Постанова № 138612419, 28.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1913/26

Провадження № 3/930/677/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , солдата, бойового медика взводу інженерних безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходить навчання у військовій частині НОМЕР_2 за прискореною програмою «Фахова підготовка бойового медика»,

за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про військове адміністративне правопорушення № ОДВ/578 від 17 липня 2026 року за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом, 17 липня 2026 року відповідно до припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 липня 2026 року № 817/14983 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з командуванням військової частини НОМЕР_2 проводилися профілактичні заходи на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), спрямовані на запобігання вживанню алкогольних напоїв і наркотичних засобів, а також перебуванню військовослужбовців у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

17 липня 2026 року близько 11 год. 00 хв. під час проведення зазначених заходів на території військової частини НОМЕР_2 було виявлено солдата ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим тремтінням пальців рук та поведінкою, що не відповідала обстановці.

Як зазначено у протоколі, ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_2 в умовах особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану у стані наркотичного сп`яніння, що, за твердженням особи, яка склала протокол, підтверджується висновком медичного огляду КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 1009 від 17 липня 2026 року.

У зв`язку з наведеним, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає: «Свою вину в тому, що 17.07.2026 під час виконання службових обов`язків на території військової частини НОМЕР_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння в умовах воєнного стану, не визнаю та прошу розглянути протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно мене, за моєю участю».

Відповідно до ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином, за його заявою від 17.07.2026 р. шляхом направлення смс-повідомлення на особистий номер телефону, текст якого успішно доставлено 27.07.2026 року.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у поданій ним заяві просив розглянути справу за його участю, однак до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи чи повідомлень про поважність причин неявки не подав, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 277 КУпАП щодо розгляду справ цієї категорії протягом доби та необхідність дотримання розумних строків судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння 17 липня 2026 року на території військової частини НОМЕР_2 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення № ОДВ/578 від 17.07.2026, направленням на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 17.07.2026, висновком щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень № 1009 від 17.07.2026, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.07.2026.

Як вбачається з висновку медичного огляду № 1009 від 17.07.2026, медичний огляд проведено 17 липня 2026 року о 13 год. 00 хв. За результатами огляду показник Alcotest становив 0,00‰, водночас лабораторним дослідженням сечі встановлено позитивний результат на канабіс, бензодіазепіни та прегабалін. У висновку зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання канабісу та під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме прегабаліну та бензодіазепінів.

Наведений висновок медичного огляду відповідає вимогам чинного законодавства, складений уповноваженим закладом охорони здоров`я, відомостей про його оскарження чи визнання недійсним матеріали справи не містять, тому суд визнає його належним, допустимим та достовірним доказом у справі.

Крім того, у письмових поясненнях від 17.07.2026 ОСОБА_1 підтвердив, що був доставлений до медичного закладу для проходження освідування, за результатами якого встановлено його перебування у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання канабісу та під впливом лікарських препаратів прегабаліну і бензодіазепінів. Також він пояснив, що канабіс вживав приблизно за два-три тижні до події, а лікарські засоби приймав 15.07.2026 без призначення лікаря. При цьому зазначив, що наркотичні речовини на території військової частини не вживав.

Посилання ОСОБА_1 на те, що наркотичні засоби він не вживав безпосередньо на території військової частини, не спростовує складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки диспозиція зазначеної норми встановлює відповідальність не лише за вживання наркотичних засобів під час проходження військової служби, а й за перебування військовослужбовця на території військової частини або виконання ним обов`язків військової служби у стані наркотичного сп`яніння.

Твердження ОСОБА_1 про невизнання вини суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю доведена належними, допустимими та достатніми доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини справи, вимоги ст. 33 КУпАП та приходить до висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень достатнім і необхідним буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23,29,33-35,40-1,172-20,221,245,251,268,276-280,283-287,289КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко