Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/12434/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму заборгованості у розмірі 256 173 грн. 02 коп., а саме:
- заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 19 692,54 грн. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Одеська обл./ 11011001, ЄДРПОУ отримувача 37607526;
- заборгованість з ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 236 480,48 грн. на бюджетний рахунок UA318999980333119341000015598, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./Авангардівська селищна ТГ/11010500, ЄДРПОУ отримувача 37607526.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування відповідача становить 19 692,54 грн., заборгованість з ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 236 480,48 грн. Таким чином, враховуючи те, що несплата коштів до бюджету завдає шкоди інтересам держави, керуючись пп. 20.1.34. п.20.1. ст.20, п.95.2, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, позивач просить стягнути суму податкового боргу в загальному розмірі 256 173 грн. 02 коп.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/12434/26 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 06.05.2026 року строк для подання відзиву на позовну заяву поштовим відправленням №R067172689334, проте до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, фізична особа платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість перед бюджетом ФОПП ОСОБА_1 становить 256 173 грн. 02 коп. Зокрема, заборгованість перед бюджетом з ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 236 480,48 грн., заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 19 692,54 грн.
Відповідна заборгованість виникла у платника податків на підставі нарахувань у податкових повідомленнях-рішеннях №0017231305 від 10.06.2019, №0017221305 від 10.06.2019, №0017241305 від 10.06.2019, що винесені на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 №697/15-32-13-05/2555518052 від 17.04.2019 року.
Податкові повідомлення-рішення направлено на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , поштовим відправленням №0601176650536. Проте, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою органу поштового зв`язку - «за закінченням терміну зберігання».
У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ф №0022020-1307-1532 від 25 листопада 2025 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом №R067056268399.
У встановлений Податковим кодексом України строк, відповідачем суму податкового зобов`язання не сплачено, у зв`язку з чим, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи чинного законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.
Згідно з п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Крім того, п. 36.5. ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно із п. п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також, податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 Податкового кодексу України. Крім того, в силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, податкова вимога форми Ф №0022020-1307-1532 від 25 листопада 2025 року відповідачем не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою/відкликаною, а отже є узгодженою.
Враховуючи, що з дня надіслання контролюючим органом відповідачу податкової вимоги минуло 30 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також відсутність доказів погашення податкового боргу/оскарження податкової вимоги, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , та відповідно наявності підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є правомірними, та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу у загальному розмірі 256 173 грн. 02 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст. 72-76, 139, ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму заборгованості у розмірі 256 173 грн. 02 коп., а саме:
- заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 19 692,54 грн. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Одеська обл./ 11011001, ЄДРПОУ отримувача 37607526;
- заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 236 480,48 грн. на бюджетний рахунок UA318999980333119341000015598, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./Авангардівська селищна ТГ/11010500, ЄДРПОУ отримувача 37607526.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення суду винесено 28.07.2026 року, у зв`язку з перебуванням судді Харченко Ю.В. у відпустці з 01.06.2026 року по 26.06.2026 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Судове рішення № 138616253, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/12434/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: