Ухвала суду № 138613988, 28.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 липня 2026 рокуСправа № 160/21541/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, Київська обл, 08500, ЄДРПОУ 22933548), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 27.07.1992 по 31.12.1998 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії починаючи з 05.03.2026 року зарахувавши ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 27.07.1992 по 31.12.1998 роки за Списком №1 згідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 від 27.07.1992 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя зазначає наступне

Частиною 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справ за вибором позивача) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача) визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя звертає увагу, що для листування, отримання кореспонденції, тощо особа може вказувати будь-яку адресу, але для визначення територіальної підсудності справи має значення саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, місце перебування (іноземці, особи без громадянства, внутрішньо переміщенні особи) та місце знаходження (юридична адреса) юридичної особи.

В іншому випадку буде порушено принцип територіальності розгляду справи.

Отже, для цілей визначення територіальної підсудності цієї справи до уваги необхідно брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , проте фактичним місцем проживання/перебування позивача у відповідності до Відповіді №3089111 від 28.07.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери є АДРЕСА_2 .

Місце фактичного місця проживання/перебування позивача підтверджується даними Відповіді №3089111 від 28.07.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Інформації щодо зміни адрес реєстрації вказаної особи матеріали позовної заяви не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньопереміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньопереміщених осіб довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих осіб у зв`язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.

У постанові від 29.07.2019 у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.

Отже, з огляду на викладене, суддя вважає, що позивач маючи постійне місце проживання/перебування, що підвереджується Відповіддю №3089111 від 28.07.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери повинна була звертатись до суду за місцем свого фактичного проживання, а саме до Київського окружного адміністративного суду.

З метою дотримання правової визначеності у питанні територіальної підсудності, основоположним для визначенням є саме зареєстроване місце проживання, а не фактичне, на чому наголошує у своєму правовому висновку Об`єднана палата КЦС в складі ВС у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21 використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

Таким чином, суддя робить висновок, що справа не належить розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом, оскільки жодна із сторін не є зареєстрованою в Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що місце фактичного проживання/перебування позивача: м. Київ, адреса реєстрації відповідача: Київська область, суддя вважає за необхідне передати матеріали адміністративної справи №160/21541/26 до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, буд. 26А, м. Київ, 01133).

Керуючись ст. ст. 25, 26, 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали адміністративної справи №160/21541/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, буд. 26А, м. Київ, 01133) за територіальною підсудністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна