Окрема ухвала № 138616256, 29.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22109/24

ОКРЕМА УХВАЛА

29 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Українського центру оцінювання якості освіти (вул. Володимира Винниченка, 5, м. Київ, 04053) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Українського центру оцінювання якості освіти (далі УЦОЯО) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 року, з урахуванням випалення описки ухвалою суду від 21.03.2025 року:

визнано протиправними дії УЦОЯО щодо оцінювання завдання 18 з математики НМТ 17.06.2024 року (14 сесія) в 0 тестових балів ОСОБА_2 ;

зобов`язано УЦОЯО зарахувати ОСОБА_2 тестовий бал завдання 18 з математики НМТ 17.06.2024 року (14 сесія) з математики, зазначивши в картці результатів учасника національного мультимедійного тесту 2024, сертифікат №0146120 набраних тестових балів « 5» замість « 4», та в інформаційній картці до сертифіката національного мультимедійного тесту №0146120 РІN-код 1781 «Результати національного мультимедійного тесту №0146120» в графі «результат національного мультипредметного тесту» - « 100.0» балів замість «не склала».

Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі, які отримані адвокатом Форманюк О.М. 23.04.2025 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника стягувача адвоката Форманюк О.М. від 04.12.2025 року в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.08.2024 по справі №420/22109/24.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 року ухвалу суду від 16.12.2025 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/22109/24 скасовано. Справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю.

Скасовуючи ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року суд апеляційної інстанції зазначив, що ефективний спосіб відновлення порушеного права забезпечує поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату та виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та такій, що у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає міжнародним нормам.

27.02.2026 року справа №420/22109/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 19.08.2024 року. Зобов`язано УЦОЯО подати у строк до 13.04.2026 року звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі №420/22109/24.

Ухвалами суду від 20.04.2026 року, від 27.05.2026 року відмовлено у прийнятті звіту УЦОЯО від 09.04.2026 року (вх.№38808/26), від 18.05.2026 року (вх. №53942/26), встановлено новий строк для подання звіту про виконання судового рішення до 18.05.2026 року.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.

Крім того, ухвалою суду від 04.06.2026 року зобов`язано Міністерство освіти і науки України та УЦОЯО надати до Одеського окружного адміністративного суду у строк до 20.06.2026 року відомості з відповідними доказами:

щодо наявності/відсутності в Українського центру оцінювання якості освіти технічної можливості самостійно вносити зміни до відомостей, що відображаються в ЄДЕБО щодо результатів національного мультипредметного тесту за попередні періоди на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року;

щодо дій, які вчиняються Міністерством освіти і науки України, ДП «Інфоресурс» та ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» щодо питання, порушеного у листі Українського центру оцінювання якості освіти від 23.04.2026 №02-16-22/375 направленого з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відмовлено у прийнятті звіту УЦОЯО (вх. №66577/26 від 15.06.2026 року), встановлено новий строк для подання звіту до 24.07.2026 року.

Також 29.06.2026 року судом постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома Міністерства освіти і науки України про встановлені у змісті ухвали обставини для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

16.07.2026 року до суду надійшло клопотання Міністерства освіти і науки України на виконання окремої ухвали суду від 29.06.2026 року (подане та підписане представником Александрович Л.О., на підтвердження повноважень надано довіреність та виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Вказаним клопотанням повідомлено, що архітектура програмного забезпечення ЄДЕБО не передбачає алгоритму ручного коригування історичних даних попередніх вступних кампаній. Оскільки технічне адміністрування та модернізація системи здійснюються виключно залученими підрядниками (зокрема, ПАТ «НДІ ПІТ» на замовлення ДП «Інфоресурс») на платній договірній основі, створення нового функціоналу вимагає глибинної зміни програмного коду бази. Замовлення розробки нових алгоритмів заради зміни одного єдиного запису за минулий рік потребує укладання додаткових угод і залучення колосальних державних коштів. В умовах поточного фінансування виконання такого точкового завдання є фінансово непропорційним та економічно необґрунтованим заходом, що межує з нераціональним використанням бюджетних ресурсів, а тому його практична реалізація є об`єктивно неможливою. Також вказано, що попри зазначені технічні обмеження, право ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на доступ до вищої освіти повністю відновлено, оскільки вступниця успішно склала тестування у 2026 році отримавши з математики 189 балів (сертифікат НМТ за 2026 рік № 0351458). Відтак, її право не є обмеженим результатом НМТ, і вступниця має можливість безперешкодно подавати електронні заяви на вступ.

23.07.2026 року до суду надійшов звіт УЦОЯО про виконання судового рішення (вхід. №83645/26). Ухвалою суду від 29.07.2026 року відмовлено у прийнятті звіту УЦОЯО, встановлено новий строк для подання звіту до 20.08.2026 року.

Під час розгляду 29.07.2026 року справи встановлено, що у завданні 18 з математики допущена помилка під час верстання. Суд вважав, що задля ефективного та такого, що забезпечує повне поновлення прав позивачки, ОСОБА_2 повинен бути зарахований 1 тестовий бал завдання 18 з математики НМТ 17.06.2024 року (14 сесія).

УЦОЯО внесено зміни та зазначено у картці результатів учасника НМТ 2024, сертифікат №0146120, набраних тестових балів "5" замість "4" та в інформаційній картці до сертифіката НМТ №0146120 РІN-код 1781 "Результати національного мультипредметного тесту №0146120" у графі "результат національного мультипредметного тесту" "100.0" балів замість "не склала".

Між тим, УЦОЯО не здійснено внесення відповідних змін до ЄДЕБО, що в свою чергу унеможливлює подання відповідних електронних заяв про вступ із врахуванням результатів НМТ 2024 року та реалізацію права ОСОБА_2 на здобуття вищої освіти передбаченого ст.53 Конституції України.

Згідно з п. 30 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти №872 Український центр оцінювання якості освіти, зокрема:

1) вносить до Єдиної електронної бази з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника та підтримує в повному, актуальному та достовірному стані у порядку, визначеному МОН, інформацію про:

сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання та іншу інформацію, пов`язану з проведенням зовнішнього незалежного оцінювання;

результати вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання, для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти;

сертифікати педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №630 затверджено Положення про Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до п.1 цього Положення Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Основними завданням МОН є забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності та інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій та забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності (п. 3 Положення).

Суд вважає, що встановлені у справі обставини свідчать не лише про невиконання рішення суду у конкретній справі, а й про наявність системної проблеми нормативного та організаційного характеру.

Фактично на теперішній час існує така інформаційна система, яка не передбачає технічної можливості виконання судового рішення, що набрало законної сили, та поновленню порушених прав громадянина України.

Таким чином, саме архітектура державної інформаційної системи створює перешкоди для реалізації конституційного права особи та виконання судових рішень.

Суд вважає, що УЦОЯО порушено вимоги ст.53 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Європейський суд з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Суд критично оцінює позицію МОН щодо технічних та фінансових перешкод зміни відомостей за 2024 рік, оскільки в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Останній, зокрема, полягає у тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

МОН фактично стверджує, що фінансово дорого змінювати систему заради однієї людини.

Суд критично оцінює наведені доводи, оскільки вони фактично зводяться до твердження про можливість невиконання остаточного судового рішення яким захищено порушене право громадянина з мотивів економічної недоцільності.

Подібний підхід суперечить Конституції України, принципу верховенства права та практиці ЄСПЛ.

Приймаючи рішення по цій справі, суд врахував позицію Конституційного Суду України у рішенні від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004, у якому зазначив, що відповідно до ч.2 ст.3 Конституції України головним обов`язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Якщо держава створила інформаційну систему, яка технічно не дозволяє виконати судове рішення, направленого на захист порушених прав фізичної особи, така система суперечить конституційному принципу обов`язковості судового рішення.

Суд вважає, що будь-які технічні чи фінансові труднощі, які виникають у діяльності органів державної влади не можуть бути підставою для обмеження чи не виконання гарантованих конституційних прав і свобод. Такі обставини не можуть мати пріоритет над правами людини, які закріплені та регламентовані Конституцією України, яка є основним Законом України та має вищу юридичну силу. При цьому, посилання суб`єкта владних повноважень на технічні та фінансові перешкоди не відповідають принципу верховенства права.

При цьому, складання ОСОБА_2 тестування у 2026 році та отримання позитивного результату з математики не може вважатися відновленням порушеного у 2024 році права на здобуття вищої освіти, адже проходження відповідного тестування є виключно ініціативою та правом такої особи. Крім цього, проходження тестування у 2026 році не має жодного відношення до тестування, яке проводилось у 2024 році та під час якого допущено помилку у завданні 18 з математики, що в подальшому призвело до неможливості встановлення правильної відповіді та незарахування ОСОБА_2 1 тестового балу, у зв`язку з чим остання задля захисту свої прав звернулась до суду з позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч.4-5 ст.249 КАС України).

УЦОЯО порушив вимоги ст.53 Конституції України та п.30 Положення №872, яким, зокрема, встановлено внесення до ЄДЕБО та підтримку в повному, актуальному та достовірному стані у порядку, визначеному МОН, інформацію про результати вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання.

УЦОЯО належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність направити до Кабінету Міністрів України окрему ухвалу по даній справі як запобіжного заходу щодо порушення зі сторони суб`єкта владних повноважень ст.53 Конституції України по справі, рішення судів по якій винесені на захист порушених прав позивача.

Створення державних електронних реєстрів та інформаційних систем має супроводжуватися створенням правових і технічних механізмів виконання судових рішень, якими поновлені порушені права громадян, щодо внесення змін до таких реєстрів.

Відсутність відповідного функціоналу не може покладати негативні наслідки на особу, право якої підтверджене рішенням суду.

За відсутності передбаченого державою механізму виконання остаточного судового рішення особа перебуває у стані тривалої правової невизначеності, що несумісне із принципом юридичної визначеності як складовою верховенства права.

Суд вважає необхідним довести до відома Кабінету Міністрів України про викладені в ухвалі суду обставини для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись ст. 249 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Довести до відома Кабінету Міністрів України про встановлені у змісті ухвали обставини для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше 21 календарного дня після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала може бути оскаржена у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання особами, інтересів яких вона стосується.

Суддя Е.В. Катаєва