Рішення № 138613598, 30.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5814/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОК-АГРО до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОК-АГРО (далі ТОВ ДОК-АГРО, позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2026 №UA204150/2026/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2026 декларантом ТОВ ВД Брокер Сервіс в інтересах ТОВ ДОК-АГРО подано до Рівненської митниці електронну митну декларацію №26UA204150000224U6 для митного оформлення товару L-Arginine (L-Аргінін), загальною вагою 20 000 кг.

Поставка товару здійснювалася на виконання зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2023 №23SK414, укладеного між ТОВ ДОК-АГРО та компанією AOLLEN BIOTECH CO., LTD (Китай). Вартість товару визначена у специфікації від 29.08.2025 №20 до контракту, проформі-інвойсі від 29.08.2025 №PI25K0554 та комерційному інвойсі від 01.10.2025 №QK25YY2675 і становить 55 000 доларів США.

На виконання умов контракту позивач здійснив оплату товару двома платежами: 05.09.2025 у сумі 11 000 доларів США та 26.09.2025 у сумі 44 000 доларів США, що підтверджується банківськими платіжними документами (SWIFT). У призначенні платежів зазначено, що оплата здійснюється відповідно до контракту від 03.08.2023 №23SK4, специфікації від 29.08.2025 №20 та проформи-інвойсу від 29.08.2025 №PI25K0554.

Умовами поставки визначено FOB Qingdao (Китай) відповідно до Правил використання торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2020.

Морське перевезення товару здійснювалося з порту Циндао (Китай) до порту Гданськ (Республіка Польща), після чого товар перевозився залізничним транспортом до України, що підтверджується коносаментом, накладною УМВС, договором транспортного експедирування, заявкою до нього, рахунками на оплату транспортно-експедиційних послуг та довідкою про транспортні витрати.

На підтвердження заявленої митної вартості разом із митною декларацією декларантом подано документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі МК України), зокрема зовнішньоекономічний контракт, специфікацію, проформу-інвойс, комерційний інвойс, пакувальний лист, банківські платіжні документи, транспортні документи, рахунки за перевезення, довідку про транспортні витрати, прайс-лист виробника, сертифікати походження та якості товару, а також інші товаросупровідні документи.

Однак під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості відповідач направив декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема висновків про якісні та вартісні характеристики товару, виписки з бухгалтерської документації продавця, транспортних документів за маршрутом Шебжешин (Польща) Хрубешів (Польща), документів щодо виробника товару, відомостей про інші витрати при інтермодальному перевезенні, а також копії митної декларації країни відправлення з перекладом.

На зазначене повідомлення позивач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що комерційний інвойс оформлено після здійснення попередньої оплати на підставі проформи-інвойсу, відсутність номера контракту в інвойсі не суперечить вимогам законодавства, маршрут Воля Барановська Хрубешів фактично відсутній, а вимога про подання виписки з бухгалтерської документації продавця не може бути виконана, оскільки покупець не володіє такими документами. Також позивач надав додаткові банківські документи, висновок спеціалізованої експертної організації та інші документи, що, на його думку, підтверджують правильність визначення митної вартості.

Незважаючи на подані документи та пояснення, Рівненська митниця 23.01.2026 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000003/2 та картку відмови №UA204150/2026/000016.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки подані до митного оформлення документи містили достатні відомості для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом. На його думку, відповідач не навів обставин, які б свідчили про недостовірність ціни товару або непідтвердження окремих складових митної вартості, не обґрунтував необхідність витребування додаткових документів та безпідставно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості товару.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву Рівненська митниця проти позову заперечила. Відповідач зазначив, що подані декларантом документи не містили всіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, а окремі з них містили розбіжності, що стали підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності її визначення.

Зокрема, митний орган вказав, що комерційний інвойс від 01.10.2025 №QK25YY2675 не містить реквізитів зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2023 №23SK414, що, на думку відповідача, унеможливлює однозначне встановлення належності зазначеного документа до спірної поставки.

Також відповідач зазначив, що банківські платіжні документи датовані раніше, ніж комерційний інвойс, а тому не підтверджують оплату саме товару, який був заявлений до митного оформлення за комерційним інвойсом від 01.10.2025 №QK25YY2675.

Крім того, митний орган вказав, що до митного оформлення не подано транспортних (перевізних) документів, які підтверджують перевезення товару за маршрутом Шебжешин (Польща) Хрубешів (Польща), а також документів, які б підтверджували розмір усіх витрат, пов`язаних з інтермодальним перевезенням товару, зокрема витрат на оформлення транзитних документів, портових зборів та зберігання товару в порту призначення.

Відповідач також зазначив, що декларантом не надано виписки з бухгалтерської документації продавця, документів, які підтверджують виробника товару, висновків спеціалізованих експертних організацій щодо якісних та вартісних характеристик товару, а також копії митної декларації країни відправлення з перекладом, незважаючи на відповідну вимогу митного органу.

За таких обставин відповідач дійшов висновку, що подані документи не підтверджують усіх складових митної вартості товару, у зв`язку з чим застосування основного методу визначення митної вартості було неможливим. З огляду на відсутність підстав для застосування другорядних методів, митну вартість товару визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації щодо митного оформлення аналогічного товару. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач фактично повторив мотиви, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, не надавши належної оцінки всім документам, поданим для митного оформлення, та письмовим поясненням декларанта.

Позивач наголосив, що специфікація від 29.08.2025 №20, рахунок-проформа від 29.08.2025 №PI25K0554, комерційний інвойс від 01.10.2025 №QK25YY2675, банківські платіжні документи, зовнішньоекономічний контракт та інші товаросупровідні документи містять взаємоузгоджені відомості щодо продавця, покупця, найменування товару, його кількості, вартості та умов поставки, а тому в сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару.

Щодо доводів відповідача про відсутність реквізитів контракту в комерційному інвойсі позивач зазначив, що чинним законодавством не встановлено обов`язку зазначення номера зовнішньоекономічного договору в такому документі, а належність інвойсу до спірної поставки підтверджується іншими документами, поданими до митного оформлення.

Стосовно транспортних витрат позивач повторно зазначив, що міжнародне перевезення товару підтверджується коносаментом, накладною УМВС, договором транспортного експедирування, заявкою, рахунками на оплату транспортно-експедиційних послуг та довідкою про транспортні витрати, тоді як окремі перевізні документи за маршрутом Шебжешин (Польща) Хрубешів (Польща) не оформлювалися, оскільки зазначені станції є проміжними пунктами міжнародного перевезення.

Крім того, позивач зазначив, що вимога про надання виписки з бухгалтерської документації продавця та інших витребуваних документів не була належним чином обґрунтована, а відповідач не пояснив, які саме складові митної вартості залишилися непідтвердженими та яким чином запитувані документи могли усунути сумніви щодо правильності її визначення.

На думку позивача, відповідач не навів належних доказів недостовірності заявленої митної вартості, не обґрунтував неможливість застосування основного методу її визначення, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засідання із викликом сторін.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Суд встановив, що 03.08.2023 між ТОВ ДОК-АГРО (покупець) та AOLLEN BIOTECH CO., LTD (Китай) (продавець) укладено контракт №23SK414, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. Номенклатура, кількість, ціна s загальна вартість товару визначаються в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1 контракту базис поставки товару згідно із законодавством України за правилами INCOTERMS 2020, вказано у відповідному додатку (специфікації) до контракту.

Відповідно до пункту 3.1 контракту валютою контракту і платежу є долар США.

Загальна сума цього контракту складається із загальної суми товарів, поставлених відповідно до підписаних додатків (специфікацій) до контракту (пункт 3.4 контракту).

Пунктом 3.5 контракту передбачено, що у вартість товару включаються вартість упаковки, маркування, тари, палет, навантаження і сертифікату походження. Витрати, пов`язані з виконанням даного контракту розподіляються між сторонами відповідно до правил INCOTERMS 2020.

Згідно з пунктом 4.1 контракту оплата товару за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку: 1-й етап: 30 % передоплата протягом 7 календарних днів з моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту. Продавець зобов`язаний розпочати виробниц тво Товару з дня отримання попередньої оплати на своему банківському рахунку; 2-й етап: оплата 70 % вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення.

Сторони контракту можуть передбачити інші умови оплати товару, які вказуються в специфікації на поставку відповідної партії товару, що є невід`ємною частиною кон тракту (пункт 4.2 контракту).

Відповідно до специфікації від 29.08.2025 №20 до цього контракту та рахунку-проформи від 29.08.2025 №PI25K0554 сторони погодили поставку товару L-Arginine (L-Аргінін) у кількості 20 000 кг за ціною 2,75 долара США за 1 кг на загальну суму 55 000 доларів США. Умови поставки FOB Qingdao (Китай) відповідно до Правил Інкотермс 2020. Специфікацією також погоджено умови оплати: 20% передоплати та 80% перед завантаженням.

На виконання умов контракту від 03.08.2023 №23SK414, специфікації від 29.08.2025 №20 до цього контракту та рахунка-проформи від 29.08.2025 №PI25K0554 позивач здійснив оплату за товар на загальну суму 55 000,00 доларів США, що підтверджується банківськими платіжними документами (SWIFT) від 05.09.2025 №250905/002929387 на суму 11 000 доларів США та від 26.09.2025 №250926/002946279 на суму 44 000 доларів США.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларант ТОВ ДОК-АГРО подав до Рівненської митниці електронну МД від 21.01.2026 №26UA204150000224U6 на наступний товар: 1. L-аргінін (L-Arginine) - 20000 кг., кормова добавка для сільськогосподарських тварин. CAS Number: 74-79-3, молекулярна формула C6H14N402. Являє собою висушений екстракт продуктів ферментації Corynebacterium glutamicum і містить L-аргінін як активну речовину. Зовнішній вигляд - кристалічний порошок білого кольору, частково розчинний у воді. Застосовують для збагачення комбікорму аргініном за допомогою преміксу. Кількість амінокислоти,що вводиться, визначається рівнем протеїну в раціоні й амінокислотним складом його компонентів. Сумісний з усіма інгредієнтами кормів, лікарськими препаратами та іншими кормовими добавками. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Виробник: CJ (Shenyang).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: пакувальний лист від 01.10.2025 б/н; рахунок-проформа від 29.08.2025 №PI25K0554; рахунок-фактура (інвойс) від 01.10.2025 №QK25YY2675; коносамент від 08.10.2025 №177IATATQ13748VZ; накладна ЦІМ (УМВС) від 13.08.2025 №00158; супровідний документ Т1 від 28.12.2025 №25PL321030NS28LZM4; банківський платіжний документ (SWIFT) від 05.09.2025 №250905/002929387; банківський платіжний документ (SWIFT) від 26.09.2025 №250926/002946279; рахунок на оплату по замовленню (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) від 22.12.2025 №2544; рахунок на оплату по замовленню (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) від 15.01.2026 №66; довідка про транспортно-експедиторські витрати доставки вантажу від 15.01.2026 №5090п; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.10.2025 б/н; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, від 19.01.2026 №03-1/2076; зовнішньоекономічний контракт від 03.08.2023 №23SK414; специфікація від 29.08.2025 №20 до цього контракту; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 31.12.2024 №3; договір про надання послуг митного брокера від 29.08.2024 №29082024; договір транспортного експедирування від 22.07.2024 №22072024-С; заявка від 09.09.2025 №5090 до договору на перевезення вантажів у міжнародному сполученні №22072024-С від 22.07.2024 на перевезення вантажу (міжнародні перевезення); інформація про позитивні результати державних видів контролю №13920417; електронний сертифікат про непреференційне походження товару від 09.10.2025 №25C3702Q6837/01576; ветеринарний сертифікат від 05.08.2025 №22N151; сертифікат аналізу від 06.02.2025; технічний опис від 01.10.2025 та копія митної декларації країни відправлення від 05.10.2025 №436020250000024829.

22.01.2026 з метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів по маршруту Воля Барановська-Хрубешов-Ізов-Клевань та по вартості перевантаження під час морського перевезення; 4) копію митної декларації країни відправлення (Китай) з перекладом; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Позивач надав митному органу додаткові пояснення від 23.01.2026 №23/01, до яких долучив додаткові документи: висновок ДП Держзовнішінформ від 13.01.2026 №02/01-13; виписку по рахунку АТ Кредобанк за 05.09.2025; виписку по рахунку АТ Кредобанк за 26.09.2025. Листом від 23.01.2026 позивач повідомив митний орган про те, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів надано, а додаткових документів на підтвердження митної вартості надіслано не буде. Крім того, у цьому листі позивач просив прийняти рішення на основі наявних документів, без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України.

23.01.2026 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000003/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000016, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять наступні неточності.

Комерційний Інвойс від 01.10.2025 №QK25YY2675 не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2023 №23SK414.

Банківський рахунок №250905/002929387 від 05.09.2025 передує наданому до митного оформлення комерційному інвойсу від 01.10.2025 QK25YY2675.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору від 22.07.2024 №22072024-С про надання транспортно-експедиційних послуг, Перевізник-Експедитор здійснює виконання перевезення згідно Заявок Замовника.

Згідно коносаменту від 08.10.2025 №177IATATQ13748VZ, порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 13.08.2025 №00158, маршрут перевезення Воля Барановська-Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України.

До митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення (Китай) від 05.10.2025 №436020250000024829 без перекладу.

Наданий документ, що заявлений як Прайс-лист від 01.10.2025 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсах від 01.10.2025 №QK25YY2675 та не містить відомостей щодо умов поставки.

На думку митного органу, вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Відповідно до статті 64 МК України, Рівненська митниця володіла інформацією щодо митної вартості схожого товару за митною декларацією від 03.09.2025 №25UA209260008876U8, на рівні 3,61 доларів США/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару №1 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 03.09.2025 №25UA209260008876U8, на рівні 3,61 доларів США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 72200 доларів США (3,61 доларів США/кг * 20000 кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3 122 808,84 грн (72200 доларів США * 43,2522 грн/доларів США).

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації 23.01.2026 26UA204150000280U7 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до комерційного інвойсу від 01.10.2025 №QK25YY2675 продавець поставив позивачу товар L-Arginine (L-Аргінін) у кількості 20 000 кг за ціною 2,75 долара США за 1 кг на загальну суму 55 000 доларів США.

Ціна товару в інвойсі від 01.10.2025 №QK25YY2675 (55 000,00 дол. США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 21.01.2026 №26UA204150000224U6 (графа 22).

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Крім того, суд встановив, що на виконання умов контракту від 03.08.2023 №23SK414, специфікації від 29.08.2025 №20 до цього контракту та рахунка-проформи від 29.08.2025 №PI25K0554 позивач здійснив оплату за товар на загальну суму 55 000,00 доларів США, що підтверджується банківськими платіжними документами (SWIFT) від 05.09.2025 №250905/002929387 на суму 11 000 доларів США та від 26.09.2025 №250926/002946279 на суму 44 000 доларів США.

Також до митної вартості включені транспортно-експедиторські витрати на доставку вантажу до митного кордону України на суму 96 002,59 грн, що підтверджуються відповідною довідкою від 15.01.2026 №5090п.

З приводу розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які відображені в рішенні про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Однією із підстав для коригування митної вартості відповідач зазначив те, що в комерційному інвойсі відсутні реквізити зовнішньоекономічного контракту.

Суд зазначає, що наведена митним органом обставина сама по собі не може свідчити про недостовірність заявленої митної вартості товару чи бути достатньою підставою для відмови у застосуванні першого методу її визначення.

Так, зі змісту статті 53 МК України не вбачається вимоги щодо обов`язкового зазначення у комерційному інвойсі реквізитів зовнішньоекономічного договору (контракту). Вказана норма визначає перелік документів, що подаються на підтвердження митної вартості товару, однак не встановлює обов`язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс).

При цьому матеріалами справи підтверджено, що одночасно з комерційним інвойсом позивач подав митному органу контракт від 03.08.2023 №23SK414, специфікацію від 29.08.2025 №20, проформу-інвойс від 29.08.2025 №PI25K0554, банківські платіжні документи (SWIFT) від 05.09.2025 №250905/002929387, від 26.09.2025 №250926/002946279 та інші товаросупровідні документи, які в сукупності містять узгоджені відомості щодо продавця, покупця, найменування товару, його кількості, ціни, умов поставки FOB Qingdao та вартості поставки.

Отже, митний орган мав реальну можливість співставити відомості, що містяться у поданих документах, та ідентифікувати поставку товару, яка здійснювалася на виконання контракту від 03.08.2023 №23SK414.

Крім того, відповідач не навів жодних доказів того, що відсутність у комерційному інвойсі посилання на контракт спричинила неможливість перевірки числових значень складових митної вартості, призвела до розбіжностей між документами або поставила під сумнів фактично сплачену ціну товару. В оскаржуваному рішенні митний орган обмежився лише формальним посиланням на відсутність такого реквізиту, не пояснивши, які саме відомості він не зміг встановити або перевірити.

Сам по собі факт відсутності у комерційному інвойсі реквізитів контракту не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості та не є тією розбіжністю, яка відповідно до статей 53-54 МК України унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості товарів. За відсутності доведеного впливу цієї обставини на правильність визначення митної вартості наведений довід відповідача не може бути визнаний належною підставою для прийняття рішення про її коригування.

Щодо того, що банківський платіжний документ від 05.09.2025 №250905/002929387 передує комерційному інвойсу від 01.10.2025 №QK25YY2675, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, оплата товару здійснювалася відповідно до умов контракту від 03.08.2023 №23SK414 та специфікації №20 від 29.08.2025, якою передбачено поетапний порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 20 % вартості товару та остаточний розрахунок у розмірі 80 % до прибуття судна в порт призначення. Саме на виконання цих умов позивач здійснив банківські платежі від 05.09.2025 та від 26.09.2025, що підтверджується поданими SWIFT-документами.

При цьому призначення платежу у зазначених банківських документах містить посилання на контракт від 03.08.2023 №23SK414, специфікацію №20 від 29.08.2025 та проформу-інвойс №PI25K0554 від 29.08.2025, яка була оформлена продавцем до відвантаження товару та визначала його асортимент, кількість, ціну і загальну вартість. Отже, на момент здійснення платежу існував документ, на підставі якого проводилася оплата товару.

Комерційний інвойс від 01.10.2025 №QK25YY2675, своєю чергою, був оформлений продавцем після здійснення попередньої оплати та безпосередньо перед відвантаженням товару, що відповідає звичайній практиці виконання зовнішньоекономічних контрактів. Сам по собі факт оформлення комерційного інвойсу після здійснення авансового платежу не свідчить про недостовірність документів чи відсутність зв`язку між здійсненою оплатою та поставкою товару.

Більше того, відповідач не встановив будь-яких розбіжностей між проформою-інвойсом та комерційним інвойсом щодо найменування товару, його кількості, ціни або загальної вартості поставки. Так само митним органом не наведено доказів того, що здійснені платежі стосувалися іншої поставки чи іншого договору.

За таких обставин сам лише факт того, що банківський платіжний документ датований раніше, ніж комерційний інвойс, не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості та не впливає на можливість її визначення за ціною договору. Відповідач не довів, яким саме чином зазначена обставина вплинула на правильність обчислення митної вартості або перешкоджала перевірці її числових значень, а тому наведений довід не може вважатися належною підставою для коригування митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що відповідно до коносамента від 08.10.2025 №177IATATQ13748VZ портом призначення товару є Гданськ (Польща), тоді як у накладній УМВС від 13.08.2025 №00158 зазначено маршрут Воля Барановська Хрубешов Ізов Клевань. На цій підставі відповідач дійшов висновку про ненадання транспортних документів та документів, які підтверджують витрати за всім маршрутом перевезення товару до митного кордону України.

Оцінюючи наведений довід, суд враховує, що на підтвердження маршруту перевезення та транспортної складової митної вартості позивач подав: договір транспортного експедирування від 22.07.2024 №22072024-С; заявка від 09.09.2025 №5090 до цього договору; коносамент від 08.10.2025 №177IATATQ13748VZ; накладну УМВС від 13.08.2025 №00158; рахунок на оплату по замовленню (рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг) від 22.12.2025 №2544; рахунок на оплату по замовленню (рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг) від 15.01.2026 №66; довідку про транспортно-експедиторські витрати доставки вантажу від 15.01.2026 №5090п.

Заявкою від 09.09.2025 №5090 погоджено перевезення товару за маршрутом FOB Qingdao, China Гданськ, Польща смт Локачі Волинської області. Цим же документом визначено порт відправлення Qingdao, порт призначення Гданськ, кінцевий пункт доставки смт Локачі, адресу митного оформлення у смт Клевань, а також загальну вартість перевезення в сумі 155 513,20 грн, з якої 39 079,49 грн становить морський фрахт, а 116 433,71 грн - перевезення від порту Гданськ до смт Локачі. Отже, заявка охоплює перевезення від порту відправлення до кінцевого пункту доставки як єдину комплексну транспортну послугу.

Накладна УМВС від 13.08.2025 №00158 містить відомості про залізничний маршрут перевезення та транзитні пункти, зокрема Воля Барановська, Хрубешов, Ізов і Клевань. Тому посилання митного органу на відсутність документального підтвердження перевезення між окремими пунктами маршруту не узгоджується зі змістом самого перевізного документа.

При цьому проходження вантажу через станцію Шебжешин було пов`язане з перевантаженням контейнера у межах узгодженого маршруту Гданськ смт Локачі та не становило самостійної транспортної послуги, замовленої позивачем окремо від загального перевезення. Заявка від 09.09.2025 №5090, рахунки експедитора та довідка про транспортні витрати підтверджують, що витрати на перевезення від порту Гданськ до кінцевого пункту доставки були визначені єдиною сумою та включали відповідні операції на всьому цьому відрізку маршруту.

Відповідач не зазначив, який саме окремий транспортний документ мав бути складений на ділянку Шебжешин Хрубешов, ким такий документ повинен оформлятися і якою нормою законодавства передбачена обов`язковість його подання для підтвердження митної вартості. Не встановлено митним органом і факту існування окремого договору, рахунку чи платежу за перевезення на цій ділянці, який не був би врахований позивачем у складі транспортних витрат.

Так само відповідач не навів розрахунку можливих невключених витрат і не встановив, що фактична вартість транспортування до митного кордону України перевищувала суму, заявлену декларантом. Висновок про неможливість точного обчислення транспортної складової ґрунтується лише на припущенні про можливе існування додаткових витрат.

За таких обставин подані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують безперервність маршруту перевезення, зміст замовленої транспортно-експедиційної послуги та її вартість. Відсутність окремого документа, складеного виключно на ділянку Шебжешин Хрубешов, за відсутності доказів окремо понесених і не включених до митної вартості витрат не свідчить про непідтвердженість транспортної складової митної вартості та не могла бути достатньою підставою для відмови у її визначенні за основним методом.

Щодо подання копії митної декларації країни відправлення від 05.10.2025 №436020250000024829 без перекладу суд зазначає, що неподання перекладу документа саме по собі не є підставою для невизнання заявленої митної вартості. Митний орган не обґрунтував, які відомості цієї декларації були необхідними для перевірки ціни товару, які її положення залишилися незрозумілими без перекладу та які суперечності вона могла б усунути. Крім того, митна декларація країни відправлення не належить до основних документів, на підставі яких визначається ціна договору, а тому недоліки її оформлення можуть мати значення лише за умови належного обґрунтування їх впливу на митну вартість.

Щодо наданого прайс-листа від 01.10.2025 б/н суд враховує, що законодавство не встановлює обов`язкової форми, змісту чи переліку реквізитів прайс-листа. Те, що він містить відомості лише про товари, зазначені у спірному інвойсі, саме по собі не свідчить про його недостовірність або непридатність для підтвердження ціни. Прайс-лист є додатковим, а не основним документом для підтвердження митної вартості, тому його зміст повинен оцінюватися у сукупності з контрактом, специфікацією, інвойсом, платіжними та іншими документами. Відсутність у прайс-листі умов поставки також не спростовує ціну товару, якщо такі умови визначені в інших поданих документах.

Таким чином, наведені митницею зауваження стосуються переважно формальних особливостей оформлення окремих документів і не містять посилання на конкретні числові розбіжності щодо ціни товару, його кількості, вартості перевезення чи інших складових митної вартості. Митним органом не встановлено, які саме відомості, необхідні для перевірки заявленої митної вартості, були відсутні, недостовірні або не піддавалися обчисленню на підставі поданих документів.

Висновок митного органу про наявність ризику заявлення неповних відомостей є загальним припущенням і не може самостійно слугувати достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості. Наявність такого ризику повинна бути підтверджена конкретними розбіжностями у документах, які впливають на числові значення складових митної вартості, однак таких розбіжностей у рішенні не наведено.

Як убачається з матеріалів справи, після здійснення контролю правильності визначення митної вартості відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів по маршруту Воля Барановська-Хрубешов-Ізов-Клевань та по вартості перевантаження під час морського перевезення; 4) копію митної декларації країни відправлення (Китай) з перекладом; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності подання зазначених додаткових документів з огляду на таке.

Статтею 53 МК України передбачено право митного органу витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що подані документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити, які саме складові митної вартості залишилися непідтвердженими, які документи можуть усунути такі сумніви та яким чином їх неподання впливає на можливість визначення митної вартості за основним методом.

Водночас вимога відповідача про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не ґрунтується на встановлених обставинах справи. Такий висновок не належить до документів, які обов`язково підтверджують ціну договору, а його витребування можливе лише за наявності належним чином обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої митної вартості. Однак відповідач не навів обставин, які б свідчили про недостовірність вартості товару чи неможливість її перевірки за поданими документами. Разом з тим, позивач надав митному органу додаткові пояснення від 23.01.2026 №23/01, до яких долучив, зокрема, висновок Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 19.01.2026 №03-1/2076, яким встановлено, що контрактна ціна L-аргініну у розмірі 2750 доларів США за тонну на умовах поставки FOB Qingdao (Китай) відповідає відпускній ціні компанії-постачальника та поточному рівню цін на аналогічну продукцію. Таким чином, зазначений висновок не лише не підтверджує сумнівів митного органу, а навпаки підтверджує достовірність задекларованої позивачем ціни товару та правильність визначення його митної вартості за основним методом.

Безпідставною є також вимога про надання виписки з бухгалтерської документації продавця. Такий документ перебуває у володінні іноземного контрагента та не створюється декларантом. Відповідач не зазначив, які саме відомості бухгалтерського обліку продавця могли підтвердити або спростувати заявлену митну вартість та чому поданих контракту, специфікації, інвойсу і платіжних документів було недостатньо для перевірки ціни товару.

Щодо вимоги надати транспортні документи за маршрутом Воля Барановська Хрубешов Ізов Клевань та документи про вартість перевантаження під час морського перевезення суд зазначає, що позивачем було подано договір транспортно-експедиційного обслуговування, заявку на перевезення, рахунки за транспортно-експедиційні послуги та документ, що підтверджує вартість перевезення товару. Відповідач не встановив, які саме транспортні витрати не були підтверджені документально, який їх розмір та яким чином це вплинуло на числове значення митної вартості. Саме по собі посилання на окремі ділянки маршруту перевезення не свідчить про непідтвердження транспортних витрат.

Як зазначалося судом вище, посилання відповідача на необхідність подання митної декларації країни відправлення з перекладом також є необґрунтованим. В оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме відомості цього документа потребували перекладу, які обставини неможливо було встановити без нього та яким чином це вплинуло на перевірку митної вартості. Крім того, митна декларація країни відправлення не є документом, на підставі якого визначається ціна договору між продавцем і покупцем.

Необґрунтованою є й вимога про надання каталогів, специфікацій та прайс-листів виробника товару. Як убачається з матеріалів справи, специфікацію та прайс-лист виробника позивач уже подав до митного оформлення. Відповідач не навів, яких саме документів не вистачало, які відомості вони повинні були містити та які суперечності могли усунути.

Отже, наведений відповідачем перелік додаткових документів має загальний характер і не містить належного обґрунтування того, які саме сумніви щодо правильності визначення митної вартості вони повинні були усунути. Фактично митний орган витребував документи без встановлення конкретних обставин, які перешкоджали перевірці заявленої митної вартості за ціною договору, що не відповідає вимогам статті 53 МК України та усталеній практиці Верховного Суду щодо обов`язку митного органу належним чином мотивувати свої сумніви і необхідність витребування кожного додаткового документа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога відповідача про подання додаткових документів містить лише їх перелік, однак не містить належного обґрунтування необхідності витребування кожного з них, не визначає, які саме обставини вони повинні підтвердити та які сумніви митного органу усунути.

За таких обставин сам по собі факт неподання окремих документів, необхідність яких митним органом належним чином не обґрунтована, не може бути достатньою підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості товару за основним методом.

З урахуванням наведеного, на думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд зазначає, що висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 23.01.2026 №UA204150/2026/000003/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000016 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 5324,80 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 05.05.2026 №5071.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.01.2026 №UA204150/2026/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2026/000016.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОК-АГРО за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати в сумі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ДОК-АГРО (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, будинок 2-А; ідентифікаційний код 40955973).

Відповідач: Рівненська митниця (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104; ідентифікаційний код 43958370).

Суддя Н. В. Стецик