Рішення № 138615019, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Київ справа №320/14527/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі ЛТД» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Інженерні мережі ЛТД) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2023 №45794 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.06.2023 №81166 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним рішенням від 27.02.2023 №221987 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку (встановлено наявність ризикових операцій з постачання за період з 01.01.2022 по 27.02.2023 з наступними контрагентами: ТОВ «Баумаг Україна», ТОВ «Будлайн Постач», ТОВ «Скайлайн Лімітед», ТОВ «Ленс Актив», ТОВ «Контур Солюшинс», ТОВ «Гранд Снаб Груп». Позивач пояснив, що ним було подано повідомлення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з поясненнями та документами, які свідчать про законність діяльності ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» та спростовують висновки податкового органу про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На думку позивача, з аналізу наданих відповідачу пояснень та документів вбачається про невідповідність його критеріям ризиковості платника податку. Проте, відповідачем прийнято спірне рішення від 31.03.2024 №45794 про відповідність ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» критеріям ризиковості платника податку.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначив, що після зупинення дії оскаржуваного рішення ухвалою суду від 24.05.2023 відповідач рішенням від 06.06.2023 №81166 визнав ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 88 Критеріїв ризиковості платника податку, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за період з 01.01.2022 по 06.06.2023. До переліку ризикових платників податків віднесено наступних контрагентів: ТОВ «РБК «Спецмонтажбуд», ТОВ «Гідротрансстрой», ТОВ «ОПТ-Сантех», ТОВ «Джейс Плюс», ТОВ «Сайнсквім Актив», ТОВ «Маркетинг Сістемз». Позивач наголосив на тому, що у рішенні від 06.06.2023 №81166 зазначений той же період, що і в оскаржуваному рішенні від 31.03.2023 №45794, проте, додано нових контрагентів, взаємовідносини з якими виникли у позивача до лютого 2023 року. Позивач зазначив, що податкові накладні із вказаними контрагентами пройшли перевірку та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодне із зазначених підприємств не було віднесене до переліку ризикових.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню означені рішення від 31.03.2023 №45794 та від 31.03.2024 №45794, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 (суддя Балаклицький А.І.) задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні мережі ЛТД" про забезпечення позову.

Зупинено дію рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2023 №45794 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні мережі ЛТД" критеріям ризиковості платника податку - до набрання рішенням суду у справі №320/14527/23 законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 (суддя Балаклицький А.І.) відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з повторним автоматизованим розподілом справу передано на розгляд судді Дудіну С.О., що підтверджується відповідним протоколом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, ГУ ДПС у м. Києві проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено факт постачання товарів (послуг) платника(ам), щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, а також ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, що мало наслідком прийняття спірного рішення 1.03.2023 №45794 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» (ідентифікаційний код 40640042, місцезнаходження 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143, кв. 21) зареєстроване як юридична особа 07.07.2016 відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.04.2023. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 27.02.2023 №221987 у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено період постачання - 01.01.2022 по 27.02.2023, податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 41370331 (ТОВ «Баумаг Україна»), 43725094 (ТОВ «Будлайн Постач»), 42511663 (ТОВ «Торгпак Стар Оптима 2024», колишня назва - ТОВ «Скайлайн Лімітед»), 44363607 (ТОВ «Росаріо Фокс Еволюшн», колишня назва - ТОВ «Ленс Актив»), 44324309 (ТОВ «Крайсленр Груп», колишня назва - ТОВ «Контур Солюшинс»), 44307702 (ТОВ «Гранд Снаб Груп»), 44400033 (ТОВ «Альфабуд Комплекс»).

Позивачем подано до контролюючого органу пояснення від 23.03.2023 щодо рішення №221987 від 27.02.2023.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 31.03.2023 №45794 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 23.03.2023 №1 ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено період постачання - 01.01.2022 по 27.02.2023, податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 41370331 (ТОВ «Баумаг Україна»), 43725094 (ТОВ «Будлайн Постач»), 42511663 (ТОВ «Торгпак Стар Оптима 2024», колишня назва - ТОВ «Скайлайн Лімітед»), 44363607 (ТОВ «Росаріо Фокс Еволюшн», колишня назва - ТОВ «Ленс Актив»), 44324309 (ТОВ «Крайсленр Груп», колишня назва - ТОВ «Контур Солюшинс»), 44307702 (ТОВ «Гранд Снаб Груп»), 44400033 (ТОВ «Альфабуд Комплекс»).

У розділі «Документи» зазначено про ненадання платником податку наступних документів: довіреність, акт керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларацій про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності; підприємством придбано товари, які не реалізовані та значаться в залишках.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 06.06.2023 №81166 у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено період постачання - 01.01.2022 по 06.06.2023, номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 38807940 (ТОВ «Будівельна компанія «Спецмонтажбуд», колишня назва - ТОВ «РБК «Спецмонтажбуд»), 44184647 (ТОВ «Вейтбілд», колишня назва - ТОВ «Гідротрансстрой»), 43348706 (ТОВ «Мілан Інтер Пром 2023», колишня назва - ТОВ «Опт Сантех»), 44774907 (ТОВ «Кратон ЛТД», колишня назва - ТОВ «Джейс Плюс»), 44786603 (ТОВ «Сайнсквім Актив»), 44213089 (ТОВ «Енком УА» , колишня назва - ТОВ «Маркетинг Сістемз»).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту також Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість, серед яких пунктом 8 зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може / які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд також неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо.

Так, у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що «висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкненої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями».

Аналогічний правовий викладений Верховним Судом у постановах від 19.03.2021 у справі № 460/143/19, від 29.06.2023 у справі №420/1552/21, від 05.07.2023 у справі № 160/10973/22 та інших.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі справа №320/57228/24 звернув увагу, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча і є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів.

Тому рішення комісії регіонального рівня має бути таким, щоб платник міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості.

Саме зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових.

Ухвалою суду від 05.11.2024 про прийняття справи до провадження від відповідача було витребувано копії спірних рішень та копії усіх документів, на підставі яких вони були прийняті (у тому числі, податкова інформація, тощо).

Однак, вказані вимоги суду відповідачем виконані не були.

Оскільки відповідач не надав суду, зокрема, протоколів засідання комісії регіонального рівня та матеріалів, які розглядалися комісією під час прийняття спірних рішень, суд позбавлений можливості перевірити, які саме матеріали досліджувалися комісією, чи здійснювалася оцінка документів позивача та чи існували достатні фактичні підстави для прийняття спірних рішень, що відповідно до статті 77 КАС України свідчить про недоведеність правомірності рішень суб`єкта владних повноважень.

Як зазначено вище, у спірних рішеннях зазначено про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту положення пункту 6 Порядку №1165 вбачається, що форма рішення, визначена у додатку 4, застосовується комісією регіонального рівня як у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, так і за результатами розгляду поданих платником податків документів під час вирішення питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20__ р. №.

У спірному рішенні від 31.03.2023 №45794 зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 23.03.2023 №1 прийняте рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підстава - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з кодом 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено період постачання - 01.01.2022 по 27.02.2023, податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 41370331 (ТОВ «Баумаг Україна»), 43725094 (ТОВ «Будлайн Постач»), 42511663 (ТОВ «Торгпак Стар Оптима 2024», колишня назва - ТОВ «Скайлайн Лімітед»), 44363607 (ТОВ «Росаріо Фокс Еволюшн», колишня назва - ТОВ «Ленс Актив»), 44324309 (ТОВ «Крайсленр Груп», колишня назва - ТОВ «Контур Солюшинс»), 44307702 (ТОВ «Гранд Снаб Груп»), 44400033 (ТОВ «Альфабуд Комплекс»).

У розділі «Документи» зазначено про ненадання платником податку наступних документів: довіреність, акт керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларацій про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності; підприємством придбано товари, які не реалізовані та значаться в залишках.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 06.06.2023 №81166 у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено період постачання - 01.01.2022 по 06.06.2023, номери платників податків, задіяних в ризикових операціях: 38807940 (ТОВ «Будівельна компанія «Спецмонтажбуд», колишня назва - ТОВ «РБК «Спецмонтажбуд»), 44184647 (ТОВ «Вейтбілд», колишня назва - ТОВ «Гідротрансстрой»), 43348706 (ТОВ «Мілан Інтер Пром 2023», колишня назва - ТОВ «Опт Сантех»), 44774907 (ТОВ «Кратон ЛТД», колишня назва - ТОВ «Джейс Плюс»), 44786603 (ТОВ «Сайнсквім Актив»), 44213089 (ТОВ «Енком УА» , колишня назва - ТОВ «Маркетинг Сістемз»).

Проте, суд звертає увагу на те, що у тексті спірних рішень відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

При цьому, наявність у рішенні комісії кодів податкової інформації, типів операцій, періоду їх здійснення, кодів товарів/послуг, податкових номерів контрагентів сама по собі не є достатнім підтвердженням обґрунтованості рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

У разі подання платником податку інформації та копій документів, які, на його переконання, свідчать про невідповідність критеріям ризиковості, контролюючий орган зобов`язаний не лише повторно зазначити попередньо сформовану податкову інформацію, а й надати оцінку поданим документам, визначити, які саме обставини вони не спростовують, та у разі необхідності зазначити, які документи не надані платником і могли б підтвердити невідповідність платника критеріям ризиковості.

У цій справі судом встановлено, що позивач подав документи та пояснення, які стосувалися саме тих обставин, на які посилався контролюючий орган у рішенні про відповідність ТОВ «Інженерні мережі ЛТД» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку від 27.02.2023 №221987.

Проте спірне рішення від 31.03.2023 №45794 не містить мотивів, з яких ці документи визнано недостатніми, неналежними або такими, що не спростовують податкову інформацію за кодом 12.

Щодо коду податкової інформації 12 суд зазначає таке.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.06.2026 у справі №320/57228/24 сам факт придбання або постачання товарів чи послуг платникам, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, може бути врахований контролюючим органом як елемент податкової інформації.

Водночас такий факт не є самодостатньою підставою для визнання ризиковим іншого платника податку без встановлення зв`язку відповідних операцій із ризиковістю саме його діяльності та без оцінки поданих ним документів.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а не лише формального факту наявності господарських відносин із платником, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Отже, для застосування коду податкової інформації 12 контролюючий орган повинен не тільки зазначити податковий номер контрагента та дату його включення до переліку ризикових, а й обґрунтувати, чому саме операції позивача з таким контрагентом свідчать про ризиковість діяльності позивача, які конкретні обставини підтверджують такий висновок і чому подані платником документи не спростовують відповідну податкову інформацію.

Проте, спірні рішення такого обґрунтування не містять. Крім того, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, таких обґрунтувань не навів.

Суд наголошує на тому, що саме по собі зазначення у спірних рішеннях податкових номерів контрагентів, періоду здійснення операцій та коду податкової інформації не свідчить про виконання контролюючим органом обов`язку щодо належного мотивування рішення. Контролюючий орган мав встановити та відобразити у рішенні, які саме господарські операції позивача містять ознаки ризиковості, які фактичні обставини це підтверджують, яким чином подані позивачем документи не спростовують відповідну податкову інформацію та чому наведені пояснення є недостатніми для виключення позивача з переліку ризикових платників. Відсутність такого аналізу свідчить, що комісія фактично обмежилася формальним відтворенням наявної у неї податкової інформації без здійснення належної оцінки документів платника, що суперечить вимогам пункту 6 Порядку №1165.

При цьому суд зазначає, що в межах цього спору реальність господарських операцій позивача не є предметом дослідження, з огляду на таке.

У податкових спорах щодо правомірності формування податкового кредиту, витрат або інших показників податкового обліку встановлення реального характеру господарських операцій має істотне значення. Проте, у цій справі предметом судового контролю є не правомірність формування позивачем податкового кредиту чи витрат, не реальність господарських операцій у межах податкової перевірки та не рішення про відмову в реєстрації конкретної податкової накладної/розрахунку коригування. Предметом спору є правомірність рішень комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості, тому відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.06.2026 у справі справа №320/57228/24, суди попередніх інстанцій повинні перевірити, чи дотримався контролюючий орган вимог Порядку № 1165 при прийнятті оскаржуваних рішень, чи містять ці рішення належну податкову інформацію, чи надано оцінку документам платника та чи доведено правомірність висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Суди не повинні підміняти процедуру податкового контролю та встановлювати реальність усіх господарських операцій позивача поза межами відповідної податкової перевірки.

Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючий орган не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Суд зауважує, що податкова інформація може бути підставою для прийняття рішення про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості лише за умови, що така інформація є конкретною, стосується господарських операцій платника, дає можливість ідентифікувати відповідні операції, період їх здійснення, контрагентів та товари чи послуги, а також дозволяє платнику ефективно спростувати висновок контролюючого органу.

Проте, у цій справі контролюючий орган формально зазначив коди податкової інформації та окремі реквізити операцій, однак не навів належних мотивів, з яких подані платником документи не спростовують відповідну податкову інформацію, та не довів зв`язку між наведеними операціями і ризиковістю саме діяльності позивача.

На переконання суду наявність у спірних рішеннях певних реквізитів ризикових операцій (податкові номери платників податків, коди УКТЗЕД операцій, визначених як ризикові, період здійснення господарських операцій без зазначення конкретних дат їх здійснення, тип операцій) не змінює правильності висновку про їх протиправність, оскільки сама наявність таких реквізитів не свідчить про обґрунтованість рішень за відсутності, зокрема, мотивів відхилення документів платника та належного доведення ризиковості його операцій.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Верховний Суд у пункті 65 постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Водночас, у спірному рішенні таке обґрунтування відсутнє, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження судом питання правомірності покладених в його основу висновків.

В свою чергу, позивач стверджує, що господарські операції з контрагентами (ТОВ «Баумаг Україна»), 43725094 (ТОВ «Будлайн Постач»), 42511663 (ТОВ «Торгпак Стар Оптима 2024», колишня назва - ТОВ «Скайлайн Лімітед»), 44363607 (ТОВ «Росаріо Фокс Еволюшн», колишня назва - ТОВ «Ленс Актив»), 44324309 (ТОВ «Крайсленр Груп», колишня назва - ТОВ «Контур Солюшинс»), 44307702 (ТОВ «Гранд Снаб Груп»), 44400033 (ТОВ «Альфабуд Комплекс») є реальними.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами господарської діяльності позивача за КВЕД 2010 є:

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);

47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням

46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами

46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами

46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Баумаг Україна» (покупець) укладено договір поставки товару від 18.06.2019 №18062019/1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

Додатковою угодою від 01.07.2021 сторони погодили, що обмін первинними документами здійснюватиметься засобами системи електронного документообігу «M.E.Doc IS» з використанням електронно-цифрового підпису.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Баумаг Україна» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 104-121).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Будлайн Постач» укладено договір поставки з попередньою оплатою від 10.03.2021 №10032021/1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

Додатковою угодою від 01.07.2021 сторони погодили, що обмін первинними документами здійснюватиметься засобами системи електронного документообігу «M.E.Doc IS» з використанням електронно-цифрового підпису.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Будлайн Постач» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 124-146).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Скайлайн Лімітед» укладено договір поставки з попередньою оплатою від 01.04.2021 №01042021/1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

Додатковою угодою від 01.07.2021 сторони погодили, що обмін первинними документами здійснюватиметься засобами системи електронного документообігу «M.E.Doc IS» з використанням електронно-цифрового підпису.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Скайлайн Лімітед» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 149-174).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Ленс Актив» укладено договір поставки з попередньою оплатою від 01.11.2021 №01112021/3, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Ленс Актив» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 177-195).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Контур Солюшинс» укладено договір поставки з попередньою оплатою від 01.11.2021 №01112021/1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Контур Солюшинс» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 198-211).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Гранд Снаб Груп» укладено договір поставки з попередньою оплатою від 01.11.2021 №01112021/1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Гранд Снаб Груп» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 213-225).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Альфабуд-Комплекс» укладено договір поставки з попередньою оплатою від 25.08.2021 №25082021/1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати у встановлені договором строки партії на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) товару, що поставляється постачальником покупцеві в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами про подачі покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом щодо узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною цього договору і не може бути використане як доказ у суді.

На виконання умов договору позивачем здійснювалась поставка товару контрагенту ТОВ «Альфабуд Комплекс» відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 226-240).

Оплата за поставлений товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копії банківських виписок (т. 1, а.с. 241-250, т. 2, а.с. 1-6).

На підтвердження відповідності поставленого товару законодавчо встановленим вимогам матеріали справи містять копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та сертифікати відповідності (т. 2, а.с. 7-26).

Суд зазначає, що оскільки рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.02.2023 №221987 не містило переліку документів, які необхідно надати позивачу для підтвердження невідповідності його критеріям ризиковості платника податку, позивач визначив такий перелік документів на власний розсуд та надав їх разом з поясненнями від 23.03.2023.

Водночас, відповідач при винесенні спірного рішення від 31.03.2023 №45794 з урахуванням наданих позивачем документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами зазначив про відповідність його критеріям ризиковості платника податку без обґрунтування підстав неприйняття/відхилення поданих позивачем документів.

При прийнятті рішення від 06.06.2023 №81166 відповідач посилався на виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, зазначивши при цьому перелік контрагентів, відмінних від тих, які були зазначені у спірному рішенні від 31.03.2023 №45794.

Крім того, у спірних рішеннях не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції з відповідними контрагентами та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Також відповідачем не вказані конкретні періоди, в межах яких були здійснені позивачем господарські операції з відповідними контрагентами.

Суд зауважує, що обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався орган влади при прийнятті такого рішення.

Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Водночас, спірні рішення не містять чітких обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано на підтвердження наявності податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено в судовому процесі відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття комісією спірного рішення та чи існувала взагалі.

Означені обставини, на переконання суду, свідчать про безпідставність та протиправність прийняття відповідачем спірних рішень.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що рішення відповідача, в яких не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

Отже, рішення від 31.03.2023 №45794 було замінене наступним рішенням комісії регіонального рівня від 06.06.2023 №81166.

За таких обставин позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 31.03.2023 №45794 не підлягає задоволенню, оскільки це рішення вже втратило чинність і не було тим актом, скасування якого могло забезпечити ефективне поновлення порушеного права позивача.

Належним і достатнім способом захисту у цій справі є перевірка правомірності рішення від 06.06.2023 №81166, яке було прийняте за результатами розгляду поданих платником пояснень і документів та залишалося підставою для перебування товариства у переліку ризикових платників, а також вирішення похідної вимоги про виключення позивача з такого переліку.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.06.2023 №81166 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №320/57228/24.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у м. Києві відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.05.2023 №6069 на суму 2684,00 грн та платіжною інструкцією від 19.06.2023 №445 на суму 2684,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві, пропорційно задоволеним вимогам..

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.06.2023 №81166 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі ЛТД» (ідентифікаційний код 40640042) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі ЛТД» (ідентифікаційний код 40640042) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі ЛТД» (ідентифікаційний код 40640042, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143, кв. 21) судові витрати у сумі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.