Рішення № 138610974, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/4211/26

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни

про стягнення 153 141,42 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач, КП "Київтеплоенерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни (далі - відповідач, ФОП Верко Є.С.) про стягнення 153 141,42 грн, з яких: 149 714,49 грн - сума заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 09.2025 по 12.2025 (фактичні нарахування з 11.2021 по 12.2025); 879,07 грн - пеня, 882,74 грн - інфляційні втрати, 722,52 грн - 3% річних, 942,60 грн - плата за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з 09.2025 по 12.2025 (фактичні нарахування з 11.2021 по 12.2025).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 позовну заяву КП "Київтеплоенерго" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

24.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 позовну заяву КП "Київтеплоенерго" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4211/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/4211/26.

04.05.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника, в якій просить залучити до участі у справі № 910/4211/26, як представника. Заява судом розглянута та задоволена.

Крім того, відповідач просить суд поновити пропущений процесуальний строк на надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни про продовження строку для подання відзиву задоволено. Продовжено Фізичній особі-підприємцю Верко Євгенії Сергіївні строк для подання відзиву до 18.06.2026.

22.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову повністю та зазначає, що позивачем у позовній заяві не заперечується, що вузол розподільного обліку гарячої води № 14482055, 2025 року випуску, був встановлений та прийнятий позивачем на абонентський облік 16.12.2025. Перед опломбуванням та взяттям на комерційний облік вузла розподільного обліку гарячої води № 14482055, було проведено його повірку, за результатами якого було складено Акт №1531 від 16.12.2025, яким визначено, що на трубопроводі встановлено заглушку після лічильника ГВП та запірної арматури, що унеможливлює циркуляцію гарячої води, у нежитловому приміщенні, та остаточно підтверджує факт не користування відповідачем, послугою з постачання гарячої води, починаючи з листопада 2021 року і до 16.12.2025.

Відповідач вказує, що 17.11.2025 було подано Заяву №4/3ЦОК/73238, в якій повідомлено, що на момент придбання квартири, був встановлений лічильник гарячого водопостачання №144820585, який був опломбований (взятий на комерційний облік КП "Київтеплоенерго"), а труба подачі гарячої води - обрізана та заглушена, показники лічильника становлять 0,00 м3, що підтверджується фото доказом. Також 22.09.2025 працівниками позивача було проведено перевірку, за результатами якої видано Акт №0216, в якому підтверджено, що пломба на лічильнику не порушена, а труба гарячого водопостачання заглушена, тобто фактичне надання послуги відсутнє.

Відтак, на думку відповідача, у Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни відсутній обов`язок перед позивачем зі сплати заборгованості за фактично не надані послуги з постачання гарячої води за період з 11.2021 по 12.2025, у розмірі 149 714,49 грн, плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з 11.2021 по 12.2025 у розмірі 942,60 грн та нараховані як штрафні санкції за невиконання зобов`язання зі сплати неіснуючої заборгованості, пені - 879,07 грн, інфляційні втрати - 882,74 грн, 3% річних - 722,52 грн, загальною сумою у розмірі - 153 141,42 грн, у зв`язку із відключенням від загальнобудинкової системи централізованого постачання гарячої води.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 витребувано у позивача та відповідача: належним чином засвічену копію Акту № 0216 від 22.09.2025 в належній якості та належним чином засвічену копію Акту № 0001072 від 16.12.2025 в належній якості.

26.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що твердження відповідача стосовно того, що договірні відносини між позивачем та відповідачем виникли лише 03.10.2025 не відповідають дійсності, з огляду на те, що п. 51 Договору сторони погодили, що умови Договору застосовуються до відносин, які існували з 03.11.2021.

Додатково позивач вказує, що у відповідача, як власника нежитлового приміщення, наявний обов`язок, зокрема забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи гарячого водопостачання, та відповідно наявний обов`язок сплати за надані комунальні послуги.

Позивач не заперечує факту проведення огляду та повірки вузла розподільного обліку гарячої води № 14482055, за результатами якого було складено Акт №1531 від 16.12.2025 та визначено, що на трубопроводі встановлено заглушку після лічильника ГВП та запірної арматури. В той час, позивач звертає увагу, що наявність неопломбованої запірної арматури не спростовує факту можливості користування гарячим водопостачанням.

Таким чином позивач наголошує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності можливості споживати гарячу воду у спірний період, а самовільне відключення від мереж постачання гарячої води не є підставою для звільнення від оплати за послуги.

29.06.2026 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2026.

30.06.2026 до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено заяви по суті справи та з процесуальних питань, подані учасниками справи і додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу свої заперечень та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до відомостей Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 283616826 Верко Євгенія Сергіївна є власником нежитлового приміщення, загальною площею 60 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з 05.11.2021.

03.10.2025 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Верко Євгенією Сергіївною (далі - споживач) було укладено Договір № 031251810240102 про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир (далі - Договір), який є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1 Договору).

Відповідно до п 5 Договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим Договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Згідно з п. 7 та 8 Договору, виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску. Надання послуги здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Виконавець забезпечує постачання гарячої води у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього Договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 9 Договору).

Відповідно до п. 51 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодили, що умови Договору застосовуються до відносин, які існували з 03.11.2021.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Договору).

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, судом встановлено, що умови Договору діють з 03.11.2021.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до комунальних послуг відносяться централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, постачання теплової енергії тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 30 Договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

Виконавець може надавати споживачу окремі рахунки для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування. У разі надання виконавцем окремих рахунків для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування, Споживач вносить плату відповідно до наданих рахунків.

Відповідно до п. 31 Договору, вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. Розмір зазначених тарифів зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/tarufu/.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за наявності циркуляції, є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Договору).

Пунктом 33 Договору встановлено, що виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п. 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів) (п. 36 Договору).

Пунктом 41 Договору встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та надав відповідачу послуги з постачання гарячої води. Факт надання послуг підтверджується доказами долученим позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи, що Договір № 031251810240102 про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир був підписаний сторонами 03.10.2025, позивачем за надані послуги з постачання гарячої води у період з вересня 2025 року по грудень 2025 року було складено Акти надання послуг з постачання гарячої води № 031251810240102/09/2025/1 від 30.09.2025 на суму 3 940,54 грн, № 031251810240102/10/2025/1 від 31.10.2025 на суму 135 568,14 грн, № 031251810240102/11/2025/1 від 30.11.2025 на суму 5 112,16 грн, № 031251810240102/12/2025/1 від 31.12.2025 на суму 5 093,65 грн.

Судом встановлено, що у жовтні 2025 року, позивачем було проведено перерахунок нарахувань за послуги з постачання гарячої води у період з листопада 2021 року по вересень 2025 року.

Відтак, позивачем нараховано заборгованість за послуги з постачання гарячої води у період з листопада 2021 року по грудень 2025 року на загальну суму 149 714,49 грн.

У зв`язку з цим, позивачем сформовано Рахунок на оплату послуг з постачання гарячої води № 031251810240102/12/2025/1 від 31.12.2025 на суму 149 714,49 грн.

Крім того, відповідно до п. 30 Договору, у відповідача існує обов`язок зі сплати послуги з абонентського обслуговування постачання гарячої води.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Судом встановлено, що позивачем складено Акти виконання робіт за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води № 031251810240102/09/2025/1 від 30.09.2025 на суму 854,70 грн, № 031251810240102/10/2025/1 від 31.10.2025 на суму 29,30 грн, № 031251810240102/11/2025/1 від 30.11.2025 на суму 29,30 грн та № 031251810240102/12/2025/1 від 31.12.2025 на суму 29,30 грн.

Судом встановлено, що у вересні 2025 року, позивачем було проведено перерахунок нарахувань за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води у період з листопада 2021 року по вересень 2025 року, що підтверджується Розрахунком коригувань ОР № 031251810240102 ФОП Верко Є.С. (за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води).

Відтак, позивачем нараховано заборгованість за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води у період з листопада 2021 року по грудень 2025 року на загальну суму 942,60 грн.

У зв`язку з цим, позивачем сформовано Рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води № 031251810240102/12/2025/1 від 31.12.2025 на суму 942,60 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що не користувався послугою з постачання гарячої води, починаючи з листопада 2021 року і до 16.12.2025, у зв`язку з відключенням від загальнобудинкової системи централізованого постачання гарячої води.

Судом встановлено, що з 05.11.2021 Верко Євгенія Сергіївна є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Фучика Юліуса, будинок 9, приміщення 24.

26.09.2025 позивачем у присутності представника відповідача було проведено обстеження систем централізованого опалення та систем гарячого водопостачання нежитлових приміщень у житловому будинку, про що було складено Акт № 0216 (обстеження нежитлового приміщення для укладення договору).

Відповідно до Акту № 0216 (обстеження нежитлового приміщення для укладання договору) від 26.09.2025 у примітках зазначено: від загальнобудинкової системи гарячого водопостачання відключено, встановлена заглушка, але наявний лічильник гарячого водопостачання № 144820585 та запірна арматура, яка перекрита.

В подальшому між сторонами було укладено Договір № 031251810240102 про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 03.10.2025, п. 51 якого сторони погодили, що умови Договору застосовуються відносин, які існували з 03.11.2021.

Судом встановлено, що 16.12.2025 позивачем у присутності відповідача було проведено обстеження нежитлового приміщення споживача у разі відсутності або відключення послуги централізованого постачання гарячої води, за результатами якого було складено Акт № 1531 від 16.12.2025 та Акт № 0001072 прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води від 16.12.2025.

Відповідно до Акту № 1531 від 16.12.2025 при обстеженні внутрішньобудинкової системи централізованого постачання гарячої води в приміщення споживача встановлено: спосіб від`єднання від загальнобудинкової системи централізованого постачання гарячої води - встановлено заглушку після лічильника гарячого водопостачання та запірної арматури; Акт опломбування - відсутній; видимий розрив відсутній, запірна арматура перекрита та неопломбована.

Актом № 0001072 прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води від 16.12.2025 підтверджується, що було проведено огляд і опломбування вузла розподільчого обліку гарячого водопостачання, що встановлений у санвузлі; вузол обліку опломбовано 16.12.2025; за результатами огляду та пломбування вузол розподільного обліку приймається на абонентський облік у КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".

Крім того, судом встановлено, що відповідач 17.11.2025 звернувся до позивача із Заявою, в якій повідомив, що на момент придбання квартири, був встановлений лічильник гарячого водопостачання № 144820585, який був опломбований, а труба подачі гарячої води - обрізана та заглушена, показники лічильника становили 0,00 м3, а також просив здійснити перерахунок із скасування заборгованості та припинити подальші нарахування за послугу з постачання гарячої води.

Листом № 4/03.2/15068 про надання інформації від 17.12.2025 позивач повідомив відповідача, що наявність заглушки на відгалуженні від будинкової системи постачання гарячої води не є доказом неспоживання гарячої води приміщенням, оскільки заглушка не опломбована, що дає можливість приміщенню користуватись гарячою водою.

Крім того повідомлено, що Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 визначено процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, від систем централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно якої рішення щодо відключення власників житлових будинків приймається органом місцевого самоврядування.

У листі № 4/03.2/15068 про надання інформації від 17.12.2025 також зазначено, що законодавством не передбачена можливість відокремлення від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання інженерних комунікацій лише однієї квартири/нежитлового приміщення у разі відсутності зазначеної вище норми. Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення та гарячого водопостачання без дотримання встановленого Мінрегіоном Порядку не допускається. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання забороняється.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів відключення належних відповідачу приміщень від загальнобудинкової мережі гарячого водопостачання та відповідних змін теплових навантажень будинку, ситуація з демонтажем трубопроводу, має кваліфікуватися як самовільне відключення від мереж гарячого водопостачання та не звільняє відповідача від оплати за надані послуги.

У постанові Верховного Суду України від 14.04.2020 у справі № 908/1349/19 заначено, що самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та їх оплати.

Відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження відключення від загальнобудинкової мережі гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні, за адресою: м. Київ, вул. Фучика Юліуса, будинок 9, отже суд відхиляє твердження відповідача як безпідставні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води, у період з листопада 2021 року по грудень 2025 року, за Договором № 031251810240102 про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 03.10.2025 у розмірі 149 714,49 грн та заборгованості за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води, у період з листопада 2021 року по грудень 2025 року, у розмірі 942,60 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 879,07 грн пені, 722,52 грн 3% річних та 882,74 грн інфляційних втрат.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у розмірі 879,07 грн суд зазначає наступне.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім було враховано п. 45 Договору, та здійснено розрахунок пені у розмірі 0,01 відсотка.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, за кожним окремим Актом надання послуг з постачання гарячої води, з урахуванням початку прострочення оплати і до 31.12.2025.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку розрахунку пені, суд встановив, що загальна сума пені у розмірі 879,07 грн вірно розрахована позивачем у позовній заяві та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 722,52 грн 3% річних та 882,74 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є спеціальним заходом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, у період з жовтня 2025 року по грудень 2025 року.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що загальна сума 3% річних у розмірі 722,52 грн та інфляційних втрат у розмірі 882,74 вірно розрахована позивачем у позовній заяві та підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни заборгованості у розмірі 153 141,42 грн, з яких: 149 714,49 грн - сума заборгованості за послуги з постачання гарячої води; 879,07 грн - пеня, 882,74 грн - інфляційні втрати, 722,52 грн - 3% річних, 942,60 грн - плата за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води підлягають задоволенню повністю.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, судовий збір в розмірі 3 328,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Верко Євгенії Сергіївни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) 149 714,49 грн (сто сорок дев`ять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 49 коп.) заборгованості за послуги з постачання гарячої води, 879,07 грн (вісімсот сімдесят дев`ять гривень 07 коп.) пені, 882,74 грн (вісімсот вісімдесят дві гривні 74 коп.) інфляційних втрат, 722,52 грн (сімсот двадцять дві гривні 52 коп.) 3% річних, 942,60 грн (дев`ятсот сорок дві гривні 60 коп.) заборгованості за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води та 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.2026.

Суддя Оксана ГУМЕГА