Рішення № 138615069, 30.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1471/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Україна" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Україна" (надалі - позивач) до Кропивницької митниці (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901030/2026/000006/2 від 09.03.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов договору від 16.05.2025 №06052025 з компанією „Wistema Gmbh (Німеччина), придбав для власних виробничих потреб з виготовлення лакофарбової продукції органічний розчинник (наливом) з комерційною назвою „Thinner WISTOL ІІ торговельної марки „Wistema" в кількості 48 тон (наливом) по ціні 260 Євро за 1 тону. Для митного оформлення вказаного товару відповідачу подано митну декларацію, у якій визначено митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Партія товару в кількості 22,96 тон на суму 5969,6 Євро, по якій відповідачем винесене оскаржуване рішення, надійшла по інвойсу від 26.02.2026 №DE1170370.

Однак, у процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було спрямовано позивачу вимогу про надання додаткових документів у зв`язку з наявними сумнівами щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування у нього будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості імпортованого товару, адже при поданні Електронної митної декларації Товариством були надані всі можливі та належні документи до митного оформлення, які підтверджували формування ціни товару за першим методом на основі контрактної ціни товару, чітко ідентифікують оцінювані товари, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість скориговано за резервним методом.

З вказаним рішенням не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що суперечить вимогами чинного митного законодавства.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами перевірки доданих до митної декларації від 03.03.2026 №26UA901030000420U0 документів та відомостей встановлено наявність розбіжностей та відсутність всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявлених митних вартостей товарів.

Зокрема, умовами Контракту передбачено 100% передоплату за Товар, натомість у в поданому до митного оформлення інвойсі від 26.02.2026 № DE1170370 за товар на суму 5969.60 Євро, зазначено що передоплата на суму 12480, 00 Євро на всю поставку товару була здійснена 25.02.2026. В копії банківської платіжної інструкції від 24.02.2026, передоплата була здійснена на суму 12480,00 Євро. Призначення платежу містить лише посилання на контракт від 16.05.2025 №06052025, що унеможливлює ідентифікувати за яку саме партію товару була здійснена оплата.

За інформацією наявній в CMR від 26.02.2026 №773076 перевізником вантажу являється - ФОП ОСОБА_1 , який заявою №0303/1 від 03/03/2026 повідомив Кропивницьку митницю про заміну водія та тягача VOLVO BO2294BO на тягач VOLVO BO1563CB. ТОВ «Агент Транс-1» для митних органів надано листа від 26.02.2026 № 251 про вартість транспортно-експедиційних послуг, що містить неактуальну інформацію щодо перевезення автоцистерною з держ.номером VOLVOВО2294ВО/ НОМЕР_1 , тобто без врахування факту заміни водія, тягача, зокрема, вищезазначені документи (рахунок-фактура від 26.02.2026 № 251, лист від 26.02.2026 № 251) датовані 26.02.2026 початком здійснення перевезення без врахування фактичних змін (заміни водія, тягача), що можливо вплинуло на вартість витрат по перевезенню вантажу та не враховано після завершення перевезення вантажу. Відмічено, що рахунок - фактура від 26.02.2026 № 251 про вартість наданих транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Агент Транс-1» не містить посилання на договір про надання транспортно-експедиційних послуг, тобто, не містить підстави для сплати послуг за вказаним рахунком. При цьому, як підстави для перевезення вантажу в графі 44 ЕМД заявлено Договір на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2025 №07/04/25, яким встановлено (п. 1.2), що доручення на виконання робіт експедитором оформлюється транспортними замовленнями замовника на перевезення вантажів, в яких передбачаються конкретні умови для належного виконання умов договору. До митного оформлення документи щодо залучення до перевезення третіх осіб, не надавались.

Відтак, виявлені обставини у сукупності унеможливили здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, було запропоновано позивачу надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки необхідних документів позивачем до митного оформлення надано не було, у відповідності до положень статей 54, 55 Митного кодексу України (далі МК України) та враховуючи встановлену статтею 57 цього Кодексу послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 1.21 долл. США/кг (еквівалент - 1,04689 EUR за кг на дату прийняття рішення), для чого були використані відомості з МД від 20.12.2025 25UA205030019701U5.

Вважає рішення про коригування митної вартості законним та обґрунтованим.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково зауважує, що товар, який взяв в якості джерела митної вартості відповідач, за описом відповідає товару №13 митної декларації від 05.12.2025 №25UA100380652195U3 (джерело). В графі 31 по товару №13 митної декларації від 05.12.2025 №25UA100380652195U3 (джерело) зазначено опис товару. Товар складається із 1000 літрів (ймовірно в пластиковій ємності) та 2880 штук по 1 літру (ймовірно також в пластиковій ємності), який виготовлений в Польщі компанією Voke Sp.z.o.o., тобто, товар вже розфасований для реалізації і у вартість товару вже включена вартість тари. Згідно граф 35 та 38 по товару №13 митної декларації від 05.12.2025 №25UA100380652195U3 (джерело), вага брутто та нетто товару складає 3860 та 3432 кг відповідно, тобто, це не є промисловою партією товару. Згідно граф 2 та 11 митної декларації від 05.12.2025 №25UA100380652195U3 (джерело), підприємство, з яким український суб`єкт підприємницької діяльності уклав контракт, розташований в США. В той же час, виробник та країна відправлення згідно графи 15 митної декларації, є Польща, тобто, товар придбано не за прямим контрактом з виробником. Згідно графи 20 митної декларації від 05.12.2025 №25UA100380652195U3 (джерело), товар поставлявся на умовах поставки згідно правил Інкотермс СІР Київ, тобто, для цілей формування митної вартості включена вартість доставки та страхування товару до міста Київ, тобто, в даному випадку, на умовах поставки згідно правил Інкотермс СІР, митна вартість дорівнює фактурній вартості товару. Всі вищезазначені фактори, на думку позивача, впливають на вартість товару в бік її збільшення, в порівнянні з товаром позивача, по якому відповідачем прийняте оскаржуване рішення, оскільки, позивач придбав товар без посередників за прямим контрактом з виробником, промисловою партією 24,16 тон (наливом у цистерні без розфасування у тару) та в митну вартість включено тільки вартість доставки товару до кордону України.

25.03.2026 позивачем на виконання ухвали суду надано суду належним чином засвідчені переклади на державну мову документи.

01.04.2026 від представника Кропивницької митниці Державної митної служби до суду надійшло клопотання, у якому просила здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін або за правилами загального позовного провадження.

Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Україна" було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.04.2026 ухвалою суду у задоволенні клопотання Кропивницької митниці Державної митної служби України про розгляд справи №340/1471/26 в порядку загального позовного провадження або у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

16.05.2025 між ТОВ «Хімрезерв-Україна» та компанією „Wistema Gmbh (Німеччина) укладено контракт купівлі-продажу № 06052025, предметом якого є продукція згідно додатків до Контракту (далі Контракт). Умовами постави Товару визначено на умовах FCA Мюгельн (Incoterms 2020) правил "Інкотермс-2020 року. У пункті 5.2. Контракту сторонами погоджено, що усі завантаження здійснюються лише після 100% передоплати (а.с. 9-12).

Ціна на товар в розмірі 260 Євро за 1 метричну тону та його кількість 48 тон, яку придбав Позивач, визначені у проформі інвойсі від 11.02.2026 року №Н260355/02 (а.с. 32).

24.02.2026 ТОВ «Хімрезерв-Україна» здійснив передоплату на банківський рахунок іноземного контрагента компанії „Wistema Gmbh (Німеччина) в сумі 12480 Євро (а.с. 31).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 26.02.2026 №DE1170370 фактично було відвантажено 22,96 тон товару розчинника WISTOL ІІ, номер продукту (Р 914400) по контракту № 06052025 від 16.05.2025 за ціною 260,00 євро за тону на загальну суму 5969,60 Євро (а.с. 30).

Товар поставлявся на умовах поставки згідно правил Інкотермс FCA Мюгельн (Німеччина), для визначення митної вартості товару у відповідності до норм п.п. 5 та 6 ч.10 ст.58 МК України додаються витрати позивача на навантаження, вивантаження та транспортування до місця ввезення на митну територію України, які склали 95000 грн (копія довідки від 26.02.2026 року №251) (а.с.17).

03.03.2026 позивач подав до Кропивницької митниці митну декларацію від №26UA901030000420U0 з метою митного оформлення придбаного згідно Контракту наступного товару: органічний розчинник регенерований з комерційною назвою "Thinner WISTOL II", на основі бутилацетату, арт. Р914400 - 2 2960 кг, налив. Товар являє собою із спе цифічним запахом, багатокомпонентний, ко мпоненти з масовою часткою більш 50% від сутні. Фізико-хімічні характеристики: Масова частка Метилацетату - 2,1%; Масова частка Етилацетату - 8,5 %; Масова частка Ізопропілацетату - 1,0%; масова частка Бутилацетату - 12,2%; масова частка Метоксіпропілацетату - 7,4%; масова частка Етиллактат - 1,4%; масова частка Ацетону - 10,7%; масова частка Метилетилкетону 7,7%; масова частка Метилізобутилкетону - 0,1%; масова частка Діацетон акриламід - 0,4%; масова частка Метоксіпропанолу 6,8%; масова частка Етоксіпропанолу - 0,3%; масова частка Бутилгліколь - 0,9%; масова частка Пропіленгліколевий моно n-бутиловий ефір - 1,5%; масова частка Метанолу - 4,3%; масова частка Етанолу - 4,8%; масова частка Ізопропілового спирту - 2,0%; масова частка н-Пропанолу - 1,3%; масова частка Ізобутанолу - 1,1%; масова частка н-Бутанолу - 2,1%; масова частка Толуолу - 2,2%; масова частка Ксилолу - 7,0%; масова частка аліфатичних зовнішній вигляд - прозора масова частка води - 2,9% густина - 0,8606 гр/см.куб. вуглеводнів, спеціальні бензини - 14,2%; рідина без механічних домішок колір - 69 по Хазену; використовується в якості сировини для виготовлення сумішевих номерних лакофарбо вих розчинників типу (646, 647, 650); наливом в автоцистерну. Митна вартість визначена за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) (графа 43), щодо товарів які імпортуються.

Водночас, 03.03.2026 відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання позивачем додаткових документів за наявності: наприклад: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, розрахунок ціни (калькуляція) від виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію декларації країни експорту з вартісними показниками; додатки до висновку №320 від 20.02.2026 про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 54-55).

У відповідь на вказане електронне повідомлення митного органу позивач направив повідомлення про неможливість надання додаткових документів.

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації від 03.03.2026 №26UA901030000420U0 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості №UA901030/2026/000006/2 від 09.03.2026, яким згідно статті 64 МК України було скориговано митну вартість товару 1.21 дол. США/кг (еквівалент - 1,04689 EUR за кг на дату прийняття рішення), із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей (а.с. 7-8).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації від 03.03.2026 №26UA901030000420U0, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).

При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 статті 57 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Підставою для витребування додаткових документів, яку відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні є те, що умовами Контракту передбачено 100% передоплату за Товар та в копії банківської платіжної інструкції від 24.02.2026, передоплата була здійснена на суму 12480,00 Євро. Призначення платежу містить лише посилання на контракт від 16.05.2025 №06052025, що унеможливлює ідентифікувати за яку саме партію товару була здійснена оплата. До митного оформлення не надавались транспортні замовлення, хоча така умова передбачена договором на перевезення №07/04/25 від 07.04.2025. Відповідно до CMR від 26.02.2026 №773076 перевізником вантажу являється - ФОП ОСОБА_1 , який заявою №0303/1 від 03/03/2026 повідомив Кропивницьку митницю про заміну водія та тягача VOLVO BO2294BO на тягач VOLVO BO1563CB, а виконавцем за договором на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2025 №07/04/25 є ТОВ «Агент Транс-1». При цьому, документи щодо залучення до перевезення третіх осіб позивачем не надавались, а у рахунку від ТОВ «Агент Транс-1» для митних органів надано листа від 26.02.2026 № 251 про вартість транспортно-експедиційних послуг, що містить неактуальну інформацію щодо перевезення автоцистерною з державним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_1 , тобто без врахування факту заміни водія, тягача, зокрема, вищезазначені документи (рахунок-фактура від 26.02.2026 № 251, лист від 26.02.2026 № 251) датовані 26.02.2026 початком здійснення перевезення без врахування фактичних змін (заміни водія, тягача).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Разом з МД від 03.03.2026 №26UA901030000420U0 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, зокрема зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 06052025, проформа-інвойс від 11.02.2026 №Н260355/02, інвойс №DE1170370, банківська платіжна інструкція від 24.02.2026.

Предметом укладеного між ТОВ «Хімрезерв-Україна» та компанією Wistema Gmbh (Німеччина) Контракту є продукція згідно додатків до нього.

Ціна на товар в розмірі 260 Євро за 1 метричну тону та його кількість 48 тон, яку придбав Позивач, визначені у проформі інвойсі від 11.02.2026 №Н260355/02 з умовами доставки FCA Мюгельн (Німеччина).

В інвойсі №DE1170370 від 26.02.2026 зазначено товар з комерційною назвою „WISTOL ІІ (номер продукту Р914400) за ціною 260 Євро за тону, що відповідає найменуванню товару та ціні вказаній у проформа-інвойсу 11.02.2026 №Н260355/02 та експортній митній декларації 26DE560380576487B8.

В інвойсі наявне посилання на Контракт та умови доставки FCA Мюгельн (Німеччина), що дає змогу ідентифікувати партію товару та заявленої позивачем митної вартості товару.

Посилання митного органу на неможливість ідентифікувати, за яку саме партію товару здійснено передоплату за платіжною інструкцією від 24.02.2026 на суму 12 480,00 євро, саме по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

Здійснена 26.02.2026 передоплата за поставку товару на банківський рахунок іноземного контрагента компанії „Wistema Gmbh (Німеччина) в сумі 12480 Євро відповідає сумі, визначеній у проформі інвойсі від 11.02.2026 №Н260355/02.

Крім цього, банківська платіжна інструкція не є самостійним документом, який визначає асортимент, кількість та вартість конкретної партії товару, а підтверджує факт перерахування коштів у межах зовнішньоекономічних правовідносин сторін. Зазначення у призначенні платежу контракту від 16.05.2025 №06052025 дає змогу встановити правову підставу здійснення платежу, його платника та одержувача.

До складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач імпортував товар на умовах поставки FCA Мюгельн(Німеччина) (згідно з Інкотермс-2020).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) термін FCA (FREE CARRIER(...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При цьому, вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі

Декларантом, на підтвердження вартості перевезення товару було надано договір на перевезення від 07.04.2025 № 07/04/25; CMR від 26.02.2026 №773076; довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг від 26.02.2026 року №251.

Щодо відсутності при митному оформленні оцінюваного товару транспортних замовлень, то частиною 2 статті 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, у якому відсутня необхідність надавати контролюючому органу заявки. Крім того, відсутність такої заявки у даному випадку не впливає на можливість відповідача з`ясувати вартість транспортних витрат, адже позивач до митного оформлення подав документи, які дозволяють це зробити. У довідці №251 від 26.02.2026 зазначено, що вантаж не застрахований, оплата за завантаження та розвантаження не проводилась.

Посилання митниці на те, що у CMR-накладній перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , тоді як договір укладено з експедитором ТОВ "Агентранс-1", не свідчить про недостовірність або непідтвердження транспортних витрат. Сам по собі факт здійснення безпосереднього перевезення іншим суб`єктом господарювання не спростовує того, що саме експедитор надає замовнику послугу з організації перевезення та виставляє рахунок за такі послуги. При цьому відповідач не навів жодних доказів того, що заявлена вартість транспортно-експедиційних послуг не відповідає фактичним витратам на перевезення товару або що надані документи не стосуються транспортування саме оцінюваного товару.

Поряд з цим, відповідач сам вказує, що пунктом 1.1. Договору на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2025 №07/04/25 передбачено укладання договорів спрямованих на забезпечення виконання робіт з організації транспортно-експедиційного обслуговування.

Заміна водія та тягача під час перевезення не свідчить про зміну маршруту, обсягу, характеру чи вартості транспортно-експедиційних послуг. Перевезення здійснювалося за тим самим маршрутом: Мюгельн (Німеччина) МПП «Краківець» Кропивницький район, смт Нове. Митний орган не встановив зміни відстані перевезення, тарифу, перевізника, умов доставки або виникнення будь-яких додаткових витрат у зв`язку із заміною тягача.

Крім цього, довідка №251 складена 26.02.2026, тобто до повідомлення перевізника митному органу про заміну тягача заявою від 03.03.2026 №0303/1.

Припущення відповідача про те, що заміна транспортного засобу «могла вплинути» на вартість перевезення, не підтверджене жодними доказами, ґрунтується виключно на припущенні та не вказує на конкретну розбіжність у числових значеннях поданих документів.

Натомість формальні зауваження щодо окремих реквізитів поданих документів не спростовують можливості встановлення фактичного розміру витрат на транспортування та їх належності до спірної поставки.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що доданими до митної декларації документами в повній мірі підтверджено митну вартість товару.

Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

З наданої відповідачем копії рішення про коригування митної вартості слідує, що за результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МК України встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в розумінні статтей 59-60 МК України, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних та подібних товарів. Відсутність у митниці та ненадання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. Відповідно до статей 54, 55 МК України та на підставі наявної інформації, враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 1.21 долл.. США/кг (еквівалент - 1,04689 EUR за кг на дату прийняття рішення), для чого були використані відомості з МД від 20.12.2025 №25UA205030019701U5. (а.с. 7-8).

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

На переконання суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Так, країною виробником порівнюваного товару є Сполучені штати Америки, країна відправлення - Польща, умови поставки згідно правил Інкотермс - СІР Київ, товар бутильований.

Умови поставки CIP Київ передбачають включення до ціни товару витрат, пов`язаних із його перевезенням та страхуванням до погодженого місця призначення.

Водночас рішення відповідача не містить ані розрахунку такого коригування, ані обґрунтування того, що відмінності у виробнику, країні відправлення, фасування, в умовах транспортування, страхування та місці доставки не впливають на порівнювану вартість товару.

Таким чином, достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.

У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 30.04.2025 у справі №140/4486/24, оскільки зазначена постанова не стосуються спірних правовідносин і прийнята за інших обставин справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У позовній заяві представник позивача вказав, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані суду додатково.

У відповіді на відзив позивач вказав, що поніс витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн, які просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідач у запереченні на відзив на позовну заяву вказав, що встановлені представником позивача тарифи є завищеними, розмір витрат не є співмірним зі складністю справи.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн до суду надано копії: ордеру на надання правничої допомоги серія ВА № 1096436, витягу із договору про надання правової допомоги від 07.11.2024 №1 (далі Договір №1); рахунку-фактури №31/1/07112024 від 10.03.2026; платіжної інструкції №526 від 10.03.2026; акта №32 від 08.04.2026 наданих послуг (виконаної роботи) по договору про надання правової допомоги №1 від 07.11.2024.

Пунктом 1.1 Договору №1 сторонами узгоджено, Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного за законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін по оскарженню рішень митних органів Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та щодо класифікації товарів.

Гонорар Адвокату за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1.1. п. 2.1.9. цього договору встановлюється в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень за оскарження в судовому порядку одного рішення про коригування митної вартості товарів чи одного рішення щодо класифікації товарів (п. 4.1 Договору №1).

Згідно Акта №32 від 08.04.2026 наданих послуг (виконаної роботи) по Договору №1 сторонами підтверджено надання адвокатом у період з 10.03.2026 по 08.04.2026 таких послуг на загальну суму 4000,00 грн: опрацювання рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів та документів на предмет оскарження в судовому порядку; підготовка та направлення до суду позовної заяви; опрацювання відзиву на позов; підготовка та направлення відповіді на відзив.

Факт оплати вказаної суми послуг з правової допомоги підтверджується платіжною інструкцією №526 від 10.03.2026.

Згідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокату, який здійснював підготовку та складання позовної заяви у заявленому розмірі 4000,00 грн підтверджуються документально, є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Україна» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA901030/2026/000006/2 від 09.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вулиця Лавандова, 27Б, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Україна» (код ЄДРПОУ 45320719, вулиця Перша Виставкова, будинок 9, село Нове, Кропивницький, район, Кіровоградська область, 25491) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вулиця Лавандова, 27Б, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Україна» (код ЄДРПОУ 45320719, вулиця Перша Виставкова, будинок 9, село Нове, Кропивницький, район, Кіровоградська область, 25491) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Україна» (код ЄДРПОУ 45320719, вулиця Перша Виставкова, будинок 9, село Нове, Кропивницький, район, Кіровоградська область, 25491).

Відповідач Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вулиця Лавандова, 27Б, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25030).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК