Ухвала суду № 138614703, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

30 липня 2026 року № 640/22851/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична протиепідемічна компанія-Київська" до Антимонопольний комітет України визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська медична протиепідемічна компанія-Київська" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 16210-р/пк-пз від 27.08.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/22851/20 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/22851/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №640/22851/20 у судовому засіданні, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі характеризується незначною складністю, суд не вбачає потреби розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи за правилами загального провадження, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено. Водночас, суд звертає увагу сторін, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасників справи надавати суду відповідні пояснення та докази.

Розглянувши клопотання Антимонопольного комітету України про залучення до участі у справі Міністерства оборони України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі, якщо судове рішення може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Отже, необхідною умовою залучення третьої особи є наявність безпосереднього та реального впливу майбутнього судового рішення на її права чи обов`язки. При цьому сам лише факт участі особи у правовідносинах, з яких виник спір, або її заінтересованість у результаті розгляду справи не є достатньою підставою для залучення до участі у справі.

Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є правомірність рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.08.2020 № 16210-р/пк-пз. Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем та Антимонопольним комітетом України у зв`язку із здійсненням останнім владних управлінських функцій як органом оскарження у сфері публічних закупівель.

При цьому відповідачем у клопотанні не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що судове рішення у цій справі безпосередньо вплине на права чи обов`язки Міністерства оборони України. Посилання відповідача лише на те, що Міністерство оборони України є замовником відповідної процедури закупівлі, має загальний характер та саме по собі не підтверджує наявності передбачених статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його залучення до участі у справі.

Крім того, предметом розгляду у цій справі не є оцінка правомірності дій чи рішень Міністерства оборони України як замовника закупівлі, а тому ухвалене судом рішення не встановлюватиме для нього будь-яких прав чи обов`язків і не змінюватиме їх обсяг.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності визначених статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для залучення Міністерства оборони України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи в загальному позовному провадженні - залишити без задоволення.

2. Клопотання представника Антимонопольного комітету України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залишити без задоволення.

3.Копію ухвали направити (вручити) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.