Рішення № 138610618, 28.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026м. ДніпроСправа № 904/3276/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від позивача: Андрушко С.В. - самопредставництво;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Галич", м. Дніпро

про стягнення 68000,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Галич" пені в сумі 68000,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу, нарахованого відповідно до рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/45-р/к від 07.06.2024 у справі № 63/4-01-49-2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2026 о 10:00 год з викликом представників сторін у засідання суду; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 07.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2026 о 14:15 год.

Представник відповідача в засідання суду як у межах підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті не з`явився.

Усі ухвали суду, що надсилалися судом на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49000, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 367, повернулися до суду з довідками оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" про неправильно зазначену адресу: відсутній будинок (а.с. 50, 56-57, 64-65).

Судом також встановлено, що указаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань контактний телефон відповідача (+38(067)518-48-55) оператором електронних комунікацій ПрАТ "Київстар" не обсоуговується (а.с. 69).

Не є можливим також повідомити і засновника, керівника та кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Галич" ОСОБА_1 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , оскільки м. Мирноград перебуває в зоні бойових дій (а.с. 70 - 73).

З метою забезпечення участі представника відповідача у розгляді справі, явки його в засідання суду, призначене на 28.07.2026 о 14:15 год, судом розміщено оголошення на офіційному вебсайті "Судова влада" в мережі Інтернет (а.с. 81).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому за змістом частини першої статті 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За вказаних обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

При цьому суд враховує також таке.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17).

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

В частині одинадцятій статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Суд також звертає увагу на те, що в пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі №906/638/22).

Суд вважає, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланою відповідачу, та яке повернуто органами зв`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, що розглядається, може вважатися належними доказами про виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про розгляд справи.

Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому варто виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №5011-46/18261-2012.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У судовому засіданні 28.07.2026 представник позивача Андрушко С.В. надала пояснення по суті спору.

За результатом судового засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України № 63/45-р/к від 07.06.2024 у справі № 63/4-01-49-2021 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікон Груп" (на момент проведення торгів - ТОВ "Кейтерінг Груп") (ідентифікаційний код юридичної особи 43680614) та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-Галич") (ідентифікаційний код юридичної особи 43903891) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі закупівлі за предметом ДК 021:2015:55510000-8: Послуги їдалень (Послуги по забезпеченню харчування стаціонарних хворих, які перебувають в Комунальному некомерційному підприємстві "5-а міська клінічна лікарня м. Львова"), яка проводилась Комунальним некомерційним підприємством "5-а міська клінічна лікарня м. Львова" (ідентифікаційний код юридичної особи 01996668), ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2020-12-21-001902-а (п. 1) (а.с. 6 - 32).

За вчинене порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-Галич" (ідентифікаційний код юридичної особи 43903891) відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн (п. 3).

Своїм правом оскаржити зазначене рішення відповідач не скористався, доказів сплати штрафу не надав, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені у зв`язку з несплатою ним штрафу на підставі рішення позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною першою статті 48 Закону України № 2210-III від 11.01.2001 (із змін. і доп.) "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон № 2210-III) визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону № 2210-ІІІ).

За частиною третьою статті 56 Закону № 2210-III особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною тринадцятою статті 56 цього Закону установлено, що протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 56 Закону № 2210-III у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Зазначені в абзаці першому цієї частини накази мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Копія рішення Антимонопольного комітету України № 63/45-р/к від 07.06.2024 у справі № 63/4-01-49-2021 була надіслана відповідачу супровідним листом № 63-02/1694е від 10.06.2024, однак зазначене поштове відправлення повернулося відправнику 30.06.2024 з довідкою оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (ШКІ № 0600929259928) та поштовим трекінгом оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" (а.с. 24 - 28).

Частиною першою статті 56 Закону № 2210-III передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

У зв`язку з неможливістю вручити відповідачу рішення адмінколегії, інформація про це рішення була оприлюднена позивачем в офіційному друкованому органі - газеті "Урядовий кур`єр" від 13.07.2024 № 142 (7802).

За вказаних обставин рішення адмінколегії вважається врученим відповідачу 24.07.2024, а останнім днем строку для сплати штрафу є 25.09.2024.

Частиною першою статті 60 Закону № 2210-III передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Рішення Антимонопольного комітету України № 63/45-р/к від 07.06.2024 у справі № 63/4-01-49-2021 відповідачем не оскаржувалося.

Позивач у позові зазначає, що ним було видано наказ про стягнення з відповідача штрафу у дохід загального фонду Державного бюджету України, який пред`явлено до виконання до органів Державної виконавчої служби.

Однак, станом на дату звернення до суду з цим позовом позивач ні від відповідача, ні від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 63/45-р/к від 07.06.2024 у справі № 63/4-01-49-2021, не отримував.

Тож штраф у сумі 68000,00 грн відповідачем не сплачений.

Згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону № 2210-III за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За порушення строків сплати штрафу позивачем на підставі частини п`ятої статті 56 цього Закону заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 68000,00 грн із загальної суми 68340,00 грн, нарахованої за період із 26.09.2024 по 01.00.2024 (67 днів).

Перевіркою розрахунку порушень не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір у сумі 2662,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Галич" про стягнення пені в сумі 68000,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Галич" (ідентифікаційний код 43903891, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 367) в дохід Державного бюджету України пеню в сумі 68000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Галич" (ідентифікаційний код 43903891, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 367) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20812013, місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м. Львів, вулиця Коперника М., будинок 4) судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.07.2026.

Суддя І.І. Колісник