Постанова № 138612574, 29.07.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1927/26

Провадження №: 3/148/587/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

при секретарі Ліванчук А.Ф.

за участю прокурора Морозюк С.М.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Піпка А.М.

розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 за порушення ст.172-6 ч.4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2026, ОСОБА_1 , будучи депутатом Тульчинської районної ради 8-го скликання, являючись згідно п.п «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п.1, 2, 3, 7, 8-1, 10 ч. 1 ст. 46 Закону, зазначив відомості в щорічній декларації за 2023 рік, що відрізняються від достовірних на загальну суму 2 220 900,00 грн., в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Датою вчинення правопорушення є 25.03.2024.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 , а також його захисник клопотання про закриття провадження в справі на підставі ст. 38 КУпАП підтримали за обставин викладених в самому клопотанні. При цьому захисником звернуто увагу суду на ті обставини, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав. При вирішенні питання щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, при наявності клопотання особи про закриття провадження з цих підстав, суд не може встановлювати наявність вини, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні, висловив позицію щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення з визнанням винним особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол в справі про адміністративне правопорушення та матеріали, які стосуються поданого клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до наступних висновків:

Згідно протоколу в справі про адміністративне правопорушення зазначено, що відповідно до рішення №1 - 1 сесії Тульчинської районної ради 8-го скликання від 26.11.2020 ОСОБА_1 було обрано депутатом Тульчинської районної ради 8-го скликання (а.с. 47,48).

Відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 25.03.2024 о 16:17 год. подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

На підтвердження обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення до суду надано: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1-9), обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с. 14-22), довідка №35/26 про результати проведення повної перевірки декларації особи (а.с. 22-32), рішення1 сесії Тульчинської районної ради 8-го скликання від 26.11.2020 (а.с. 47,48).

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що норма ч.4 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того норма ч.1 ст.172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до вимог ч.1 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в", "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження відповідно до пункту 3 частини другої статті 23 цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 (454 200) до 750 (2 271 000) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З протоколу вбачається, що за результатами перевірки суб`єкт декларування ОСОБА_1 при поданні декларації у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначив такі недостовірні відомості:

Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним дохід із невстановлених джерел, який у звітному періоді було використано для набуття ним легкового автомобіля, у розмірі 2 220 900,00 гривень,

Відповідно до інформації ЄДРТЗ 13.05.2023 суб`єкт декларування здійснив первинну реєстрацію автомобіля марки VOLVO, модель ХС90, 2023 р.в., VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 2 499 000,00 грн, придбаного в торгівельній організації, який було ввезено з-за кордону.

Суб`єкт декларування зазначив інформацію щодо відповідного правочину, а саме придбання транспортного засобу, у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» декларації та у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації.

З матеріалів судової справи вбачається, що орган уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення вказав, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 - 25.03.2024 року, тобто в день коли останнім було подано до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації за 2023 рік.

Разом з тим, суд погоджується з обставинами, викладеними у клопотанні ОСОБА_1 про закриття провадження у даній справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду даної справи в суді строку накладення адміністративного стягнення, який обраховується з дня вчинення правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» № 13 для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Згідно із ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є фактичний час і дата подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік ОСОБА_1 , тобто 25.03.2024 о 16 год. 17 хв.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення 03.03.2026.

Адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, отриманий Тульчинським районним судом Вінницької 22.06.2026, тобто більше як через 2 роки з дати вчинення, та через 3 місяці і 19 днів з дати його виявлення.

З вказаних обставин суд зробив висновок, що станом на день надходження вказаного адміністративного матеріалу до суду дворічний строк, у межах якого може бути накладено стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, сплив.

Таким чином, з моменту, коли відбулося можливе правопорушення, минуло більше двох років, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

Особливу увагу суд звертає на те, що з дня вчинення правопорушення і до вересня 2025 року уповноважені органи з питань запобігання корупції жодних дій щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не вчиняли. Встановлено, що лише з 15.09.2025 по 12.01.2026 НАЗК провело повну перевірку декларації, поданої ОСОБА_1 . Також, встановлено, що 16.01.2026 НАЗК складено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення та направлений Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України для розгляду. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено 03.03.2026, а до суду адміністративні матеріали надійшли 22.06.2026.

Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа №308/8763/15-а провадження № K/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Суд під час розгляду зазначеної справи також враховує практику Європейського Суду з прав людини (п. 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v.theUnited Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Таким чином, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, слід закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 23, 38, 172-6, 247, 283 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.4 КУпАП, провадженням закрити, у зв`язку зі спливом строку протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення за вказане адміністративне правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: