Ухвала суду № 138615382, 29.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2406/26

Провадження №: 1-кп/752/1687/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві в залі суду кримінальне провадження за №12026100000000046, відомості про яке внесено до ЄРДР від 14.01.2026 (виділене з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000490 від 21.09.2022) за обвинуваченням: ОСОБА_3 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженою, зареєстрованою як Фізична особа-підприємець, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 358 КК України, за участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи: ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

До Голосіївського районного суду міста Києва 29.01.2026 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2026 за №12026100000000046 (виділене з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000490 від 21.09.2022) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.197-1, ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначений обвинувальний акт 30.01.2026 отримано головуючим суддею.

Обвинуваченій запобіжний захід не обирався.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314 КПК України судом 02.02.2026 було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

Підготовче судове засідання було призначено на 10.02.2026, в подальшому в підготовчому судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви та востаннє судовий розгляд кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні відбувся 29.07.2026.

У підготовче судове засідання 29.07.2026 з`явилися прокурор, обвинувачена ОСОБА_3 , її захисник ОСОБА_5 , представник потерпілої юридичної особи Національного природнього парку «Голосіївський» ОСОБА_6 .

Представник потерпілої особи Київської міської ради до суду не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, також подав клопотання, за змістом якого не заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Виходячи із положень ст. 325 КПК України, суд вважав за можливим проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Позиції учасників щодо призначення справи до судового розгляду

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченої заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі зміною обстановки. Клопотання обґрунтовано тим, що в наслідок зміни обстановки вчинення ОСОБА_3 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, втратило суспільну небезпечність, оскільки ОСОБА_3 , разом з її чоловіком ОСОБА_7 , знесли садовий будинок, який був розташований за адресою м. Київ, вул. Квітки-Основ`яненка, 61 СТ «ГАЙОК-МІ» та який є предметом розгляду даного кримінального провадження, про, що були внесені відповідні відомості у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та Державного реєстру нерухомого майна, що доводиться приєднаними до цього клопотання копіями документів, які подано суду у порядку ч. 3 ст. 93 КПК України, а саме:

-нотаріально посвідченою спільною заявою ОСОБА_3 , та ОСОБА_7 про знищення майна та проведення у зв`язку з цим державної реєстрації припинення власності на майно від 28.05.2026, реєстраційний номер 818, 819;

-висновок про знесення/знищення об`єкта нерухомого майна від 12.06.2026 з додатками;

-висновок про знищення/знесення майна від 12.06.2026 №DT01:7857-1371-4908-4686 з додатками щодо внесення цих даних до Єдиної електронної системи у сфері будівництва;

-витягом з Державного реєстру речових прав №482770393 від 22.06.2026 про припинення речового права.

Разом із тим, відповідно до ціни цивільного позову у розмірі 54720 грн. 65 коп. ОСОБА_3 відшкодувала завдану шкоду, що доводиться квитанцією про сплату цієї шкоди на рахунок цивільного позивача, згідно інформації наданої прокурором на запит адвоката.

Крім того, ОСОБА_3 , перерахувала 10000 грн. благодійної допомоги на користь військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною квитанцією.

Крім того, прокурором в надано довідку №26005567480540956329 згідно якої вбачається, що ОСОБА_3 раніше не судима.

Обвинувачена ОСОБА_3 клопотання свого захисника підтримала просила закрити провадження у справі у зв`язку зі зміною обстановки та звільнити її від кримінальної відповідальності.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника про закриття провадження не заперечував, підтвердив обставини викладені захисником у клопотанні, зокрема, що обставин відшкодування шкоди Київській міській раді, та звільнення займаної земельної ділянки, а також що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої особи Національного природного парку «Голосіївський» проти задоволення клопотання про закриття провадження, не заперечувала підтвердила обставини викладені у клопотанні захисника.

Суд, заслухавши доповідь прокурора, представника потерпілого думку обвинуваченого, його захисників, вважає, що:

Дане кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду міста Києва.

Наявні підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, з наступних підстав.

Обсяг пред`явленого обвинувачення

Згідно обвинувального акту встановлено наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон про ПЗФ) відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон про ОНПС), цим Законом та іншими актами законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Закону про ОНПС завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Приписами статті 2 Закону про ОНПС визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим законом, також розроблюваними відповідно до нього спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону про ОНПС особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України.

Статтями 3, 4 Закону про ПЗФ визначено, що національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України; землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю народу України.

Згідно із статтею 7 Закону про ПЗФ та статтею 43 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду; землі природно-заповідного фонду належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення; на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

За приписами частини 1 статті 150 ЗК України землі природно-заповідного фонду відносяться до особливо цінних земель.

Відповідно до статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 20 Закону про ПЗФ передбачено, що національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність; ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України; до складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

У відповідності до положень статті 53 Закону про ПЗФ рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України; порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природнім паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України; території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Так, Указом Президента України «Про створення національного природного парку «Голосіївський» від 27 серпня 2007 року №794/2007 середовища (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №976/2008 від 30.10.2008) (далі - Указ) з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва, на території міста Києва створено Національний природний парк «Голосіївський» (далі - НПП «Голосіївський») з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з Указом установлено площу земель НПП «Голосіївський» в розмірі 4525,52 гектарів, в тому числі 1879,43 гектарів земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та надаються НПП «Голосіївський» в постійне користування, і 2646,09 гектарів земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно додатку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 11.12.2008 № 641 (із змінами, внесеними згідно наказів Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.08.2013 № 352, від 04.08.2014 №244, від 01.07.2015 № 251) затверджено Положення про національний природний парк «Голосіївський» (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення - Національний природний парк «Голосіївський» є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та розташований на території м. Києва; є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання; у своїй діяльності керується Конституцією України, іншим загальним і спеціальним законодавством України, Проектом організації території національного природного парку «Голосіївський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, а також цим Положенням; загальна площа НПП «Голосіївський» становить 4525,52 гектарів земель, в тому числі 1879,43 гектарів земель, що надаються у постійне користування, і 2646,09 гектарів земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Згідно з пунктом 2 Положення - Національний природний парк «Голосіївський» створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва; одним із основних завдань НПП «Голосіївський» є збереження та відтворення природних та історико-культурних комплексів та природних об`єктів північної частини лісостепу, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні.

Таким чином, у відповідності до вищевказаних положень законодавства України землі, що на підставі Указу увійшли до складу НПП «Голосіївський», набули статусу об`єктів природно-заповідного фонду України і є особливо цінними землями, відносно яких встановлений особливий режим їх охорони та використання.

Рішенням Київської міської ради «Про надання земельних ділянок Національному природному парку «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування Національного природного парку «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва» від 26 січня 2012 року № 69/7406 припинено Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «КИЇВЗЕЛЕНБУД» право користування земельними ділянками загальною площею 1867,71 гектарів, віднесено зазначені землі до земель запасу природно-заповідного фонду з виключенням їх з категорії земель лісогосподарського призначення, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок НПП «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва, надано НПП «Голосіївський» в постійне користування земельні ділянки загальною площею 1888,18 гектарів для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі ділянку №1 загальною площею 723,69 гектарів - за рахунок земель запасу природно-заповідного фонду (площею 709,90 гектарів) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 13,79 гектарів). Вказана земельна ділянка №1 загальною площею 723,69 гектарів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) НПП «Голосіївський» (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:79:304:0007), розробленої 25.12.2016 Київською обласною філією Центру ДЗК, 30.12.2016 зареєстрована Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві у Державному земельному кадастрі.

Згідно з Указом до складу НПП «Голосіївський» за рахунок ряду земельних ділянок увійшла і земельна ділянка загальною площею 723694,1 гектарів з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яка на момент створення НПП «Голосіївський» не мала вказаного кадастрового номеру і складалася з декількох земельних ділянок, відображених в Проекті створення НПП «Голосіївський». В подальшому на етапі передачі ділянки в постійне користування НПП «Голосіївський» з декількох ділянок, у тому числі з обліковим кодом 79:094:149 (урочище «Гайок» у Голосіївському районі м. Києва), сформована єдина земельна ділянка загальною площею 723,6941 гектарів із присвоєнням їй єдиного облікового коду 79:304:007, а в подальшому - кадастрового номеру 8000000000:79:304:0007.

За приписами статті 7 Закону про ПЗФ «Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства, до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619 затверджено Матеріали корегування проекту створення НПП «Голосіївський» з робочою назвою «Голосіїв» (І черга)», відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 увійшла до складу НПП «Голосіївський».

Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 має цільове призначення - 04.03 для збереження та використання національних природних парків, відноситься до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, з видом використання - для збереження та використання національних природних парків та формою власності - комунальна, яка на праві власності належить територіальній громаді в особі Київської міської ради та на праві постійного користування - НПП «Голосіївський».

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 гектарів, що розташована у Голосіївському районі м. Києва, яка на праві комунальної власності належить територіальній громаді в особі Київської міської ради та на праві постійного користування - НПП «Голосіївський», набула статусу об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і є особливо цінними землями, відносно якої встановлений особливий режим її охорони та використання.

У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26 травня 2007 року, та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 гектарів у Голосіївському районі м. Києва, що на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та на праві постійного користування - НПП «Голосіївський», і є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та відноситься до особливо цінних земель. Зокрема, незважаючи на відсутність у ОСОБА_3 права власності або користування вказаною земельною ділянкою, остання вирішила незаконно збагатитися і покращити своє матеріальне становище за рахунок безоплатного використання зазначеної чужої земельної ділянки, на території якої мала намір в подальшому розмістити будівлю та набути на неї право власності як на об`єкт нерухомості шляхом здійснення незаконної державної реєстрації речових прав на своє ім`я.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV (із змінами) (далі - Закон про державний контроль) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно положень статей 81, 116, 122 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтями 123, 124 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття чужої земельної ділянки, яка є земельною ділянкою особливо цінних земель та відноситься до територій природно-заповідного фонду з особливим режимом використання, ОСОБА_3 , у часовий період з 26 травня 2007 року до 07 квітня 2009 року (більш точних дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи, що вона самовільно з порушенням встановленого порядку захоплює чужу для неї земельну ділянку, передбачаючи, що власнику чи законному володільцю цієї земельної ділянки її діями будуть спричинені суспільно-небезпечні наслідки у вигляді екологічних збитків (шкоди, завданої довкіллю), і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення, незважаючи на відсутність оформленого у встановленому законом порядку відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) вказаної земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо такої земельної ділянки чи судового рішення, яке набрало законної сили, діючи протиправно, в порушення вимог статті 14 Конституції України, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам у сфері власності та земельних відносин, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених статтями 81, 116, 122 ЗК України, нехтуючи вимогами статей 123, 124, 125, 126 ЗК України, порушуючи вимоги статей 20 - 22 Закону про ПЗФ, статей 39, 40, 60, 61 Закону про ОНП, статті 1 Закону про державний контроль, самовільно зайняла земельну ділянку площею 819,0 кв м (0,0819 га), яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 гектарів у Голосіївському районі м. Києва, що на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та на праві постійного користування - НПП «Голосіївський», і є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та відноситься до особливо цінних земель, шляхом огородження її по периметру парканом з металевої сітки зі стовпцями, на частині якої площею 22,0 кв м самовільно збудувала будівлю садового будинку загальною площею 17,9 кв м, а також споруду вбиральні площею 1,0 кв м, за відсутності дозволу на їх будівництво (реконструкцію) або розміщення, право власності на який в подальшому незаконно зареєстровано на її ім`я як на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 61, у такий спосіб самовільно захопивши вказану земельну ділянку та продовжуючи користуватися нею по теперішній час, внаслідок чого настали суспільно-небезпечні наслідки, а саме - порушені права власника землі та унеможливлено використання частини вказаної земельної ділянки власником - територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради та землекористувачем - НПП «Голосіївський», чим заподіяла територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради станом на 21.05.2025 екологічний збиток (шкоду, завдану довкіллю) у розмірі 54 720,65 грн (п`ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять грн шістдесят п`ять коп.).

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26 травня 2007 року, та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне будівництво будівлі садового будинку на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 гектарів у Голосіївському районі м. Києва, що на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та на праві постійного користування - НПП «Голосіївський», і є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та відноситься до особливо цінних земель. Зокрема, незважаючи на відсутність у ОСОБА_3 права власності або права користування вказаною земельною ділянкою та будь-яких передбачених містобудівним законодавством належно затверджених проектів чи належних дозволів на здійснення будівництва на такій земельній ділянці, остання вирішила незаконно збагатитися і покращити своє матеріальне становище за рахунок безоплатного використання зазначеної чужої земельної ділянки, на території якої мала намір побудувати будівлю садового будинку без отримання належно затверджених проектів чи належних дозволів на таке будівництво і без сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та в подальшому набути на таку будівлю право власності як на об`єкт нерухомості шляхом здійснення незаконної державної реєстрації речових прав на своє ім`я.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво будівлі садового будинку на самовільно зайнятій чужій земельній ділянці, яка є земельною ділянкою особливо цінних земель та відноситься до територій природно-заповідного фонду з особливим режимом використання, ОСОБА_3 , у часовий період з 26 травня 2007 року до 07 квітня 2009 року (більш точних дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи, що вона без одержання належного дозволу чи належно затвердженого проекту здійснює будівництво будівлі садового будинку на захопленій чужій для неї земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, передбачаючи, що порушенням встановленого законодавством порядку будівництва на земельних ділянках відповідних об`єктів (будівель та споруд) власнику чи законному володільцю цієї земельної ділянки її діями будуть спричинені суспільно-небезпечні наслідки у вигляді екологічних збитків (шкоди, завданої довкіллю), і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення, незважаючи на відсутність оформленого у встановленому законом порядку відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) вказаної земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо такої земельної ділянки чи судового рішення, яке набрало законної сили, діючи протиправно, всупереч врегульованим законом суспільним відносинам у сфері власності та містобудівної діяльності, в порушення вимог статей 43 - 46, 162, 211 Земельного кодексу, статей 26, 34 - 37, 39 - 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статей 1, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, самовільно, не маючи жодних належних дозвільних документів чи належно затверджених проектів, які б давали право на виконання будівельних робіт, за власні кошти, тобто власними силами, із залученням до виконання будівельних робіт невстановлених досудовим розслідуванням будівельних організацій та/або фізичних осіб, які не були обізнаними з дійсними протиправними намірами останньої, збудувала на вказаній самовільно захопленій земельній ділянці площею 819,0 кв м (0,0819 га), яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 гектарів у Голосіївському районі м. Києва, що на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та на праві постійного користування - НПП «Голосіївський», і є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та відноситься до особливо цінних земель, будівлю прямокутної форми із стінами з деревинностружкових плит (ДСП) загальною площею 17,9 кв м, що не відноситься до тимчасових споруд та є об`єктом нерухомого майна і класифікується як садовий будинок, право власності на який в подальшому незаконно зареєстровано на її ім`я як на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за відсутності документу про присвоєння поштової адреси земельній ділянці або розташованій на ній будівлі чи споруді, отриманому у порядку, передбаченому чинним містобудівним законодавством України, та з використанням завідомо підробленого документу, який містив неправдиву інформацію про рік побудови такої будівлі до 5 серпня 1992 року та про присвоєння їй поштової адреси, у такий спосіб здійснивши самовільне будівництво будівлі садового будинку на самовільно захопленій вказаній земельній ділянці особливо цінних земель та продовжуючи користуватися нею по теперішній час, внаслідок чого настали суспільно-небезпечні наслідки, а саме - порушені права власника землі та унеможливлено використання частини вказаної земельної ділянки власником - територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради та землекористувачем - НПП «Голосіївський».

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України.

У подальшому ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи відсутність законних підстав для оформлення права власності на самовільно збудовану в часовий період з 26 травня 2007 року до 07 квітня 2009 року будівлю загальною площею 17,9 кв м на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 у Голосіївському районі м. Києва, достовірно знаючи, що будівля не збудована до 5 серпня 1992 року, а також, що їй не присвоєно поштову адресу, з метою державної реєстрації об`єкта нерухомого майна за спрощеною процедурою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у невстановлений час та невстановленому місці отримала від невстановлених осіб підроблений офіційний документ, який посвідчує конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складений належним чином та має реквізити, підпис та печатку, а саме: технічний паспорт на садовий (дачний) будинок садового товариства «ГАЙОК-МІ» за адресою: м. Київ, вул. Квітки-Основ`яненка, 61, виготовлений ТОВ «ПРОЕКТТЕХСЕРВІСБУД».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконну реєстрацію будівлі як об`єкта нерухомості, ОСОБА_3 , 02 червня 2016 року близько 18 год 11 хв, будучи достовірно обізнаною, що вона зберігає вищевказаний підроблений офіційний документ, використала завідомо підроблений документ, виданий на її ім`я, а саме: технічний паспорт на садовий (дачний) будинок садового товариства «ГАЙОК-МІ» за адресою: м. Київ, вул. Квітки-Основ`яненка, 61, виготовлений ТОВ «ПРОЕКТТЕХСЕРВІСБУД» станом на 11 травня 2016 року (інвентаризаційна справа № 02527) на ім`я ОСОБА_3 , до якого внесено неправдиву інформацію про рік побудови - 1992 рік та визначення поштової адреси будівлі - АДРЕСА_2 .

У подальшому 06 червня 2016 року державним реєстратором державного підприємства «СЕТАМ» ОСОБА_8 за місцем здійснення професійної діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі поданої ОСОБА_3 заяви про державну реєстрацію речового права та доданих до неї необхідних документів, у тому числі і вищевказаного завідомо підробленого документа, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 червня 2016 року № 29913757 та зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_3 на садовий будинок загальною площею 17,9 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885488380000).

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила використання завідомо підробленого документа, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Мотиви, якими послуговувався суд

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. ст. 197-1 КК України (максимальна санкція статті передбачає покарання до 4 років позбавлення волі), згідно зі ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. ст. 197-1 КК (максимальна санкція статті передбачає покарання до 3 років позбавлення волі), згідно зі ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції від 07.04.2011) (максимальна санкція статті передбачає покарання до 2 років обмеження волі), згідно зі ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків.

Положеннями ч. 1 ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №12від 23.12.2005.«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствапро звільненняособи відкримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки в судовому засіданні було доведено, що внаслідок зміни обстановки, а саме: самостійного знесення обвинуваченою садового будинку, який був розташований за адресою м. Київ, вул. Квітки-Основ`яненка, 61 СТ «ГАЙОК-МІ» та який є предметом розгляду даного кримінального провадження, про що були внесені відповідні відомості у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та Державного реєстру нерухомого майна, звільнення земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Києва, суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень зникла, шкода завдана територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради відшкодована у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника та звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КПК України та закриття кримінального провадження.

Цивільний позов Київської міської ради, яка діє від імені територіальної громади м. Києва залишити без розгляду у зв`язку із повним відшкодуванням шкоди у добровільному порядку.

Арешт накладений ухвалою слідчої судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2026 у кримінальному провадженні за №12026100000000046 відомості про яке внесено до ЄРДР від 14.01.2026 - скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст 44, 48 КК України, ст.ст. 284, 372, 376 суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, за ч. 2, ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 48 у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження №12026100000000046, відомості про яке внесено до ЄРДР від 14.01.2026 (виділене з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000490 від 21.09.2022) за обвинуваченням: ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 358 КК України - закрити.

Цивільний позов Київської міської ради, яка діє від імені територіальної громади м. Києва, залишити без розгляду у зв`язку із повним відшкодуванням шкоди у добровільному порядку.

Арешт накладений ухвалою слідчої судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2026 у кримінальному провадженні за №12026100000000046, відомості про яке внесено до ЄРДР від 14.01.2026 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1