Рішення № 138616195, 28.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27979/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАСТ» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАСТ» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд: Визнати протиправними та скасувати прийняте 26.06.2025 р. Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення №46334000704 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 637 675, 32 грн.

В обґрунтовування своїх вимог позивач зазначив, що порушення граничних строків проведення розрахунків сталося не з вини Позивача, а внаслідок таких факторів, як шахрайські дії з боку третіх осіб, у зв`язку із чим притягнення позивача до юридичної відповідальності за ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» є необґрунтованим та протиправним.

Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи вимоги та доводи позивача необґрунтованими й безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з передбачених нормами чинного законодавства підстав, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ПК України.

Відповідач звертає увагу, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 05.06.2025 №374/34-00-07-04/32224487, було достеменно встановлено та документально підтверджено факт порушення ТОВ "ЕВЕРЛАСТ": частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 та статті 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями, в частині недотримання термінів надходження товару за контрактом від 01.02.2022 №EVERLAST-PEROLO-02 (дата здійснення операції - 04.04.2024) укладеним з нерезидентом Perolo S.A.S., Франція на загальну суму 18 721,25 євро (термін надходження валютної виручки 30.09.2024, кількість протермінованих днів - 246 (з 01.10.2024 по 03.06.2025). Було підтверджено, що надходження імпортного товару на суму 18 721,25 євро за контрактом №EVERLAST-PEROLO-02 від 01.02.2022 не відбулося в установлений граничний строк, що призвело до утворення простроченої заборгованості, до того ж, зі змісту позовної заяви, даний факт Позивач не заперечує.

В той же час, згідно з чинним законодавством, саме резидент (ТОВ «ЕВЕРЛАСТ») несе повну відповідальність за дотримання встановлених граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Обставини, на які посилається Позивач, тобто, шахрайські дії третіх осіб, не звільняють його від цієї відповідальності перед державою у особі контролюючого органу.

Відповідач звертає увагу, що на момент перевірки суб`єкт господарювання не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України та не отримував Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, виданої уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту).

Отже, позивач не надав відповідачу жодного документа, який би офіційно підтверджував наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлювали виконання умов контракту щодо строків, згідно із вимогами закону. Міністерство економіки України відмовило у видачі висновку на продовження строків, оскільки подані Позивачем документи не відповідали встановленим вимогам. Станом на дату перевірки (05.06.2025) Позивач не ініціював судового позову проти контрагента (Perolo S.A.S.) для стягнення заборгованості, що також є підставою для нарахування пені згідно із законом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛАСТ", зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа, код ЄДРПОУ 32224487, Місцезнаходження: вул.Локомотивна, 24В, м.Одеса, 65013, зареєстрований платником ПДВ.

Вiдповiдно до наказу Пiвденного мiжрегiонального управлiння ДПС по роботi з великими платниками податкiв вiд 21 .05.2025 №119 зi змiнами, на підставі пп.19№.1.4 п. 19№.1 ст. 19№, пп, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78, пп. 69.2І п.69 пiд.10 р. ХХ «Перехiднi положення» Податкового кодексу України вiд 02 грудня 2010 року №2755-VI (зi змiнами та доповненнями) та інформації ДПС України (лист від 22.11.2024 №32485/7/99-00-07-04-02-07), яку направлено на підставі інформації Національного банку України, направленої на пiдставi Iнструкцiї про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних cтроків розрахункiв за операцiями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правлiння НБУ вiд 02.01.2019 №7, на виконання статей 12, 13 Закону України «Про валюту i валютні операції» вiд 21 червня 2018 M2473-VПI, про виявлені факти порушень валютного законодавства, службовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «ЕВЕРЛАСТ», код ЄДРПОУ З2224487, з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами: вiд 01.02.2022 EVERLAST-PEROL0_02 (дата здійснення операції - 04.04.2024), за період дiяльностi з 04.04.2024 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом №374/34-0 0-01 -04/32224487 вiд 05.06.2025.

Відповідно до висновків акту перевірки, за результатами її проведення було встановлено порушення ТОВ "ЕВЕРЛАСТ":

-частини 3 статтi 13 Закону України вiд 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 роздiлу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здiйснення окремих операцiй в iноземнiй валютi, затвердженого постановою Правлiння НБУ від 02.01.2019 № 5 та статті 14-2 постанови Правлiння НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банкiвської системи в перiод запровадження воєнного стану» iз змiнами i доповненнями, в частинi недотримання термінів надходження товару за контрактом 01.02.2022 EVERLAST-PEROLO-02 (дата здiйснення операцiї - 04.04.2024) укладеним з нерезидентом Реrоlо S.A.S., Францiя,

- встановлена прострочена дебiторська заборгованiсть у загальнiй сумі 18721,25 Євро за контрактом EVERLAST-PEROLO-O2 вiд 01.02.2022р.

Додатком 1 до акту перевірки складено розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» (код ЄДРПОУ 32224487).

26 червня 2025 року на підставі акта перевірки від 05.06.2025 №374/34-00-07-04/32224487, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення №46334000704, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, частини 5 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII із змінами та доповненнями, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 637675,32 грн, за порушення ч.3 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого затвердженого постановою Правлiння НБУ від 02.01.2019 № 5 та статті 14-2 постанови Правлiння НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банкiвської системи в перiод запровадження воєнного стану» iз змiнами i доповненнями, у вигляді недотримання термінів надходження товару за контрактом 01.02.2022 EVERLAST-PEROLO-02 (дата здiйснення операцiї - 04.04.2024) укладеним з нерезидентом Реrоlо S.A.S., Францiя.

Вважаючи протиправним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, серед іншого проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до положень п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відтак, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (надалі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (надалі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у ст. 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами ст. 4 Закону № 2473-VIII визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин 3, 6, 9 та 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до ч. 2 цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом ч. 5 ст. 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів..

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Правління Національного банку України постановою N 5 від 02 січня 2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення N 5).

Пунктом 21 Положення №5 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Положеннями пункту 23 розділу II Положення № 5 передбачено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи встановлено, що 01.02.2022 ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» - Покупець, укладено імпортний контракт №EVERLAST-PEROLO-02 з нерезидентом продавцем Perolo S.A.S., Франція (адреса: 69 Rue des Macons - 33390 Blaye, France, банківські реквізити Продавця: IBAN Perolo S.A.S., р/р FR7630003003980002060403377, SWIFT: SOGEFRPP, банк Sociйtй Generale), в особі менеджера Pawel Slemko, за умовами якого, Продавець продає, а Покупець купує Товар - найменування, кількість, асортимент, ціни та технічні характеристики зазначені в Специфікаціях (Додатках) та являються невід`ємною частиною дійсного контракту. Необхідність придбання Товару - для користування у виробництві.

Загальна вартість контракту: складає вартість всього Товару, відвантаженого на адресу Покупця по узгодженим Специфікаціям за весь строк дії контракту. Вартість Товару встановлюється в евро.

Умови поставки: не пізніше 24 годин після відвантаження Продавцем Товару у відповідності з умовами поставки Продавець передає по електронній пошті Покупцю копії наступних документів: - Рахунок-фактура (інвойс); - Сертифікат якості Товару; - Міжнародна товарно-транспортна накладна; - Пакувальний лист.

Продавець несе повну відповідальність перед Покупцем за несвоєчасне чи неповне його сповіщення про відвантаження (розділ 5 Контракту).

11.03.2024 компанія нерезидент виставила позивачу інвойс, в якому зазначені реквізити: EXW 2020 Ex Works, 65013 Ukraine, ODESSA, Lokomotivnaya STR 24B, EVERLAST LTD. INCOTERMS 2010. Умови оплати зазначені в додатку специфікації: передоплата 100% перед відправкою. Термін дії: до 31.12.2022р.

Згідно умов імпортного контракту №EVERLAST-PEROLO-02 від 01.02.2022 року, ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» замовило Товар у компанії Perolo S.A.S.

Замовлення, як вказує позивач, здійснювалося шляхом направлення на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 менеджер компанії Рerolo S.A.S., у відповідь ОСОБА_1 надсилав підтвердження замовлення та рахунок на оплату.

Листування під час оформлення замовлення здійснювалось шляхом надсилання листів на електронну пошту менеджера компанії Perolo S.A.S., Pawel Siemko - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Так, 11 березня 2024 року ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» надіслало на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 замовлення Товару.

04 квітня 2024 року з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» отримало інвойс на суму 18 721,25 євро та лист про зміну реквізитів компанії Perolo S.A.S.

Так як товар був готовий до відвантаження, 04.04.2024 року ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» здійснило оплату в сумі 18 721,25 євро на вказані в інвойсі реквізити.

05 квітня 2024 року ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» направило листа на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 для з`ясування питань готовності Товару до відвантаження та чи отримало компанія Perolo S.A.S оплату.

09 квітня 2024 р. з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист від Perolo S.A.S в якому компанія Perolo S.A.S повідомила, що відвантаження Товару переноситься та просить перерахувати додаткові кошти на інший банк, оскільки попередню суму начебто вони не отримали.

Того ж дня, спеціалістом ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» у телефонному режимі було з`ясовано, що листи від компанії Perolo S.A.S. адресовані ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» не направлялися, рахунки не виставлялися.

Пізніше електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 була заблокована, а Товариству позивача надійшов лист про те, що електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 було зламано шахраями, тому компанія Perolo S.A.S не зможе відвантажити Товар, оскільки не отримало оплату за нього.

Як з`ясовано судом, імпортна продукція за контрактом від 01.02.2022 №EVERLAST- PEROLO-02 на суму 18 721,25 евро на адресу ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» не надійшла, у зв`язку із вчиненням можливих протиправних шахрайських дії.

11 квітня 2024 року ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» звернулося до АТ «Прокредит банк» із вимогою відкликати платіж здійснений 04.04.2024 року.

17 квітня 2024 року отримано відповідь, що отримувач коштів відмовляється їх повертати.

15.05.2024 року ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» подало заяву в Департамент кіберполіції Національної поліції України.

24.05.2024 року Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомив листом №31321-2024, що звернення ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» передано на розгляд до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

11.07.2024 року ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» звернулось до Відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області із запитом щодо повідомлення номера та дати внесення відомостей до ЄРДР по справі ЄО-5718 від 07.06.2024 р.

Також, 01.10.2024 року позивач звернувся до начальника ГУ НП в Одеській області із запитом щодо результатів розгляду заяви ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» від 15.05.2024.

Жодної відповіді на звернення, як вказує позивач у позовній заяві, ним отримано не було.

Також, як свідчать матеріли справи, у відповідності до ч.4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», 01.10.2024 позивач звернувся до Міністерства економіки України за висновком щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ.

05.11.2024 ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» отримало від Міністерства економіки України Наказ №24425 від 21.10.2024 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ.

Також, в матеріалах справи наявні докази того, що і Компанія Perolo S.A.S. зверталась до поліції в своїй країні.

Як було встановлено під час перевірки та не спростовано позивачем, станом на 03.06.2025 дебіторська заборгованість по контракту від 01.02.2022 №EVERLAST-PEROLO-02 складає 18 721,25 евро (еквівалент 889 319.28 грн).

З метою отримання сертифікату засвідчення форс-мажорних обставин позивач звертався до Одеської регіональної торгово-промислової палати, яка листом від 12.08.2025 №2003-14/378 відмовила у такому, зазначивши, що у розумінні ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо, це не є форс-мажорними обставинами.

Оцінюючи доводи позивача з приводу того, що у його діях, що призвело до недотримання термінів надходження товару за контрактом від 01.02.2022 №EVERLAST-PEROLO-02 (дата здійснення операції-04.04.2024) укладеним з нерезидентом Perolo S.A.S., Франція, не було вини, та фактично порушення відбулось внаслідок дій третіх осіб суд зазначає, що ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII чітко встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В той же час у спірному випадку, перевіркою було встановлено та підтверджено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та статті 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 N 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями, у вигляді недотримання термінів надходження товару за контрактом від 01.02.2022 №EVERLAST-PEROLO-02 (дата здійснення операції - 04.04.2024) укладеним з нерезидентом Perolo S.A.S.,, Франція на загальну суму 18 721,25 євро (термін надходження валютної виручки 30.09.2024, кількість протермінованих днів 246 (з 01.10.2024 по 03.06.2025).

Суд зауважує, що у позовній заяві Товариство жодним чином не спростувало встановлені у ході проведення перевірки порушення приписів валютного законодавства.

Згідно з чинним законодавством саме резидент (ТОВ «ЕВЕРЛАСТ») несе повну відповідальність за дотримання встановлених граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Обставини, на які посилається Позивач, тобто, шахрайські дії третіх осіб, не звільняють його від цієї відповідальності.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Розрахунок пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті наведено у додатку 1 до акту перевірки, та позивач не вказує про його неправильність, тощо.

Сул також звертає увагу, що згідно ч. 6, 7 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Суд зауважує, що наведений п ч. 6, 7 ст. 13 Закону України «про валюту і валютні операції» перелік випадків при настанні яких не нараховується пеня, є вичерпним.

В той же час позивачем не надано жодних доказів, які б офіційно підтверджували наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлювали виконання умов контракту щодо строків, згідно із вимогами закону.

Як було встановлено судом, на момент перевірки суб`єкт господарювання не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених Національним банком України та не отримував Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, виданої уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту).

Згідно листа Одеської регіональної ТПП від 12.08.2025 відмовлено у засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також, Міністерство економіки України відмовило позивачу у видачі висновку на продовження строків, оскільки подані Позивачем документи не відповідали встановленим вимогам.

Крім того, станом на дату перевірки (05.06.2025) Позивач не ініціював судового позову проти контрагента (Perolo S.A.S.) для стягнення заборгованості.

В свою чергу, як доцільно зауважує відповідач, Позивач, здійснюючи зовнішньоекономічну операцію, зобов`язаний проявляти підвищену обережність та ділову розсудливість.

Суд звертає увагу, що безпосередньо у мовами імпортного контракту №EVERLAST-PEROLO-02 від 01.02.2022 року, а саме п.7 (умови платежів), сторонами були узгоджені та чітко визначені банківські реквізити для оплати.

Отже, отримання листа про зміну банківських реквізитів вимагало негайного та надійного додаткового підтвердження. Оплата на нові реквізити без такого підтвердження свідчить про недостатній контроль з боку Позивача за виконанням умов контракту та власними фінансовими потоками, що не може слугувати підставою для звільнення його від відповідальності перед державою.

Враховуючи це, суд погоджується з доводами відповідача про те, що Відповідач не несе відповідальність за ризики Позивача, пов`язані з вибором контрагента, перевіркою його надійності та контролем за операційною діяльністю. Обов`язком Відповідача є контроль за дотриманням норм законодавства, факт порушення яких об`єктивно існує, незалежно від причин, які призвели до такого порушення, за винятком належно підтверджених форс-мажорних обставин або рішення суду, якщо Позивач використав би цю можливість.

Тож те, що Позивач звернувся до поліції та банку, про що в підтвердження були надані докази, не виконує функції офіційного документа, передбаченого валютним законодавством для зупинення нарахування пені. Такі обставини, про які вказує позивач, поза розумним сумнівом, не звільняють від адміністративно-правової відповідальності перед державою за несвоєчасне надходження товару.

Інші посилання позивача у позові, не спростовують виявлені під час проведення планової виїзної документальної перевірки товариства порушення, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищезазначені висновки суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Еверласт».

В силу приписів ст.139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверласт", код ЄДРПОУ 32224487, адреса: вул.Локомотивна, 24В, м.Одеса, 65013.

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, код ЄДРПОУ 44104032, адреса: проспект Шевченка, 15/1, м.Одеса, 65015.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА