Рішення № 138611326, 17.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4724/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Волкової Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: адвокат Петрова Т.А.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи відповідача: Дімова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4724/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» (вул. Богдана Хмельницького, № 47, оф. 201, м. Луцьк, Волинська обл., 43016)

до відповідача: Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Центральна, № 35, Успенівська ТГ, с. Ройлянка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68240)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Кишинівська, № 73/3, с. Успенівка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68242)

про стягнення 1 857 138,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» (надалі позивач, ТОВ «Про-Спорт-Буд») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (надалі відповідач, Ройлянська гімназія) про стягнення коштів за виконані роботи за договором виконання робіт № 101 від 17.10.2023 у сумі 1857138,39 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору здійснив закупівлю необхідного матеріалу та приступив до виконання взятих на себе зобов`язань за договором, однак відповідач відмовився від підписання акту виконаних робіт у 2023 році і не оплатив виконані позивачем роботи.

2. Короткий зміст аргументів учасників справи.

2.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд».

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що 17.10.2023 між ТОВ «Про-Спорт-Буд» та Ройлянським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області укладено договір на виконання робіт № 101 за результатами відкритих торгів з особливостями, які проходили через Prozorro, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконати роботи - капітальний ремонт міні-футбольного поля. Тож, на виконання умов договору позивач здійснив закупівлю необхідного матеріалу та приступив до виконання взятих на себе зобов`язань за вказаним договором.

Посилаючись на видаткові накладні, акти наданих послуг, рахунки та товарно-транспортні накладні позивач вказує, що отримав від ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» перекладини, кронштейни для кріплення, прокладки гумові та оплатив їх, а у ПП «Сучасник» придбав річковий пісок для виконання робіт, а також придбав покриття для газонів. При цьому, позивач організував перевезення гумової крихти, яка необхідна для виконання капітального ремонту, та секцій огорожі, а також здійснив піскоструминну обробку огорожі. Відтак, позивач підсумовує, що тільки на закупівлю товарів для ремонту футбольного поля позивач витратив 1329066,12 грн.

Водночас позивач додає, що 06.11.2023 Державна аудиторська служба України Південний офіс Держаудитслужби наказом № 270 розпочала моніторинг процедур закупівель у зв`язку із виявленням органом держаного фінансового контролю ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій відповідачем в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу процедури вказаної закупівлі були встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, у зв`язку з чим Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. При цьому, позивач наголошує, що з висновку Держаудитслужби слідує, що саме відповідач сформував технічну документацію з порушеннями, що не відповідали вимогам ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, що і стало причиною для внесення рекомендацій щодо розірвання укладеного договору. Зі свого боку, позивач своєчасно не виявив на платформі Prozorro запити та висновки Держаудитслужби, тож не міг своєчасно відреагувати та надати пояснення та документи.

Як пояснює позивач, 17.11.2023 спірний договір було розірвано сторонами, однак протягом місяця після укладення договору позивач майже на 90 відсотків встиг виконати умови договору по капітальному ремонту міні футбольного поля і підготував акти виконаних робіт для підписання відповідача. Водночас, маючи висновок Держаудитслужби, відповідач відмовився від підписання акту та наполягав на розірванні договору, запевняючи, що подасть у Prozorro нову тендерну пропозицію та, після перемоги позивача у новому тендері, буде укладено новий договір, в рамках якого позивач закінчить міні футбольне поле, а відповідач оплатить виконані роботи.

Проте, за ствердженням позивача, наразі відповідач так і не вийшов з новою тендерною пропозицією по капітальному ремонту міні футбольного поля, відмовився від підписання акту виконаних робіт у 2023 році і не оплатив виконані позивачем роботи, що, на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відтак, позивач підсумовує, що замовник не підписав акт виконаних робіт і не зазначив жодного недоліку у виконаних роботах, тож повинен сплатити за виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 14.11.2023 та суми, витраченої на придбання устаткування за актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, всього на суму 1857138,39 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

2.2. Аргументи Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 08.11.2023 комісією Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області було складено акт про незавершення/неякісне виконання робіт ТОВ «Про-Спорт-Буд», що зафіксовано на віеозйомку та фото. Між тим, 06.11.2023 Південним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг процедур закупівель, за результатами яких офіс зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. Відповідачем усунено виявлені порушення та розірвано договір № 101 з позивачем, про що повідомлено Південний офісом Держаудитслужби та позивача 17.11.2023 пакетами документів через Укрпошту з повідомленням.

В свою чергу, як зауважує відповідач, 20.11.2023 позивач шляхом надсилання електронного листа на електронну пошту відповідача надіслав лист-згоду на розірвання договору № 101 від 17.10.2023, після чого відповідач провів засідання педагогічної ради, на яких було прийнято рішення надіслати до Успенівської сільської ради клопотання про завершення даного проєкту Успенівською сільською радою, яка є засновником відповідача, розпорядником коштів та фактично фінансує даний проєкт, а також про відтермінування проєкту, так як в умовах воєнного стану це будівництво не на часі.

При цьому, відповідач вказує, що на момент розірвання договору № 101 від 17.11.2023 позивачем не було виконано наступні роботи з додатку № 3 договору розділ 2, 3, 4: улаштування покриттів з штучної трави; улаштування розмітки з штучної трави; затирання поверхні кварцевим піском; затирання поверхні резиновою крихтою; установлення металевої огорожі з сітки по стовпах без цоколя; установлення додаткових стовпів; монтаж воріт з хвірткою; установлення закладних деталей вагою до 5 кг; монтаж воріт для міні-футболу.

Стосовно вказаних позивачем закупівлях необхідного матеріалу відповідач наголошує, що договір з позивачем було укладено лише 17.10.2023, а отже деякі види товарів, необхідні для ремонту футбольного поля, не могли бути закуплені раніше дати підписання договору, оскільки позивач не знав, чи не буде його пропозиція відхилена відповідачем.

Окрім того, відповідач звертає увагу, що позивач надав до суду документи, які є неправдивими та не відповідають дійсності, оскільки відповідач не отримував 14.11.2023 ніяких актів на підписання, бо їх не могло бути у зв`язку з тим, що роботи на той час позивачем не були виконані. Позивач, на думку відповідача, умисно вказує дату 14.11.2023, щоб підтвердити факт виконання ним робіт до моменту розірвання договору 17.11.2023.

Між тим, відповідач пояснює, що майже всі роботи, які позивач вказував у додатку № 3 до договору і які повинен був виконувати відповідно договору, останній виконував у грудні 2023 року, вже після розірвання договору, та приступив до виконання робіт без зв`язку із відповідачем та без будь-якого його попередження. При цьому, роботи виконувались спішно, недбало, а в деяких моментах недобросовісно та халатно, тому наразі футбольне поле знаходиться в критичному стані і не може експлуатуватись ні закладом освіти, ні кимось іншим. А акти позивач надіслав на підпис лише у жовтні 2024 року.

Відповідач підтверджує, що 24.10.2024 отримав електронною поштою від позивача лист та додані до нього акти приймання-передачі виконаних робіт за договором, проте вказані акти містили перелік виконаних робіт, які на момент дії договору фактично виконані не булии та не було проведено технічного нагляду за виконанням робіт позивача, а самі акти були складені задніми числами, що суперечить діючому законодавству. Листом відповідач повідомив позивача, що не може підписати акти виконаних робіт задніми числами без технічного нагляду та без завершених по факту робіт.

Отже, за висновком відповідача, оскільки договір за погодженням позивача було розірвано листом-згодою від 23.11.2023, будь-які інші операції є неприпустимим, а надіслані акти не можуть бути підписані задніми числами, оскільки будуть міститися ознаки складу злочину у вигляді підробки та зловживання службовим становищем на користь третіх осіб.

3. Процесуальні питання вирішені судом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 позовну заяву (вх. № 4863/25) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» (вх. № 4863/25 від 24.11.2025) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення ухвали суду.

03.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» надійшла заява (вх.№ 38646/25), із змісту якої вбачається фактичне усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 01.12.2025 та додані відповідні документи.

08.12.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 4863/25 від 24.11.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4724/25. Постановлено справу № 916/4724/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "25" грудня 2025 року об 11:00 год.

11.12.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» надійшла заява (вх.№ 39702/25), згідно якої заявник просив забезпечити його участь у судовому засіданні, що призначене на 25.12.2025 об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка судом була задоволена відповідною ухвалою суду від 18.12.2025.

15.12.2025 Ройлянською гімназією подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 39989/25), який судом прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи разом із доданими до нього документами.

19.12.2025 до суду від представника Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла заява (вх. № 40817/25), згідно якої заявник просив надати можливості участі у судовому засіданні, призначеному на 25.12.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказана заява також була задоволена відповідною ухвалою суду від 22.12.2025.

25.12.2025 протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» та залучено до участі у справі № 916/4724/25 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, а також постановлено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до "15" січня 2026 року о 10:40 год., про що відповідача та третю особу було повідомлено ухвалою від 26.12.2025, постановленою судом у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.

26.12.2025 за вх.№ 41517/25 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» надійшла заява, згідно якої заявник просить забезпечити участь представника у судовому засіданні, призначеному на 15.01.2026, та всіх наступних засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Заява позивача була задоволена судом, про що була постановлена відповідна ухвала від 30.12.2025.

09.01.2026 до суду від представника Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла заява (вх. № 653/26), згідно якої заявник просив забезпечити участь представника у судовому засіданні, призначеному на 15.01.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена відповідною ухвалою суду від 12.01.2026.

Окрім того, на електронну адресу суду від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла заява (вх. № 719/26 від 09.01.2026), яка не містила КЕП представника, згідно якої заявник просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 15.01.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.01.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вх. № 719/26 від 09.01.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/4724/25 повернуто заявнику без розгляду.

15.01.2026 у підготовчому засіданні по справі № 916/4724/25 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, а також постановлено протокольну ухвалу про перерву до "05" лютого 2026 року об 11:00 год., про що відповідача та третю особу було повідомлено відповідною ухвалою суду від 15.01.2026 в порядку ст. 120 ГПК України.

05.02.2026 у підготовчому засіданні по справі № 916/4724/25, з метою надати відповідачу та третій особі реалізувати свої процесуальні права на захист та участь у судових засіданнях, судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до "19" лютого 2026 року о 10:20 год., про що вказані особи були повідомлені ухвалою суду від 06.02.2026 відповідно до вимог ст. 120 ГПК.

09.02.2026 відповідач звернувся до суду із заявою (вх. № 4635/26), якою просив провести судове засідання без участі його представника.

18.02.2026 від представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду, сформована в системі «Електронний суд» 17.02.2026, надійшла заява (вх. № 5869/26), відповідно до якої заявник просив суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/4724/25, призначеному на 19.02.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.02.2026 у підготовчому засіданні по справі № 916/4724/25, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/4724/25 до судового розгляду по суті на "17" березня 2026 року об 11:40 год. Ройлянську гімназію Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Відділ освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області було повідомлено про дату, місце та час судового засідання по суті у справі № 916/4724/25 ухвалою суду від 20.02.2026, постановленою відповідно до приписів ст. 120 ГПК України.

20.02.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області відмовлено в задоволенні заяви Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вх. № 5869/26 від 18.02.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/4724/25.

Судове засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі № 916/4724/25 на 17.03.2026 об 11:40 год., не відбулося у зв`язку відсутністю доступу до підсистеми ВКЗ та відсутністю стабільного з`єднання з медіа-сервером та мережею інтернет в установі суду, що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції з учасниками справи, які знаходились поза межами суду з використанням технічних засобів представників.

18.03.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області судове засідання у справі № 916/4724/25 призначено на "14" квітня 2026 року о 10:00 год.

06.04.2026 позивачем подано до суду клопотання (вх. № 11674/26), яким останній просив перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку із участю представнику в іншому судовому засіданні в м. Кривий Ріг.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2026 у справі № 916/4724/25 на 14.04.2026 о 10:00 год., не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Цісельського О.В. у період з 07.04.2026 по 23.04.2026 включно.

24.04.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області судове засідання у справі № 916/4724/25 призначено на "07" травня 2026 року о 10:00 год.

24.04.2026 та 27.04.2026 до суду від представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшли тотожні за змістом заяви (вх. №№ 14340/26, 14373/26), згідно яких заявник просив надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/4724/25, призначеному на 07.05.2026, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Зазначені заяви були задоволені судом відповідною ухвалою від 27.04.2026.

07.05.2026 у судовому засіданні по справі № 916/4724/25, заслухавши думку представників сторін, судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву до "04" червня 2026 року об 11:00 год.

19.05.2026 представниками третьої особи та відповідача були подані додаткові заяви (вх. № 17317/26, № 17323/26) про їх участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.06.2026 суд, з метою надання представникам в повному обсязі скористатися своїми процесуальними правами та підготуватися до судових дебатів, постановив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні, у межах розумних строків, до "23" червня 2026 року о 14:40 год.

16.06.2026 від Ройлянської гімназії до суду надійшла письмова промова (вх. № 20924/26) у судових дебатах, яка судом була долучена до матеріалів справи.

19.06.2026 ТОВ «Про-Спорт-Буд» подано до суду заяву (вх. № 21523/26), яка за змістом фактично є письмовою промовою позивача у судових дебатах, та яка також судом долучена до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 у справі № 916/4724/25 на 23.06.2026 о 14:40 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Цісельського О.В. у період з 22.06.2026 по 23.06.2026 включно у відпустці.

24.06.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області судове засідання у справі № 916/4724/25 призначено на "07" липня 2026 року о 12:40 год.

06.07.2026 Відділом освіти також було надано до суду письмову промову (вх. № 23477/26), яка судом долучена до матеріалів справи.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» під час розгляду справи по суті виступив із вступною промовою, зазначив, що заявлений позов підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та усних поясненнях, у судових дебатах просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області під час розгляду справи по суті виступив із вступною промовою, у своїй вступній промові та судових дебатах проти позову заперечувала повністю з підстав, викладених у відзиві на позов та усних поясненнях, просила у його задоволені відмовити.

Представник третьої особи - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області під час розгляду справи по суті також виступив із вступною промовою, у своїй вступній промові та судових дебатах проти позову заперечувала повністю з підстав, викладених в усних поясненнях, просила у його задоволені відмовити.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішені відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Окрім того, судом враховано, що в умовах воєнного часу, суди України, продовжують працювати на територіях, де це є можливим, на підставі чого, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по даній справі, суд вважав за доцільне розглядати дану справу в межах розумного строку, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної позовної заяви був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.

В судовому засіданні, 07.07.2026 господарським судом був завершений розгляд справи по суті, оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення 17.07.2026 об 11:00 год.

В судовому засіданні, 17.07.2026 господарським судом, відповідно до ч.1 ст.219 та ст. 240 ГПК України, в присутності представників позивача та третьої особи, було проголошено скорочене судове рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

17.10.2023 між Ройлянським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (замовник, наразі - Ройлянська гімназія Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» (підрядник) укладений договір на виконання робіт № 101, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик, у відповідності до умов договору виконати роботи з: капітальний ремонт міні-футбольного поля на території Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, вулиця Центральна, 35, с. Ройлянка, Білгород-Дністровського району Одеської області (коригування) (ДК 021:2015:45453000-7: Капітальний ремонт і реставрація).

Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. договору вартість робіт за цим договором за згодою сторін визначається відповідно до договірної ціни, на основі положень ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 і складає 2012147,91 грн з ПДВ. Кінцевий об`єм виконаних робіт та їх вартість зазначається в акті прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в).

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни на підставі актів прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін на протязі 7 календарних днів. Форма оплати: безготівкова форма, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктом 4.1. договору передбачено обов`язок замовника прийняти виконані підрядником роботи протягом 3-х днів з подання актів виконаних робіт до приймання, або при виявленні недоліків у виконаних роботах скласти з участю підрядника акт про наявність недоліків, а також оплатити виконані роботи згідно п.3.

Відповідно до п. 4.2. договору замовник має право, серед іншого, здійснювати контроль та технічних нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонтних робіт кошторису, будівельним нормам і правилами на будь-якому етапі їх виконання.

Як встановлено п. 4.3. договору, підрядник зобов`язується, зокрема, виконати ремонтні роботи у обсягах, визначених кошторисом з використанням прогресивних методів організації виробництва та праці, у відповідності з будівельними нормами та правилами, та виконати роботи відповідно до календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємним додатком договору.

В свою чергу, підрядник має право, серед іншого, вимагати від замовника виконувати умови передбачені даним договором та, в разі необхідності, залучати до виконання робіт інші установи чи організації (п. 4.4. договору).

Відповідно до умов п. 6.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині обов`язків по оплаті виконаних робіт по фінансовим та гарантійним обов`язкам до повного проведення розрахунків.

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За умовами п. 8.5. договору зміни і доповнення до цього договору можуть бути внесені шляхом підписання сторонами додаткової угоди.

Додатками до цього договору, які складають його невід`ємну частину, є: додаток № 1 порядок зміни ціни договору; додаток № 2 договірна ціна; додаток № 3 календарний графік виконання робіт.

Договір разом із відповідними додатками підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх.

08.11.2023 комісією зі складу в.о. директора та працівників Ройлянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів складений акт про незавершення/неякісне виконання робіт, в якому було визначено, що відповідно до додатку № 3 розділу 2, розділу 4 до умов договору № 101, виконавець зобов`язаний був виконати за перший місяць (жовтень 2023 року) наступні роботи: улаштування покриттів з штучної трави; улаштування розмітки з штучної трави; затирання поверхні кварцевим піском; затирання поверхні резиновою крихтою; улаштування бетонних фундаментів об`ємом до 5 м3. Станом на дату складання акта роботи, зазначені в пунктах 1,2,3,4, підрядником не виконані з неналежної організації праці підрядника.

Разом із тим, у період з 06.11.2023 до 16.11.2023 Південним офісом Держаудитслужби було проведено моніторинг указаної закупівлі, за результатами якого встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Так, предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, тощо.

За результатами моніторингу вказаної процедури закупівлі № UA-2023-09-25-004657-а було складено висновок, згідно якого за результатами аналізу питання відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог ст. 22 Закону та абзаців 1, 8 пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Відтак, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись ст.ст. 5 та 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. ЗУ «Про публічні закупівлі», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

На виконання вказаного висновку, відповідач направив засобами поштового зв`язку позивачу лист № 121 від 17.11.2023 про розірвання договору на підставі висновку Південного офісу Державної аудиторської служби від 16.11.2023, яким повідомив про розірвання договору на виконання робіт від 17.10.2023 № 101 та просив датою розірвання договору вважати моментом отримання даного повідомлення.

На вказану пропозицію відповідача щодо розірвання договору позивач направив лист-згоду, яким повідомив, що згоден на розірвання договору № 101 від 17.10.2023 «Капітальний ремонт міні-футбольного поля на території Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, вулиця Центральна, 35, с. Ройлянка, Білгород-Дністровського району Одеської області» в зв`язку з виявленням порушень при проведенні закупівлі UA-2023-09-25-004657-а.

17.11.2023 комісією зі складу в.о. директора та працівників Ройлянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів складений акт про незавершення/неякісне виконання робіт, в якому було визначено, що на момент розірвання договору № 101, відповідно до додатку № 3 розділу 2, розділу 3 розділу 4 до умов договору № 101, підрядник не виконав наступні роботи: улаштування покриттів з штучної трави; улаштування розмітки з штучної трави; затирання поверхні кварцевим піском; затирання поверхні резиновою крихтою; установлення металевої огорожі з сітки по стовпах без цоколя; установлення додаткових стовпів; монтаж воріт з хвірткою; установлення закладних деталей вагою до 5 кг; улаштування бетонних фундаментів об`ємом до 5 м3; монтаж воріт для міні-футболу. На момент розірвання договору № 101 вказані види робіт не виконані, про причини невиконання робіт підрядником замовник ніяким чином не повідомлений.

20.11.2023 відповідач звернувся до Успенівської сільської ради із клопотанням № 124 про вчинення дій та вжиття заходів, яким, у зв`язку з надходженням листа-згоди з боку позивача, просив розглянути можливість забудови спортивного майданчика в межах тендеру, оголошеного Успенівською сільською радою із залученням під час тендеру та укладення договору відповідних фахівців з метою запобігання порушень чинного законодавства України у сфері державних закупівель.

В матеріалах справи наявні акт від 14.11.2023 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 2023 рік на суму 1821262,78 грн, акт від 14.11.2023 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, за 2023 рік на суму 35875,61 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за 2023 рік від 14.11.2023 року на суму 1857138,39 грн, які підписані лише представником ТОВ «Про-Спорт-Буд» та містять написи, що замовник відмовився від їх підписання.

На підтвердження здійсненої закупівлі необхідного матеріалу та виконання робіт позивачем надано до суду наступні докази:

Договір про надання послуг № 5/10 від 05.10.2023, укладений між ТОВ «Про-Спорт-Буд» (замовник) та ПП «Біг» (виконавець), щодо надання послуг з механічної обробки, піскоструминної обробки та фарбування елементів огорожі, та специфікацію до нього; акт виконаних робіт від 29.12.2023 по договору № 5/10 від 05.10.2023 на загальну суму 247500,00 грн;

Рахунок-фактура № СФ-0000203 від 13.10.2023 ПП «Сучасник» на оплату позивачем піску річкового сухого на загальну суму 25500,00 грн; видаткову накладну № РН-0000246 від 06.11.2023, підписану ТОВ «Про-Спорт-Буд» та ПП «Сучасник», яка підтверджує поставку позивачу товару (пісок річковий сухий) на загальну суму 25500,00 грн;

Акт надання послуг № 9 від 07.11.2023, підписаний ФОП Павлюком М.В. та позивачем, згідно якого ФОП Павлюком М.В. надано транспортні послуги на суму 25500 грн;

Рахунок № 191 від 09.11.2023, висталений ТОВ «Ресайклінг-ЮА» на підставі договору К-11-23 від 28.08.2023, на оплату позивачем крихти гумової на загальну суму 40833,32 грн; видаткову накладну № 125 від 10.11.2023, підписану ТОВ «Про-Спорт-Буд» та ТОВ «Ресайклінг-ЮА», яка підтверджує поставку позивачу товару (крихта гумова) на загальну суму 48999,98 грн;

Заявку-договір №№ 09/11/2023-0 від 09.11.2023, підписану лише ФОП Сахарчуком В.С., на організацію перевезення вантажу (крихти гумової) автомобільним транспортом; акт № 167 здачі-приймання виконаних робіт/надання послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом) від 13.11.2023, згідно якого ФОП Сахарчуком В.С. на виконання договору № 09/11/2023-0 від 09.11.2023 були надані позивачу транспортні послуги за маршрутом м. Дніпро с. Ройлянка на суму 13000,00 грн та відповідний рахунок на оплату послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 13000,00 грн; товарно-транспортну накладну № Р-1110/4 від 10.11.2023 на перевезення товару (крихти гумової), придбаного за видатковою накладною № 125 від 10.11.2025 у ТОВ «Ресайклінг-ЮА», до с. Ройлянка;

Видаткову накладну № 200 від 13.11.2023, підписану ТОВ «Про-Спорт-Буд» та ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» на виконання договору №9/125-83-2021 від 09.11.2021, яка підтверджує поставку позивачу товару (секцій огорожі, хвіртки, стовпів) на загальну суму 453100,00 грн; видаткову накладну № 201 від 13.11.2023, підписану ТОВ «Про-Спорт-Буд» та ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» на виконання договору №9/125-83-2021 від 09.11.2021, яка підтверджує поставку позивачу товару (перекладини, кронштейни, прокладки гумові, метізи) на загальну суму 62173,92 грн; товарно-транспортну накладну № Р200 від 13.11.2023 на перевезення вказаного товару, придбаного за видатковою накладною № 200, автомобільним перевізником ФОП Самотес С.М. з м. Сміла до с. Ройлянка, Одеська обл.,

акт № МП-0000109 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.11.2023, згідно якого ФОП Самотес М.П. були надані позивачу транспортні послуги м. Сміла с. Ройлянка, Одеська обл. на суму 20000,00 грн та відповідний рахунок-фактуру № МП-0000109 від 14.11.2023 на оплати вказаних послуг;

Видаткову накладну № РН-27/10 від 27.10.2023, підписану ТОВ «Про-Спорт-Буд» та ТОВ «Ютаграсс» на виконання договору поставки № 3/11 від 03.11.2021, яка підтверджує позивачу поставку товару (покриття тафтингове для газонів, гральних майданчиків та футбольних полей, клей) на загальну суму 875966,12 грн; товарно-транспортну накладну № 27/10 від 27.10.2023 на перевезення вказаного товару, придбаного за видатковою накладною № РН-27/10, автомобільним перевізником ТОВ «Будкомплект» до с. Ройлянка;

Акт виконаних робіт від 24.06.2025, підписаний Коломієць М.А. та ТОВ «Про-Спорт-Буд» згідно договору № 15/04-25 від 15.04.2025 на підтвердження виконання Коломієць М.А. комплексу послуг зі складання кошторисної документації по об`єкту закупівлі «Капітальний ремонт спортивного майданчика за адресою: пл. Центральна, 35, селище Кельменці Дністровського району Чернівецької області» на суму 7792,21 грн.

На підтвердження здійсненої оплати за товар та надані послуги позивачем надано до суду наступні платіжні інструкції: № 411 від 04.09.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «ГТК-Строй» суми в розмірі 1129,40 грн; № 489 від 02.10.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Закупки.Пром.УА» суми в розмірі 2040,00 грн; № 511 від 13.10.2023 про перерахування на рахунок ПП «Сучасник» суми в розмірі 15000,00 грн; № 555 від 02.11.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Соліком Плюс» суми в розмірі 25000,00 грн; № 563 від 06.11.2023 про перерахування на рахунок ПП «Сучасник» суми в розмірі 10500,00 грн; № 568 від 07.11.2023 про перерахування на рахунок ФОП Павлюка М.В. суми в розмірі 25500,00 грн; № 571 від 09.11.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Ресайклінг-ЮА суми в розмірі 48999,98 грн; № 575 від 10.11.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Соліком Плюс» суми в розмірі 80000,00 грн; № 580 від 13.11.2023 про перерахування на рахунок ПрАТ Сміламаш суми в розмірі 62173,20 грн; № 582 від 16.11.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Ютаграсс» суми в розмірі 90000,00 грн; № 583 від 16.11.2023 про перерахування на рахунок ФОП Самотес М.П. суми в розмірі 19000,00 грн; № 584 від 16.11.2023 про перерахування на рахунок ФОП Сахарчука В.С. суми в розмірі 13000,00 грн; № 647 від 19.12.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Біг» суми в розмірі 137500,00 грн; № 649 від 19.12.2023 про перерахування на рахунок ТОВ «Біг» суми в розмірі 110000,00 грн; № 673 від 29.12.2023 про перерахування на рахунок Коломієць М.А. суми в розмірі 2700,00 грн.

23.10.2024 листом № 23/10-24 ТОВ «Про-Спорт-Буд» надіслало електронною поштою відповідачу для відома та підписання документи, складені на дату розірвання договору, зокрема: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3); акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт; підсумкова відомість ресурсів.

25.10.2024 відповідач надав листом № 57 позивачу відповідь, яким, окрім раніше встановленого, зазначено, що позивачем було визнано розірвання договору без претензій та висловлювань щодо зобов`язань додаткових розрахунків, у зв`язку з чим будь-які інші операції є неприпустимими, оскільки надіслані акти не можуть бути підписані задніми числами.

5. Норми права застосовані судом.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК Україна) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до приписів статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із частиною першою статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 837 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно із частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ч. 1 ст. 854 ЦК України у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно частини 1 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Також за приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В силу положень ч.ч. 1-4 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

6. Висновки суду за результатами вирішення спору.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Зважаючи на викладене, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, сторони досягли всіх суттєвих умов договору, тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань згідно ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Як установив суд, Ройлянський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (наразі Ройлянська гімназія Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) і ТОВ «Про-Спорт-Буд» уклали договір про виконання робіт № 101 від 17.10.2023, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту міні-футбольного поля на території Ройлянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, вулиця Центральна, 35, с. Ройлянка, Білгород-Дністровського району Одеської області (капітальний ремонт і реставрація).

Так, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Окрім того, умовами укладеного між сторонами договору також погоджено порядок приймання-передачі виконаних робіт та здійснення розрахунків, зокрема, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3). Між тим, у договорі не визначено строків виконання робіт, а жодної із сторін не було надано до суду додатку № 3 до договору календарного графіку виконання робіт, відтак, встановити строки, у які позивачем необхідно було здійснити виконання роботи або її окремих етапів, наразі, неможливо.

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 Цивільного кодексу України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.

Так, суд установив вище, що на виконання рішення Південного офісу Держаудитслужби, викладеного у висновку від 16.11.2023, та після отримання листа-згоди позивача, спірний договір сторонами був розірваний за згодою сторін 17.11.2023. Вказана обставина сторонами визнається. Доказів оскарження позивачем правомірності такого розірвання або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на фактичне виконання робіт та на складені та підписані ним 14.11.2023 в односторонньому порядку акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, і довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Щодо зазначених доводів суд зазначає, що сам факт складення та підписання підрядником таких документів не є безумовною підставою для виникнення у замовника обов`язку з оплати робіт. Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може породжувати правові наслідки лише за умови доведення фактичного виконання робіт та необґрунтованості відмови іншої сторони від їх прийняття.

З огляду на встановлені вище обставини справи, суд враховує таке.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853,882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

Відтак, Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальним для вирішення спорів цієї категорії є встановлення фактичного виконання робіт, тоді як самі первинні документи є лише засобом підтвердження відповідної господарської операції.

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

При цьому, для виплати підрядникові плати за виконану частину роботи необхідним є узгодження обсягів та вартості фактично виконаної роботу в установленому порядку.

Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання - передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами договору документи, зокрема, акти виконаних робіт, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Судом встановлено, що на пропозицію відповідача позивач не направив лист з відмовою від розірвання договору, обґрунтовуючи це тим, наприклад, що: порушення умов договору ним не допущено, роботи за договором виконуються, що підтверджено актами виконаних робіт, примусове розірвання договору спричинить прямі збитки для позивача, що позивач виконав значну частину зобов`язань за договором, зокрема: здійснено логістичні, монтажні та інші підготовчі заходи; профінансовано вартість необхідного матеріалу або обладнання; відповідне обладнання або матеріали вже доставлено на територію замовника, а отже позивач не вбачає підстав для розірвання договору або вимагає сплати виконаних ним робіт чи відшкодування вартості використаних матеріалів.

Водночас, судом встановлено, що позивач, надавши відповідачу лист-згоду на розірвання договору № 101 від 17.10.2023 без жодних застережень чи зауважень, також не направив, при цьому, ані відповідних документів, передбачених розділом 3 договору, ані тих актів та документів, на які позивач посилається у позові, обґрунтовуючи понесені витрати на закупівлю необхідного матеріалу та належне фактичне виконання ним робіт за договором станом на дату його розірвання.

Разом з тим, об`єктивно обов`язок подання доказів на підтвердження виконання умов договору підряду щодо строків та обсягу виконання підрядних робіт покладається саме на підрядника.

В свою чергу, у даній справі відповідач послідовно заперечував проти належного виконання робіт, посилаючись, зокрема, на невиконання станом на дату розірвання договору передбачених його умовами робіт, відсутність належного технічного нагляду, непред`явлення жодних актів виконаних робіт, а також виконання частини робіт вже після розірвання спірного договору та без погодження таких робіт із відповідачем і без його відома.

Відтак, судом встановлено, що акти приймання виконаних робіт та вартості устаткування, а також довідка про вартість виконаних робіт та витрати, не підписані ні замовником, ні інженером технічного нагляду. Крім того, доказів пред`явлення до оплати обсягів робіт під час дії договору позивачем не надано.

Також позивачем не подано належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували фактичне виконання робіт у заявленому обсязі та на суму 1857138,39 грн, їх відповідність проектно-кошторисній документації, належну якість виконання та безпідставність відмови відповідача від їх прийняття.

При цьому, позивач, зосередившись на доводах, що відповідні акти та інші документи безпідставно не були підписані відповідачем, не зазначає які заходи позивачем вживались для з`ясування ситуації, чому відповідач не приймає виконані ним роботи та не підписує акти та довідку, не виконує свої зобов`язання та не здійснює належну оплату за виконані позивачем роботи, а також позивач жодним чином не доводить, що у період після розірвання договору ним не виконувались жодні роботи на об`єкті відповідача і навпаки твердить про їх виконання станом на дату розірвання договору.

Зокрема, позивач, усвідомлюючи існування зобов`язань за договором, мав можливість до розірвання договору звернутись до відповідача з приводу неналежного виконання ним умов договору, врегулювати подальші взаємовідносини та оформити фактично виконані роботи належним чином і передати їх результат в установленому порядку.

Відтак, надані позивачем на підтвердження виконання робіт акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1821262,78 грн, акт вартості устаткування, придбання кого покладено на виконавця робіт, на загальну суму 35875,61 грн та відповідна довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 1857138,39 грн, які підписані лише з боку позивача та не містять підпису відповідача, господарським судом не приймаються в якості належних та допустимих доказів виконання відповідачем робіт на заявлену суму, оскільки такі документи складені позивачем в односторонньому порядку та не підписані відповідачем, при цьому доказів звернення позивача із пропозицією до відповідача прийняти такі роботи до суду не надані, а надані відповідачем докази надсилання таких актів та довідк позивачем свідчать про надсилання їх засобами електронної пошти лише 24.10.2024, тобто після розірвання спірного договору.

Отже, зважаючи на вказані вище обставини, суд критично оцінює твердження позивача про відмову відповідача після виконання робіт підрядником 14.11.2023 прийняти та підписати акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, що зумовило би повторно надати означені документи шляхом надіслання на електронну адресу Ройлянської гімназії 24.10.2024.

Всупереч зазначеному у позові, матеріали справи не містять доказів передачі, скерування у листопаді 2023 року Ройлянськй гімназії акту з приводу передачі робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельній робіт. Матеріали справи містять інформацію лише про надсилання спірного акту, акт вартості устаткування та довідки про вартість виконаних робіт позивачем відповідачу 24 жовтня 2024 року.

Суду не надано жодних обґрунтувань причин тривалого, протягом більш як 11 місяців зволікання позивача із зверненням до Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області з приводу прийняття та оплати робіт, виконаних за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року.

Безпідставним є твердження позивача про виникнення у Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області зобов`язань перед останнім через не підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, оскільки, після отримання 24.10.2024 вказаних документів відповідачем висловлено свої заперечення щодо них.

З вказаних обставини, судом вбачається факт незгоди відповідача з актом приймання виконаних будівельних робіт та інших документів позивача, що свідчить про те, що відповідач скористався своїм правом на висловлення своїх заперечень щодо виконаних робіт, які встановлено у акті приймання виконаних будівельних робіт після його отримання.

В свою чергу, позивачем не надано суду жодних документів, які можуть навіть опосередковано свідчити про повне виконання ним робіт на об`єкті відповідача до розірвання договору та безпідставне ухилення відповідача від їх прийняття та підписання актів, оскільки надані позивачем видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання наданих послуг, рахунки та платіжні інструкції, укладені та підписані позивачем та іншими суб`єктами господарювання, не можуть достеменно свідчити про виконання робіт або закупівлю визначених у цих документах товарів з метою виконання безпосередньо спірного договору, або ж залучення таких осіб для виконання робіт за ним.

Також, суд вважає цілком слушними зауваження відповідача, що деякі види товарів, необхідні для ремонту футбольного поля, та виконані послуги були закуплені раніше дати підписання договору, або ж вже після його розірвання сторонами.

Тобто за наведених обставин суд відзначає, що при виконанні договору про виконання робіт № 101 від 17.10.2023 така ознака господарської операції, як реальність виконання робіт не є доведеною, оскільки позивачем за не доведено суду виконання ним робіт як у строки, встановлені договором до його розірвання, так й у інші строки.

При цьому, суд констатує, що оскільки доказів виконання позивачем умов договору у строк до 17.11.2023 позивач суду не надав, у відповідача виникло право відмовитись від прийняття виконання позивачем свого обв`язку, яке він, за твердженням сторін, намагався виконати після отримання повідомлення про розірвання договору та без погодження такого виконання з відповідачем.

Крім того, суд констатує, що не може визначити розмір, підставність та факт виконання позивачем підготовчих робіт та придбання матеріалів для них, позаяк належних доказів щодо факту виконання та обсягу вказаних робіт, у строки визначені договором, суду не надано, так само як і не надано експертного висновку щодо обсягу та вартості вказаних виконаних робіт, позаяк жодних актів приймання-передачі на вказані роботи або устаткування (матеріали), укладених між позивачем та відповідачем, які б фіксували обсяг та факт виконання вказаних робіт у строки визначені договором суду також надано не було.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд» про стягнення з Ройлянської гімназії Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області коштів у сумі 1857138,39 грн у суду відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази та доказування» ГПК України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статей 74 та 75 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. При цьому аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Отже, надані відповідачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Позивач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих відповідачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що позивач в установленому порядку належних та допустимих доказів на підтвердження власних позовних вимог не надав, обставини, які повідомлені відповідачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів в загальному розмірі 1857138,39 грн не є нормативно та документально доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, позивач, як виконавець робіт не надав до суду належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що роботи були реально виконані в обумовленому обсязі, якості та ціні, не довів наявність порушеного права стосовно не здійснення відповідачем оплати виконаних у повному обсязі робіт, тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати по справі № 916/4724/25 покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Спорт-Буд».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Повне рішення складено 27 липня 2026 р.

Суддя О.В. Цісельський