовного розрахунку проіндексованої пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29410/25, не нарахувало та не сплатило різницю недоотриманої пенсії з часу набуття чинності зазначеного рішення до часу фактичного здійснення перерахунку.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стислий виклад пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, пояснень не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 23.04.2026 прийняв до розгляду позовну заяву, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. 268-272, 287 КАС України, призначив судове засідання на 07.05.2026 о 15 год. 00 хв., встановив сторонам строки на подання заяв по суті справи та витребував у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копій матеріалів виконавчого провадження ВП №80475385.

Ухвалою від 07.05.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

З бази даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №420/29410/25, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді нездійснення автоматичного перерахунку пенсії з 01.03.2025 року ОСОБА_1 передбаченого Порядком КМУ №124 від 20.02.2019 року та Постановами КМУ- №124 від 20.02.2019 року, №251 від 01.04.2020 року, №127 від 22.02.2021 року, №118 від 16.02.2022 року, №168 від 24.02.2023 року, №185 від 23.02.2024 року, № 209 від 25.02.2025 року з застосуванням коефіцієнту збільшення за відповідні періоди (1,17,1.11, 1.11; 1.14; 1.197; 1,0796, 1.115);

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії та сплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням: Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 року, Постановою КМУ №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 року-- коефіцієнт збільшення 1.17, Постановою КМУ №251 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2020 році»- коефіцієнт збільшення 1.11, Постанови КМУ №127 від 22.02.2021 року «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» - коефіцієнт збільшення 1.11, Постанови КМУ №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»- коефіцієнт збільшення 1.14, Постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» - коефіцієнт збільшення 1.197, Постанови КМУ №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» коефіцієнт збільшення 1.0796, Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» - коефіцієнт збільшення 1.115.

23 лютого 2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №420/29410/25.

В подальшому, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 11.03.2026 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №80475385 з виконання виконавчого листа №420/29410/25, виданого 23.02.2026.

19 березня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України лист від 19.03.2026 №1500-1904-5/40291 «Про виконання вимог виконавчого провадження».

У листі від 19.03.2026 №1500-1904-5/40291 вказано, що сума доплати згідно зазначеного рішення відсутня, оскільки розмір пенсії після виконання рішення суду не перевищив розмір пенсії до виконання рішення суду. В підсистемі «Реєстр судових рішень» Головним управлінням створено реєстраційну картку по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №420/29410/25.

З наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області Розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі №951060110451 ОСОБА_1 , вбачається, що загальний розмір пенсійної виплати, який належить до виплати, після виконання рішення суду становить 10616,62 грн, сума боргу відсутня.

В подальшому, у ВП №80475385 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову від 31.03.2026, якою, за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №420/29410/25, накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі 5100,00 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вважаючи протиправною постанову від 31.03.2026 у ВП №80475385 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, звернулось до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Згідно зі змістом ст. 75 Закону №1404-VIII, підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.

Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об`єктивно перешкодило виконати судове рішення.

Поважними, в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 січня 2020 року (справа №400/1954/19), від 10 грудня 2020 року (справа №826/19276/16), від 10 вересня 2020 року (справа №824/308/20-а), від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20, від 31 травня 2022 року у справі №360/940/20.

За твердженням представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, загальний розмір пенсійної виплати, який належить до виплати, після виконання рішення суду становить 10616,62 грн, сума боргу відсутня, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення будь-яких коштів на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №420/29410/25, а відтак, на переконання представника позивача, вказане рішення суду виконано в повному обсязі.

З бази даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного судових рішень, судом встановлено, що ухвалою від 20.02.2026 суд встановив судовий контроль за виконанням рішення у справі №420/15046/24.

В подальшому, ухвалами від 09.04.2026 та від 09.07.2026 суд відмовив у прийнятті звітів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №420/29410/25.

Як зазначено у вказаних судових рішеннях, підставою для відмови у прийнятті вказаних звітів було те, що наведені у них відомості не підтверджують належного виконання рішення суду, а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано достатніх обґрунтувань проведеного перерахунку пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду. При цьому Головне управління Пенсійного фонду України фактично обмежилось твердженням про проведення перерахунку та відсутність зміни розміру пенсії, однак не надаючи належних пояснень щодо причин, з яких виконання рішення суду не призвело до зміни розміру пенсійної виплати.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №420/29410/25 позивача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії та сплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025.

Водночас, позивач обмежився посиланням на те, що після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 залишився незмінним та становить 10616,62 грн, а сума доплати відсутня.

Разом із тим жодних детальних розрахунків, які б давали можливість перевірити правильність проведеного перерахунку, встановити алгоритм його здійснення, застосовані показники, коефіцієнти індексації, складові пенсійної виплати, а також причини, з яких застосування коефіцієнтів збільшення, визначених у резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі №420/29410/25, не призвело до зміни розміру пенсії, позивачем ані державному виконавцю, ані суду не надано.

Водночас саме на боржника покладається обов`язок підтвердити належне виконання судового рішення шляхом надання достатніх та переконливих доказів його фактичного виконання. Формальне повідомлення про проведення перерахунку без розкриття механізму такого перерахунку та без документального підтвердження його правильності не може свідчити про виконання рішення суду в повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що в межах здійснення судового контролю за виконанням рішення у справі №420/29410/25 ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 та від 09.07.2026 було відмовлено у прийнятті звітів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області саме з підстав ненадання належного обґрунтування проведеного перерахунку та відсутності документального підтвердження належного виконання судового рішення. Судом вже було встановлено, що твердження про незмінність розміру пенсії не підтверджене відповідними розрахунками, які б дозволяли перевірити правильність виконання резолютивної частини рішення суду.

За таких обставин суд вказує, що станом на дату винесення державним виконавцем постанови від 31.03.2026 у ВП №80475385 у відповідача були наявні достатні підстави вважати рішення суду невиконаним, оскільки боржником не було підтверджено його належне виконання та не надано доказів, які б свідчили про відсутність підстав для застосування заходів, передбачених статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача поважних причин невиконання рішення суду від 28.11.2025 у справі №420/29410/25, суд вказує, що з матеріалів справи вбачається, що жодних об`єктивних обставин, які б унеможливлювали або істотно ускладнювали виконання судового рішення, позивачем не наведено та належними доказами не підтверджено. Натомість невиконання рішення, з урахуванням обставин встановлених в ухвалах Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 та від 09.07.2026 по справі №420/29410/25, фактично зводиться до ненадання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області належного обґрунтування проведеного перерахунку пенсії та відповідних розрахунків, які б давали можливість перевірити правильність його здійснення і підтвердити відсутність заборгованості.

Отже, відсутність належного документального підтвердження виконання рішення суду є наслідком процесуальної поведінки самого позивача та не може розцінюватися як поважна причина невиконання судового рішення у розумінні статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність обставин, які б свідчили про протиправність дій державного виконавця під час винесення постанови про накладення штрафу, а доводи позивача зводяться виключно до незгоди з оцінкою державним виконавцем достатності наданих ним доказів виконання рішення суду, що саме по собі не спростовує правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Розумовська, буд.37, м. Одеса, Одеська обл., 65091, код ЄДРПОУ 45862901), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.287 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

.