Ухвала суду № 138613512, 30.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 липня 2026 р. Справа № 120/5644/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Каштан-К" в особі голови правління Костенюка Сергія Івановича до Вінницької міської ради про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Каштан-К" в особі голови правління Костенюка Сергія Івановича до Вінницької міської ради про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням від 28.11.2025 за № 3194 протиправно відмовлено обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Каштан-К" у наданні дозволу на коригування проекту землеустрою, наданні права користування земельною ділянкою площею 1,2505 га з цільовим призначенням 12.04 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства".

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.07.2026 представником позивача через підсистему "Електронний Суд" подано заяву про забезпечення позову шляхом:

заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектор+» (код ЄДРПОУ 32976805) безпосередньо або із залученням найманих працівників, підрядників чи інших осіб організовувати та здійснювати демонтаж, переміщення, пошкодження, від`єднання від фундаментів або іншу зміну місця розташування наступних гаражів членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Каштан-К»: гаража № НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_1 ); гаража № НОМЕР_2 (власник - ОСОБА_2 ); гаража № НОМЕР_3 (власник - ОСОБА_3 ); гаража № НОМЕР_4 (власник - ОСОБА_4 ); гаража № НОМЕР_5 (власник - ОСОБА_5 ); гаража № НОМЕР_6 (власник - ОСОБА_6 ); гаража № НОМЕР_7 (власник - ОСОБА_7 ); гаража № НОМЕР_8 (власник - ОСОБА_8 ); гаража № НОМЕР_9 (власник - ОСОБА_9 ); гаража № НОМЕР_10 (власник - ОСОБА_10 ), що розміщені на земельній ділянці з цільовим призначенням 12.04 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», яка розташована за адресою: Україна, місто Вінниця, вулиця Миколи Ващука, 40;

заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектор+» (код ЄДРПОУ 32976805) безпосередньо або із залученням інших осіб здійснювати земляні, дорожні та підготовчі роботи безпосередньо у місцях розташування наступних гаражів членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Каштан-К»: гаража № НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_1 ); гаража № НОМЕР_2 (власник - ОСОБА_2 ); гаража № НОМЕР_3 (власник - ОСОБА_3 ); гаража № НОМЕР_4 (власник - ОСОБА_4 ); гаража № НОМЕР_5 (власник - ОСОБА_5 ); гаража № НОМЕР_6 (власник - ОСОБА_6 ); гаража № НОМЕР_7 (власник - ОСОБА_7 ); гаража № НОМЕР_8 (власник - ОСОБА_8 ); гаража № НОМЕР_9 (власник - ОСОБА_9 ); гаража № НОМЕР_10 (власник - ОСОБА_10 ), що розміщені на земельній ділянці з цільовим призначенням 12.04 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», яка розташована за адресою: Україна, місто Вінниця, вулиця Миколи Ващука, 40, якщо такі роботи можуть спричинити їх пошкодження, втрату доступу до них або необхідність їх переміщення;

заборони Вінницькій міській раді (код ЄДРПОУ 25512617) вчиняти дії та приймати рішення, спрямовані на демонтаж і переміщення (зміну місця розташування) наступних гаражів членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Каштан-К»: гаража № НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_1 ); гаража № НОМЕР_2 (власник - ОСОБА_2 ); гаража № НОМЕР_3 (власник - ОСОБА_3 ); гаража № НОМЕР_4 (власник - ОСОБА_4 ); гаража № НОМЕР_5 (власник - ОСОБА_5 ); гаража № НОМЕР_6 (власник - ОСОБА_6 ); гаража № НОМЕР_7 (власник - ОСОБА_7 ); гаража № НОМЕР_8 (власник - ОСОБА_8 ); гаража № НОМЕР_9 (власник - ОСОБА_9 ); гаража № НОМЕР_10 (власник - ОСОБА_10 ), що розміщені на земельній ділянці з цільовим призначенням 12.04 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», яка розташована за адресою: Україна, місто Вінниця, вулиця Миколи Ващука, 40.

Заява мотивована тим, що після відкриття провадження у справі виникли нові обставини, які свідчать про реальну загрозу порушення прав членів кооперативу, а саме: невідомими особами було висунуто вимогу щодо переміщення гаражів №7889, на гаражах розміщено оголошення про необхідність їх демонтажу у зв`язку з проведенням будівельно-монтажних робіт, поруч із ними розпочато підготовчі роботи, а згодом на під`їзній дорозі до будівельного майданчика Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор+» встановлено ворота, які перекривають проїзд через територію кооперативу. На думку заявника, зазначені дії, а також проведення будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор+», свідчать про реальний ризик демонтажу, переміщення чи пошкодження гаражів, обмеження доступу до них та фактичного витіснення кооперативу зі спірної земельної ділянки.

Представник позивача наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зміни фактичного стану спірної території, унеможливити або істотно ускладнити ефективний захист та поновлення його прав у разі задоволення позову, а також зумовити необхідність подальшого звернення власників гаражів до суду з окремими вимогами про відшкодування завданих збитків та відновлення їхнього майна. У зв`язку з цим заявник просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектор+» вчиняти дії щодо демонтажу, переміщення чи пошкодження визначених гаражів, здійснювати будівельні та підготовчі роботи, які можуть призвести до таких наслідків, а також заборонити Вінницькій міській раді приймати рішення чи вчиняти дії, спрямовані на демонтаж або переміщення зазначених гаражів, до набрання законної сили рішенням у справі.

29.07.2026 через підсистему "Електронний Суд" представник відповідача подала заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких просить у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується частиною 1 статті 2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно з частиною 2 статті 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевірити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2022 року у справі №640/31815/21 дійшов такого висновку:« Колегія суддів зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України, основними засадами (принципами) судочинства, а саме: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними».

У справі, яка розглядається, предметом спору є правомірність рішення Вінницької міської ради про відмову у наданні дозволу на коригування проєкту землеустрою, наданні права користування земельною ділянкою площею 1,2505 га з цільовим призначенням 12.04 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства".

Згідно пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Аналіз наведених положень свідчить, що заходи забезпечення позову повинні перебувати у безпосередньому зв`язку з предметом судового розгляду, бути спрямованими на забезпечення реального виконання судового рішення та не можуть використовуватися як спосіб вирішення інших спорів чи захисту прав, які не є предметом позову.

Разом із тим заявлені представником позивача заходи забезпечення позову фактично спрямовані на врегулювання правовідносин, пов`язаних із можливим демонтажем, переміщенням та використанням гаражів, а також із проведенням будівельних робіт, тоді як законність відповідних дій, рішень чи бездіяльності не є предметом розгляду у даній справі.

Крім цього, наведені обставини щодо розміщення оголошень про демонтаж гаражів, проведення підготовчих робіт, встановлення воріт та інших дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор+» самі по собі не підтверджують існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між оскаржуваним рішенням Вінницької міської ради та можливими діями щодо демонтажу або переміщення гаражів. Такі обставини можуть свідчити про наявність між учасниками інших правовідносин чи спорів, однак не є достатньою підставою для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі унеможливить або істотно ускладнить виконання судового рішення.

Більше того, застосування запропонованих заявником заходів забезпечення позову фактично призведе до встановлення судом заборон щодо здійснення господарської діяльності та реалізації повноважень особами, правомірність дій яких не оскаржується у межах цього адміністративного провадження, що виходить за межі інституту забезпечення позову та не відповідає його меті.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували належність на праві власності або користування зазначених у заяві гаражів конкретним фізичним особам.

З наведеного суд враховує, що забезпечення позову є винятковим процесуальним інститутом, застосування якого пов`язане з можливим обмеженням прав інших осіб, а тому відповідні заходи можуть бути застосовані лише за умови належного підтвердження тих обставин, на які посилається заявник.

Відсутність доказів належності майна особам, щодо яких заявлено про існування загрози порушення їхніх прав, позбавляє суд можливості оцінити співмірність заявлених заходів забезпечення позову із правами та законними інтересами осіб, на захист яких вони заявлені, а відтак і дійти обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для їх застосування.

Судом також досліджено наданий представником позивача відеозапис, який, на її думку, підтверджує існування реальної загрози демонтажу чи переміщення гаражів. Разом із тим зміст зазначеного відеозапису зводиться до фіксації конфліктної ситуації між представниками кооперативу, працівниками поліції та невстановленими особами. При цьому із самого відеозапису неможливо встановити ані факт вчинення будь-яких дій щодо демонтажу, переміщення чи пошкодження гаражів, ані осіб, які мають намір вчиняти такі дії, ані їхній зв`язок із відповідачем або Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор+». Також відеозапис не містить відомостей, які б свідчили про прийняття будь-яких рішень або вчинення конкретних дій, безпосередньо спрямованих на демонтаж, пошкодження чи переміщення зазначених гаражів.

Таким чином, наведені обставини та подані на їх підтвердження докази у своїй сукупності не свідчать про існування об`єктивно підтвердженої, безпосередньої та реальної загрози, яка б могла істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав позивача саме в межах спірних правовідносин.

Натомість доводи представника позивача ґрунтуються переважно на припущеннях щодо можливого розвитку подій у майбутньому та не підтверджуються належними і достатніми доказами, що відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України не є достатньою правовою підставою для застосування процесуального інституту забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі № 120/5644/26 - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна