Рішення № 138613543, 30.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7790/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» (далі ТзОВ «Марктрікс», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №16858 від 20.04.2026 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2026 Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №16858 про відповідність ТзОВ «Марктрікс» критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття такого рішення зазначено постачання товарів, походження яких не прослідковується за ланцюгом придбання, постачання товарів за рахунок сформованого реєстраційного ліміту ПДВ за операціями, не пов`язаними з господарською діяльністю, виплату доходів самозайнятим особам, які не мають необхідних трудових ресурсів для здійснення відповідних господарських операцій, а також накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності достатніх місць для їх зберігання. Позивач повторно звернувся до ГУ ДПС у Волинській області із письмовими поясненнями та документами, які підтверджують реальність здійснюваних господарських операцій. Однак рішенням №22625 від 26.05.2026 ризиковість товариства була підтверджена, а подані документи не взяті контролюючим органом до уваги.

Позивач зазначає, що всі господарські операції є реальними та підтверджуються належними первинними документами, зокрема договорами поставки, видатковими накладними, митними деклараціями, платіжними інструкціями та документами щодо транспортування і зберігання товару. Товариство здійснює придбання та експорт заморожених ягід, імпорт дизельних генераторів, двигунів та підігрівачів, а також їх подальшу реалізацію на території України.

Крім того, позивач вказує, що податковим органом не наведено належних доказів ризиковості господарської діяльності товариства, не конкретизовано ризикові господарські операції та не надано належної оцінки поданим документам. На думку позивача, віднесення товариства до переліку ризикових платників податків є безпідставним та призводить до автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що фактично унеможливлює здійснення господарської діяльності товариства.

Позивач також вказує, що податковим органом не наведено конкретних обставин та доказів, які б свідчили про ризиковість діяльності товариства.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Зазначає, що оскаржуване рішення про відповідність ТзОВ «Марктрікс» критеріям ризиковості платника податку правомірним та прийнятим на підставі податкової інформації, отриманої в ході аналізу фінансово-господарської діяльності товариства.

Відповідач зазначає, що товариство відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ у зв`язку з неможливістю простежити походження окремих товарів, наявністю значних залишків нереалізованого товару, використанням реєстраційного ліміту ПДВ за операціями, не пов`язаними з господарською діяльністю, а також виплатою значних сум доходів фізичним особам-підприємцям, які не мають необхідних трудових ресурсів та об`єктів оподаткування.

Крім того, податковий орган вказує, що позивачем не надано в повному обсязі документи, необхідні для підтвердження реальності господарських операцій, зокрема товаросупровідні та розрахункові документи, документи щодо транспортування і зберігання товарів та складського обліку.

Відповідач наголошує, що обов`язок спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості покладається саме на платника податку шляхом подання належних документів відповідно до пункту 6 Порядку №1165. У зв`язку з цим ГУ ДПС вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відтак, Комісією ГУ ДПС у Волинській області 26.05.2026 прийнято рішення №22625 про відповідність ТзОВ «Марктрікс» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, де чітко зазначено підставу ризиковості та інформацію щодо операцій з придбання та постачання товарів за відповідними кодами УКТ ЗЕД, а тому рішення є правомірним.

З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

20.04.2026 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №16858 про відповідність ТзОВ «Марктрікс» критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності ТзОВ «Марктрікс» критеріям ризиковості, а саме пункту 8: постачання/вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається; у податковій звітності платника податку (крім виробників товарів) відображено доходи, нараховані та виплачені самозайнятим особам, які не мають необхідних об`єктів оподаткування та чисельність трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій в обсягах, відображених у податковій звітності платника податку; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуги зберігання (том 1, а. с. 81-82).

При ухваленні рішення про відповідність ТзОВ «Марктрікс» пункту 8 Критеріїв ризиковості була взята до уваги інформація, наведена у листі управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків за №394/03-20-18-01-04 від 20.04.2026.

Листом за вих. №15/05 від 15.05.2026 позивач надав пояснення та усі наявні документи по господарських операціях.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.05.2026 №1, ГУ ДПС у Волинській області 26.05.2026 прийняла рішення №22625 про відповідність ТзОВ «Марктрікс» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165; підстава: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, контролюючий орган вказав на ненадання або надання не в повному обсязі довіреностей та актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб на отримання продукції в інтересах товариства; первинних документів щодо постачання та придбання товарів і послуг; документів щодо транспортування товару; актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг); розрахункових документів; банківських виписок з особових рахунків, а також підтверджуючих документів щодо господарських операцій, визначених ризиковими у рішенні №16858 від 20.04.2026 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

За висновком податкового органу, поданий товариством пакет документів не підтверджує у повному обсязі реальність здійснення господарських операцій та не спростовує наявні ризики щодо діяльності підприємства, у зв`язку з чим Комісією ГУ ДПС у Волинській області повторно підтверджено відповідність ТзОВ «Марктрікс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. (том 1, а. с. 79-80)

Відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, рішення №16858 від 20.04.2026 прийняте по наступних кодах податкової інформації:

01 «постачання/вивезення за межi митної територiї України товару, походження якого не прослiдковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару»;

11 «накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання)»;

14 «постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається»;

18 «у податковiй звiтностi платника податку (крiм виробникiв товарiв) вiдображено доходи, нарахованi та виплаченi самозайнятим особам, якi не мають необхiдних об`єктiв оподаткування та чисельностi трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення фiнансово-господарських операцiй в обсягах, вiдображених у податковiй звiтностi платника податку».

Відповідність платника критеріям ризиковості встановлена на підставі інформації по операції з постачання з 22.10.2025 по 20.04.2026 за кодами УКТЗЕД 0811,071080,8502, а також придбання товарів за кодами УКТЗЕД 0902,8502,8408,7322.

Вважаючи таке рішення необґрунтованим та безпідставним, ТзОВ «Марктрікс» звернулось до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165) цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції(придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20, які полягають у такому.

З 01.02.2020 набрав чинності Порядок №1165, яким визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

При вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання та характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Вказана правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №280/3235/20, від 22.07.2021 у справі №520/480/20, від 20.01.2022 у справі №160/2840/20, від 07.12.2022 у справі №640/13536/20.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 також зазначив, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як вбачається із оскаржуваного рішення від 26.05.2026 №22625, прийнятого Комісією ГУ ДПС у Волинській області відповідно до пункту 6 Порядку №1165, таке рішення ухвалене з урахуванням критерія ризиковості платника податків, передбаченого пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додатку 1 до Порядку №1165), підставою для прийняття вказаного рішення визначено коди податкової інформації (01,11,14,18) та зазначена інформація, за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Водночас судом досліджено та встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України ТзОВ «Марктрікс» зареєстровано 14.02.2023, ідентифікаційний код юридичної особи 43827418 (а. с. 28).

Основний вид діяльності класифікатора КВЕД ТзОВ «Марктрікс» - 46.90, неспеціалізована оптова торгівля.

ТзОВ «Марктртікс» здійснює господарську діяльність, придбання та експорт заморожених ягід, імпорт дизельних генераторів, двигунів та підігрівачів, а також їх подальшу реалізацію на території України. Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як слідує з матеріалів справи, одним з видів діяльності є торгівля замороженими ягодами та грибами.

З метою забезпечення статутної діяльності ТзОВ «Марктрікс» було укладено із ТзОВ «Екофрут» договір про надання послуг №09/10 від 09.10.2023, предметом якого є послуги зберігання продуктів харчування (том 1, а. с. 41).

Зокрема, послуги, вказані в пункті 1.1. цього Договору, надаються на території холодильника, розташованого за адресами: Львівська область, місто Львів, вулиця Промислова, 50/52; Волинська область, смт Маневичі, вулиця Лесі Українки, 27; Рівненська область, Заріченський район, село Серники; Івано-Франківська область, Коломийський район, село Тишківці; Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 2.

Для організації експортно-імпортної діяльності ТзОВ «Марктрікс» 20.11.2023 уклало Договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №15/23 з ТзОВ «Горія-Імпекс-Груп» (том 1, а. с. 42-45).

17.06.2025 було заключено договір про надання послуг №ВВ25-0355-88 з державним підприємством «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (том 1, а. с. 46).

30.09.2025 між ТзОВ «Марктрікс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір №630/09/25 на поставку ягід та грибів (том 1, а. с. 47).

Згідно даного п. 1.1 Договору постачальник зобов?язується передати у власність Покупця ягоди, гриби та інші товари, в подальшому викладенні іменовані Товар, а Покупець зобов?язується прийняти Товар та оплатити ного загальну вартість на умовах даного договору.

26.11.2025 ФОП ОСОБА_1 на виконання своїх зобов`язань за договором поставив ягоди малини мороженої в кількості 20160 кг на загальну суму 911030,40 грн. Дана обставина підтверджується видатковою накладною №15 від 26.11.2025. Оплата в користь ФОП ОСОБА_1 за поставлений товар підтверджуються платіжними інструкціями №250 від 03.10.2025 на суму 131000,00 грн, №255 від 03.10.2025 на суму 130000,00 грн, №259 від 06.10.2025 на суму 146000,00 грн, №260 від 06.10.2025 на суму 148000,00 грн, №273 від 09.10.2025 на суму 150000,00 грн, №326 від 24.10.2025 на суму 72000,00 грн, №369 від 04.11.2025 на суму 100100,00 грн, №450 від 19.11.2025 на суму 1300,00 грн, №476 від 26.11.2025 на суму 243000,00 грн.

Наведені первинні документи підтверджують законність та реальність походження малини, яка придбана товариством за реальним оплатним правочином і в подальшому експортована.

В подальшому придбана у ФОП ОСОБА_1 малина була законтрактована на експорт. Зокрема, 15.07.2025 було укладено Контракт №1507 між ТзОВ «Марктрікс» та ВІТН EU, LDA (Покупець) на поставку ягід малини замороженої. Ягоди малини були вивезені за межі митної території країни в режимі «Екпорт».

Вказаний товар відповідав усім вимогам митного органу України і був оформлений згідно усіх вимог чинного законодавства на підставі митної декларації №25UA206020017128U2 від 28.11.2025.

Що стосується здійснених господарських операцій у вказаний в спірному рішенні період по кодам товару УКТЗЕД 071080 та 0902, то такі господарські операції ТзОВ «Марктрікс» не проводило.

14.02.2026 між ТзОВ «Марктрікс» та нерезидентом DAWIKA KRAPT S.A. (продавець) було укладено контракт №14/01.

04.03.2026 нерезидентом DAWIKA KRAFT S.A. було виставлено рахунок фактуру №319/03/2026 на поставку дизельних генераторів. Товар завезено на митну територію України, розмитнено та випущено у вільний обіг. При розмитнені сплачено усі митні платежі (в .ч. ПДВ та мито), що підтверджується МД №26UA205140018264U0 від 01.04.2026, а також платіжними інструкціями №758 на суму 900000,00 грн, №759 на суму 1900000,00 грн та №760 на суму 643000,00 грн.

Повна оплата за поставлені генератори була проведена 11.03.2026 згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №1 від 11.03.2026.

Доставка даних генераторів відбувалась на підставі договору заявки 25/03 від 26.03.2026, що підтверджується ТТН та довідкою про вартість перевезення, які додаються.

Крім того, з метою здійснення господарської діяльності, 05.05.2025 між ТзОВ «Марктрікс» (постачальник) та між ПФ «Ривеніс» (покупець) було укладено Договір поставки №05/05.

Згідно п. 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується передати у власність покупця дизельні генератори та інші товари, в подальшому викладенні іменовані Товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

На виконання даного договору ТзОВ «Марктрікс» виконало поставку дизельних генераторів в кількості 20 штук, що підтверджується видатковими накладними: №1 від 01.04.2026 на суму 385200 грн, №2 від 02.04.2026 на суму 516300 грн, №3 від 03.04.2026 на суму 513600 грн, №4 від 06.04.2026 на суму 513600 грн, №5 від 07.04.2026 на суму 385200 грн, №6 від 08.04.2026 на суму 256800 грн.

До моменту реалізації генератори перебували на зберіганні згідно договору №01-04 від 01.04.2026.

На умовах цього Договору передаються на зберігання дизельні генератори Kraft&DеІе КD153 згідно з актами приймання-передачі, які є невід`ємними частинами даного Договору, а саме: №1/01/04 від 01.04.2026, №2/01/04 від 02.04.2026, №3/01/04 від 03.04.2026, №4/01/04 від 06.04.2026, №5/01/04 від 07.04.2026 та №6/01/04 від 08.04.2026.

ПФ «Ривеніс» виконало зобов`язання по оплаті поставлених генераторів в повному обсязі та в строки, передбачені договором, про що свідчать платіжні інструкції №15385 від 07.04.2026, №EXAX-2037-AM89-4K7A від 09.04.2026 та №15539 від 14.04.2026.

Таким чином, наведені господарські операції з реалізації ТзОВ «Марктрікс» та зберігання генераторів спростовують висновки податкового органу про накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуги зберігання.

Також судом встановлено, що 14.03.2026 між ТзОВ «Марктрікс» та нерезидентом товариством POLO TRADING Sp. z o.o. було укладено Контракт №14/03, згідно умов якого Продавець зобов`язується поставити і продати у власність, а покупець прийняти і оплатити «Товар» по найменуванню, маркуванням, кількістю і ціною відповідно до Інвойсу, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно фактури №1/04/2026 від 14.04.2026 Продавець реалізовує в користь покупця 20 двигунів на суму 892647 польських злот.

Згідно фактури №2/04/2026 від 14.04.2026 продавець реалізовує в користь покупця 200 підігрівачів рідкого палива на суму 204033,60 польських злот.

Поставка товару відбулась, товар був ввезений на митну територію України, розмитнений та випущений у вільний обіг, про що свідчить митна декларація №26UA205140021360U8 від 16.04.2026. Товар перебуває на складах товариства. Оплата за двигуни та підігрівачі відбулась вчасно за умовами контракту, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №3 від 27.04.2026 та платіжна інструкція в іноземній валюті №5 від 29.04.2026.

Суд звертає увагу, що виконання вказаних господарських операцій підтверджується договорами поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями, податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а щодо імпортованого товару - митними деклараціями.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, для здійснення господарської діяльності ТзОВ «Марктрікс» орендувало холодильники розташовані за адресами: Львівська обл., м. Львів, вул. Промислова, 50/52; Волинська обл., смт. Маневичі, вул. Лесі Українки, 27; Рівненська обл., Заріченський р-н, с. Серники; Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Тишківці; Волинська обл., м. Луцьк, вул.Лідавська,2, що підтверджується договорами оренди (суборенди) та актами приймання-передачі приміщень.

Вищезазначені документи свідчать про виконання обов`язків сторонами за вказаними договорами; первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

Указані документи посвідчують факт існування взаємних зобов`язань між сторонами, факт надання виконавцем послуг та факт їх отримання замовником та підтверджується факт оплати замовником, отриманих послуг.

Правочини укладені, підписані керівниками та скріплені печатками підприємств відповідно до вимог чинного законодавства України.

Первинні документи не містять ознак підробки та засвідчують факт виконання ТзОВ «Марктрікс» та його контрагентами господарських зобов`язань. Протилежного судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 також зазначив, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Тобто, оскаржуване рішення прийнято у зв`язку із виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, однак інформації щодо конкретних підстав віднесення платника до переліку ризикових не зазначено, так само не вказано суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваного рішення, підставами для його прийняття була податкова інформація за кодом 01 «постачання/вивезення за межi митної територiї України товару, походження якого не прослiдковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару»; 11 «накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання)»; 14 «постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається»; 18 «у податковiй звiтностi платника податку (крiм виробникiв товарiв) вiдображено доходи, нарахованi та виплаченi самозайнятим особам, якi не мають необхiдних об`єктiв оподаткування та чисельностi трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення фiнансово-господарських операцiй в обсягах, вiдображених у податковiй звiтностi платника податку».

Однак, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано, як і не подано таких доказів представником відповідача до відзиву на позовну заяву. Такі твердження контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях.

Щодо тверджень відповідача про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), то суд зазначає, що ні у оскаржуваному рішенні, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано переконливих та повних пояснень щодо існуючих доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав.

Так, відповідачем не наведено, з урахуванням обов`язкової звітності, які подаються платниками податків, пояснень щодо неможливості здійснення діяльності ТзОВ «Марктрікс», як і не доведено суду існування та зміст «Підстави для внесення» товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, для здійснення господарської діяльності ТзОВ «Матрикс» орендувало холодильники за адресами: Львівська обл., м. Львів, вул. Промислова, 50/52; Волинська обл., смт. Маневичі, вул. Лесі Українки, 27; Рівненська обл., Заріченський р-н, с. Серники; Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Тишківці; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності не є обґрунтованими.

З аналогічних підстав, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) - оскільки суб`єктом владних повноважень не конкретизовано за наслідками дослідження яких, зокрема, доказів (податкової інформації) податковий орган дійшов таких висновків. Означене, на думку суду, жодним чином не вказує на наявність ознак ризиковості платника податку, що зумовило включення позивача до відповідного переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також безпідставним є твердження контролюючого органу про накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання, оскільки позивач надав достатню кількість доказів на підтвердження наявності у нього відповідних площ (майданчиків) для розміщення обладнання. Водночас суд зауважує, що сам по собі факт наявності залишку товару на певну дату є природним для торговельної діяльності та свідчить про наявність оборотного товарного запасу, а не про ризиковість товариства.

Щодо тверджень відповідача постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, то суд зазначає, що інформація за кодом 07 не є критеріями ризиковості, а є лише податковою інформацією, яка має стосуватись господарської операції, яка у свою чергу наведена в податковій накладні/розрахунку коригування, що подані для реєстрації в ЄРПН.

Сама по собі інформація, визначена у Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, без застосування її до конкретної господарської операції, вказаної у конкретній податковій накладній/розрахунку коригування поданих для реєстрації в ЄРПН, не може бути підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вказане судом логічно узгоджується і з тим, що питання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, врегулювано саме Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не окремим нормативним актом.

Прийняття рішення про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, виключно за наявності податкової інформації, яка містить у Довіднику кодів податкової інформації, без її прив`язки до господарської операції, вказаної в ПН/РК які подані для реєстрації в ЄРПН, є свавіллям з боку контролюючого органу, оскільки такий алгоритм дій не передбачений законом, зокрема Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постаново КМУ №1165 від 11.12.2019.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.05.2026 №22625 прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішеннях податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.

Вказане рішення прийнято відповідачем у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.

Суд зауважує, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 26.05.2026 №22625 є індивідуальними актами у відношенні до позивача у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України. Зазначення в оскаржуваному рішенні про наявність операцій з придбання товарів із кодами УКТЗЕД за відповідні періоди не свідчить про виконання вимог щодо вмотивованості індивідуального акту суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням викладеного, очевидним є той факт, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При розгляді даної адміністративної справи суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, ані Податковий кодекс України, ані Порядок №1165 не містить положень щодо обов`язковості оскарження платником податків рішень контролюючого органу в адміністративному порядку.

Суд встановив, що оскаржуване рішення не містить жодного переліку документів, які платник податку має подати, а також дій платника податків, які він має здійснити для виключення платника податку з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків, що має наслідком потрапляння позивача у стан правової невизначеності

До того, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.02.2020 року у справі №360/1776/19, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зазначає, що протягом строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем в додатках до відзиву надано протокол засідань комісії з питань зупинення реєстрації накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризикових 26.05.2026 №22625 на якому прийнято оскаржуване рішення.

При цьому суд зазначає, що він не містить інформації які саме господарська операція позивача аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки вказано лише на неподання документів не в повному обсязі.

Як вже встановлено судом, у розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» оскаржуваного рішення вказано тип операції постачання, період здійснення господарської операції з 22.10.2025 по 20.04.2026, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43827418.

Тобто, податковий орган зазначив товариство таким, яке з 22.10.2025 по 20.04.2026 здійснювало ризикові господарські операцію з постачання товару.

Відповідно до п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами, Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п.38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі Lithgow and Others v. the United Kingdom від 8 липня 1986 року, Серія А, N102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

При цьому суд зазначає, що доказів віднесення контрагентів позивача до таких, що є ризикованими, суду не надано. При цьому, дакі обставини не створюють підстав для твердження, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При розгляді даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в яких не наведені обґрунтовані мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Не зважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

доповідь секретаря комісії;

доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

голосування;

оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що зважаючи на зміст оскаржуваного рішення, позивач фактично позбавлений можливості ідентифікувати, які документи необхідно йому подати для виключення з переліку ризикових платників податку.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 26.05.2026 №22625 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушеного права підлягає до задоволення також і похідна позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку платників податку, який відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (статті 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн, згідно з платіжною інструкцією від 11.06.2026 (а. с. 10).

Керуючись статтями 139, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» (43026, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30 ЄДРПОУ 43827418) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.05.2026 №22625 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» критеріям ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марктрікс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський