Ухвала суду № 138613416, 29.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 2-982/11

н/п6/490/262/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Романової К.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Мегабанк» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі №ц-2-982/11 та видачу дублікату виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК Єврокредит» звернувся до суду з заявою, в якій просив суд замінити стягувача з Акціонерного товариства «Мегабанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» у виконавчому листі у справі № ц-12-982/11 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 184В/2007 від 10.07.2007 року у розмірі 18 000 грн. 00 коп. Видати дублікат виконавчого листа у справі № ц-12-982/11 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 184В/2007 від 10.07.2007 року у розмірі 18000 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2011 року в справі № ц-12-982/11, із врахуванням рішення Апеляційного суду Миколаївської області в справі № 22ц-2738/11 від 11.10.2011 року було прийнято рішення, відповідно до якого позов ПАТ «Мегабанк» задоволено, та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 18000 грн. 00 коп.

На виконання зазначеного рішення було видано виконавчий лист, в тому числі і про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 18000 грн. 00 коп.

Також представник заявника вказує, що відповідно до інформації із Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у Центральному ВДВС у м. Миколаєві ОМУ МЮУ на виконанні перебувало виконавче провадження № 72251457, яке було відкрито 13.07.2023 року. Виходячи із інформації із АСВП виконавчий лист був повернутий стягувачу ПАТ "Мегабанк" 30.07.2024 року.

Однак, як зазначає представник заявника ані ПАТ "Мегабанк", ані ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" не передали ТОВ "ФК Єврокредит" відповідний виконавчий документ та у ТОВ "ФК Єврокредит" відсутня інформація, про отримання ПАТ "Мегабанк" оригіналу виконавчого листа від 17.02.2012 року № ц-12-982/11 від виконавчої служби. Іншого законного шляху, окрім отримання дублікату виконавчого листа для фактичного виконання судового рішення в справі № ц-12-982/11 та забезпечення отримання заборгованості від ОСОБА_1 у ТОВ "ФК "Єврокредит" відсутні.

У зв`язку з викладеним, представник заявника і звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому листі та про видачу дублікату виконавчого документа.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.07.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву, призначено судове засідання.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, в заяві про заміну сторони стягувача просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ «ФК «Єврокредит».

Заінтересовані особи по справі у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.05.2011 року усправі №ц-12-982/11 постановлено наступне.

Позов Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави, стягнення штрафу задовольнити частково. Звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки YOUYI ZGT6710, реєстраційний номерВЕ4368 АА, 2006 року випуску, автобус-D, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , жовтого кольору, належного ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 07.07.2007р., виданого РЕГ №1-го МРВ ДАЇ м. Миколаєва ВДАІ УМВС України в Миколаївській області, в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором №184B/2007 від 10.07.2007 року, в сумі 347195,18 грн., шляхом продажу заставленого майна спеціалізованими організаціями з аукціону (публічних торгів) за узгодженою сторонами в договорі ціною 180000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" штраф за договором застави майна №99/2007-з від 10.07.2007 року, в сумі 18000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" 1820 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11.10.2011 року у справі №22ц-2738/11 постановлено: рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2011 року частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та розподілу судових витрат скасувати і в цій частин ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 184B/2007, укладеного липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 у розмірі 339613 (триста тридцять девять шістсот тринадцять) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариство «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 184B/2007, укладеного 10 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 у розмірі 339613 (триста тридцять девять шістсот тринадцять) грн. 06 коп.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2011 року в частині задоволених вимог щодо звернення стягнення на заставлене майно змінити в частині:

- визначення розміру заборгованості при зверненні стягнення на заставлене майно, зазначивши загальний розмір заборгованості замість 347195 грн. 18 коп.- 339615 (триста дидцять девять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 06 коп. без урахування 7580 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» з ожного по 566 грн. 66 коп. судового збору та по 40 грн. витрат за інформаційно-технійчний озгляд справи.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

17.02.2012 року на виконання вищевказаного рішення суду, Центральним районним судом м.Миколаєва видано 7 виконавчих листів №2ц-928/11.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено Договір №GL1N426240 про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступає новому кредитору ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» належні банку права вимоги до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку № 1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень, і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до даного договору.

З наданого витягу з додатку № 1 до Договору №GL1N426240 про відступлення права вимоги від 03.09.2024 вбачається, що АТ «Мегабанк відступило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право вимоги за Кредитним договором № 184B/2007, від 10.07.2007 року.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 184B/2007, від 10.07.2007 року, що підтверджується витягом з додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги.

Отже, виходячи з вище встановлених обставин справи, на даний час ТОВ «ФК «Єврокредит» є власником права вимоги до боржників за Кредитним договором № 184B/2007, від 10.07.2007 року.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 22.07.2026 року, 13.07.2023 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві ОМУМЮУ відкрито виконавче провадження №72251457 з виконання виконавчого листа №ц-12-982/11, виданого 17.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості у сумі 18 000,00 грн.

30.07.2024 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві ОМУМЮУ вказаний вище виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Виходячи з положення ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами постанови Верховного Суду України від 20.11.2013 року №6-122цс13 за своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 14 ЦПК України і статті 18 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" протиУкраїни" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовийрозгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересахс успільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однакце право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, якийд оговірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Суд також враховує, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх сукупності, судом встановлено, що заявником ТОВ «ФК Єврокредит» було набуто права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором ,№ 184B/2007, від 10.07.2007 року заборгованість за яким була стягнута на користь АТ «Мегабанк» на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.05.2011 року у справі №ц-12-982/11 та рішення апеляційного суду Миколаївської області у справі №22ц-2738/11.

Враховуючи наведене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт вибуття первісного кредитора із спірних правовідносин та перехід його прав до заявника - ТОВ «ФК Єврокредит», суд приходить до висновку, що заявник є належним правонаступником АТ «Мегабанк» та має право на заміну первісного стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання вищевказаних судових рішень.

Щодо вимог ТОВ «ФК Єврокредит» про видачу дубліката виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписами ст.124 Конституції України судове рішення, яким закінчився розгляд справи в суді, що набрало законної сили, є остаточним та підлягає виконанню на всій території України всіма посадовими, юридичними та фізичними особами.

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10 (провадження № 61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.06.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.

Як встановлено судом вище, 13.07.2023 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві ОМУМЮУ відкрито виконавче провадження №72251457 з виконання виконавчого листа №ц-12-982/11, виданого 17.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості.

30.07.2024 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві ОМУМЮУ вказаний вище виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Як зазначає заявник станом на теперішній час оригінал виконавчого листа попередніми кредиторами ТОВ «ФК Єврокредит» не передавався.

Доказів того, що 30.07.2024 року органом ДВС виконавчий лист №ц-12-982/11, виданий 17.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості, направлявся первісному стягувачу матеріали справи не містять.

Вищевикладене свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження № 72251457 виконавчий лист №ц-12-982/11 від 17.02.2012 року може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 30.07.2027 року, а тому, заявником строк пред`явлення даного виконавчого листа не пропущено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву задовольнити, замінити стягувача АТ «Мегабанк» на правонаступника ТОВ «ФК Єврокредит» у виконавчому листі №ц-12-982/11 від 17.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та у зв`язку з втратою виконавчого листа видати його дублікат.

Керуючись ст.ст. 20, 352, 353, 433, 442, 446, п. 17.4 перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Мегабанк» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі №2-982/11 та видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Мегабанк» (код ЄДРПОУ 09804119) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) у виконавчому листі №ц-12-982/11, виданому 17.02.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь АТ «Мегабанк» заборгованості у сумі 18 000,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гуденко О.А.