Рішення № 138613965, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/33746/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-34733-0436/У від 12.09.2024 повністю як незаконну та необґрунтовану.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа підприємець. 27.04.2021 за власним рішенням позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-34733-0436/У від 12.09.2024, якою на підставі даних інформаційної системи податкових органів встановлено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у ФОП ОСОБА_1 станом на 30.01.2025 в сумі 577454,75 грн, у тому числі недоїмка 384957,85 грн, штраф 192 496,90 грн незаконною та необґрунтованою, оскільки остання не містить розрахунку суми недоїмки та штрафу, сума недоїмки завищена та не відповідає даним платника податків (всього за весь період роботи ФОП ОСОБА_1 , з 09.02.2017 по 27.04.2021, у неї виникла недоїмка зі сплати ЄСВ за себе (ознака доходу 204) у сумі 17760,75 грн і переплата за сплати ЄСВ як за роботодавця (ознака доходу 201) у сумі 2221,85 грн). 25.12.2021 ОСОБА_1 виїхала із України, отримала дозвіл на проживання у Республіці Польща та більше до України не поверталася, що підтверджується відмітками у закордонному паспорті, візою та карткою побуту. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-34733-0436/У від 12.09.2024 не отримувала. Шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження на сайті Міністерства юстиції України представник позивача отримав повний доступ до матеріалів виконавчого провадження та зміг ознайомитися із змістом оскаржуваної вимоги. Позивач із прийнятою відповідачем вимогою не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що копія наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1438-п від 15.04.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » та повідомлення №245 від 15.04.2024 надіслані на податкову адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом (в порядку, визначеному ст. 42 ПК України), отже, за 31 календарний день. Відповідно до вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України (про що зазначено у повідомленні №245 від 15.04.2024) платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані із предметом перевірки, такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Початок перевірки - 16.05.2024, про що зазначено у наказі №1438-п від 15.04.2024 та повідомленні №245 від 15.04.2024. Запит перевіряючого від 16.05.2024 №329/04-36-24-09, щодо надання первинних документів було направлено 16.05.2024 засобами поштового зв`язку (в порядку, визначеному ст. 42 ПК України). Проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 09.02.2017 по 27.04.2021. За результатами перевірки складено акт від 29.05.2025 №1454/04-36-24-09/ НОМЕР_1 , який 29.05.2024 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом (в порядку визначеному ст. 42 ПК України), повернуто АТ «Укрпошта» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з причини закінчення терміну зберігання 18.06.2024. Згідно пп. 102.3.4 п. 102.3 ст. 102 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податку у зв`язку із складанням акту про неможливість проведення перевірки (акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за адресою місця реєстрації від 02.03.2023 №576/04-36-24-08/ НОМЕР_1 ). Матеріали перевірки були передані Головному управлінню Національної поліції у Дніпропетровській області. Станом на 31.08.2024, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України сума заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становила 577454,75 грн. Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 №Ф-34733-0436 на суму 577454,75 грн, та направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою платника, а саме: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто з позначкою «за закінченням терміну зберігання». У зв`язку з несплатою заборгованості та на виконання п. 5 роз. VI Інструкції №449, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано узгоджену вимогу від 12.09.2024 №Ф-34733-0436/У на суму боргу (недоїмки) у розмірі 577454,75 грн та направлено до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі якої було 10.06.2025 відкрито виконавче провадження №78318962. Станом на 16.12.2025 згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_1 складає 577454,75 грн.

Дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 09.02.2017 мала статус фізичної особи-підприємця, основний вид економічної діяльності згідно КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

З інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що запис №2002240060001113505 про припинення державної реєстрації позивача як суб`єкта підприємницької діяльності вчинено 27.04.2021, підстава власне рішення.

Відповідно до закордонного паспорта серії НОМЕР_2 від 15.11.2016 ОСОБА_1 виїхала до території Республіки Польща 25.12.2021. Відмітка про повернення на територію України у закордонному паспорті позивача відсутня.

На підставі п. п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 13, ст. 25, п. 9-25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями), відповідно до вимог Законів України від 17.03.2020 №533-ІХ, від 13.05.2020 №591-ІХ та від 14.07.2020 №786-ІХ, з урахуванням змін до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень, наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2024 №1438-п та у зв`язку з отриманням відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення господарської діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), компетентними особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 09.02.2017 по 27.04.2021, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1438-п від 15.04.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення №245/04-36-24-09 від 15.04.2024 направлені позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернуто з підстав закінчення встановленого терміну зберігання 07.05.2024.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 29.05.2024 №1454/04-36-24-09/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 09.02.2017 по 27.04.2021» (далі Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 177.2 ст. 177, пп. 177.4.1, пп. 177.4.3, пп. 177,4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України - встановлено заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2017-2019 роки в загальній сумі 409779,81 грн, у т. ч. за 2017 - 95832,83 грн, за 2018 141815,49 грн, за 2019 - 172131,49 грн:

- п. 1.2 п. 16-1 підр. 10 р. XX, ст. 177 ПК України - підлягає нарахуванню військовий збір за 2017-2019 роки в загальній сумі 34148,32 грн, у т. ч. за 2017 - 7986,07 грн, за 2018 11817,96 грн, за 2019 - 14344,29 грн;

- абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2019 рр. у загальній сумі 384993,80 грн, а саме: 2017 - 93181,00 грн, 2018 - 137602,28 грн, 2019 - 154210,52 грн;

- абз. 2 пп. 177.11 ст. 177 розділу IV ПК України, а саме: встановлено несвоєчасне надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік (по терміну подання 09.02.2019 фактично надано 05.12.2019); п. п. 177.5.2. п. 177.5 ст. 177 ПК України, а саме: при переході на спрощену систему оподаткування за період перебування на загальній системі оподаткування (з 01.01.2019 по 31.12.2019) встановлено несвоєчасне надання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами 4 кварталу 2019 (по терміну подання 10.02.2020 фактично надано 19.02.2020);

- п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України - встановлено ненадання первинних документів за період з 09.02.2017 по 27.04.2021 до контролюючого органу для проведення перевірки.

Акт перевірки направлено позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернуто з підстав закінчення встановленого терміну зберігання 18.06.2024.

На підставі висновків означеного Акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2024 №Ф-0424082409 на суму недоїмки 384993,80 грн, рішення №0424092409 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.07.2024 на суму 192496,90 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 №Ф-34733-0436 на суму заборгованості з ЄСВ 577454,75 грн.

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 №Ф-34733-0436 направлено позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернуто з підстав закінчення встановленого терміну зберігання 30.09.2024.

З огляду на відсутність оскарження позивачем зазначеної вище податкової вимоги, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено до примусового виконання узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 12.09.2024 №Ф-34733-0436У на суму 577454,75 грн.

10.06.2025 державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №78318962 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 №Ф-34733-0436У на суму 577454,75 грн.

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (далі ПК України).

Щодо повідомлення позивача про проведення податкової перевірки.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформувала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, звертаючись до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішення за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.

В обґрунтування підстав звернення до суду позивачем, крім іншого, зазначено про неналежне повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що позбавило його права надати наявні у нього первинні документи щодо питань, які були предметом перевірки.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам позивача в першу чергу у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, суд зазначає таке.

Приписами до п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.6. статті 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 17.05.2019 у справі №823/2530/18, адміністративне провадження №К/9901/2543/19.

З аналізу пункту 79.2 статті 79 ПК України слідує, що однією з умов для проведення позапланової невиїзної перевірки є вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків.

Статтею 42 ПК України передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з пунктом 45.1. статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Водночас відповідно до пункту 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто, документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за адресою місцезнаходженням юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) або за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до закордонного паспорта серії НОМЕР_2 від 15.11.2016 ОСОБА_1 виїхала до території Республіки Польща 25.12.2021. Відмітка про повернення на територію України у закордонному паспорті позивача відсутня.

Тобто, позивач на момент призначення та проведення відповідачем перевірки знаходився закордоном, що підтверджує доводи позивача про те, що ним не отримувалися копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, запит про надання документів для проведення перевірки, а також акт перевірки та оскаржувані рішення.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що наказ про проведення перевірки, акт перевірки податкова вимога та інші рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки, надсилалися позивачу за податковою адресою, проте, повернулися відправнику з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

Відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

Згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.04.2021 була проведена державна реєстрація припинення та зняття позивача з обліку платників податків як фізичної особи-підприємця.

Перевірка проводилася щодо фізичної особи-підприємця.

На момент проведення перевірки в травні місяці 2024 року позивач втратив статус фізичної особи-підприємця та, відповідно, фізичної особи-платника податку.

Відтак, суд зауважує на тому, що позивач не мав обов`язку сповіщати відповідача про зміну адреси (місця перебування), у тому числі шляхом подання заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП.

Отже, з матеріалів справи в сукупності вбачається, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та про її результати.

Враховуючи, що на момент початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлення, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №380/11112/23.

Також, за встановлених в ході розгляду справи обставин, позивач був позбавлений можливості надати первинні документи на підтвердження тих обставин, які були предметом перевірки.

Відсутність у позивача можливості надати первинні документи призвела до помилковості висновків перевірки про порушення позивачем вимог законодавства.

Оцінюючи причинно-наслідковий зв`язок між встановленими процедурними порушеннями та законністю оскаржуваних рішень, суд враховує таке.

Контролюючий орган при здійсненні покладених на нього функцій має дотримуватися вимог законодавства та не допускати порушення прав платників податків, а податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки), сформована за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірною та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржувану вимогу, є достатніми для висновку про протиправність останньої. З урахуванням цього, відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, як обов`язкової умови для проведення планової невиїзної документальної перевірки, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів для проведення перевірки, призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №380/11112/23.

Вказані порушення процедури проведення перевірки свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості:

- знати та розуміти, що відносно нього податковим органом проводиться перевірка;

- надати документи та пояснення під час проведення перевірки, спростувати та заперечити висновки акта перевірки про допущення порушень податкового законодавства, що, на переконання суду, є достатньою підставою для визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Разом із тим, у зв`язку із встановленими судом процедурними порушення під час здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, що мають наслідком визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення, суд не зобов`язаний надавати оцінку виявленим порушенням податкового законодавства, зафіксованим в Акті перевірки.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4619,64 грн, що підтверджується документально.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4619,64 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 №Ф-34733-0436/У.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4619 (чотири тисячі шістсот дев`ятнадцять) гривень 64 копійки.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька