Рішення № 138613895, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/12115/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28.04.2025 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо ухилення від виправлення відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про неналежну податкову адресу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005 ЄДРПОУ 44118658) внести до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відомості про належну податкову адресу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 );

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005 ЄДРПОУ 44118658) щодо не направлення податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на її податкову адресу: АДРЕСА_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не списання податкового боргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005 ЄДРПОУ 44118658) згідно вимог Податкового кодексу України списати той податковий борг ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з плати за землю, строк давності по якому минув станом на день набрання судовим рішенням законної сили.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що, на думку позивача, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо податкової адреси позивача, не направленні податкових повідомлень-рішень за належною податковою адресою, а також не вирішенні питання щодо списання податкового боргу, стосовно якого, за твердженням позивача, сплив строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що її зареєстрованим місцем проживання та податковою адресою є адреса: АДРЕСА_3 , однак контролюючим органом без її звернення та без наявності належних правових підстав до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків внесено іншу адресу - АДРЕСА_4 . У зв`язку з цим, як вважає позивач, податкові повідомлення-рішення щодо плати за землю направлялися на неналежну адресу, що виключає можливість вважати їх належним чином врученими. Крім того, позивач посилається на те, що контролюючий орган не надав належних та допустимих доказів складання, направлення та вручення податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 №9056-17, податкової вимоги від 25.11.2015 №2395-04, а також інших податкових повідомлень-рішень за наступні податкові періоди. На думку позивача, відсутність таких доказів свідчить про те, що податковий борг не набув статусу узгодженого у передбаченому Податковим кодексом України порядку. Також позивач зазначає, що відповідач, продовжуючи обліковувати податковий борг, щодо якого минув строк давності, та не здійснюючи його списання як безнадійного, діє всупереч вимогам статей 101, 102 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим позивач вважає, що така бездіяльність контролюючого органу порушує її права та створює стан правової невизначеності.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 29.04.2025 року передана судді Пруднику С.В.

05.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви із її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України; поданням до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

12.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду даної апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №160/12115/25 скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

04.07.2025 року справа №160/12115/25 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду із суду апеляційної інстанції.

За відомостями з витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.07.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.

10.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено повністю. Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності пропуску звернення до суду із даною позовною заявою за період з 03.03.2025 року по 28.04.2025 року.

07.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано заяву представника позивача Бичкова Володимира Вячеславовича - необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи №160/12115/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

08.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудника С.В. в адміністративній справі №160/12115/25. Адміністративну справу №160/12115/25 передано для продовження розгляду.

01.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 01.09.2025 року, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01.09.2025 року та направити справу для продовження розгляду. За наслідками розгляду даної апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

20.03.2026 року справа №160/12155/25 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду із суду апеляційної інстанції.

За відомостями з витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.

25.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято справу №160/12115/25 до провадження. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.04.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко О.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що відомості щодо податкової адреси позивача були внесені до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі інформації, отриманої в порядку інформаційної взаємодії між інформаційними ресурсами ДПС України та Державної міграційної служби України. Представник відповідача вказав, що контролюючий орган не наділений повноваженнями самостійно змінювати відомості Державного реєстру фізичних осіб платників податків та облікової картки платника податків без відповідного звернення фізичної особи із заявою про внесення змін за формою, визначеною Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів звернення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із відповідною заявою про внесення змін до відомостей Державного реєстру після 08.07.2021 року, а також доказів відмови контролюючого органу у внесенні таких змін. Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо не направлення податкових повідомлень-рішень, представник відповідача зазначив, що позивачем не конкретизовано, які саме податкові повідомлення-рішення не були направлені за належною податковою адресою. При цьому податкові повідомлення-рішення щодо плати за землю направлялися позивачу у порядку, встановленому статтями 42, 58 Податкового кодексу України, за податковою адресою, яка була наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Крім того, представник відповідача зазначив, що у позивача обліковується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб та земельного податку з фізичних осіб, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень, а підстави для його списання відсутні. Також звернув увагу, що позивачем не визначено конкретну суму податкового боргу, яку він вважає такою, що підлягає списанню у зв`язку із закінченням строків давності. З огляду на викладене представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

16.04.2026 року від представника позивача адвоката Бичкова В.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій та бездіяльності щодо невнесення змін до облікових даних позивача та невжиття заходів щодо списання податкового боргу. Представник позивача зазначив, що посилання відповідача на відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо нібито зміни місця проживання позивача є необґрунтованими, оскільки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано доказів того, на підставі яких документів та в якому порядку до ДРФО були внесені відомості про зміну адреси позивача 08.07.2021 року та 26.10.2025 року. Позивач наголосив, що заяв про зміну місця проживання до контролюючих органів не подавав, а адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок із фізичною особою-підприємцем, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не змінювалася. Також представник позивача вказав, що відповідно до пункту 65.1 статті 65 Податкового кодексу України взяття на облік фізичних осіб-підприємців здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, а тому відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати податкову адресу позивача без наявності відповідних документів або заяви останнього. Крім того, у відповіді на відзив зазначено, що відповідачем не доведено правомірність невчинення дій щодо списання податкового боргу, строк давності стягнення якого минув. На думку представника позивача, контролюючий орган, маючи відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця з 01.02.2017 року, був зобов`язаний застосувати положення Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1231. Представник позивача також заперечив проти посилань відповідача на податкову вимогу форми «Ф» № 2395-04 від 25.11.2015 року, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні її оригінал, оригінал корінця, а також податкове повідомлення-рішення, на підставі якого вона була сформована. Вказано, що надані відповідачем копії документів не підтверджують факту їх належного складання, направлення та вручення позивачу. Окремо представник позивача звернув увагу суду на те, що надані відповідачем поштові повідомлення містять недоліки, зокрема відсутність підписів отримувача, виправлення дат, невідповідність підписів та інші обставини, які, на думку позивача, ставлять під сумнів факт отримання ним податкових повідомлень-рішень. Також зазначено, що відповідач не довів існування податкового боргу, який не підлягає списанню, не надав розрахунку сум боргу за відповідні періоди, а також не підтвердив вчинення будь-яких дій щодо його списання або стягнення. У зв`язку з викладеним представник позивача просив суд врахувати наведені у відповіді на відзив обставини, витребувати у відповідача оригінали документів щодо виникнення податкового боргу та докази наявності підстав для незастосування процедури списання безнадійного податкового боргу.

27.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича про витребування доказів задоволено. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: докази наявності підстав не застосування до ОСОБА_1 в цій справі приписів Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1231; оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форма Ф №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік для порівняння з таким самим, який був поданий відповідачем у вигляді сканкопії (ксерокопї) у справу №160/7027/23; оригінали корінця податкової вимоги від 25.11.2015 року форми Ф № 2395-04 та самої вимоги, корінця до податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №9056-17 від 25.09.2015 року на суму 1 601 689,26 грн та самого повідомлення, як такі що нібито свідчать про підстави виникнення податкового боргу за 2015 рік який не стягується, але і статус якого невідомий (списаний чи не списаний). Судом вказано, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав). Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12.05.2026 року.

12.05.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко О.І. до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій заявлені клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та про продовження процесуального строку про виконання ухвали. В даній заяві представник відповідача вказує, що на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року у справі №160/12115/25 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано наявні документи та пояснення щодо неможливості виконання окремих пунктів ухвали. Так, представник відповідача зазначає, що надати оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік неможливо у зв`язку із закінченням строку зберігання таких документів. При цьому посилається на положення пункту 1.8, статей 269, 292 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, відповідно до яких строки зберігання документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях, а строк зберігання документів щодо надходження податків і зборів та особових рахунків платників податків становить 5 років. Разом з тим, на виконання пункту 3 резолютивної частини ухвали суду від 27.04.2026 року відповідачем надано скановані копії корінця податкової вимоги від 25.11.2015 року форми «Ф» №2395-04 та податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №9056-17 від 25.09.2015 року, зазначивши, що оригінали вказаних документів будуть надані для огляду судом під час судового розгляду справи. Також представник відповідача, посилаючись на положення частини п`ятої статті 262 та частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд продовжити строк для виконання ухвали від 27.04.2026 року, призначити судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для огляду оригіналів витребуваних документів, а також відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

18.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено. Клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни про продовження процесуального строку про виконання ухвали задоволено. Продовжено процесуальний строк виконання ухвали суду від 27.04.2026 року щодо подання до суду письмових доказів. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: докази наявності підстав не застосування до ОСОБА_1 в цій справі приписів Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1231; оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форма Ф №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік для порівняння з таким самим, який був поданий відповідачем у вигляді сканкопії (ксерокопї) у справу №160/7027/23. Судом також вказано, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав). Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 05.06.2026 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Провадження по адміністративній справі №160/12115/25 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії зупинено до отримання судом витребуваних доказів у справі.

18.05.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко О.І. до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року у справі №160/12115/25 відповідач додатково надає пояснення щодо застосування до спірних правовідносин положень Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1231. Представник відповідача посилається на положення абзацу третього пункту 1 вказаного Порядку, відповідно до якого безнадійним податковим боргом, що підлягає списанню, є грошові зобов`язання та/або податковий борг платника податків, які залишаються непогашеними після ліквідації такого платника, не пов`язаної з банкрутством, у зв`язку з недостатністю майна платника податків та осіб, на яких у передбачених законом випадках покладається відповідальність за погашення такого боргу. Також представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту 97.1 статті 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється, зокрема, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи, внаслідок якої відбувається закриття рахунків та/або втрата статусу платника податків відповідно до законодавства. Крім того, відповідач вказує, що відповідно до частини другої пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна такої особи, а згідно з підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи-підприємця, є така фізична особа. На підставі наведеного представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що сам факт припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не є безумовною підставою для списання податкового боргу, оскільки необхідною умовою є встановлення його безнадійності та наявність передбачених законодавством підстав для такого списання. У зв`язку з цим представник відповідача просить суд врахувати наведені пояснення під час розгляду справи №160/12115/25 та відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

18.05.2026 року від представника позивача адвоката Бичкова В.В. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено про незгоду з доводами відповідача, викладеними у заяві про виконання ухвали суду. У поданих поясненнях представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач, посилаючись на положення Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, обґрунтовує неможливість надання оригіналу корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року закінченням строку його зберігання. Разом з тим, представник позивача зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів знищення вказаного документа, зокрема акту про знищення, а тому твердження про відсутність оригіналу такого документа не підтверджено належними та допустимими доказами. Також представник позивача вказує, що оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року досліджувався Третім апеляційним адміністративним судом у справі №160/7027/23, при цьому відповідач був обізнаний про наявність спору щодо достовірності зазначеного документа та необхідність його перевірки в межах даної справи. Представник позивача зазначає, що документи, надані відповідачем у різних судових справах, мають суттєві відмінності, зокрема за формою та кількістю граф, що, на його думку, свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності. У зв`язку з цим вважає, що копії корінця податкового повідомлення-рішення не можуть підтверджувати факт направлення та вручення податкового повідомлення-рішення позивачу. Крім того, представник позивача зазначає, що відповідач не надав пояснень щодо того, чому за аналогічних умов зберігаються оригінали інших документів - корінця податкової вимоги від 25.11.2015 року форми «Ф» №2395-04 та податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №9056-17 від 25.09.2015 року, тоді як оригінал корінця податкового повідомлення-рішення №777174-13 нібито відсутній. Також представник позивача вказує, що строк зберігання документів, пов`язаних із податковим боргом, не може визначатися виключно загальним строком зберігання документів, оскільки у випадку наявності непогашеного податкового боргу такі документи мають зберігатися до завершення відповідних процедур щодо стягнення або списання боргу. У додаткових поясненнях представник позивача також заперечує проти клопотання відповідача про продовження строку виконання ухвали суду, зазначаючи, що таке клопотання є необґрунтованим та спрямоване на затягування розгляду справи. На підставі викладеного представник позивача просить суд врахувати подані пояснення, надати оцінку невиконанню відповідачем ухвали суду щодо надання оригіналів витребуваних документів та врахувати зазначені обставини при вирішенні спору по суті.

04.06.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко О.І. до суду надійшло клопотання, в якому зазначено, що на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року у справі №160/12115/25 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік. Представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, при цьому у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. У зв`язку з цим представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області просив суд порівняти наданий оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік із таким самим документом, який був поданий відповідачем у вигляді сканкопії (ксерокопії) у справі №160/7027/23, та після проведення огляду повернути зазначений оригінал відповідачу.

04.06.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко О.І. до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року у справі №160/12115/25 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано оригінал корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік. Представник відповідача зазначив, що вказаний оригінал документа перебував у матеріалах справи №160/7027/23 та вже досліджувався судом під час розгляду зазначеної справи. Також у заяві зазначено, що відповідно до статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили можуть бути повернуті особі, яка їх подала, за її клопотанням, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, при цьому у справі залишається засвідчена суддею копія такого доказу. У зв`язку з цим представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області просив суд долучити наданий документ до матеріалів справи, провести його порівняння з корінцем до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року, який був поданий відповідачем у вигляді сканкопії (ксерокопії) у справі №160/7027/23, та після огляду повернути оригінал документа відповідачу.

08.06.2026 року від представника позивача адвоката Бичкова В.В. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що після ознайомлення із заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виконання ухвали суду від 03.06.2026 року позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що відповідачем не виконано в повному обсязі вимоги ухвали суду. Представник позивача зазначає, що відповідач подав до матеріалів справи сканкопію не того корінця до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року за 2017 рік, який був долучений до позовної заяви у справі №160/7027/23, а інший документ, який, на думку позивача, є неналежним та таким, що не існував у момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач повторно звертає увагу суду, що корінець податкового повідомлення-рішення, який був поданий разом із позовною заявою у справі №160/7027/23, містить дві графи, у той час як корінець, який відповідач надав до Третього апеляційного адміністративного суду в оригіналі, містить чотири графи. На переконання представника позивача, вказані документи мають різні форми та зміст, а тому не можуть підтверджувати факт направлення одного й того самого податкового повідомлення-рішення. Також зазначено, що рекомендоване поштове повідомлення №5250100271424 від 30.06.2017 року із підписом особи, яка нібито отримала поштове відправлення, не підтверджує належного направлення позивачу податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13 від 14.04.2017 року, оскільки позивач заперечує факт отримання такого документа та належність підпису на поштовому повідомленні. Представник позивача наголошує, що відповідач не довів, який саме документ було направлено у поштовому відправленні, а також не усунув суперечності щодо наявності двох різних корінців одного податкового повідомлення-рішення. Крім того, у додаткових поясненнях зазначено, що відповідачем не надано доказів наявності правових підстав для незастосування до позивача положень Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1231. Позивач вказує, що відповідно до положень Порядку №1231 податковий борг, який відповідає ознакам безнадійного, підлягав списанню контролюючим органом, оскільки відповідачу було відомо про припинення підприємницької діяльності позивача з 01.02.2017 року. Водночас Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було прийнято рішення про списання податкового боргу або надано докази правомірності невчинення таких дій. Також представник позивача зазначає, що відповідач не надав належних доказів щодо правового статусу податкового боргу за 2015-2016 роки, не підтвердив факт його стягнення чи списання та не пояснив причин збереження податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги як чинних документів. Окремо звернуто увагу суду, що витребування саме оригіналів документів було необхідним для їх безпосереднього дослідження судом, оскільки копії документів без огляду оригіналів не можуть підтверджувати обставини справи та викликають сумніви щодо їх достовірності. У зв`язку із викладеним представник позивача просить суд врахувати, що відповідач не надав усіх витребуваних судом доказів, вибірково виконує вимоги ухвал суду та не підтвердив правомірність своєї бездіяльності щодо невнесення змін до відомостей про податкову адресу позивача та невирішення питання щодо списання податкового боргу.

30.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження в адміністративній справі №160/12115/25 за вказаною позовною заявою. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

Позивач зазначає, що її належною податковою адресою є: АДРЕСА_2 , однак у відомостях Державного реєстру фізичних осіб платників податків контролюючим органом зазначено іншу адресу, а саме: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із цим позивач вважає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні змін до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо її податкової адреси, а також у не направленні податкових повідомлень-рішень за адресою, яка, на її думку, є належною податковою адресою.

Крім того, предметом спору є питання щодо наявності та правомірності обліку податкового боргу позивача з орендної плати за землю з фізичних осіб, а також наявності підстав для його списання як безнадійного відповідно до положень Податкового кодексу України та Порядку списання непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1231.

Судом встановлено, що питання наявності податкового боргу ОСОБА_1 вже було предметом судового розгляду у адміністративній справі №160/7027/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Так, відповідно до інформації з «Діловодство спеціалізованого суду», рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі №160/7027/23 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено повністю.

У межах зазначеної справи контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку з фізичних осіб у розмірі 123 116,39 грн.

Під час розгляду справи №160/7027/23 судами було встановлено, що податковий борг виник у зв`язку з несплатою позивачем визначених контролюючим органом грошових зобов`язань з орендної плати за землю.

Зокрема, судами встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» щодо визначення сум податкових зобов`язань, а саме:

14.04.2017 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №777174-13, яким визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 18 150,02 грн, із граничним строком сплати 13.06.2017 року;

22.03.2018 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1064691-1315-0417 на суму 18 150,02 грн, строк сплати якого визначено до 21.05.2018 року;

02.05.2019 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №226981-5352-0417 на суму 21 174,72 грн, строк сплати якого визначено до 01.07.2019 року;

24.02.2020 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №333657-5340-0417 на суму 21 174,72 грн, строк сплати якого визначено до 29.08.2020 року;

24.03.2021 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №396915-2407-0417 на суму 21 174,72 грн, строк сплати якого визначено до 28.09.2021 року;

30.06.2022 року сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №503336-2413-0417 на суму 23 292,19 грн, строк сплати якого визначено до 22.10.2022 року.

Також судами у справі №160/7027/23 встановлено, що 25.11.2015 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №2395-04 на суму 123 116,39 грн.

За висновками судів у справі №160/7027/23, зазначена податкова вимога була направлена ОСОБА_1 та вручена останній 12.12.2015 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі №160/7027/23 встановлено, що визначені контролюючим органом грошові зобов`язання не були сплачені платником податків у встановлені строки, доказів їх оскарження чи погашення відповідачем не надано, у зв`язку з чим такі суми набули статусу податкового боргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

За результатами апеляційного перегляду постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 року у справі №160/7027/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Таким чином, судами у справі №160/7027/23 встановлено факт існування у ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 123 116,39 грн, а також наявність правових підстав для його стягнення контролюючим органом.

Разом із тим, у межах розгляду справи №160/12115/25 позивач ставить питання не про повторну перевірку правомірності стягнення зазначеного податкового боргу, а про правомірність дій (бездіяльності) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення відомостей до Державного реєстру фізичних осіб платників податків, направлення податкових повідомлень-рішень та невирішення питання щодо можливості списання податкового боргу у зв`язку із закінченням строків давності та припиненням підприємницької діяльності позивача.

Не погоджуючись із правомірністю дій та бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення відомостей про її податкову адресу у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, направлення податкових повідомлень-рішень та невирішення питання щодо списання податкового боргу, ОСОБА_1 вважала, що контролюючим органом допущено порушення вимог податкового законодавства та її прав як платника податків. У зв`язку з цим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповідним адміністративним позовом, в якому просила суд захистити її порушені права шляхом визнання бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протиправною та зобов`язання відповідача вчинити визначені законом дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 ПК України загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що стягується з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цього Кодексу сума податкового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму протягом строків, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку із незгодою ОСОБА_1 із діями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо:

внесення відомостей до Державного реєстру фізичних осіб платників податків щодо податкової адреси;

направлення податкових повідомлень-рішень;

відмови у списанні податкового боргу з плати за землю.

Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, суд виходить із такого.

Щодо доводів позивача про протиправність невнесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення до Державного реєстру фізичних осіб платників податків відомостей про її податкову адресу: АДРЕСА_3 , оскільки, на її думку, у реєстрі містилася неналежна адреса АДРЕСА_4 .

Суд не погоджується із такими доводами позивача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що станом на 06.04.2026 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків містилися актуальні відомості щодо місця проживання ОСОБА_1 , а саме:

АДРЕСА_3 .

Із відомостей Державного реєстру вбачається, що зазначена адреса була внесена 26.10.2025 на підставі інформації, отриманої в порядку інформаційної взаємодії між інформаційними ресурсами ДПС України та Державної міграційної служби України.

При цьому попередній запис від 08.07.2021 щодо адреси: АДРЕСА_4 , був змінений у встановленому законом порядку.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду та розгляду справи відсутній сам предмет спору в цій частині, оскільки відповідачем фактично були внесені актуальні відомості щодо адреси проживання позивача.

Суд звертає увагу, що адміністративний суд здійснює захист лише порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 28.02.2023 у справі №160/27532/21, контролюючий орган не має повноважень самостійно змінювати відомості облікової картки платника податків або встановлювати фактичне місце проживання особи поза межами даних, отриманих у передбаченому законом порядку.

Також у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №420/26492/21 суд зазначив, що саме платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючий орган про зміну персональних даних, а податковий орган має право виходити з актуальності інформації, яка міститься у відповідних інформаційних системах.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів звернення до контролюючого органу із заявою за формою №5ДР відповідно до вимог Положення №822 та доказів відмови відповідача у внесенні змін, суд доходить висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.

Щодо доводів позивача про не направлення податкових повідомлень-рішень.

Позивач вказує, що контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не направлялись на її належну податкову адресу.

Однак такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як платник орендної плати за земельні ділянки.

Підставою для нарахування орендної плати були договори оренди земельних ділянок:

договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Державному реєстрі за №040911500046 від 25.09.2009, щодо земельної ділянки площею 0,0276 га, кадастровий номер 1213000000:01:504:0032;

договір оренди земельної ділянки №53 від 11.01.2011, укладений між Синельниківською міською радою та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 11,0 га, кадастровий номер 1213000000:01:546:0001.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум земельного податку та орендної плати здійснюється контролюючими органами.

Як встановлено судом, контролюючим органом направлялися податкові повідомлення-рішення:

від 25.09.2015 №9056-17 на суму 160 169,26 грн за 2015 рік;

від 14.04.2017 №777174-13;

від 22.03.2018 №1064691-1315-0417;

від 02.05.2019 №226981-5352-0417;

від 24.02.2020 №333657-5340-0417;

від 24.03.2021 №396915-2407-0417;

від 30.06.2022 №503336-2413-0417.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись за податковою адресою платника податків, яка була наявна у контролюючого органу на відповідні дати їх формування.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документ вважається належним чином врученим, якщо його надіслано за податковою адресою платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається врученим фізичній особі у разі його направлення на адресу місця проживання або останнього відомого місцезнаходження такої особи.

При цьому суд враховує, що аналогічні обставини щодо направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги вже були предметом судового розгляду у справі №160/7027/23.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7027/23 встановлено факт направлення контролюючим органом податкової вимоги форми «Ф» №2395-04 від 25.11.2015 на суму 123 116,39 грн, яка була отримана позивачем 12.12.2015.

Також у межах зазначеної справи судом встановлено факт направлення податкового повідомлення-рішення від 30.06.2022 №503336-2413-0417, яке повернулося до контролюючого органу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді іншої справи.

Отже, твердження позивача про не направлення податкових повідомлень-рішень не знайшли свого підтвердження.

Щодо вимог про списання податкового боргу.

Позивач також просить зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області списати податковий борг з плати за землю, строк давності щодо якого минув.

Суд не погоджується із такими доводами.

Відповідно до статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг у випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок списання безнадійного податкового боргу визначений статтею 101 ПК України та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №611.

Сам факт припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не припиняє податкового обов`язку такої особи як платника податків.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру 01.02.2017 внесено запис №22340060002004843 про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

Разом із тим, податковий борг виник не у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності, а у зв`язку із невиконанням обов`язку щодо сплати плати за землю як платника орендної плати.

Станом на 06.04.2026 податковий борг позивача не був погашений, податкова вимога від 25.11.2015 №2395-04 не відкликалася, а передбачені статтею 60 ПК України підстави для її відкликання відсутні.

Крім того, позивачем не зазначено конкретний розмір податкового боргу, який вона вважає таким, що підлягає списанню, не наведено конкретної правової підстави для такого списання та не надано доказів наявності умов, визначених статтею 101 ПК України.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 10.06.2021 у справі №520/3935/19 та від 16.09.2021 у справі №826/11216/18, де зазначено, що списання податкового боргу можливе лише за наявності передбачених законом підстав, а не лише у зв`язку із припиненням статусу фізичної особи-підприємця.

Таким чином, суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не допущено протиправної бездіяльності щодо списання податкового боргу ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бичкова Володимира Вячеславовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник