Рішення № 138612426, 30.07.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/547/26

Провадження №2-а/141/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Демченко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 141/547/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Липовецький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 далі відповідач, ТЦК та СП), третя особа: Липовецький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області(далі ДВС) про визнання протиправною та скасування постанови № R292074/154, винесеної 12.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтовує таким: на початку червня 2026 року, після отримання заробітної плати, він дізнався те, що на його банківський рахунок Липовецьким відділом державної виконавчої служби накладений арешт. У телефонному режимі представник ДВС повідомив його про існування постанови ТЦК та СП. З метою з`ясування обставин позивач звернувся до адвоката, на запит якого було отримано копію постанови № R292074/154 від 12.01.2026.

Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн. Згідно зі змістом постанови та відповіді відповідача на адвокатський запит, позивач є порушником військового обліку, а саме не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці.

У відповіді на адвокатський запит також зазначено, що позивач через електронний кабінет військовозобов`язаного 09.01.2026 подав електронну заяву про визнання своєї вини у вчинення адміністративного правопорушення та що не оспорює допущене порушення, згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Постанова була надіслана на електронну адресу позивача, і в зв`язку з її невиконанням направлена до ДВС для примусового стягнення.

Позивач заперечує порушення ним військового обліку, зазначає про те, що ним своєчасно були уточнені облікові дані, в військово обліковому документі та в Єдиному державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") інформації про порушення позивачем правил військового обліку відсутня, 07.06.2026 він був заброньований працедавцем, що було б неможливим в разі порушення ним мобілізаційного законодавства, заяву про визнання вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, він не подавав. В зв`язку з цим просить визнати протиправною та скасувати постанову № R292074/154 від 12.01.2026 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлені строки для вчинення учасниками процесуальних дій, у відповідача витребувані матеріали, необхідні для повного та об`єктивного розгляду справи.

Ухвалою від 23.07.2026 розгляд справи відкладено на 30.07.2026 в зв`язку з тим, що відповідач не надав відзиву та витребуваних документів, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в умовах воєнного стану працює в режимі максимального навантаження, що призводить до об`єктивної неможливості належним чином підготувати свою позицію у встановлений строк, в зв`язку з чим просить продовжити строк на подання відзиву.

Через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову, обґрунтовуючи це тим, що Указами Президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.Військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на спеціальному військовому обліку (бронювання) військовозобов`язаних сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , та станом на 11.04.2025, ним не було оновлено персональні дані, а саме результати проходження медичних оглядів ВЛК щодо придатності до військової служби, що є порушенням вимог мобілізаційного законодавства та військового обліку. Відтак, причиною виклику позивача до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 стало не уточнення персональних даних, а саме відомостей про результати медичних оглядів.

Розпорядження №89 про виклик позивача на 10.04.2025 року на 09:00 год. до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду ВЛК, було направлено на адресу Оратівської селищної територіальної громади. Сільрада направила повістку рекомендованим листом через АТ «Укрпошта», який позивач, згідно з рекомендованим повідомленням, отримав 11.04.2025.

За позицією відповідача, вручення позивачу повістки, стало би для позивача поважною причиною не прибуття у вказаний в повістці строк, в тому разі, якби він прибув до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 або звернувся засобами зв`язку.

23.05.2025 відповідальним працівником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено порушення військового обліку ОСОБА_1 та занесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем військового обліку «не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

09.01.2026 позивач через застосунок Резерв+ подав заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

За наявності такої заяви 12.01.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 було винесено постанову №R292074/154 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП неприбуття військовозобов`язаного за викликом ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно з 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. При цьому вважає, що позивач вчинив триваюче порушення, яке було виявлено лише в день складання постанови, оскільки саме постановою вонобуло офіційно зафіксовано.На підставі зазначеного просить у задоволенні позову відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається наступне: представник позивача не погоджується з тим, що позивачем не були оновлені персональні дані, а саме результати проходження медичних оглядів ВЛК, оскільки персональні дані позивач оновив 16.07.2024, річний термін з моменту уточнення не сплив, повістка про виклику для проходження медичного огляду і направлення на медичний огляд позивачу не вручались. Також зазначає, що позивач поштове відправлення від Оратівської селищної ради не отримував, підпис, який на повідомленні про вручення поштового відправлення відрізняється від підпису позивача в паспорті громадянина України, копія рекомендованого повідомлення не містить ані відмітки «Повістка ТЦК» ані прізвища та ініціалів позивача, також відсутній опис вкладеннята унікальний штриховийкодовий ідентифікатор (штрихкод) або номер відправлення, за яким можна було б простежити відправлення. Звертає увагу суду на те, що станом на 12.01.2026 строк притягнення позивача до відповідальності сплив, що відповідач усвідомлював, формуючи постанову.

Третя особа, Липовецький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області, ухвали суду від 13.07.2026 і 23.07.2026, отримала 14.07.2026 та 24.07.2026 відповідно, пояснень щодо вимог позовної заяви, заяв чи клопотань не подала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець с.Юшківці Вінницького району Вінницької області, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Оратів).

Відповідно до військово-облікового документу сформованого у застосунку «Резерв+» дата уточнення даних 16.07.2024 року. Відмітки про проходження ВЛК відсутні.

01.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 (сьомий відділ) було видано розпорядження № 89 Оратівській селищній територіальній громаді про оповіщення громадян, які перебувають на військовому обліку про виклик до сьомого відділу 10 квітня 2025 о 09-00 за переліком згідно з додатком, в якому під № 7 значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає вс.Юшківці.

Листом № 142/02.00.04-30 від 09.04.2025 Оратівська селищна рада повідомила сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_1 повістку отримав.

В матеріалах справ наявна розписка про отримання повістки № 3062749 на ім`я ОСОБА_1 про виклик для уточнення даних 10.04.2025 о 09:00, в якій підпис позивача відсутній.

Крім того, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 11.04.2025 отримав поштове відправлення з Оратівської селищної ради.

Також в матеріалах справи наявна надана відповідачем заява, яка, за твердженням відповідача, надійшла з електронного кабінету позивача, датована 09.01.2026, про визнання факту вчинення порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_4 № R292074/154 від 12.01.2026 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскільки він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.В постанові зазначено про надходження 09.01.2026 від ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста надійшла заява, в якій зазначено, що останній не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

26.02.2026 зазначена постанова передана до ДВС для примусового виконання.

11 травня 2026 року позивач був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТМІЛК» (код ЄДРПОУ: 38956564), яким був заброньований відповідно до ст. 25 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Що вимоги про поновлення строку на подання адміністративного позову, суд зазначає:

Судом встановлено, що оскаржувану постанову представник позивача отримала23.06.2026 разом з відповідями на адвокатські запити до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 та Липовецькоговідділу державної виконавчої служби.

02.07.2026 в інтересах позивача його представник звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з позовом про скасування зазначеної постанови, однак ухвалою суду від 07.07.2026 року по справі № 141/525/26 позовну заяву було повернуто через відсутність належних документів, які б підтверджували повноваження адвоката Вельгус І.М. на представництво інтересів позивача. Після усунення зазначених недоліків 08.07.2026 позовна заява подана повторно.

Доказів направлення оскаржуваної постанови на адресу позивача, його електронну пошту або до його електронного кабінету військовозобов`язаного до цієї дати матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк, як пропущений з поважних причин.

Визначаючись щодо вимог про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, суд доходить таких висновків:

Згідно з ст. 2 ч.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Положеннями ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом норм ч.ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії або ж бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме неприбуття до ТЦК у строк і місце, зазначені в повістці.

Ст. 22 цього Закону встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 ст. 22 Закону встановлено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з п.1 «Положення про ТЦК та СП» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

На виконання п.9 Положення №154, ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відтак, з огляду на обставини справи та доводи сторін необхідно, перш за все, встановити, чи була вручена позивачу повістка.

Відповідно до п.41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП або ж його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ж ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пунктом 34 Порядку визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому, день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Позивач отримання повістки заперечує.

Відповідач на підтвердження факту отримання позивачем повістки надав лист Оратівської селищної ради від 09.04.2025, в якому стверджується, що позивач повістку на цю дату отримав, оригінал повідомлення здано, а також копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від відправника Оратівська селищна рада, дата відправлення 03.04.2025, в якому наявний запис про отримання відправлення адресатом 11.04.2025, тобто вже після дати, на яку була складена повістка. Очевидно, що зазначені документи містять суперечливу інформацію, при цьому на наданій відповідачем копії рекомендованого повідомлення відсутня помітка «повістка ТЦК» і неможливо визначити трек-номер, що дало би можливість відстежити відправлення.

З огляду на вищенаведене, відповідач не надав належні та допустимі докази на підтвердження належного та своєчасного оповіщення позивача про необхідність з`явитись за викликом до ТЦК та СП.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень п. 7 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 7 ст.38КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Ця норма є імперативною і не передбачає обов`язку органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, визначати питання винності чи невинності особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, пункт 7 частини першої статті 247КУпАП не містить положень про наявність у органа, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні, у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлення будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Оскільки, згідно з матеріалами справи, постанова винесена через неприбуття позивача повісткою № 3062749 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 10.04.2025 о 09:00, то про факт неприбуття позивача за повісткою посадовим особам відповідача було достовірно відомо з 10.04.2025.

Крім того, у відзиві на позов представник відповідача повідомив, що 23.05.2025 відповідальним працівником сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено порушення військового обліку ОСОБА_1 та занесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем військового обліку «не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП».

Таким чином, про факт неприбуття ОСОБА_1 за повісткою, в якому відповідач вбачає наявність ознак адміністративного правопорушення,, відповідачу стало відомо в жодному разі не пізніше 23.05.2025, оскільки цю дату підтверджує сам відповідач.

Отже, на момент винесення постанови № R292074/154 від 12.01.2026 р. відносно ОСОБА_1 , сплив строк, встановлений ст.38 КУпАП, що взагалі виключало здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про скасування постанови № № R292074/154 від 12.01.2026 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, наслідком чого є задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Щодо інших доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що, з урахуванням встановлених обставин, на результат розгляду спору вони не впливають.

Європейський суд з прав людини, відповідно до своєї усталеної практики, вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R292074/154 від 12 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000, 00 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липовецький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34246125, вул.В.Липківського, 57, м.Липовець Вінницький район, Вінницька область.

Суддя І.В. Демченко