Ухвала суду № 138610872, 28.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.07.2026Справа № 910/16013/25Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участі секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" про зміну заходу забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня"

про стягнення 17 273 893,38 грн,

представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" про стягнення вартості частки учасника в сумі 16 834 100 грн, інфляційних втрат в розмірі 236 400,56 грн та 3% річних в сумі 203 392,82 грн.

Ухвалою від 26.12.2025 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову у справі №910/16013/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" в межах ціни позову на суму 17 481 180,10 грн, та знаходяться й обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" до вирішення спору у справі по суті та набрання рішення у справі законної сили.

17.07.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" про зміну заходу забезпечення позову.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що через арешт рахунків, він не може оплатити рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.06.2026 №6410 за проведення судової експертизи у даній справі, оскільки сума коштів, що обліковуються на його рахунках, є меншою від суми коштів, арештованої судом відповідно до ухвали від 26.12.2025.

23.07.2026 представником позивачки подано заперечення проти заяви відповідача, в якому зазначено, що зняття арешту з рахунків не сприятиме виконанню рішенню суду та значно ускладнить його виконання, оскільки усі кошти отримані відповідачем відразу перераховуються на афілійованих осіб.

Згідно ч. 1 ст. 143 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Верховним Судом в ухвалі від 25.07.2025 по справі №916/4912/24 вказано, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Суд враховує, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.

Суд зазначає, що відповідачем не подано належних та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про необхідність заміни заходу забезпечення позову у даній справі.

Суд зазначає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову була обґрунтована судом тим, що можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову є адекватним, розумним та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею заходом забезпечення позову, не виходить за межі предмету спору та не впливає на права осіб, які не є учасниками спору у цій справі, має обмежений характер та термін його застосування судом.

Можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову у спорі про стягнення грошових коштів (у майновому спорі) підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22.

За висновками суду, заявивши позовні вимоги про стягнення грошових коштів, позивач у цій справі правильно обрав захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, який передбачений пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, і цей захід є адекватним, розумним та співмірним із заявленою позовною вимогою, не виходить за межі предмету спору (заявлений саме в межах ціни позову).

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. У той час як проведення дій зі зняття арешту з грошових коштів призведе до витрачання відповідачем коштів не для розрахунків з позивачем, що здатне істотно ускладнити виконання рішення суду, та поставити під сумнів ефективний захист прав та інтересів позивача.

Суд зауважує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 15/155-б).

Суд звертає увагу, що наведені доводи про те, що застосований у цій справі захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача є непропорційним заходом, який призводить до надмірного обмеження його прав і можливостей здійснювати підприємницьку діяльність, тому підлягає заміні, фактично спрямовані на переоцінку судового рішення (ухвали суду про забезпечення позову) та є намаганням досягти інших висновків з тих самих питань, які вже досліджувалися судом.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" про зміну заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 143, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" про заміну заходів забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 30.07.2026

Суддя О.М.Ярмак