Рішення № 138615914, 30.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1251/26

пр. № 2/759/6270/26

30 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Ключник А.С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання коштів у кредит,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання коштів у кредит.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 71889854, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 2 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,5 % за кожний день користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Крім того, 14 червня 2025 року між тими ж сторонами укладено договір про надання коштів у кредит № 8381911, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 3 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % за кожний день користування кредитом та комісії у розмірі 17,25 % від суми кредиту.

Позивач зазначає, що зазначені договори були укладені в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

З метою підтвердження особи позичальника первісним кредитором було здійснено його ідентифікацію через систему BankID Національного банку України, після чого на електронну адресу відповідача були направлені одноразові ідентифікатори, якими останній підписав кредитні договори.

На виконання умов договору № 71889854 первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 через ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією та довідкою платіжної установи.

На виконання умов договору № 8381911 первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 3 000,00 грн через АТ «ЮНЕКС БАНК» на той самий картковий рахунок відповідача, що підтверджується довідкою банку про успішне проведення платіжної операції.

Позивач посилається на те, що відповідач своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, унаслідок чого станом на дату відступлення права вимоги утворилася заборгованість: за договором № 71889854 від 10.06.2025 року - у розмірі 6 072,40 грн, яка складається з 1 880,00 грн основного боргу, 206,80 грн процентів та 3 985,60 грн пені; за договором № 8381911 від 14.06.2025 року - у розмірі 11 826,00 грн, яка складається з 3 000,00 грн основного боргу, 2 308,50 грн процентів, 517,50 грн комісії та 6 000,00 грн неустойки.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, реєстри прав вимоги та витяги з них, відповідно до яких право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 71889854 у розмірі 6 072,40 грн, за договором № 8381911 у розмірі 11 826,00 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с.66)

Копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви та додані до неї документи були направлені відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання. (а.с.68)

Поштове відправлення повернулося до суду із відміткою оператора поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 71889854, а 14 червня 2025 року між цими ж сторонами укладено договір про надання коштів у кредит № 8381911.

З наданих позивачем копій кредитних договорів убачається, що вони були укладені в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора як електронного підпису після проходження ідентифікації через систему BankID НБУ.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується електронною платіжною інструкцією ТОВ «ФК «Фінекспрес», довідкою про виконання платіжної операції, а також довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Правові засади укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі.

Згідно із частинами третьою, шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний, моментом його підписання є використання електронного підпису, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений у письмовій (електронній) формі та підписаний сторонами у встановленому законом порядку, вважається таким, що відповідає вимогам щодо письмової форми правочину.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі та порядку, визначених договором. Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором. За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що договори про надання коштів у кредит №71889854 від 10.06.2025 року та №8381911 від 14.06.2025 року були підписані відповідачем шляхом використання одноразових ідентифікаторів, які були направлені на електронну адресу, зазначену відповідачем під час проходження процедури ідентифікації.

Також матеріали справи містять довідки про ідентифікацію позичальника через систему BankID Національного банку України, з яких убачається, що кредитодавцем проведено перевірку особи відповідача, отримано його персональні дані та підтверджено використання ним відповідних одноразових ідентифікаторів під час підписання кредитних договорів.

Отже, суд приходить до висновку, що кредитні договори укладені сторонами з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому є належною правовою підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків сторін.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №71889854 первісний кредитор перерахував відповідачу 2 000 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Крім того, на виконання договору №8381911 первісним кредитором перераховано відповідачу 3 000 грн через АТ «ЮНЕКС БАНК», що підтверджується довідкою банку про успішне проведення платіжної операції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої обов`язки щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Водночас відповідач у порушення вимог статей 526, 530, 610 ЦК України свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав.

Доказів погашення заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Судом встановлено, що 16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №16/10/25.

Згідно з пунктом 2.1.3 цього договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Матеріали справи містять Реєстр прав вимоги №16/10/25-02 від 16.10.2025 року, відповідно до якого позивачу відступлено право вимоги за договором №71889854, а також Реєстр прав вимоги №16/10/25-01 від 16.10.2025 року щодо договору №8381911.

Отже, суд вважає доведеним факт переходу до позивача права вимоги до відповідача за обома кредитними договорами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить: за договором №71889854 - 6 072,40 грн; за договором №8381911 - 11 826,00 грн.

Разом із тим суд звертає увагу, що до складу заявленої до стягнення заборгованості включено пеню (неустойку) у розмірі 3 985,60 грн за договором №71889854 та 6 000,00 грн за договором №8381911.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Крім того, неустойка (штраф, пеня), нарахована включно з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем.

Оскільки спірні договори укладені у 2025 році, тобто під час дії воєнного стану, вимоги позивача в частині стягнення пені (неустойки) суперечать наведеним положенням ЦК України та задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню: за договором №71889854 - 2 086,80 грн (1 880,00 грн основного боргу + 206,80 грн процентів); за договором №8381911 - 5 826,00 грн (3 000,00 грн основного боргу + 2 308,50 грн процентів + 517,50 грн комісії).

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7 912,80 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг та документи, що підтверджують їх оплату.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами залежно від результатів розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що суд при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу повинен перевіряти їх реальність, необхідність та розумність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблено висновок, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати, якщо їх розмір є неспівмірним зі складністю справи та принципом пропорційності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати у сумі 4 500 грн, суд враховує, що справа є типовою справою про стягнення заборгованості за договорами споживчого кредиту, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, представник позивача участі у судових засіданнях не брав, значного обсягу процесуальних документів не готував, а тому заявлений розмір витрат не відповідає критеріям співмірності.

З урахуванням характеру спору, складності справи, обсягу виконаної роботи та принципів розумності й пропорційності суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1 326 грн 30 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до позовної заяви.

Судом встановлено, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позову та положення частини першої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 070 грн 36 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 11, 509, 512, 514, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання коштів у кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 71889854 від 10 червня 2025 року у розмірі 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) гривень 80 копійок, яка складається з: 1 880 грн 00 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту; 206 грн 80 коп. - заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 8381911 від 14 червня 2025 року у розмірі 5 826 (п`ять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 00 копійок, яка складається з: 3 000 грн 00 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту; 2 308 грн 50 коп. - заборгованості за процентами; 517 грн 50 коп. - заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 1 070 (одна тисяча сімдесят) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 326 (одна тисяча триста двадцять шість) гривень 30 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення повного судового рішення 30.07.2026.

Суддя: Ключник А.С.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» ( ЄДРПОУ : 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул.. Садова,31/33).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) .