Рішення № 138616278, 29.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40334/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ч.5 ст.262 КАС України адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.05.2025 року №20664/15-32-07-05;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.05.2025 року №20665/15-32-07-05.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» (ЄДРПОУ 43987484) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, внаслідок якої було складено Акт перевірки №14080/15-32-07-05-19 від 01.04.2025 року.

Враховуючи виявлені порушення при проведенні перевірки, зокрема, завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за січень 2025 у сумі 1 782 961 грн., та ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, що призвело до незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, податковим органом було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №20664/15-32-07-05 та №20665/15-32-07-05 від 02.05.2025 року.

Вважаючи вищевказані ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року по справі №420/40334/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

02.02.2026 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (т.1 а.с.178-213), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ Декларації з ПДВ платника податків за звітний (податковий) період січня 2025 року, відповідно до інформаційно-аналітичних систем ДПС, є від`ємне значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, зазначене у рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду». В охопленому перевіркою звітному періоді платник податків ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» не оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ. ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» не надало первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, які могли бути підставою формування податкових зобов`язань за січень 2025 року, про що складено Акти «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 24.03.2025 року №2360/15-32-07-05-20 та від 28.03.2025 року №2517/15-32-07-05-20. Окрім того, в порушення приписів податкового законодавства, позивач не виконав свого обов`язку та не надав посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій, фінансовій та іншій звітності, а саме: регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів за січень 2025 року (з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах). Разом з цим, позивачем не повідомлено контролюючий орган про факти втрати документів, виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами таких документів та/або свідчать про інші обставини, зокрема що визначені приписами п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з відповідним обґрунтуванням. Таким чином, не надані платником податків до перевірки первинні документи, облікові, фінансові, бухгалтерські документи та інші документи, що слугують для підтвердження показників, відображених платником податків у податковій, фінансовій та іншій звітності, вважаються відсутніми у такого платника податків на час складення такої податкової, фінансової та іншої звітності.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року було вирішено подальший розгляд справи №420/40334/25 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.

06.05.2026 року та 02.06.2026 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь представник товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» адвокат Поперечний Д.І., а також представник Головного управління ДПС в Одеській області відповідача Штомпель К.С., які надавали пояснення та правові обґрунтування щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та заперечень проти них, а також долучали додаткові письмові докази по справі (т.2 а.с.1-24).

02.06.2026 року представниками сторін були подані до суду клопотання про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання (ч.7 ст.181 КАС України) (т.2 а.с.25-26).

02.06.2026 року підготовче провадження у справі №420/40334/25 було закрито та призначено розгляд справи по суті.

02.06.2026 року у судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги у повному обсязі, та просив їх задовольнити, а також окремо зазначав, що під час проведення позапланової перевірки відповідач мав об`єктивну можливість здійснити аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановити підстави формування податкового кредиту позивача, зокрема визначити контрагентів, обсяги операцій та їх зміст, однак зазначені дії контролюючим органом вчинені не були, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи та формальний підхід до проведення перевірки. Також представник позивача зазначив, що сам по собі факт ненадання документів на запит контролюючого органу не є безумовною підставою для висновку про відсутність господарських операцій або неправомірність формування податкового кредиту. Представником позивача акцентувалась увага на тому, що підприємством декларується від`ємне значення податку на додану вартість, починаючи з грудня 2020 року, тоді як контролюючим органом здійснено перевірку податкової декларації з податку на додану вартість лише за січень 2025 року. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також 02.06.2026 року у судовому засіданні були допитані в якості свідків посадові особи контролюючого органу головний державний інспектор відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Ярош І.З. та головний державний інспектор відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Тітаренко М.Ю., які проводили документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС», внаслідок якої були винесені спірні податкові повідомлення-рішення. Свідки у судовому засіданні підтвердили висновки акту перевірки щодо не надання підприємством первинної документації на відповідні запити податкового органу, внаслідок чого неможливо було встановити обґрунтованість формування податкового кредиту у податків декларації за січень 2025 року.

29.06.2026 року у судове засідання представники сторін не з`явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про подальше проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» (далі підприємство, ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43987484.

Минулою назвою підприємства є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІЛБЕТ ХАВЕСТ ІНВЕСТМЕНТ» (т. 1 а.с. 170).

Основний вид діяльності підприємства (КВЕД) 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

16.04.2021 року між Філією «Віннер ЛЦКА» товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІЛБЕТ ХАВЕСТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір купівлі-продажу автомобіля №ЛСЮ-2021-646 (далі Договір №ЛСЮ-2021-646) (т. 1 а.с. 109-115), за п.1 якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти новий автомобіль, обладнання та аксесуари, якщо вони додатково придбаваються покупцем та зазначені у Специфікації. Найменування, модель автомобіля, його комплектація, найменування додаткового обладнання, аксесуарів, кількість та ціна зазначені у Специфікації (Додаток №1), що є невід?ємною частиною цього Договору.

Згідно Додатку №1 до Договору №ЛСЮ-2021-646, предметом купівлі є автомобіль Land Rover Defender L663, 2021 року, за ціною 68 179,00 євро (т.1 а.с.116).

На виконання вимог Договору №ЛСЮ-2021-646 було складено та підписано акт приймання-передачі автомобіля та супровідної документації від 16.04.2011 року (т.1 а.с.108), а також акт огляду реалізованого транспортного засобу від 16.04.2021 року (т.1 а.с.107), відповідно до якого вартість реалізованого товару склала 2 294 224,00 грн. з ПДВ.

На підтвердження оплати за придбання вказаного автомобілю надано виписку ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за період з 01.01.2021 31.12.2021 (т.1 а.с.163).

Окремо було надано податкову накладну №3234 від 16.04.2021 року на товар «автомобіль Land Rover Defender L663» на суму 2 294 224,00 грн. (т.1 а.с.119-120).

Окрім того, товариство з обмеженою відповідальністю «ФІЛБЕТ ХАВЕСТ ІНВЕСТМЕНТ» придбало у приватного акціонерного товариства «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» майнові права на машиномісця, які знаходяться за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Іонна Павла ІІ, 12 (5 п.к.), а саме:

1) машиномісце №4.30, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

2) машиномісце №4.31, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

3) машиномісце №4.32, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

4) машиномісце №4.33, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

5) машиномісце №4.36, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

6) машиномісце №4.37, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

7) машиномісце №4.38, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

8) машиномісце №4.43, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

9) машиномісце №4.44, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2;

10) машиномісце №4.45, загальною площею 14,3 кв.м., поверх: -2.

На підтвердження придбання майнових прав на машиномісця до суду надано примірники договорів купівлі-продажу майнових прав, а саме:

1) №119-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.38) (т.1 а.с.27-34);

2) №120-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.37) (т.1 а.с.35-42);

3) №121-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.36) (т.1 а.с.43-50);

4) №122-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.33) (т.1 а.с.51-58);

5) №123-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.32) (т.1 а.с.59-66);

6) №124-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.31) (т.1 а.с.67-74);

7) №125-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.30) (т.1 а.с.75-82);

8) №126-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.43) (т.1 а.с.83-90);

9) №127-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.44) (т.1 а.с.91-98);

10) №128-Ю-12-ПЛ-М від 26.02.2021 року (машиномісце №4.45) (т.1 а.с.99-106).

На підтвердження оплати за придбання майнових прав на машиномісця також надано банківську виписку ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за період з 01.01.2021 31.12.2021 (т.1 а.с.160-161).

На підтвердження формування податкового кредиту у ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» по придбанню майнових прав на машиномісця надано податкові накладні від 26.02.2021 року за №132, №133, №134, №135, №136, №137, №138, №139, №140, №141 (т.1 а.с.121-139).

17.02.2025 року за №9033596098 підприємством було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2025 року (т. 1 а.с. 23-26), де у гр.21 «сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітнього періоду» зазначено 1 782 961 грн. Аналогічні відомості зазначені у гр.10 Додатку №2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації (т.1 а.с.20-22).

На підставі повідомлення від 21.02.2025 року №304/15-32-07-05-18 (т.1 зворотній а.с.193) та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2025 року №1929-п (т.1 а.с.185) податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Повідомлення від 21.02.2025 року №304/15-32-07-05-18, наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2025 року №1929-п та затверджений план перевірки (т.1 а.с.194) були надіслані за адресою платника податків та отримані підприємством 24.02.2025 року.

Окрім того, підприємству поштовим зв`язком було надіслано запит від 21.02.2025 року про надання документів (копій документів) (т.1 зворотній а.с.194-195) (вказаний запит було отримано підприємством 24.02.2025 року (т.1 зворотній а.с.195)), в якому зазначено, що підприємству до 24.03.2025 року необхідно надати документи, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності), підтверджуючі дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо формування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року (з урахуванням попередніх звітних періодів), завірені копії первинних документів, якими підтверджено Декларування податкових зобов`язань, податкового кредиту з ПДВ, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу i якості операцій та розрахунків за періоди, які вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року.

ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» станом на 24.03.2025 року запитувані документи контролюючому органу не надало, внаслідок чого відповідачем було складено Акт «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 24.03.2025 року №2360/15-32-07-05-20 (т.1 а.с.189).

Пізніше підприємству поштовим зв`язком було надіслано запит від 24.03.2025 року про надання документів (копій документів) (т.1 а.с.190) (вказаний запит було надіслано на адресу підприємства 24.03.2025 року, але не було ним отримано через закінчення терміну зберігання (т.1 а.с.191)), в якому зазначено, що підприємством необхідно надати документи, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності), підтверджуючі дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо формування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року (з урахуванням попередніх звітних періодів), завірені копії первинних документів, якими підтверджено Декларування податкових зобов`язань, податкового кредиту з ПДВ, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу i якості операцій та розрахунків за періоди, які вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року.

Водночас, ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» станом на 28.03.2025 року запитувані документи контролюючому органу не надало, внаслідок чого відповідачем було складено Акт «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 28.03.2025 року №2517/15-32-07-05-20. (т.1 а.с.186).

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» було складено Акт перевірки №14080/15-32-07-05-19 від 01.04.2025 року (т.1 а.с.141-154), відповідно до якого встановлено наступне:

- в порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» у Додатку 2 до декларації з ПДВ за січень 2025 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» не вірно заповнено графи 2 та 3 Таблиці 1 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення» та не заповнено графи 4 «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)» та 5 «Період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа». Встановлено, що ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» декларує суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, починаючи з грудня 2020 року. Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ Декларації з ПДВ платника податків за звітний (податковий) період січня 2025 року, відповідно до інформаційно-аналітичних систем ДПС, є від`ємне значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, зазначене у рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду»;

- за період січень 2025 ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 0 гривень. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань Декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року, які вплинули/могли вплинути на визначення показника рядка 9 Декларації за січень 2025 року, на підставі документів, які було використано при проведенні перевірки, встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Підприємство до податкового органу не надало первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, які могли бути підставою формування податкових зобов`язань за січень 2025 року, про що складено Акти «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 24.03.2025 року №2360/15-32-07-05-20 та від 28.03.2025 року №2517/15-32-07-05-20. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період січень 2025 не можливо встановити їх заниження, внаслідок не надання до перевірки документів;

- за період січень 2025 року ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1 782 961 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період січень 2025 року встановлено його завищення всього у сумі 1 782 961 грн. Формування показників рядка 17 Декларації за січень 2025 року, здійснювалось виключно за рахунок від`ємного значення ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (ряд. 16.1). Перевіркою відображених у рядку 16.1. (колонка Б) «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» показників у загальній сумі 1 782 961 грн. встановлено, що за даним рядком відображено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сформоване за результатами попередніх звітних (податкових) періодів та відображеного за рядком 21, встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 1 782 961 грн. У зв`язку з ненаданням на запити від 21.02.2025 року, від 24.03.2025 року документів, які підтверджують здійснення господарської діяльності з придбання ТМЦ/послуг, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документами та інформації, пов`язаною з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, не можливо встановити які саме господарські операції вплинули на формування рядку 16.1 (колонка Б) Декларації з ПДВ за січень 2025 року. ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» документи не надано, пояснень щодо причини їх ненадання також не надано, згідно чого складено Акти «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 24.03.2025 року №2360/15-32-07-05-20 та від 28.03.2025 року №2517/15-32-07-05-20. Встановлено, що ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» у рядку 16.1. (колонка Б) Декларації січень 2025 року було включено до податкового кредиту податкові накладні, які не підтверджено первинними документами;

- ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» в таблиці 1 додатку 2 (Д2) до Декларації за січень 2025 року вказав звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення січень 2025, а в колонках «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)» та «період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» прочерк, у зв`язку з чим визначити постачальника та період формування від`ємного значення ПДВ, задекларованого у рядку 16.1. (колонка Б) Декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», не надається можливим. Таким чином, на порушення п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 200.4 ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (зі змінами та доповненнями), ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» завищено рядок 17 (колонка Б) Декларацій «Усього податкового кредиту» за січень 2025 у сумі 1 782 961 грн.

Враховуючи вищевказане, податковим органом було встановлено наступні порушення:

1) п. 44.1, п.44.2, п. 44.3, п 44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за січень 2025 у сумі 1 782 961 грн.;

2) п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами) в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, що призвело до незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом 02.05.2026 року було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

1) №20664/15-32-07-05 про накладення адміністративного штрафу на суму 1 020,00 грн. за ненадання контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю (т.1 а.с.155);

2) №20665/15-32-07-05, яким зменшено розмір від?ємного значення суми ПДВ на 1 782 961 грн. (т.1 а.с.156).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, а також інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини та судову практику, заслухавши пояснення представник сторін та свідчення свідків у судових засіданнях, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податків у інших платників товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Між тим, згідно приписів пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати приватного підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, 17.02.2025 року за №9033596098 підприємством було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2025 року, де у гр.21 «сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітнього періоду» зазначено 1 782 961 грн. Аналогічні відомості зазначені у Додатку №2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації.

Враховуючи вищевказане, податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Підприємству поштовим зв`язком було надіслано запит від 21.02.2025 року про надання документів (копій документів) (вказаний запит було отримано підприємством 24.02.2025 року, в якому зазначено, що підприємством до 24.03.2025 року необхідно надати документи, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності), підтверджуючі дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо формування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року (з урахуванням попередніх звітних періодів), завірені копії первинних документів, якими підтверджено Декларування податкових зобов`язань, податкового кредиту з ПДВ, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу i якості операцій та розрахунків за періоди, які вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року. Водночас, станом на 24.03.2025 року запитувані документи контролюючому органу підприємство не надало, внаслідок чого відповідачем було складено Акт «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 24.03.2025 року №2360/15-32-07-05-20.

Пізніше підприємству поштовим зв`язком було надіслано запит від 24.03.2025 року про надання документів (копій документів) (вказаний запит було надіслано на адресу підприємства 24.03.2025 року, але не було ним отримано через закінчення терміну зберігання), в якому повторно зазначено, що підприємством необхідно надати документи, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності), підтверджуючі дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо формування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року (з урахуванням попередніх звітних періодів), завірені копії первинних документів, якими підтверджено Декларування податкових зобов`язань, податкового кредиту з ПДВ, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу i якості операцій та розрахунків за періоди, які вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року. Водночас, станом на 28.03.2025 року запитувані документи контролюючому органу підприємство повторно не надало, внаслідок чого відповідачем було складено Акт «Про ненадання документів у ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» від 28.03.2025 року №2517/15-32-07-05-20.

Під час розгляду справи представник позивача не заперечував факту надіслання на адресу підприємства відповідних запитів податкового органу про надання первинної документації. Водночас, представник позивача посилався на те, що внаслідок дії воєнного стану на території України та з метою збереження життя і здоров`я співробітників, відповідно до статті 153 КЗпП України та статей 29 і 60-2 КЗпП України, на підприємстві було прийнято рішення про перехід на дистанційну форму роботи, на підтвердження чого до суду надано наказ ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» №02/2024 від 25.01.2024 року (т.2 а.с.23). Представник зауважив, що у зв`язку з переходом підприємства на дистанційну форму роботи, службові особи контролюючого органу не застали на місці посадових осіб підприємства. З тієї ж причини Позивач не отримав інші документи, які стосуються перевірки.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» було складено Акт перевірки №14080/15-32-07-05-19 від 01.04.2025 року, у висновках якого зазначено про встановлені порушення, а саме:

1) п. 44.1, п.44.2, п. 44.3, п 44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за січень 2025 у сумі 1 782 961 грн.;

2) п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, що призвело до незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій.

Тобто, позивач, оскаржуючи результати вищевказаної перевірки, посилався на те, що під час проведення позапланової перевірки відповідач мав об`єктивну можливість здійснити аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановити підстави формування податкового кредиту підприємства, зокрема визначити контрагентів, обсяги операцій та їх зміст, однак зазначені дії контролюючим органом вчинені не були. Також представник позивача зазначив, що сам по собі факт ненадання документів на запит контролюючого органу не є безумовною підставою для висновку про відсутність господарських операцій або неправомірність формування податкового кредиту.

Водночас, аналізуючи вищевказані обставини суд доходить висновку, що первинна документація не надавалась позивачем на запити податкового органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Позивач також за час розгляду справи не оспорював той факт, що такі запити направлялись на його податкову адресу відповідно до вимог податкового законодавства.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи закріплені у статті 44 ПК України.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене пунктом 85.4 ст.85 ПК України.

Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 року по справі №420/11339/22 зауважив, що він неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 18.09.2025 року по справі №320/30160/23 констатував, що висновки, сформовані Верховним Судом щодо застосування значених норм податкового законодавства, є усталеними. Якщо їх узагальнити, вони полягають в тому, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Поряд з цим Верховний Суд дотримується послідовної позиції, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за існування відповідних доводів і обставин перевірці з боку суду також підлягають обставини вжиття платником податків всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної податкової перевірки, сприяння контролюючому органу у здійсненні податкового контролю, а також добросовісність та безсторонність контролюючого органу під час реалізації своїх повноважень.

У даному випадку, позивач не надав запитуваних для проведення документальної перевірки документів. Причини ненадання позивачем контролюючим органом не пов`язані із обставинами проведення виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. У той же час, позивач не заперечує, що не знаходився за податковою адресою (було введено дистанційну роботу підприємства), але всупереч цьому зазначає, що податковий орган мав об`єктивну можливість самостійно здійснити аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановити підстави формування податкового кредиту підприємства.

З цього приводу суд зазначає, що за п.п.42.2 та 42.3 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, приписами податкового законодавства передбачений обов`язок контролюючого органу повідомляти платника податку про наявність будь-яких рішень, запитів, проведення перевірок шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Враховуючи вищевказані обставини, на думку суду, податковим органом були вжиті всі необхідні заходи для повідомлення позивача про проведення перевірки, а також про необхідність надання первинної документації з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд не враховує посилання представника позивача на те, що внаслідок дії воєнного стану на території України та з метою збереження життя і здоров`я співробітників на підприємстві було прийнято рішення про перехід на дистанційну форму роботи, оскільки перехід роботу підприємства на дистанційну роботу не скасовує порядок повідомлення такого платника податку про прийняття контролюючим органом відповідних рішень.

Окрім того, посилання позивача на те, що підприємство не отримало інші документи, які стосуються перевірки, не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки запит податкового органу від 21.02.2025 року про надання документів (копій документів) було отримано підприємством 24.02.2025 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 зворотній а.с.195).

З цього ж приводу суд зазначає, що позивачем не було надано доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної податкової перевірки, зокрема, надання запитуваної первинної документації у необхідних строк. Враховуючи вищевказане, суд не вбачає підстав для врахування та надання відповідної оцінки первинній документації на підтвердження правильності визначення податкового кредиту за січень 2025 у сумі 1 782 961 грн., яка була надана стороною позивача виключно під час розгляду адміністративної справи №420/40334/25 в суді, але не надавалась контролюючому органу під час проведення документальної перевірки.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Згідно п.102.3 ст.102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків; контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 цього Кодексу або Митним кодексом України.

Слід зауважити, що пунктом 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

При цьому, дію пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, з урахуванням абзацу четвертого підпункту 44.3.4 пункту 44.3 статті 44 ПК України, передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності.

Як зазначалось вище, підприємством 17.02.2025 року було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2025 року за №9033596098. Водночас, за посиланням представника позивача, первинна документація, яка стосується визначення податкового кредиту у податковій декларації по ПДВ за січень 2025 у сумі 1 782 961 грн., складалась у період 2020-2021 років.

Водночас, на переконання суду, враховуючи період зупинення відліку строку давності з 18.03.2020 року до 31.07.2023 року, строки зберігання документів були продовжені та припадали на період проведення документальної перевірки, а саме з 24.03.2025 року по 28.03.2025 року.

З вищенаведених обставин строки, встановлені п.44.3 ст.44 ПК України для зберігання позивачем, як платником податків, документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, не закінчились.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Верховний Суд у постанові 06.03.2025 року у справі №420/8830/20 посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини, які розкривають підхід до обґрунтованості судових рішень.

Як зазначив Верховний Суд, ЄСПЛ у справі «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що податковий орган за час розгляду справи довів обґрунтованість оскаржуваних ППР від 02.05.2025 року №20664/15-32-07-05 та від 02.05.2025 року №20665/15-32-07-05, а тому судом не вбачається підстав для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» до Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬСЕРКАЛЬ ПРОПЕРТИС» (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 92, код ЄДРПОУ 43987484).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя О.В. Білостоцький

.