Рішення № 138610924, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2026Справа №910/4908/26

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича

про стягнення заборгованості у розмірі 37 413,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича про стягнення заборгованості у розмірі 37 413,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" вказує, що Фізичною особою-підприємцем Дубровим Олексієм Івановичем не було виконано своїх зобов`язань з оплати наданих позивачем на підставі Договору №Вп-27643-Пд про надання послуг з вивезення побутових відходів від 20.04.2023 у період з 01.05.2023 по 31.03.2026 послуг з вивезення побутових відходів за адресою: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 9/12, у зв`язку з чим станом на 31.03.2026 у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 29 840,65 грн.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №Вп-27643-Пд про надання послуг з вивезення побутових відходів від 20.04.2023, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича пені у розмірі 1 751,82 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 462,07 грн та 3% річних у розмірі 1 358,58 грн, нарахованих за період з 21.04.2025 по 27.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 відкрито провадження у справі №910/4908/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 про відкриття провадження у справі №910/4908/26 була доставлена до електронного кабінету Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича 06.05.2026 о 15 год. 27 хв., про що судом було отримано інформацію 06.05.2026 о 15 год. 39 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала суду від 06.05.2026 вручена Фізичній особі-підприємцю Дуброву Олексію Івановичу 06.05.2026.

Окрім того, вказана ухвала суду від 06.05.2026 була надіслана Фізичній особі-підприємцю Дуброву Олексію Івановичу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вручена відповідачу 06.05.2026, що підтверджується повідомленням Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про фізичну особу - підприємця, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з фізичною особою - підприємцем: телефон та/або адреса електронної пошти (п. 8 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на наведені приписи закону, суд приходить до висновку, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна адреса Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича - ІНФОРМАЦІЯ_2 , є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 у справі №910/4908/26 встановлено Фізичній особі-підприємцю Дуброву Олексію Івановичу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Фізична особа-підприємець Дубров Олексій Іванович вправі був подати відзив на позов у строк до 26.05.2026 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

20.04.2023 між Фізичною особою-підприємцем Дубровим Олексієм Івановичем (замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (виконавець) укладено Договір №Вп-27643-Пд про надання послуг з вивезення побутових відходів (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті замовника (неспеціалізований магазин), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. М. Бойчука буд. 9/12, а замовник зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.

Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 3,0 куб.м. в місяць (п. 1.2 Договору).

Сторонами у п. 2.1 Договору було погоджено, що тариф на послуги, які передбачені п. 1.1 цього Договору та надаються КП "Київкомунсервіс" встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2022 №638 "Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає комунальне підприємство "Київкомунсервіс" як виконання цих послуг". Тариф на послуги за цим Договором становить: 284,20 грн з ПДВ за 1 куб.м. в місяць - 852,59 грн (з ПДВ).

Згідно п. 2.2 Договору тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником щомісячно, до 20-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг.

Відповідно п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання, повернути вищезазначений акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

У п. 2.5.1 Договору було погоджено, що сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв`язку з чим сторони визначають всі первині бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності сторін через систему електронного документообігу М.Е.Doc, поданих в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (надалі іменується ЕЦП), як оригінал. Передача сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронну комерцію", "Вимогам у сфері електронних довірчих послуг" затверджених постановою КМУ №992 від 07.11.2018 року, "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

У пункті 5.2 Договору вказано, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Цей Договір вступає в силу відповідно до п. 8.3 Договору та діє до 31.12.2023 (п. 8.1 Договору).

У пункті 8.2 Договору сторонами погоджено, що в разі, якщо жодна із сторін протягом п`ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього Договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

За умовами п. 8.3 Договору відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникають між сторонами до моменту укладення цього Договору, а саме - з 01.05.2023.

У пункті 9.5 Договору сторони домовились, що будь-яка позовна давність по даному Договору встановлюється тривалістю у 5 років.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором з оплати наданих у період з 01.05.2023 по 31.03.2026 послуг з вивезення побутових відходів за адресою: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 9/12, у зв`язку з чим у Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича виник борг перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" у розмірі 29 840,65 грн. Також позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1 751,82 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 462,07 грн та 3% річних у розмірі 1 358,58 грн, нарахованих за період з 21.04.2025 по 27.04.2026.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення однієї сторони іншої за п`ятнадцять календарних днів до закінчення строку дії цього Договору про свій намір припинити дію даного Договору, то суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2024-2026 роки у відповідності до п. 8.2 Договору.

Згідно з п. 5) ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

Так, сторонами було укладено Договір, предметом якого є вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) позивачем побутових відходів відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обсяг наданих послуг з поводження з побутовими відходами вимірюється у кілограмах, тоннах, метрах кубічних або інших одиницях, визначених правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.

У пункті 1.2 Договору сторони погодили, що кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 3,0 куб.м. в місяць.

Критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства (ч. 3 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Виходячи наведеної норми Закону та характеру і суті правовідносин по вивезенню твердих побутових відходів, суд вважає, що обов`язок постачальника по наданню послуги не залежить від фактичного продукування замовником послуги твердих побутових відходів та складання їх у ємності.

Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У статті 1 Закону України "Про управління відходами" наведено наступні визначення понять:

7) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися

28) послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами;

36) суб`єкт господарювання у сфері управління відходами - юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства;

38) управління відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів, а також дії, що здійснюються дилером або брокером.

Позивач стверджує, що ним у період з 01.05.2023 по 31.03.2026 було надано відповідачу послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворювались на об`єкті замовника (неспеціалізований магазин), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. М. Бойчука буд. 9/12.

На підтвердження обставин наданих послуг КП "Київкомунсервіс" долучено до матеріалів справи акти надання послуг за спірний період, які складені позивачем в односторонньому порядку.

При цьому щодо кожного акта позивачем надано докази направлення таких актів відповідачу через систему електронного документообігу M.E.Doc, що повністю відповідає вимогам пункту 2.5.1 Договору.

Матеріали справи не містять доказів висловлення у спірний період Фізичною особою-підприємцем Дубровим Олексієм Івановичем будь-яких претензій щодо незгоди із виставленими актами, якості та обсягу надання послуг, як і відсутні докази наявності у відповідача будь-яких претензій з приводу припинення / не припинення надання позивачем спірних послуг.

Відповідно п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необгрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання, вищезазначений повернути акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

За таких обставин (встановлення судом фактів направлення актів та відсутності доказів висловлення відповідачем заперечень щодо цих актів) в силу п. 2.5 Договору спірні акти вважаються підписаним, а послуги - прийнятими замовником без жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Крім того акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта надання послуг, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із вивезення твердих побутових відходів.

Відтак суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" у період з 01.05.2023 по 31.03.2026 Фізичній особі-підприємцю Дуброву Олексію Івановичу послуг з управління відходами.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2022 №638 "Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає комунальне підприємство "Київкомунсервіс" як виконання цих послуг" затверджено тариф на послуги з вивезення твердих побутових відходів для споживачів (крім населення та бюджетних установ) у розмірі 284,20 грн з ПДВ за 1 куб.м.

З урахуванням викладеного та погодженого у п. 1.2 Договору обсягу побутових відходів - 3,0 куб.м., у п. 2.1 Договору сторони визначили місячну вартість послуг у розмірі 852,59 грн (з ПДВ).

Таким чином, вартість наданих Фізичній особі-підприємцю Дуброву Олексію Івановичу у період з 01.05.2023 по 31.03.2026 послуг з управління відходами складає 29 840,65 грн (852,59 грн х 35 місяців).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником щомісячно, до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

При цьому у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання із оплати спожитих послуг 20-го числа місяця, наступного за місяцем їх надання, міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати послуг за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання із оплати спожитих послуг у кожному місяці для його виконання до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний / святковий / неробочий день) відсутні.

Таким чином, Фізична особа-підприємець Дубров Олексій Іванович зобов`язаний був оплачувати спожиті послуги щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Доказів оплати Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" наданих у спірний період послуг вартістю 29 840,65 грн відповідачем станом на дату розгляду спору суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що у Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича наявний прострочений борг перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" у розмірі 29 840,65 грн.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність та обсяг боргу відповідача у розмірі 29 840,65 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича пені у розмірі 1 751,82 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 462,07 грн та 3% річних у розмірі 1 358,58 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором термін свого обов`язку по оплаті наданих послуг не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Фізична особа-підприємець Дубров Олексій Іванович не навів обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що наведена вище редакція частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України була чинною до 27.02.2025. Із 28.02.2025 набрали чинності зміни до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим її було доповнено абзацом наступного змісту: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

У пункті 5.2 Договору вказано, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (який був чинним протягом спірного періоду), строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором.

У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, з пункту 5.2 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період прострочення), порядок нарахування пені (від суми простроченого платежу за кожен день прострочення), проте не визначено строк нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (чинний до 28.08.2025) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору не встановлено іншого строку нарахування пені, до правовідносин сторін підлягали застосуванню положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення відповідного прострочення (прострочення оплати щомісячної вартості послуг), до втрати Господарським кодексом України чинності.

Тобто нарахування пені обмежувалось піврічним строком щодо сум боргу, строк виконання яких настав до 28.08.2025 (останній прострочений платіж за цей період - за надані у липні 2025 року послуги, які підлягали оплаті до 20.08.2025 включно), натомість нарахування пені на суми боргу, строк оплати яких настав після 28.08.2025 (перший платіж за цей період - за надані у серпні 2025 року послуги, які підлягали оплаті до 20.09.2025 включно) не обмежувалось піврічним строком.

Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що ним нараховується пеня за порушення строку оплати наданих у період з квітня 2025 року по березень 2026 року послуг за період з 21.04.2025 по 27.04.2026.

Тобто Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс", по-перше, не було враховано дії протягом частини періоду нарахування пені приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, оскільки останнім нараховувалась пеня на всі суми боргу з квітня 2025 року по березень 2026 року за період більший, ніж 6 місяців.

По-друге, Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань.

Так, позивач виходив із того, що спірні послуги підлягали оплаті до 20-го числа місяця, в якому надавались, проте згідно пункту 2.3 Договору послуги підлягали оплаті до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Наприклад, надані у квітні 2025 року послуги підлягали оплаті до 20.05.2025, а прострочення слід обраховувати з 21.05.2025. Натомість позивач виходив із того, що надані у квітні 2025 року послуги підлягали оплаті до 20.04.2025.

Здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" в межах заявленого позивачем періоду, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича пені у розмірі 1 172,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із наданих Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" розрахунків 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що ним нараховуються за порушення строку оплати наданих у період з 01.05.2023 по 31.03.2026 послуг інфляційні втрати за період з 01.06.2023 по 31.03.2026 та 3% річних за період з 21.05.2023 по 27.04.2026.

Однак Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань.

Як зазначалось, позивач виходив із того, що спірні послуги підлягали оплаті до 20-го числа місяця, в якому надавались, проте згідно пункту 2.3 Договору послуги підлягали оплаті до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Наприклад, надані у травні 2023 року послуги підлягали оплаті до 20.06.2023 включно, а прострочення слід обраховувати з 21.06.2023. Натомість позивач виходив із того, що надані у травні 2023 року послуги підлягали оплаті до 20.05.2023 включно.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" в межах заявленого позивачем періоду, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича інфляційних втрат у розмірі 4 234,82 грн та 3% річних у розмірі 1 283,95 грн.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" підлягають задоволенню частково, а з Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича підлягає стягненню борг у розмірі 29 840,65 грн, пеня у розмірі 1 172,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 234,82 грн та 3% річних у розмірі 1 283,95 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дуброва Олексія Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23; ідентифікаційний код 33745659) борг у розмірі 29 840 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 65 коп., пеню у розмірі 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 234 (чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн 82 коп., 3% річних у розмірі 1 283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 2 599 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 66 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 29.07.2026.

Суддя Роман БОЙКО