Постанова № 138613010, 30.07.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/791/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.07.2026смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного сдуд Миколаївської області Кривенко О.В., з розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126, ч.7 ст.121 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Доманівського районного суду Миколаївської області від ВП №2 Вознесенського РУП в Миколаївській області надійшли три адміністративних матеріали за №475/791/26, №475/792/26 та 475/793/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч. 5, ст. 130 ч. 2, ст. 121 ч.7 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №692244 від 13.06.2026 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: « ОСОБА_1 13.06.2026 о 20 год. 20 хв. в с-щі Доманівка по вул.. Шевченка керував Corso Special, без д. н. з., перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Alkotest DRAGER 6810. Результат огляду становить 2,16 % проміле. Правопорушення вчинено повторно протягом року, був притягнутий до відповідальності за ст. 130 ч.1 КупАП протоколом серії ЕПР1 №531167 від 04.12.2025».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.9 ПДР та за ч.2 ст.130 КУпАП.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №692253 від 13.06.2026 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: « ОСОБА_1 13.06.2026 о 20 год. 20 хв. в с-щі Доманівка по вул.. Шевченка керував Corso Special, без д. н. з., при цьому не мав права керування т.з. відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 07.06.2026 р. ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП згідно постанови серії ЕНА 7332630».

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.1 а) ПДР та за ч.5 ст.126 КУпАП.

Також ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку, будучи водієм, повторно протягом року, за наступних обставин.

Так, 13.06.2026 ОСОБА_1 13.06.2026 о 20 год. 20 хв. в с-щі Доманівка по вул.. Шевченка керував Corso Special, без д. н. з., який не був зареєстрований протягом десяти діб з моменту його реєстрації, чим порушив п.2.9.в ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року від 10.06.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП постановою серії ЕНА 7351225.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.30.1 ПДР та за ч.7 ст.121 КУпАП.

Протоколи відносно ОСОБА_1 були розподілені одному судді, який при вирішенні

справи врахував наступне. Частина 2 ст.36 КУпАП передбачає, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), - стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи №475/791/26, №475/792/26 та 475/793/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч. 5, ст. 130 ч. 2, ст. 121 ч.7 КУпАП.

ОСОБА_1 неодноразово в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило.

Судом вжито передбачених процесуальним законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, зокрема, направлення судових повісток за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

В зв`язку з цим, суд вважає, що ОСОБА_1 в повній мірі забезпечено право на участь та останній своєю неявкою до суду, використав своє право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, що вказує на можливість розгляду даного питання без його участі.

Відповідно до положень частини 2 статті 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУп

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена за ст.126 ч. 5, ст. 130 ч. 2, ст. 121 ч.7 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Суд, дослідивши матеріали провадження, встановив, що відповідно до пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Зокрема, відповідно до п.п. «а» п.2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено за допомогою технічного засобу ALCOTEST DRAGER 6810.

До протоколу серія ЕПР1 N 692244 від 13.06.2026 року долучено роздруківку результатів приладу газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 6810, який 13.06.2026 року о 20:24 год. зафіксував результат тесту 2,16 ‰ (проміле) вмісту алкоголю в організмі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. Із запису вбачається, що ОСОБА_1 порушено норми ПДР п.30.1 що підтверджується постановою серії ЕНА №692249 від 13.06.2026.

Оскільки поліцейський констатував наявність у водія ознак сп`яніння (запах алкоголю), йому було запропоновано продути драгер, водій продув алкотестер із результатами 2,16 ‰ (проміле). Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд враховує наступне.

У даній справі фіксація правопорушення відбувалася з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису».

У водія ОСОБА_1 було встановлено стан сп`яніння на момент керування транспортним засобом, оскільки згідно із Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Розділ ІІ: «1. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки».

Відповідно до п.2.9 а) постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року: «2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

«Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме п.7 Розділу ІІ визначено, що: «7. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові».

Натомість як згідно із результатами алкотесту «Драгер» - визначено ступінь сп`яніння ОСОБА_1 2,16 ‰ (проміле), що перевищує допустимі показники, які визначені п.7 Розділу ІІ Наказу МВС, МОЗ від 09.11.2015 року за №1452/735.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №692244 від 13.06.2026 року; висновком алкотесту ALCOTEST DRAGER 6810, який 13.06.2026 о 20:24 год. зафіксував результат тесту 2,16 ‰ (проміле) вмісту алкоголю в організмі ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з погодженим результатом 2,16%.

Також в судовому засіданні було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. Відповідно достатті 251КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксовано як водій продуває алкотестер та той фіксує показники, зазначені в роздруківці.

На підтвердження повторності вчинення правопорушення до матеріалів справи долучено копію постанови Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.02.2026 згідно якої ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлений прав керування строком на 1 рік.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд враховує, що згідно з ч.2 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його транспортного засобу поліцейським ознаки стану алкогольного сп`яніння. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, що утворює склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 КУпАП.

З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка вчинена повторно протягом року.

В судовому засіданні доведено вину ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, згідно якої передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, оскільки до протоколу надано постанову серії ЕНА 7332630 від 07.06.2026, що утворює повторність правопорушення, та про цю постанову вказано в протоколі про адміністративні правопорушення серія ЕПР1 №692253 від 13.06.2026.

Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Відповідно до ч.7 ст.121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно пункт 2.9 Правил дорожнього руху (ПДР) України регламентує суворі заборони для водіїв. в) Керувати незареєстрованим авто (або таким, що не пройшов обов`язковий техогляд для певних категорій), без номерного знака або з неохайним/нестандартним знаком.

Відповідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7332630 від 07.06.2026, встановлено, що 07.06.2026 ОСОБА_1 керував т/з Corso Special, без д. н. з. який не зареєстровано у встановленому законодавством порядку. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Як вбачається з відеоматеріалів, під час перевірки документів працівниками поліції встановлено, що транспортний засіб марки Corso Special, без д. н. з., не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.7 ст.121 КУпАП як керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку, повторно протягом року, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.7 ст.121 КУпАП.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч. 2 ст. 130, ч.7 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, ч.7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушенняє доведеною, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, ч.7 ст.121 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, що відповідає вимогам ст.23 КУпАП та буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.

Згідно бази даних ІТС ІПНП за гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться посвідчення водія.

Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положенняст. 30 КУпАП, а такожправовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відсутні докази про належність йому транспортного засобу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130,ст.ст.276-280КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи №475/791/26, №475/792/26 та 475/793/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч. 5, ст. 130 ч. 2, ст. 121 ч.7 КУпАП та об`єднаній справі присвоїти №475/791/26 ( провадження 3/222/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, ч.7 ст.121 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчиненихі у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) з

позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу перерахуванням коштів на рахунок UA438999980313010149000014001, код ЄДРПОУ 37992030, отримувач коштів: Миколаївське ГУК(Микол.обл.) 21081300, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», протокол серії ЕПР1 № 692253.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. (перерахувавши їх на розрахунковий рахунок отримувач коштів: Доманів.УК/Доманівський р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA228999980313101206000014390, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: Судовий збір (Доманівський районний суд Миколаївської області).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Після сплати штрафу, повідомити суд, шляхом надання оригіналу квитанції до канцелярії Доманівського районного суду Миколаївської області за адресою: с. Доманівка, вул. Центральна, буд. 35, Вознесенського районну Миколаївської області.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя :О. В. Кривенко