Ухвала суду № 138613651, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 липня 2026 року Справа №360/47/26

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №360/47/26,- установив:

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №360/47/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2026р. призначено заяву ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 382 КАС України у справі № 360/47/26 до розгляду.

09.07.2026 від 25.05.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що на виконання ухвали подано клопотання про поновлення строку оскарження вказаного рішення, яке зареєстроване в підсистемі «Електронний суд» 25.05.2026. Станом на теперішній час, згідно інформації наявної в підсистемі «Електронний суд», рішення апеляційним судом за результатами розгляду клопотання не ухвалено. Разом з тим, прошу суд взяти до уваги, що в апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило зупинити виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року по справі №360/47/26 до ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, оскільки останнє набрало законної сили 07.04.2026. Одним із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частин друга стаття 129 Конституції України). Так, відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом. Аналогічні норми містяться в статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також в процесуальних кодексах України, зокрема: КАС України - ч.1 ст. 293 «Право на апеляційне оскарження». Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу,

застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Таким чином, Головне управління скористалось своїм правом на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року по справі №360/47/26. Разом з тим, відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для

учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, станов та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає иконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними оговорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за пинципом взаємності, - за її межами. Головне управління жодним чином не ухиляється від виконання ршення Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року.

Головне управління зазначає, що жодним чином не ухиляється від виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року. Оскільки рішення набрало законної сили, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2024 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Оскільки, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, пенсійна справа направлена на перевірку до ГСП Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

23.07.2026 позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що Відповідач стверджує, що він не ухиляється від виконання рішення та здійснив перерахунок, але направив справу на перевірку до ГУ ПФУ в Луганській області. Зазначені доводи є безпідставними з огляду на таке: Фіксація факту невиконання державним виконавцем. В межах виконавчого провадження ВП № 80824894 з примусового виконання виконавчого листа № 360/47/26 Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області Півником М.А. 15 липня 2026 року винесено Постанову про накладення штрафу. Повторне накладення штрафу. Оскільки Відповідач не виконав рішення

суду після першого штрафу від 25.06.2026 (у розмірі 5 100 грн), постановою від 15.07.2026 року на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області накладено штраф у подвійному розмірі 10 200 грн та встановлено новий строк для виконання. У мотивувальній частині вказаної постанови від 15.07.2026 року державний виконавець зафіксував, що «Станом на 15.07.2026 рішення суду залишається невиконаним». Наголошує, що управління ПФУ, де позивач перебуває на обліку, не наділено повноваженнями перевіряти правильність виконання рішення суду іншим пенсійним органом. До того ж внутрішнє листування між органами Пенсійного фонду України, перевірки чи передача справ не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

Розглянувши подані заяви, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Встановлюючи строк для подання звіту про виконання судового рішення, суд виходить із необхідності забезпечення реального та своєчасного виконання судового рішення, дотримання балансу між ефективністю судового контролю та наданням суб`єкту владних повноважень достатнього часу для вчинення необхідних організаційних і фактичних дій, пов`язаних із виконанням рішення суду.

З огляду на характер обов`язків, покладених рішенням суду, а також необхідність здійснення відповідачем передбачених законодавством процедур, двомісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення є розумним, достатнім та співмірним, оскільки забезпечує відповідачу реальну можливість виконати судове рішення, а суду -своєчасно здійснити контроль за його виконанням.

Суд також враховує, що встановлення надмірно короткого строку може об`єктивно ускладнити належне виконання рішення, тоді як надмірно тривалий строк не відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо своєчасного та ефективного захисту прав особи. За таких обставин встановлення двомісячного строку для подання звіту про виконання судового рішення відповідає вимогам частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, принципам розумності, пропорційності та ефективності судового контролю за виконанням судових рішень.

З огляду на відсутність у матеріалах заяви доказів виконання рішення суду , суд дійшов висновку встановити судовий контроль у вказаній справі та зобов`язати відповідача подати до суду в двомісячний строк звіт про виконання судового рішення, що є достатнім згідно ч. 3 ст. 382-1 КАС України.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву про встановлення судового контролю у справі №360/47/26 задовольнити.

Встановити Головному управлінню пенсійного фонду України в Дніпропетровській області двомісячний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №360/47/26.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Савченко