Ухвала суду № 138611509, 28.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті справи про банкрутство

28.07.2026 року Справа № 917/1355/26

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр універсальних юридичних рішень "Феміда", а/с 719, м. Полтава-11, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 37185249

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест", пров. Клубний, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36029, код ЄДРПОУ 43126673

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр універсальних юридичних рішень "Феміда" із заявою від 05.07.2026 року (вх. № 1405/26 від 06.07.2026 року) про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест" (код ЄДРПОУ 43126673).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1355/26 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.07.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр універсальних юридичних рішень "Феміда" від 05.07.2026 року (вх. № 1405/26 від 06.07.2026 року) прийнято до розгляду у підготовчому засіданні на 28.07.2026 року на 10:45.

22.07.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест" до суду надійшов відзив від 20.07.2026 року (вх. № 10073), у якому зазначено, що у боржника відсутні докази необґрунтованості вимог чи наявності спору щодо заявлених вимог в розмірі 2 550 000,00 грн., які складаються із заборгованості за Договором про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 року та не має заперечень щодо запропонованої кандидатури розпорядника майна - арбітражного керуючого Пічугіна І.В., а також просив суд розглянути заяву без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест" за наявними у справі доказами.

Клопотання в частині проведення судового засідання без участі представника боржника не суперечить нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню судом.

Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про відкриття провадження по справі про банкрутство заявник вказує на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр універсальних юридичних рішень "Феміда" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест" (боржник) був укладений договір про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023, згідно п. 1.1 якого Боржник, як Замовник доручив, а Кредитор, як Виконавець, зобов`язався надати йому, відповідно до умов даного Договору, додатків та доповнень до нього послуги (роботи) (юридичні, фінансові, бухгалтерські, маркетингові, управлінські, посередницькі послуги), а Замовник зобов`язався їх прийняти та оплатити.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2024 р. до Договору про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 р. Кредитор, як Виконавець, надав, а Боржник, як Замовник, прийняв послуги вартістю 2 550 000,00 грн.

Як вказує заявник, він свої зобов`язання стосовно надання послуг виконав повністю.

Оплата вартості послуг Виконавця, вказана у п. 2 цього Акту, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця потягом 10 (десяти) днів починаючи з дня, наступного за днем складення акту прийому передачі.

В порушення умов п. 4.1.2. Договору про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 р. та п. 3 Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2024 р. в термін 10 (десяти) днів починаючи з дня, наступного за днем складення акту прийому передачі, не здійснило оплату отриманих послуг. Кінцевий строк оплати за п. 4.1.2. Договору про надання коплексних послуг № 10 10/2023 від 10.10.2023 р. та п. 3 Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2024 р. сплинув 02 березня 2024 року.

Кредитором на адресу боржника була направлена вимога про сплату суми заборгованості в розмірі 2 550 000,00 грн., яка отримана Боржником 10.02.2025 року, але до цього часу не виконана, а сума попередньої оплати не повернута.

Отже, боржник має сплатити кредитору вартість отриманих послуг за Договором про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 р. та Актом прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2024 р. в розмірі 2 550 000 грн. 00 коп.

Як зазначає заявник, станом на дату подання заяви у нього відсутні докази оспорення Договору про надання коплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 р. та Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2024 р. до нього, на яких грунтуються вимоги ініціюючого кредитора, а також докази повного або часткового виконання грошових зобов`язань за вказаними договорами.

А тому заявник просить визнати його вимоги у розмірі 2 550 000,00 грн.

У свою чергу, боржник не заперечує щодо відкриття провадження у справі про банкрутство вказуючи про те, що у нього наявна заборгованість у розмірі 2 550 000,00 грн. за Договором про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 року.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що банкрутство - це, зокрема, визнана господарським судом нездатність боржника (крім страховика або кредитної спілки) відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; а неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

Згідно з частинами першою-третьою статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частини п`ята, шоста статті 39 КУзПБ).

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 ГПК України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.08.2022 року у справі № 910/15533/20.

Також обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 року у справі № 910/10741/21.

Підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство зазначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ, а саме: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

При цьому для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, у наступному:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Тобто, комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, ухвалюючи рішення, суд у кожній справі повинен належним чином дослідити всі наявні у справі докази, незалежно від того, надані вони позивачем (заявником) чи відповідачам (боржником), та встановити фактичні обставини справи на підстав наданих сторонами доказів.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував, що навіть визнання боржником обставин, на які посилається кредитор, не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість таких вимог (постанови від 15.10.2019 р. №908/2189/17, 24.10.2019 р. №910/10542/18, 07.11.2019 р. №904/9024/16).

Таким чином, визнаються лише ті вимоги, що мають належне документальне підтвердження. Суд зобов`язаний дослідити всі матеріали, навіть якщо боржник не заперечує проти суми боргу. Цей підхід є основою для запобігання фальсифікацій і недобросовісних дій у справах про банкрутство.

Однак, суд дослідивши матеріали справи, зазначає, що отримання послуг повинно бути підтверджене доказами, які б свідчили про використання результату отриманої послуги у господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що заявник на підтвердження заборгованості надав лише договір про надання комплексних послуг № 10-10/2023 від 10.10.2023 року та Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2024 р.

Однак, до матеріалів справи заявником не надано докази реальності наданих послуг, а саме: звіти, завдання, листування (у тому числі електронне), які доводять, що послуги дійсно надавалися та використовувалися в діяльності боржника.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог заявника, а також з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Перевірка обґрунтованості вимог заявника полягає у встановленні господарським судом безспірності вимог ініціюючого кредитора строк виконання яких настав.

З огляду на встановлені обставини і наведені норми законодавства, які на день проведення підготовчого засідання виключають можливість для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест", суд відмовляє кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр універсальних юридичних рішень "Феміда" у задоволенні відповідної заяви.

Крім того, у зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест", заява арбітражного керуючого Пічугіна І.В. про згоду на участь у даній справі також залишається судом без розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 39 КУзПБ відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила - за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 37, 39 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. ст. 3, 12, 74, 121, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія збруч плюс інвест" (код ЄДРПОУ 43126673) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр універсальних юридичних рішень "Феміда" від 05.07.2026 року (вх. № 1405/26 від 06.07.2026 року).

2. Заяву арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича про участь у справі № 01-21/29 від 16.07.2026 року (вих. № 9837 від 17.07.2026 року) - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали направити учасникам справи та арбітражному керуючому Пічугіну Ігорю В`ячеславовичу.

4. Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 30.07.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.