Рішення № 138614045, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/16592/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпровської міської ради до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

15.06.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради (далі - позивач) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області (далі відповідач), з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати прийняті державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року рішення №84384332 та №84383886;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 40392181, здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме зареєструвати право власності Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 26510514 на земельну ділянку площею 0,3046 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0144, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на АДРЕСА_1 ; та на земельну ділянку площею 0,6179 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0143, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі на виконання постанови Верховного Суду від 03.12.2025 року по справі №904/2612/24.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. Постановою ВС від 03.12.2025 року по справі 904/2612/24 було задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах Дніпровської міської ради та, зокрема, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТА" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,3046 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0144, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТА" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,6179 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0143, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі.

З метою реалізації судового рішення, Дніпровською міською радою було пред`явлено його до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області для здійснення реєстраційних дій.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за результатами розгляду питання прийняв рішення від 21 квітня 2026 року №84384332 та №84383886, якими відмовив в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Фактично, наразі позивач за даними позовом - має судове рішення котре набрало законної сили, але не може його реалізувати через наведені дії державного реєстратора.

Враховую норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор має повноваження та доступ, зокрема, до Єдиного державного реєстру судових рішень. Перевірка наявності судового рішення у реєстрі входить до прямих обов`язків державного реєстратора. У мотивувальній частині постанови ВС чітко вказано про необхідність приведення сторін у первісний стан, тобто повернення земельних ділянок Дніпровській міській раді. Тому, вчинення реєстраційних дій, зокрема, має відбуватися на підставі судових рішень котрі набрали законної сили.

З урахуванням судового рішення про фактичне витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння на підставі поданого позову про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аста» повернути земельні ділянки позивачу, позивач вважає, що державний реєстратор неправомірно виніс рішення щодо відмови у проведенні реєстраційних дій та вони є протиправними.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції у розмірі 5 324,8 грн. (6656,00грн. х 0,8 у зв`язку з поданням заяви за допомогою підсистеми «Електронний суд»), або належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 р. отримано позивачем за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.

23.06.2026 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/16592/26, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТА»;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ СІТІ».

10.07.2026 р. від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. За результатами розгляду заяв від 16.04.2026 року, зареєстрованих за №№ 72561670 та 72562084, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради прийнято рішення від 21.04.2026 року № 84384332 та № 84383886 про відмову у проведенні державної реєстрації речових прав.

Як убачається зі змісту зазначених рішень, державний реєстратор, здійснивши перевірку поданих документів відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, а також Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, встановив наявність передбачених законом підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, а саме те, що подані заявником документи не дають можливості встановити факт набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваних рішень стала невідповідність поданих документів вимогам законодавства, що унеможливлює проведення державної реєстрацій речових прав.

Зокрема, як зазначено в оскаржуваних рішеннях, відповідно до статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюються державним реєстратором виключно на підставі відомостей про такі права та обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачем не враховано, що сама лише наявність судового рішення не є безумовною та автоматичною підставою для проведення державної реєстрації. Визначальним є зміст такого судового рішення та його правові наслідки, а саме, чи встановлює воно виникнення, перехід, зміну або припинення речового права на конкретний об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, пред`явлена для проведення державної реєстрації постанова Верховного Суду не має самостійного правовстановлюючого характеру та не є документом, який підтверджує виникнення, перехід, зміну або припинення права власності на відповідні земельні ділянки у розумінні статей 10, 18, 24 та 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За відсутності документа, який би безпосередньо посвідчував набуття речового права, державний реєстратор був позбавлений правових підстав для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Про дату, час та місце розгляду справи треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заяв по суті справи від третіх осіб не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2025 р. у справі №904/2612/24 касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі № 904/2612/24 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким:

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,3046 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0144, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,6179 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0143, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі.

Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста" кошти у сумі 5 307 663 грн (п`ять мільйонів триста сім тисяч шістсот шістдесят три грн.), отримані за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.06.2020, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста" на користь Прокуратури Дніпропетровської області 4844,80 грн за подання позовної заяви, 7267,20 грн. за подання апеляційної скарги та 9689,60 грн за подання касаційної скарги.

Доручено Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Дніпровська міська рада звернулась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області з заявами про державну реєстрацію прав на вказані в рішенні суду земельні ділянки, які зареєстровані державним реєстратором за №№ 72561670 та 72562084.

До заяв Дніпровською міською радою додано копію постанови Верховного Суду від 03.12.2025 р. у справі №904/2612/24 та копію довіреності.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області за результатами розгляду заяв прийняв рішення від 21 квітня 2026 року №84384332 та №84383886, де вказав, що розглянувши заяви від 16.04.2026 року за реєстраційним номером 72561670, 72562084 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 встановлена наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

В обґрунтування відмови в проведенні державної реєстрації земельних ділянок в рішеннях зазначено наступне.

Відповідно до статті 12 Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відтак, за результатом пошуку інформації в Державному реєстрі прав було встановлено, що:

- наявний відкритий розділ № 2442249912101 на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:185:0144 та зареєстровано право власності за ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТА" код: 32281016;

- наявний відкритий розділ № 2442229012101 на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:185:0143 та зареєстровано право власності за ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТА" код: 32281016.

Згідно поданої для державної реєстрації Постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 904/2612/24 від 03.12.2025 суд постановив:

- «зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,3046 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0144, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі»;

- «зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,6179 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0143, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на проспекті Слобожанському, 31-Д у м. Дніпрі».

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Натомість, подана Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 904/2612/24 від 03.12.2025 має зобов`язальний характер, а не правовстановлюючий та не містить положень щодо виникнення, переходу чи припинення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:185:0143 та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:185:0144.

В резолютивній частині поданої Постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 904/2612/24 від 03.12.2025 не зазначено про припинення права власності та не визнано право власності, що в свою чергу не є достатньою підставою для державної реєстрації.

Слід зазначити, що в резолютивній частині зазначеної постанови формулювання суду «зобов`язати повернути земельну ділянку» не містить конкретного виду права, та чіткої вказівки на реєстраційну дію, що унеможливлює проведення реєстраційних дій.

Таким чином, подана для державної реєстрації Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 904/2612/24 від 03.12.2025 має зобов`язальний характер та не містить положень щодо виникнення, переходу чи припинення речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна, не визначає виду речового права та не дає змогу державному реєстратору встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для відмови.

Не погоджуючись з рішеннями державного реєстратора, Дніпровська міська рада звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону України у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі.

Згідно п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 вказаного Закону України державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону України державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови в державній реєстрації прав: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 вказаного Закону України державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Дніпровська міська рада звернулась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області з заявами про державну реєстрацію прав земельні ділянки площею 0,3046 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0144, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на АДРЕСА_1 ; площею 0,6179 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0143, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на АДРЕСА_1 на підставі постанови Верховного Суду від 03.12.2025 р. у справі №904/2612/24.

Рішеннями Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 р. №84384332, №84383886 у задоволенні заяв відмовлено та зазначено, що постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 904/2612/24 від 03.12.2025 має зобов`язальний характер та не містить положень щодо виникнення, переходу чи припинення речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна, не визначає виду речового права та не дає змогу державному реєстратору встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Тобто, вказаною нормою законодавства встановлено, що судове рішення, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, має встановлювати набуття, зміну або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Постанова Верховного Суду від 03.12.2025 року у справі № 904/2612/24 не містить висновків про виникнення, перехід, зміну чи припинення права власності на спірні земельні ділянки, не вирішує питання державної реєстрації права комунальної власності за Дніпровською міською радою та не покладає на державного реєстратора обов`язку здійснити відповідні реєстраційні дії.

Зазначеним судовим рішенням зобов`язано ТОВ «АСТА» повернути земельні ділянки Дніпровській міській раді, що саме по собі не є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення або державну реєстрацію речового права.

Доказів на підтвердження виконання рішення суду та фактичного повернення земельних ділянок Дніпровській міській раді до заяв про державну реєстрацію прав позивачем не додано.

Не містять вказаних доказів і матеріали справи.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 р. №84384332, №84383886 відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпровської міської ради до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук