Рішення № 138612442, 30.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 148/282/26

Номер провадження 2/142/359/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинського районного суду Вінницької області на підставі ухвали про передачу справи за підсудністю від 17 лютого 2026 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_1 ,; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 27.09.2023-100003188 від 27.09.2023 у розмірі 15085,33 гривень; судові витрати покласти на Відповідачарозгляд справи просить провести в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.09.2023 року уклали Кредитний договір (оферти) № 27.09.2023-100003188. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 12 000,00 грн.,що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 27.09.2023, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 27.09.2023-100003188 від 27.09.2023 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 27/09/2023; сума Кредиту: 12000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 13.02.2024; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"), рродовження строку, на який надається кредит, не передбачене. Процентна ставка за договором - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, розмір якої не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту стновить 15% від суми Кредиту та дорівнює 1800 грн. 00 коп. Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 10 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 2 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 3 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 4 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 5 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 6 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 7 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 8 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 9 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 10 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., Комісія сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 904 грн. 78 коп., 2 платіж у розмірі 895 грн. 22 коп. Неустойка складає 120 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних. Кредитний договір (оферти) № 27.09.2023-100003188 від 27.09.2023 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору 19.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» Позичальником кредитного договору (оферти) № 19.12.2023-010001027.Сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається Кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору в наступній редакції: строк, на який надається Кредит - 154 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 27.02.2024, графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 2 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 3 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 4 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 5 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп. Цей договір діє протягом одного року(ів). Кредитний договір (оферти) № 27.09.2023-100003188 від 27.09.2023 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору 03.01.2024 між ТОВ «Споживчий центр» Позичальником кредитного договору (оферти) № 03.01.2024-010000038 Сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається Кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору в наступній редакції: строк, на який надається Кредит - 169 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 13.03.2024. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 2 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 3 платіж у

розмірі 2584 грн. 78 коп., 4 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 5 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп. Цей договір діє протягом одного року(ів). Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надат Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором) Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21ХХ-ХХХХ-0746. Відповідно до Договору від 27.09.2023 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 8874 грн., ОСОБА_1 27.09.2023 отримав кредитні кошти у розмірі 8874 грн. Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 15085,33 грн., що складається з: тіла кредиту - 8873.75 грн. процентів - 6211.58 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 16 годину 30 хвилин 22 квітня 2026 року.

22 квітня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 16 години 00 хвилин 26 травня 2026 року у зв`язку із відключенням приміщення суду від електропостачання.

26 травня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено до 16 години 00 хвилин 26 червня 2026 року.

26 червня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 08 години 30 хвилин 30 липня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Нестерука В. В. у відпустці

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" повноважного представника в судове засідання 30 липня 2026 року не направив, проте в позовній заяві просив суд розгляд справи продити без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі, призначене на 30 липня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 22 квітня 2026 року, 26 травня 2026 року, 26 чеврня 2026 року та на 30 липня 2026 року була повідомлена належним шляхом отримання судової повістки в підсистемі "Електронний суд", де відповідач має зареєстрованний "Електронний кабінет", що підтверджується довідками про доставку електронного кабінету.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких інших клопотань чи заяв від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

На підставі наведеного, суд вважає, що відпровідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з`явився до суду без поважних причин.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 27 версеня 2023 року було укладено кредитний договір № 27.09.2023-100003188, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (Оферти) (кредитної лінії), заявки кредитного договору, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору та інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с.27-32).

Відповідно до умов договору сторони погодили, що датою надання/видачі кредиту - є 27 вересня 2023 року, сума Кредиту складає 12000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит становить 140 днів з дати його надання, датою повернення (виплати) кредиту є 13.02.2024; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"), продовження строку, на який надається кредит, не передбачене, у Позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.

Відповідно до п. 7 заявки, що є складовою договору процентну ставку сторони погодили як фіксовану незмінну процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно п. 9 заявки до договору, комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія") - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1800 грн. 00 коп.

Графік платежів, викладений в п. 10 заявки, що є складовою договору. Зокрема, проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 10 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 2 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 3 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 4 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 5 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 6 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 7 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 8 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 9 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., 10 платіж у розмірі 2584 грн. 78 коп., Комісія сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 904 грн. 78 коп., 2 платіж у розмірі 895 грн. 22 коп.

Згідно п. 12, п. 13 заявки до договору, Неустойка становить 120 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних.

Пропозицію про укладення кредитного договору (Оферти) (кредитної лінії), заявку кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору та інформаційне повідомлення були підписані позичальником одноразовими ідентифікаторами Т746.

19 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» із пропозицією про укладення додаткового договору до кредитного договору № 27.09.2023-100003188 від 27 вересня 2023 року, в якій просила продовжити строк, на який надано кредит, та строк дії кредитного договору. У зверненні позичальник запропонувала викласти в новій редакції умови договору щодо строку користування кредитом, визначивши його тривалість 154 дні з дати надання кредиту, встановити нову дату повернення кредиту 27 лютого 2024 року, а також змінити графік платежів. Зокрема, зазначено, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше останнього дня кожного чергового періоду, а сума кредиту має бути повернута п`ятьма рівними платежами по 2584,78 грн кожний. Крім того, сторони погодили, що строк дії кредитного договору становитиме один рік. Також у зазначеній пропозиції позичальник просила виключити з кредитного договору положення, відповідно до якого продовження строку кредитування не передбачалося та сторони не мали права продовжувати строк кредитування або строк повернення кредиту. Одночасно було визначено, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на дату укладення додаткового договору, підлягають сплаті позичальником у день укладення такого договору не пізніше 23 год. 59 хв. Крім того, умовами запропонованої додаткової угоди передбачалося, що всі інші положення кредитного договору, які не зазнали змін, залишаються чинними в попередній редакції, а додатковий договір є невід`ємною частиною кредитного договору та набирає чинності з моменту прийняття кредитодавцем зазначеної пропозиції (акцепту) в установленому законодавством порядку.

19 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надало відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) щодо укладення додаткового договору до кредитного договору № 27.09.2023-100003188 від 27 вересня 2023 року, якою безумовно та в повному обсязі прийняло пропозицію позичальника ОСОБА_1 про внесення змін до умов кредитного договору. Зі змісту акцепту вбачається, що кредитодавець погодився продовжити строк, на який надається кредит, а також строк дії кредитного договору. У зв`язку із цим сторони внесли зміни до заявки та акцепту, виклавши умови договору щодо строку кредитування, дати повернення кредиту, графіка платежів та строку дії договору в новій редакції. Зокрема, сторонами погоджено, що строк користування кредитом становить 154 дні з дня його надання, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 27 лютого 2024 року. Також змінено графік виконання зобов`язань, відповідно до якого проценти за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше останнього дня кожного чергового періоду, а основна сума кредиту підлягає поверненню п`ятьма рівними платежами у розмірі 2 584,78 грн кожний. Одночасно встановлено, що строк дії кредитного договору становить один рік. Крім того, кредитодавець погодився виключити з кредитного договору положення, відповідно до якого продовження строку кредитування не передбачалося та сторони не мали права продовжувати строк кредитування або строк повернення кредиту. Натомість сторони досягли згоди щодо можливості такого продовження шляхом укладення додаткового договору. Також акцептом підтверджено домовленість сторін про те, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на дату укладення додаткового договору, підлягають сплаті позичальником у день укладення додаткового договору, але не пізніше 23 год. 59 хв. цієї ж дати. У відповіді кредитодавця зазначено, що всі інші умови кредитного договору, які не були змінені додатковим договором, залишаються чинними у попередній редакції, а додатковий договір є невід`ємною частиною кредитного договору та набирає чинності з моменту отримання позичальником через інформаційну систему кредитодавця відповіді про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної уповноваженим працівником кредитодавця в порядку, встановленому законодавством.

03 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» із пропозицією про укладення додаткового договору до кредитного договору № 27.09.2023-100003188 від 27 вересня 2023 року, в якій просила внести зміни до умов кредитного договору шляхом продовження строку кредитування та строку дії договору. Із змісту зазначеної оферти вбачається, що позичальник запропонувала сторонам за її ініціативою продовжити строк користування кредитом та викласти у новій редакції положення кредитного договору, що визначають строк, на який надається кредит, дату його повернення, графік платежів та строк дії договору. Зокрема, позичальник просила встановити строк користування кредитом 169 днів з дня його надання, визначити нову дату повернення кредиту 13 березня 2024 року, а також змінити графік виконання зобов`язань за договором. Відповідно до запропонованих умов проценти за користування кредитом мали сплачуватися не пізніше останнього дня кожного чергового періоду, при цьому кількість платежів зі сплати процентів мала відповідати кількості періодів їх нарахування. Основна сума кредиту підлягала поверненню п`ятьма рівними платежами у розмірі 2 584,78 грн кожний, які повинні були бути сплачені не пізніше останнього дня кожного відповідного періоду. Також у пропозиції зазначено, що комісія підлягає сплаті у строки, визначені графіком платежів, а строк дії кредитного договору пропонувалося визначити тривалістю один рік. Крім того, у своїй пропозиції позичальник просила виключити з кредитного договору положення, відповідно до якого продовження строку кредитування не передбачалося та сторони не мали права продовжувати строк кредитування або строк повернення кредиту, натомість погодивши можливість такого продовження шляхом укладення додаткового договору. Також офертою передбачалося, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на дату укладення додаткового договору, підлягають сплаті позичальником у день його укладення не пізніше 23 год. 59 хв. відповідної дати. У пропозиції також зазначено, що інші умови кредитного договору, які не зазнають змін, залишаються чинними у попередній редакції, а додатковий договір після його акцепту кредитодавцем є невід`ємною частиною кредитного договору та набирає чинності з моменту отримання позичальником відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції, підписаної уповноваженим працівником у встановленому законом порядку. Вказану пропозицію ОСОБА_1 підписала 03 січня 2024 року шляхом використання одноразового ідентифікатора K194, який був надісланий на її номер мобільного телефону, що відповідало погодженому сторонами способу укладення правочину в електронній формі.

03 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надало відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) щодо укладення додаткового договору до кредитного договору № 27.09.2023-100003188 від 27 вересня 2023 року, якою підтвердило, що безумовно та в повному обсязі приймає (акцептує) пропозицію позичальника ОСОБА_1 про внесення змін до умов кредитного договору. Із змісту зазначеної відповіді вбачається, що кредитодавець погодився із запропонованими позичальником змінами до кредитного договору та підтвердив укладення між сторонами додаткового договору на умовах, викладених в оферті позичальника. У зв`язку із цим сторони домовилися продовжити строк, на який надається кредит, а також строк дії кредитного договору, внести відповідні зміни до заявки та акцепту і викласти в новій редакції положення договору щодо строку кредитування, дати повернення кредиту, графіка платежів та строку дії договору. Зокрема, акцептом підтверджено, що строк користування кредитом становить 169 днів з дня його надання, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 13 березня 2024 року. Крім того, кредитодавець погодив новий графік виконання зобов`язань, відповідно до якого проценти за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше останнього дня кожного чергового періоду, при цьому кількість платежів зі сплати процентів відповідає кількості періодів їх нарахування. Основна сума кредиту підлягає поверненню п`ятьма рівними платежами по 2 584,78 грн кожний, які мають бути сплачені не пізніше останнього дня кожного відповідного періоду. Також акцептом підтверджено, що комісія підлягає сплаті у строки, визначені графіком платежів, а строк дії кредитного договору встановлено тривалістю один рік. Водночас кредитодавець погодився виключити з кредитного договору положення, відповідно до якого продовження строку кредитування не передбачалося, а позичальник і кредитодавець не мали права продовжувати строк кредитування або строк повернення кредиту. Таким чином, сторони досягли взаємної згоди щодо можливості продовження строку кредитування шляхом укладення відповідного додаткового договору. Також акцептом підтверджено домовленість сторін про те, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення додаткового договору, підлягають сплаті позичальником у день укладення такого договору, але не пізніше 23 год. 59 хв. 03 січня 2024 року. Крім того, у відповіді кредитодавця зазначено, що всі інші умови кредитного договору, які не були змінені додатковим договором, залишаються чинними у попередній редакції, сторони підтверджують їх обов`язковість для виконання, а додатковий договір є невід`ємною частиною кредитного договору та набирає чинності з моменту отримання позичальником через інформаційну систему кредитодавця відповіді про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної уповноваженим працівником кредитодавця відповідно до вимог законодавства. Отже, на підставі акцепту від 03 січня 2024 року сторони досягли згоди щодо зміни істотних умов кредитного договору, зокрема щодо продовження строку кредитування, визначення нової кінцевої дати повернення кредиту, зміни графіка виконання зобов`язань позичальника та збереження чинності інших умов кредитного договору без змін.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу на підставі договору № 450 про надання послуг в системі LiqPay від 01 листопада 2020 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Споживчий центр" кредит шляхом перерахування 27 версеня 2023 року суми в розмірі 12000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 , номер операції - 2371143032, призначення платежу: видача за договором № 27.09.2023-100003188 від 27 вересня 2023 року, що підтверджується квитанцією з підсистеми LiqPay (а.с.15-20,22)

На підтвердження заборгованості до позовної заяви позивачем долучено довідку - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 03.01.2024-0100000038 від 03.01.2024 року, в якому зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 складає : 8873,75 грн основного боргу, проценти в розмірі 6211,60 грн., що складає разом 15085,35 грн. (а.с.14)

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України та нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно достатті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України, обумовлено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Також суд зауважує, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед Банком та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи № 200/5647/18 в постанові від 16 вересня 2020 року дійшов до правового висновку, відповідно до якого Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Розрахунок заборгованості за договором не може бути єдиним доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи надавались кошти взагалі, чи видавалася кредитна картка та на який строк, правильність нарахування сум.

З урахуванням досліджених у справі доказів суд доходить висновку, що позивач не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо доведення належними, допустимими та достатніми доказами як факту виникнення заборгованості, так і її розміру.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем до позовної заяви долучено лише довідку-розрахунок заборгованості про стан заборгованості, яка складена зовсім за іншим кредитним договором та не стосується спірних правовідносин між сторонами у цій справі. Вказаний документ не містить відомостей щодо кредитного договору, який є предметом судового розгляду, а тому не може підтверджувати ані факт існування заборгованості відповідача за спірним договором, ані її розмір.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували правильність заявленої до стягнення суми, позивачем до матеріалів справи не надано.

Зокрема, у матеріалах справи відсутній належний та деталізований розрахунок заборгованості саме за спірним кредитним договором із зазначенням порядку її обчислення, періодів нарахування відсотків, застосованої процентної ставки, розміру та дат здійснених відповідачем платежів, а також черговості їх зарахування в рахунок погашення основної суми боргу, процентів чи інших платежів.

Також позивачем не надано виписки з особового (кредитного) рахунку відповідача або інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували фактичне перерахування кредитних коштів, рух коштів за рахунком, використання відповідачем кредитних коштів, нарахування процентів, здійснення платежів та залишок непогашеної заборгованості.

Відсутні також будь-які документи, які б надавали суду можливість перевірити правильність здійснених позивачем нарахувань та встановити, з яких саме складових сформована заявлена до стягнення сума, у який спосіб вона була визначена та чи відповідає вона умовам кредитного договору.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості, оскільки відсутні належні докази, які б підтверджували її складові, підстави їх нарахування та відповідність умовам спірного кредитного договору.

Сам по собі розрахунок заборгованості, який до того ж складений за іншим кредитним договором, не є належним доказом існування заборгованості у відповідача саме за договором, що є предметом цього спору. Такий документ не дає можливості встановити фактичний розмір непогашених зобов`язань відповідача та не дозволяє суду перевірити правильність здійснених нарахувань.

Більше того, враховуючи відсутність належного розрахунку заборгованості саме за спірним договором, суд позбавлений можливості самостійно здійснити перевірку правильності нарахувань або визначити дійсний розмір заборгованості, оскільки для цього необхідні первинні документи та відомості про рух коштів, які позивачем суду не надані.

За таких обставин, враховуючи, що суд позбавлений можливості перевірити правильність та обґрунтованість нарахування заборгованості за основним боргом, відсотками, що унеможливлює встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 15085,35 грн. не доведені належними та достатніми доказами.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромслід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог позивача, то судові вирати з слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що знаходиться в м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, код ЄДРПОУ 37356833

Відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: